2.3 Аналіз чинників внутрішнього середовища

Внутрішнє середовище в кожній організації складається з її внутрішніх складових - ситуаційних факторів. Оскільки організації являють з себе створювані людьми системи, то внутрішні складові є, в основному, результат управлінських рішень. Але часто внутрішній фактор є щось "даним", тобто тим, що створювати не треба, бо воно є само по собі. Основними складовими у самій організації, які потребують уваги керівництва - це є місія, цілі, структура, задачи, технологія та люди.

Місія - головна, найважливіша ціль організації. Місія ГШ РТА "Рубін" полягає в слідуючому - задоволення потреб населення в якісному наданні послуг з ремонту телерадіоапаратури та проводового мовлення в такому обсязі і

термінах, які найбільш відповідають високопрофесійним та етичним стандартам, що забезпечують відповідний прибуток.

Цілі виробляються походячи з місії і служать в якості критеріїв для всього наступного процесу прийняття управлінських рішень. Перед РТА "Рубін" поставлені слідуючи цілі:

1. Забезпечення високого рівня надання послуг з ремонту телерадіоапататури та з обслуговування мереж кабельного телебачення;

2. Вивчення попиту населення з метою виявлення незадоволених потреб з ремонту радіотехніки та відповідність надаваних послуг цим потребам;

3. Забезпечення виконання робітниками ательє, які мають безпосередній контакт з замовниками, вимог професійної етики обслуговування;

4. Виконання зобов'язань перед замовником у відповідності з існуючими правилами побутового обслуговування населення;

5. Дотримання законодавчих актів та інших нормативних документів, які регламентують діяльність сфери побутового обслуговування населення.

Задачі - це предписана робота або її частина, яка повинна бути виконана наперед зазначеним способом в завчасно домовлені терміни. Для зазначених цілей перед РТА "Рубін" розрізняють слідуючи задачі:

1. Забезпечення якості виконуваних робіт та послуг стандартам, вимогам нормативно - технічній документації;

2. Виконання замовлень на послугу в термін, відповідний бажанню замовника (в межах термінів, обумовлених технологією виробництва);

3. Забезпечення естетичного стану приймального пункту, кімнати очікування;

4. Технічний та комплексний контроль якості і виробництва послуг й обслуговування населення;

5. Створення прихильних та доброзичливих умов для праці робочого персоналу, раціональна організація робочого місця (гнучкий графік роботи, зручне робоче місце, відповідні умови для відпочинку);

6. Введення прогресивних форм обслуговування - термінове виконання замовлень по ремонту телерадіоапаратури, абонентське обслуговування, транспортування відремонтованих приладів додому замовнику;

7. Організація реклами та інформації - реклама в місцевій пресі, на рекламних щитках по вулицях міста;

8. Обладнання новими засобами зв'язку (телефон, факс) та комп'ютерами (кабінет директора та головного бухгалтера).

Структура відноситься до тих факторів, які перш за все визначають ефективність функціонування підприємства. В свою чергу сама структура відображає співвідношення між окремими частинами всієї маси послуг й утвореним поділом праці. Організаційна структура підприємств з ремонту побутової техніки залежить віл багатьох факторів, основними з яких є номенклатура ремонтуємих машин та приладів, особливості їх конструкції, ступень спеціалізації підприємства, обсяг ремонтних робіт низ.Раціональною структурою може вважатися така, при якій найбільш повно задовольняється попит населення на послуги, створюються максимально зручні умови споживачам при користуванні послугами, при цьому найбільш повно використовуються виробничі потужності підприємства, обладнання, виробничої площі, і внаслідок досягаються найкращі показники діяльності підприємства як при виробництві послуг, так і при обслуговуванні населення (висока продуктивність праці, низькі капітальні витрати, низька собівартість послуг, мінімально можливий термін надання послуги при найбільш задоволеному попиті на послуги. Структура підприємств з ремонту побутової техніки динамічна, її мінливість визначається технічним прогресом, розвитком спеціалізації, введенням нових видів послуг й нових форм обслуговування низ.

В цілому, організаційна структура - це логічне співвідношення рівней управління, які побудовані в такій формі, яка дозволяє забезпечити організації ефективне взаємовідношення з зовнішнім середовищем та досягнення намічених цілей.

В ПП РТА "Рубін" організаційна структура має лінійно - функціональний характер, це пояснюється тим, що підприємство поділене на декілька окремих елементів, у кожного з яких свої чітко визначені конкретні задачі та обов'язки (додаток 3).

