Навигация
Практична частина. Приклад ділової гри
16973
знака
3
таблицы
0
изображений
2. Практична частина. Приклад ділової гри
Ділова гра на тему "Економічна оцінка родючості ґрунтів та врожайності С/Г культур".
Виробнича ситуація. Ви придбали ділянку землі в сільській місцевості з метою організації селянського (фермерського) господарства. Вам необхідно вірно визначити перспективну спеціалізацію Вашого господарства, щоб земля в найближчий час дала Вам прибуток. Враховуючи сучасні тенденції до збільшення "екологічності" продуктів харчування. Ви плануєте відмовитись від застосування надлишкової кількості хімікатів та мінеральних добрив. Отже, Вам необхідно визначити продуктивність вашої ділянки за рахунок природної родючості ґрунтів.
Дидактичне забезпечення: Додаток 1 та 2 (бонітети ґрунтів та врожайність с/г культур), олівці, лінійки, калькулятори.
Завдання. Визначити потенціальну врожайність за рахунок природної родючості кожної з ґрунтових ділянок, для чого:
1) Складіть таблицю 1, в яку заносять: назви с/г культур з додатка 1; площі земельних ділянок, де Р1=10га; Р2=20га; Р3=30га; Р4=40га; Р5=50га; Р6=60га, з яких складається фермерське поле (площею 210 га); а також, з додатка 1, згідно до вказаного варіанту (може бути по типам ґрунтів до трьох варіантів, наприклад – 1,4,7,10,13,16; 2,5,8,11,14,17; 3,6,9,12,15,18), заносяться типи ґрунтів і бали їх родючості, конкретно для вказаної с/г культури.
Таблиця 1.
| Культура | Ячмінь | |||||
| Площа | Р1 | Р2 | Р3 | Р4 | Р5 | Р6 |
| 10га | 20га | 30га | 40га | 50га | 60га | |
| Грунт | Чорнозем глибокий середньо гумусний важко суглинистий | |||||
| Бал | 45 | 67 | 54 | 57 | 71 | 68 |
| Культура | ||||||
| Площа | Р1 | Р2 | Р3 | Р4 | Р5 | Р6 |
| 10га | 20га | 30га | 40га | 50га | 60га | |
| Грунт | ||||||
| Бал | ||||||
Додаток 1.
Бонітети ґрунтів для С/Г культур
| № п/п | Ґрунти | Бонітети ґрунтів згідно з державним еталоном | |||||
| Зернові культури | Озима пшениця | Ячмінь | Кукурудза (зерно) | Цукровий буряк | Соняшник | ||
| 1 | Сірі опідзолені (неоглеєні та глеюваті) | 62 | 63 | 60 | 50 | 45 | 65 |
| 2 | Сірі опідзолені (неоглеєні та глеюваті) слабо змиті важкосуглинисті та глиністі | 56 | 56 | 54 | 45 | 41 | 58 |
| 3 | Сірі опідзолені (неоглеєні та глеюваті) середньозмиті | 40 | 40 | 35 | 36 | 25 | 38 |
| 4 | Темно-сірі опідзолені та реградовані глеюваті (важко суглинисті та глинисті) | 66 | 67 | 61 | 59 | 45 | 56 |
| 5 | Темно-сірі опідзолені та реградовані (неоглеєні та глеюваті) слабо змиті середньосуглиністі | 56 | 60 | 54 | 50 | 41 | 57 |
| 6 | Темно-сірі та реградовані середньозмиті | 43 | 44 | 39 | 36 | 38 | 43 |
| 7 | Чорноземи опідзолені (неоглеєні та глеюваті) середньосуглинні | 68 | 67 | 64 | 55 | 48 | 65 |
| 8 | Чорноземи опідзолені (неоглеєні та глеюваті) слабозмиті | 67 | 67 | 59 | 54 | 41 | 65 |
| 9 | Чорноземи опідзолені середньозмиті | 51 | 50 | 45 | 41 | 30 | 51 |
| 10 | Чорноземи глибокі реградовані мало гумусні важко суглинисті та глинисті | 72 | 73 | 70 | 58 | 51 | 80 |
| 11 | Чорноземи звичайні середньо гумусні глибокі важко суглинисті та глинисті | 64 | 67 | 62 | 44 | 47 | 75 |
| 12 | Чорноземи звичайні середньо гумусні глибокі слабо змиті та глинисті | 57 | 59 | 55 | 40 | 40 | 67 |
| 13 | Чорноземи звичайні малогумусні глибокі високо суглинисті та глинисті | 65 | 64 | 60 | 41 | 43 | 72 |
| 14 | Чорноземи слабо солонцюваті важко суглинисті та глинисті | 65 | 67 | 58 | 50 | 48 | 74 |
| 15 | Чорноземи слабо солонцюваті легко та середньоглинисті | 63 | 61 | 56 | 37 | 44 | 71 |
| 16 | Чорноземи слабо солонцюваті слабозмиті | 59 | 63 | 58 | 43 | 34 | 67 |
| 17 | Чорноземи слабо солонцюваті середньозмиті | 49 | 50 | 47 | 37 | 32 | 50 |
| 18 | Чорноземи середньо- та дуже солонцюваті | 52 | 45 | 46 | 40 | 38 | 59 |
2) За формулою
Б= 
,
Де Б – середньозважений бонітет полі; Б1 , Б2 , Бn – бонітети ґрунтових груп (бали); Р1, Р2, Рn – площі ґрунтових груп, га. Розрахуємо середньозважений бонітет (усереднену природну родючість ґрунтів кожної з ґрунтових ділянок) поля, до кожної с/г культури з таблиці 1. Наприклад:
А = 
= 
= 63,4
Примітка. Реалізація природної родючості лімітується природними умовами кожної конкретної території. Для більш повного їх урахування виконується якісна оцінка земель, або їх бонітування (від лат. – bonitos – добродійність).