Управління підприємством здійснюється у відповідності зі Статутом РТА "Рубін", затвердженого власником і зареєстрованого виконкомом Новокаховської міської Ради народних депутатів за № 1411 21 лютого 2001 року, на основі поєднання прав власника та уповноваженого на проведення ним господарської діяльності керівника - директора РТА "Рубін". Загальне керівництво підприємством здійснює власник, а адміністративне - прийнятий на підприємство за трудовим контрактом директор:

1. Функції та повноваження власника:

- наймання та звільнення директора, інших відповідальних працівників підприємства;

- встановлення штатного розкладу та інших актів регулювання діяльності підприємства;

- видання розпоряджень обов'язкових до виконання усіма працівниками;

- встановлення планів господарської діяльності;

- розпорядження без доручення майном підприємства;

- відкриття рахунків у банках та проведення операцій за ними (з участю бухгалтера) та у разі необхідності директора, або передача директору функцій щодо проведення операцій за рахунками підприємства, з правом першого підпису;

- представництво підприємства без доручення у взаємовідносинах з органами влади та управління фізичними та юридичними особами;

2. Функції та повноваження директора:

- опрацьовує для затвердження власником акти внутрішнього регулювання діяльності підприємства;

- затверджує графіки змін, відпусток, та інші документи адміністративного характеру;

- видає накази з усіх питань, що не належать до компетенцій власника;

- контролює виконання службових обов'язків бухгалтером та іншими працівниками;

- представляє для затвердження власником плани фінансово -господарської діяльності;

несе відповідальність за виконання цих планів та належне функціонування підприємства.

Організаційна структура РТА "Рубін" складається з двох основних блоків - самого телерадіоателье "Рубін" та ділянки проводового'телебачення "Сокіл" . РТА "Рубін" має слідуючий склад працівників:

1. Начальник - забезпечує контроль за своєчасним, якісним ремонтом телерадіоапаратури, дотримування правил обслуговування населення, доброзичливе відношення зі споживачами, наявністю необхідних запчастин; здійснює набір кадрів, контролює їх роботу, а також дотримання ними правил та норм охорони праці і техніки безпеки, виробничої та трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку;

2. Бухгалтерія (3 чоловіка) - ведення бухгалтерського обліку фінансово -господарчої діяльності,; відповідність за вчасне надання фінансової звітності;

3. Приймальник (1 чоловік) - прийом та розподіл замовлень на ремонт телерадіоапаратури між майстрами;

4. Касир - диспетчер (1 чоловік) - здійснення розрахунків із замовниками, видача заробітної плати робітникам РТА "Рубін", ведення касової книги і складання касової звітності;

5. Телерадіомайстерня - виконання ремонту телерадіоапаратури:

- Радіомеханіки з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури (4-6 розрядів; 6 чоловік) - виявлення причин несправностей та виконання робіт щодо усунення неперіодичних несправностей та настроювання чорно-білих лампових і лампово-напівпровідникових телевізорів усіх класів. Установлення кольорових телевізорів. Вияснює причини несправностей і виконує роботи з ремонту та настроювання кольорових і чорно-білих телевізорів, конвекторів дециметрового діапазону, лампових і транзисторних радіоприймачів та радіол 1 і вищого класів стереофонічних, автомобільних приймачів усіх типів, магнітофонів лампових і транзисторних 2 і 1 класів. Виконує роботи з модернізації вузлів і блоків радіотелевізійної апаратури.

Ділянка проводового телебачення має слідуючий склад працівників:

1. Начальник - здійснює контроль за стабільністю та безаварійністю роботи телевізійних станції, якісне транслювання програм проводового телебачення, регулярністю оплати за нього, згідно договору, доцільне обслуговування кабельних мереж, а також здійснює набір кадрів, контролює їх роботу, а також дотримання ними правил та норм охорони праці і техніки безпеки, виробничої та трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку;

2. Касир-диспетчер (1 чоловік) - прийом замовлень на підключення (відключення) до мережі проводового телебачення, видача заробітної плати робітникам ділянки проводового телебачення, ведення касової книги і складання касової звітності;

3. Контролери (2 чоловіка) - контроль за своєчасною сплатою за надані послуги;

4. Телевізійна станція - транслювання програм кабельного телебачення:

- Радіомонтери приймальних телевізійних антен (4-6 розрядів, 6 чоловік) -виконання робіт з установки, монтажу та ремонту синфазних багатоелементних антен колективного прийому телебачення (у метровому та дециметровому діапазонах хвиль) і радіомовлення, складних антен для тяжких умов прийому (сильні відображені сигнали, інтенсивні перешкоди тощо) з висотою споруд понад 9 метрів, улаштування кабельних повітряних та підземних переходів. Ремонт транзисторних підсилювачів, конвертерів. Здача та прийом заново установлених антенних систем колективного прийому радіомовлення і телебачення. Виконання робіт з установки, монтажу і ремонту складних систем колективного прийому телебачення і радіомовлення понад 200 телевізорів та радіоприймачів. Вимірювання телевізійних сигналів і розрахунок усіх систем колективного прийому телебачення і радіомовлення за типовими схемами.

Взагалі, на підприємстві РТА "Рубін" працює 23 чоловіка досить високої кваліфікації. Фонд заробітної плати складає в середньому 11 540 гривень. Система заробітної плати пряма відрядна, премії, доплати на РТА "Рубін" не передбачені. Заробітна плата посадовим особам виплачується відповідно зазначеним тарифним ставкам, робітникам - в залежності від норм виробітку, у відповідності з трудовим договором.

Ефективність виробництва послуг залежить не тільки від правильного вибору організаційної структури управління для досягнення місії, кваліфікованої роботи персоналу, але й від інших чинників:

• методів організації виробництва послуг та праці;

• забезпеченості технологічних процесів;

• характеру обладнання, що використовується;

Взагалі, в процесі надання послуги можливо виділити 3 невіддільних взаємозв'язаних процесу:

1. Приймання замовлень на послугу;

2. Виробництво послуги (ремонтні роботи);

3. Видача замовлення клієнту.

Процес прийняття замовлення на послугу на підприємствах з ремонту побутової техніки складається з огляду пошкоджень побутового приладу, виявленням дефектів та несправностей, оформленням замовлення на послугу (видача квитанції).

Процес видачі замовлення складається з перевірки виконаного обсягу робіт і контролю якості їх виконання. Під час видавання замовлення на ремонт замовнику повертаються всі замінені за його рахунок складові частини, блоки, вузли і комплектувальні вироби.

Виробничий процес (безпосередньо ремонт) являє собою вплив живої праці, тобто доцільної діяльності працівника на предмет праці за допомогою відповідних знарядь праці. Таким чином, виробничий процес на підприємствах з ремонту побутової техніки - це сукупність взаємодійних процесів праці та природних процесів, які направлені на збереження і відновлення необхідних властивостей предметів, які знаходяться в особистому користуванні у населення. Виробничий процес спрощується внаслідок спеціалізації, яка створює можливості для застосування спеціального високопродуктивного обладнання і технологічної оснастки. Поглиблення спеціалізації ремонтних підприємств сприяє скороченню числа типорозмірів побутових машин та приладів, упровадженню типових і групових технологічних процесів, що призводить до зменшення трудових витрат на ремонт предметів побутової техніки.

Для РТА "Рубін" притаманний індивідуальний тип виробництва, який характеризується широкою номенклатурою ремонтуємих приладів, технологічною спеціалізацією виробництва, одиничним методом організації виробництва, що означає, що в ремонті знаходяться різні по конструкції та технології ремонту прилади і машини, ремонт здійснюється по спрощеній технології на універсальних робочих місцях. В РТА "Рубін" застосовується універсальне обладнання, розташоване по групах однотипних приладів (машин) та універсальні інструменти і прилади.

Одним з найважливіших засобів технічного процесу є модернізація, тобто приведення старого обладнання у відповідність з сучасними вимогами шляхом внесення часткових змін та удосконалень в конструкцію машин з метою збільшення їх ефективності. Вона проводиться з метою поліпшення рівня механізації і автоматизації, розширення технологічних можливостей, збільшення надійності та довго тривалості, підвищення безпеки праці.

Важливим моментом організації і планування технологічного процесу надання послуги та для нормування праці (робот) є розробка технічних норм часу. Технічна норма часу - це норма витрат робочого часу на виконання заданого обсягу робот (виробничих операції) при найбільш ефективному використанні всіх засобів виробництва; складається з:

, (2.1)

де:

ТНЧ - технічна норма часу;

tn-3 - підготовчо - заключний час;

tum - штучний час;

п - кількість виробничих операції.