Бонітування ґрунтів – це порівняльна оцінка родючості ґрунтів за сучасного рівня інтенсивності виробництва, яка базується на багаторічній врожайності сільськогосподарських культур, та на об’єктивних якостях самих ґрунтів. Вона відбиває ступінь придатності ріллі для використання її під окремі культури в землеробстві в галузях рослинництва.
Результати бонітування ґрунтів є природно об’єктивною основою для економічної оцінки земель.
3) Визначити потенційну врожайність всього поля, що до кожної культури (таблиця 1), за допомогою додатку 2.
Додаток 2
Ціна 1 бала за окремими с/г культурами в степу-лісостепу України в ц/га
| Культура | Бал | Культура | Бал |
| Ячмінь | 0,41 | Кукурудза на зерно | 0,57 |
| Зернові культури | 0,42 | Озима пшениця | 0,44 |
| Соняшник | 0,20 | Цукровий буряк | 4,0 |
Примітка. Для безпосереднього використання результатів бонітування з метою визначення рівня родючості ґрунтів необхідно знати ціну 1 бала ґрунту згідно з врожайністю культур. Ціна 1 бала для кожної культури незалежно від зони є сталою. Вона розраховується науковими установами на базі даних про багаторічну врожайність у типових (еталонних) господарствах, які у різних ґрунтово-кліматичних умовах шляхом поділу їх врожаїв, одержаних за рахунок природної родючості ґрунтів (без добрив) на їх же бонітети.
Врожайність певної с/г культури визначають за рахунок природної родючості таким чином : В = Б*К, де В – врожайність певної культури в ц/га; Б – середньозважений бонітет поля (ділянки); К – коефіцієнт врожайності (ціна 1 балу) – додаток 2. Наприклад: В = 63,4*0,44ц/га, де 0,44 ц/га – ціна 1 бала.
4) За результатами розрахунків визначити виробничу спеціалізацію фермерського господарства, зробити аналіз чинників впливу на потенційну врожайність досліджуваних с/г культур.
Тривала практика проведення ігор дає можливість проаналізувати й негативний досвід і можливі помилки. Насамперед, багато помилок виникає у зв’язку з неправильним розподілом ролей. Так, у грі 1981 р. начальником лабораторії НОП був "призначений" студент К. (староста групи), який, на жаль, не був у групі лідером. Через це ігрові зв’язки дуже важко налагоджувались. Знадобилося багато сил, тактичних ходів і додаткової допомоги, щоб довести гру до кінця (письмового звіту). Викладачеві ця гра запам’яталась на все життя і дозволила зробити висновок, що гра — це якнайточніше відображення реального соціально-психологічного клімату і соціального спілкування в студентській групі.
Труднощі у проведенні гри виникають і тоді, коли у гру включається надто багато факторів і студентам просто не вистачає знань. Тоді вивести групу на кваліфіковане стратегічне рішення мусить сам викладач.
У процесі гри потрібно домогтися, щоб студенти відчували відповідальність за прийняте рішення. Для цього використовуються моральні заохочення: визначення переможців, кращих з відповідних служб (кращий нормувальник, кращий майстер), встановлення призів за нестандартність мислення тощо.
Викладач мусить переконати студентів, що завжди (і в грі, і в житті) виграють тільки "бігуни на довгі дистанції", тобто ті, хто доводить справу до кінця.
Важливо правильно організувати відпочинок студентів. Іноді навіть доводиться робити це примусово, наказуючи зробити перерву, своєчасно пообідати, зробити гімнастику. Це має дуже велике значення, інакше студенти за посиленого розумового й емоційного навантаження швидко втомлюватимуться, що послаблюватиме ефективність гри.
Похожие работы
... ї діяльності підприємства необхідно поліпшувати ресурсний потенціал, залучати для цього додаткові кошти, розробити та впроваджувати стратегію розвитку підприємства, яка надасть змогу суттєво поліпшити фінансові показники діяльності ТОВ “Маяк” в пореформений період тощо. РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА СТРАТЕГІЇ ТОВ ”МАЯК” В ПОРЕФОРМЕНИЙ ПЕРІОД 3.1. Розробка методики аналізу зовнішнього і внутрішнього ...
... вчитель". Вони постійно прагнули дати своїм вихованцям міцні знання, формували у них кращі людські риси характеру. Приємним є те, що багато молодих вчителів школи є нашими випускниками. ДОДАТКИ до Історії села Чемеринці (спогади, записи з інших джерел)[163] Розповідь Круп’яка Семена Історія переселенців, яких доля закинула до села Чемеринців і на Україну, які проживали і ще частина ...
... ізації відтворювальних процесів в Україні. // Природа людини і динаміка соціально-економічних процесів: Зб. статей, вип.1,- Д.: Наука і освіта, - 1998. – С. 45. 49. Бачевська Ж. Проблеми правового регулювання інвестиційної діяльності.// Економіка, фінанси, право. - 1997. - №8. – С. 16-20. 50. Безуглий А.А. Вплив амортизаційної політики на прибуток і доходи бюджету // Фінанси України. - 2000. ...
... падолисту у різних видів, над продовженням їх вегетаційного періоду. Отже, слід констатувати, що паркові і лісопаркові території та насадження можуть досить ефективно бути використані в шкільному курсі біології під час вивчення розділу «Рослини» і можуть бути ефективними під час організації роботи гуртків юних ботаніків, юних дендрологів, юних фенологів та ряду інших. 3.2 Шкільні лісництва ...
0 комментариев