Підготовчо - заключний час - це час, який використовується працівником для підготовки до даної роботи та виконання дій, необхідних для її закінчення. Такими діями можуть бути:

• отримання і здання технічної документації, матеріалів, запчастин, інструменту, приладів;

• ознайомлення з роботою;

• підготовка робочого місця до виконання даної роботи;

• налагоджування обладнання;

• установка і зняття приладів і інструменту;

• здача виконаних робіт.

Штучний час складається з оперативного часу, часу обслуговування робочого місця, часу відпочинку та природних потреб:

, (2.2)

де:

tum - штучний час;

ton - оперативний час;

to6 - час обслуговування робочого місця;

tвід - час відпочинку та природних потреб.

• оперативний час - це час, який витрачається робітником на безпосереднє виконання завданої роботи (або операції):

• основний (технологічний) час - та частина оперативного часу, на протязі якого здійснюється безпосередня мета технологічного процесу. Може бути ручний, якщо робота (операція) виконується робочим без застосування механізмів;

• допоміжний час - витрачається робочим на окремі (різні) заходи, які забезпечують виконання основної роботи та тієї роботи, яка періодично повторюється. Також може бути ручний.

• час обслуговування робочого місця - це час, який працівник витрачає на догляд за обладнанням, пристосуванням, інструментом і взагалі за робочим місцем для додержання його в робочому стані на протязі робочої зміни;

• час на відпочинок та природні (особисті) потреби - це час регламентованих перерв працівника.

Технічно обґрунтовані норми часу вказані у довідникових матеріалах, які призначені для встановлення нормативів технічного нормування праці. Взагалі, всі нормативи поділяються на два види:

1. нормативи режимів роботи обладнання - чисельна величина, на основі якої виконується настанова раціональних режимів. роботи обладнання (швидкість, подача та інше);

2. нормативи режимів робочого часу - для нормування ручних елементів роботи (тривалість окремих робіт).

В збільшенні ефективності діяльності підприємства побутового обслуговування населення не можна недооцінювати роль НТП, який впливає на обидві сторони діяльності підприємства по ремонту - виробництво послуг та обслуговування населення. Тому планування та управління технічним прогресом на підприємствах побутового обслуговування слід виконувати з урахуванням специфічних процесів виробництва послуг і обслуговування населення.

Широке впровадження спеціального технологічного обладнання, контрольно - вимірювальних приладів, засобів малої механізації та спеціалізованого механізованого інструменту на ремонтних підприємствах дозволяє значно знизити трудомісткість ремонтних операції, ліквідувати повторні ремонти внаслідок неякісного виконання ремонтних робіт, що в кінцевому підсумку забезпечити значне підвищення продуктивності праці. Цьому також сприяє ремонтна технологічність конструкції побутових машин та приладів, яка включає в себе їх блочність, вільний доступ при розборці і зборці, здатність швидкозношувальних деталей й вузлів піддаватися відновленню.

Термін ремонту телерадіоапаратури залежить від складності пошкодження та наявності необхідних радіодеталей для заміни тих, що вийшли з ладу. Найбільш складним етапом здійснення ремонту телерадіоапаратури є визначення місця і сутності пошкодження. З усієї побутової радіоелектроапаратури найбільш вимогливими є телевізори кольорового зображення - вони найчастіше з усієї телераліоапаратури виходять з ладу і потребують ремонту. На визначення пошкодження телерадіоапаратури затрачується від 40 до 70 % часу від ремонту в цілому.

Для швидкого і правильного визначення пошкодження майстру необхідно мати чітке уявлення про процеси взаємозв'язку, які відбуваються в різних блоках телерадіоапаратури і які обумовлені функціональною схемою. Розрізняють декілька типів пошкоджень:

1 тип пошкоджень - порушення відтворювання (зображення, звук);

2 тип пошкоджень - порушення блоків та вузлів.

На підприємствах з ремонту телерадіоапаратури використовують наступну апаратуру:

1. для настроювання та регулювання блоків ПТК (блок перемикання телевізійних каналів) використовуються спеціальна контрольно - вимірювальна апаратура, це:

- прилад для настроювання телевізорів типа XI-7 (ПІТ-59) - для візуального перегляду частотних характеристик радіотелевізійного улаштування;

- прилад для настроювання блоків ПТК і 1111Т типа-ПНП-2.

2. імпульсний синхроскоп типа С1-5 (СІ-1). Імпульсний синхроскоп -осцилограф типа С1-5 призначений для спостереження імпульсних та періодичних електричних процесів і є необхідним допоміжним приладом, за допомогою якого з найменшими витратами часу просто і зручно перевіряються тракти синхронізації та розверсток телевізора;

3. генератор випробувального телевізійного сигналу типа ТКЗ-43 (ГВТС-Ім). Прилад типа ТКЗ-43 є портативним, переносним генератором випробувального телевізійного сигналу і призначається для перевірки телевізійного центру і приймання випробувальної таблиці 0249. При цьому якість роботи перевіряємого телевізора оцінюється по випробувальному зображенню та сигналам звукового супроводу, генеруємих приладом;

4. прилад "Сервохром GR-40" - для перевірки і регулювання телевізорів кольорового зображення, які працюють по системі SECAM (Sequence de couleurs avec memoire - послідовне передавання кольорів з пам'яттю, засноване у Франції у 1954 році);

5. універсальний прилад TR-0850 А - є портативним переносним генератором випробувальних телевізійних сигналів і вольтметром, призначається для перевірки і ремонту телевізорів чорно - білого зображення ("телевізійний транзитест" - типа TR-0850 А) незалежно від роботи телевізійного центру. Спільно з портативним блоком - приставкою типа TR-0850 1/S прилад генерує додаткову гаму випробувальних сигналів і дозволяє здійснювати контроль телевізорів кольорового зображення;

6. генератор кольорових смуг - універсальний прилад, за допомогою якого випробують всі елементи тракту кольорового телевізора від студійної апаратури до приймача включно;

7. генератор решітчастого і крапкового поля - для перевірки і регулювання лінійного растра на екранах кольорового і чорно - білого телевізорів;

8. тестер - тестовий контроль каналів кольоровості телевізорів;

9. контрольний технологічний модуль - для перевірки пошкодження кінескопів телевізорів;

10. петля розмагнічування - використовують при заміні кінескопів;

11. прилад вихідного контролю - для перевірки мікросхем.

За виконану роботу по ремонту телерадіоапаратури РТА "Рубін" надає гарантію - 1 місяць. Якщо ремонт проводиться своїм абонентам, то сам ремонт їм надається безкоштовно, а з абонентів стягається плата за виклик майстра на дім (1,5 грн.) та вартість радіодеталей, які замінюються в разі потреби. У період гарантійного терміну відремонтованого виробу повторний його ремонт в обсязі замовлення здійснюється безкоштовно за пред'явленням замовником гарантійного документу і гарантійний термін продовжується під час перебування виробу в ремонті. Гарантійні зобов'язання виконавця стосовно надання послуг визначаються Законом України "Про захист прав споживачів" та відповідно нормативно - правовим актам. Документами, що надають право замовникові на вимогу усунення недоліків у гарантійний термін, є касовий (товарний) чек, квитанція або гарантійний талон.

Надання послуг проводового мовлення - це другий вид діяльності ПП РТА "Рубін". Проводове мовлення - це система зв'язку, при якій трансляційні звукові програми доводяться проводами до великої кількості територіально розосереджених слухачів. Система оводового мовлення містить: центральну підсилювальну станцію, опорні підсилювальні станції, обладнання ліній (магістральні, розподільні й абонентські) та абонентські пристрої (з лінії та триптограмний передавач). Телевізійна передавальна станція - сукупність пристроїв, призначених для перетворення телевізійного зображення і звукового супроводу.

По мережі проводового телебачення у ПП РТА "Рубін" нараховується 5000 абонентів, з якими підприємство складає договір - "Договір - абонемент на користування міським проводовим телебаченням" (додаток 4), у відповідності з яким зобов'язується забезпечувати виправне технічне становище мережі проводового телебачення, а також надсилати у затверджені строки монтерів для підключення - відключення до мережі проводового телебачення. Абонплата за надання послуг проводового мовлення з абонентів складає 5 гривен в місяць. РТА "Рубін" транслює 16 каналів: OPT, REN - TV, НТВ, УТ-2, "Скіфія", СТБ, Інтер, УТ-1, РТР, ТНТ, OTV, EVROSPORT, ISTV, ІТЕЛ, DISKOVERI, ТВ-21. Прі підключенні до мережі проводового телебачення використовуються кабель РК-75.

Необхідне для транслювання проводового телебачення технічне забезпечення розташоване у мікрорайоні Сокіл в спеціально обладнаному приміщені - телевізійної передавальної станції. Телевізійна передавальна станція - сукупність пристроїв, призначених для перетворення телевізійного зображення і звукового супроводу. Блок-схема кожної ретрансляційної телевізійної станції розподіляється на 3 ланки:

1. джерела програм:

- власні: апаратно - студійні блоки, АСБ 1 та АСБ 2, апаратні записи телевізійних програм (АЗТП);

- зовнішні: оконцеві улаштування міжміських проводових та радіорелейних магістралей, з яких надходять закінчені телевізійні програми інших телецентрів;

2. комутаційне улаштування джерел програм - характеризується складністю та обсягом технічних споруд;

3. споживачі програм:

- власні: власні апаратні записи;

- зовнішні: вхідні улаштування міжміських проводових і радіорелейних ліній.

Для споживачів надаються пільги (до 50 %), встановлені з 1 червня 2001 року слідуючим категоріям громадян:

1. інвалідам ВВВ, прописаних без членів родини;

2. учасникам ВВВ, прописаних без членів родини;

3. самотнім пенсіонерам, прописаних без членів родини;

4. особам, які приймали участь в ліквідуванні аварії на Чорнобильській АЕС.

 

2.4 Аналіз сильних та слабих сторін

Аналіз сильних та слабких сторін допомагає визначити керівництву чи володіє організація внутрішніми силами, щоб скористуватись зовнішніми можливостями, а також допомагає виявити внутрішні слабкі сторони, які можуть ускладнити проблеми, пов'язані з зовнішніми загрозами. Керівництво повинне мати повне уявлення о внутрішніх потенціальних можливостях та недоліках організації, об існуванні зовнішніх проблем, щоб своєчасно їх попередити, та ефективно планувати свою діяльність, успішно функціонувати. В процесі управлінського обстеження зовнішнього та внутрішнього середовищ ПП РТА "Рубін" можливо викреслити слідуючи сильні та слабкі сторони цієї організації:

Сильні сторони: Слабкі сторони:

Спеціалізація діяльності; Застаріле обладнання;

Чітке та якісне планування; Труднощі з забезпеченням

Відоме ім'я; запчастин для ремонту

Сприятливий імідж; телерадіоапаратури;

Високій рівень кваліфікації Недостатня комп'ютеризація;

персоналу; Необхідність капітального

Достатність фінансових та ремонту будівлі та приміщень;

кадрових ресурсів; Відсутність системи

Високій рівень матеріального стимулювання праці,

професіоналізму;

Високій рівень професійної

та ділової етики;

Відсутність плинності кадрів;

Справедливість нарахування

заробітної плати та своєчасність її

виплати.


РОЗДІЛ 3

АНАЛІЗ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПП РТА "РУБІН"

 

3.1 Аналіз ліквідності

Господарська діяльність є ефективною, якщо підприємство:

1. раціонально використовує свої активи;

2. своєчасно погашає зобов'язання;

3. рентабельно.

Аналіз фінансової звітності, заснований на даних статей Балансу (форма 1) та Звіту про фінансові результати (форма 2) дозволяє оцінити співвідношення між заборгованістю підприємства і його активами, структуру активів, розумність величини матеріально - виробничих запасів, дебіторської заборгованості тощо. Оцінити фінансовий стан підприємства можливо за допомогою фінансових коефіцієнтів, розрахованих на основі показників Балансу та Звіту про фінансові результати. Цим способом вивчаються такі важливі аспекти фінансового становища й результатів діяльності підприємства, як ліквідність, довгострокова платоспроможність, рентабельність. Аналіз ліквідності дає змогу визначити чи зможе підприємство погасити в необхідний термін поточні (короткострокові) зобов'язання. Коефіцієнти довгострокової платоспроможності та рентабельності використовують для аналізу можливості погашення довгострокових зобов'язань і здатності підприємства функціонувати продовж довгого часу.

Ліквідність означає здатність перетворити актив у гроші швидко та без збитків його ринкової вартості. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних (обігових) активів для погашення поточних зобов'язань - короткострокової кредиторської заборгованості. Для оцінки ліквідності розраховують слідуючи три коефіцієнти:

1. коефіцієнт покриття;

2. коефіцієнт швидкої ліквідності;

3. коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Перераховані показники розраховуються на основі даних форми 1 шляхом порівняння поточних активів та поточних зобов'язань підприємства. Поточні активи - це активи, які постійно обертаються в процесі господарчої діяльності підприємства. До них відносяться:

1. обігові активи. їх облік у відповідності з інструкцією № 291 ведеться на рахунках класу 2 "Запаси" та класу 2 "Засоби, розрахунки та інші активи". В Балансі вони відображаються у розділі 2 Активу, строках 100 -260;

2. витрати майбутніх періодів. Не звертаючи уваги на те, що витрати , сплачені наперед, тобто здійснені заради прибутку, який очікується в майбутньому, цілком імовірно, що частина цього прибутку може бути отримана на протязі одного року або операційного циклу підприємства. Таким чином, витрати майбутніх періодів зберігають грошові кошти підприємства.

У відповідності до інструкції № 291 витрати майбутніх періодів ураховуються на однойменному рахунку 39 і згідно з П(С)БО 2 відображаються в розділі 3 Активу Балансу, у рядку 270. Прикладом таких витрат є витрати, пов'язані з підготовчими роботами в сезонних галузях промисловості з освоєнням нових виробництв і агрегатів; оплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса; переплата на газети, журнали, періодичні і довідкові видання та ін. Отже у рядку 270 Балансу у складі витрат майбутніх періодів ураховуються витрати, які підлягають списанню як протягом 12 місяців з дати Балансу, так і в більш пізній час.

Поточні зобов'язання згідно з П(С)БО 2 "Баланс" г- це зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом 12 місяців з дати балансу. Вони відображаються в розділі 4 Пасиву Балансу. Також до поточних зобов'язань слід віднести ту частину доходів майбутніх періодів, погашення яких очікуються протягом 12 місяців з дати балансу.

Оцінка фінансового стану ПП РТА "Рубін" проводиться за допомогою

даних статей Балансу (форма 1) і Звіту про фінансові результати (форма 2) (додаток 5; додаток 6).

1. Коефіцієнт поточної ліквідності - логіка обчислення даного показника полягає в тому, що підприємство погашає поточні (короткострокові) зобов'язання за рахунок поточних активів. Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як таке, що успішно функціонує. Коефіцієнт розраховується за формулою:

, (3.1)

де:

Кпл - коефіцієнт поточної ліквідності;

ОА - оборотні активи;

ВМП - витрати майбутніх періодів;

ПЗ - поточні зобов'язання;

ДМП - доходи майбутніх періодів.

Коефіцієнт поточної ліквідності ПП РТА "Рубін":

де:

Кпл (поч.) - коефіцієнт поточної ліквідності на початок 2001 року;

Кпл (кін.) - коефіцієнт поточної ліквідності на кінець 2001 року.

На початок свого існування у РТА "Рубін" коефіцієнт поточної ліквідності дорівнював 0,56, що свідчило про наявність неліквідного балансу, підприємство було неприбутковим і неспроможним погашати свої, борги. За рік свого існування коефіцієнт поточної ліквідності збільшився в 4,36 разів, фінансовий стан підприємства суттєво покращився (в основному за рахунок збільшення оборотних активів і зменшення поточних зобов'язань), і на даний час у РТА "Рубін", який вже має коефіцієнт поточної ліквідності 2,44, сприятливий стан ліквідних активів підприємства, тобто воно має можливість вчасно погашати свої поточні зобов'язання.


Информация о работе «Аналіз і оцінка комерційної діяльності ПП РТА "Рубін"»
Раздел: Менеджмент
Количество знаков с пробелами: 146565
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 4

Похожие работы

Скачать
109765
11
21

... і являються відносними характеристиками фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють доходність підприємства з різних та групуються в співвідношенні інтересами учасників економічного процесу, ринкового обміну. Показники рентабельності є важливими характеристиками факторного середовища формування прибутку (та доходу) підприємства. З цієї причини вони є обов' ...

Скачать
140818
2
0

... ці засоби.[9] 1.3. Журналістика, як інформаційний простір (Дивіться Додаток 2) Останнім часом у слововжиток міцно увійшло поняття інфор­маційного простору, під яким розуміють сукупність територій, охопле­них засобами масової інформації певної категорії (регіональними, національними, світовими)[20;36]. Найчастіше цей термін вживають у зна­ченні національного інформаційного простору, який ...

0 комментариев


Наверх