Бесіда з елементами розповіді та виконання практичної роботи з метою формування понять "хвойні та листяні дерева і кущі"

Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класі
135893
знака
7
таблиц
2
изображения

2 Бесіда з елементами розповіді та виконання практичної роботи з метою формування понять "хвойні та листяні дерева і кущі".

Практична робота з метою формування поняття "хвойні рослини", "листяні рослини"

—Розглянете гілочки клена і ялини, а також цілі рослини. Порівняйте їх за стеблом, шириною листя. Чим вони подібні між собою? Чим відрізняються?

Спільними ознаками є те , що це — дерева. У них є корінь, стовбур, листя. Відрізняються вони тим, що у клена листки широкі, а у ялини — вузенькі, схожі на голки.

За зовнішнім виглядом та будовою листків дерева поділяються на листяні та хвойні. У листяних дерев листя широке, а у хвойних — вузеньке. Воно схоже на голки і називається хвоєю. Листяні дерева кожної осені скидають листя, а хвоїнки на хвойних деревах тримаються по 2-3 роки і опадають не одночасно. Тому хвойні дерева цілий рік зелені. Лише у модрин восени опадає вся хвоя.

—Розгляньте бузок і ялівець. Порівняйте їх. Чим вони подібні між собою? Чим відрізняються? Зверніть увагу на стебло, листки. Порівняй їхні листки за розмірами.

Спільними ознаками є те, що це — кущі. У них є корінь, кілька дерев'янистих стебел, листя. Відрізняються тим, що у бузку листки широкі, а у ялівця — вузенькі схожі на голки.

За зовнішнім виглядом та будовою листя, кущі як і дерева, поділяються на листяні і хвойні. У листяних кущів листя широке, а у хвойних — вузеньке (хвоя). Як і дерева, листяні кущі кожної осені скидають листки, а хвойні кущі вічнозелені.

—Поміркуйте, коли рослина народжується.

Рослина народжується тоді, коли насіння, потрапивши у сприятливі умови, проростає.

—Скільки років можуть жити дерева і кущі з того часу, як народилися?

Вік багатьох дерев дуже довгий, набагато довший ніж вік тварин і людини. Якщо кінь або собака можуть дожити до 15-20 років, то для дерева — це тільки дитинство. Сосна вважається дорослою у 70 років, а дуб — не раніше, як у 100 років.

Щороку дерева і кущі утворюють насіння. Отже, дерева і кущі живуть багато років, тому їх називають багаторічними рослинами.

3. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлень про однорічні, дворічні та багаторічні трав 'янисті рослини.

—  Щоб знайти відповідь на запитання, яка тривалість життя трав'янистих рослин, пригадайте, які рослини щороку висівають на городах і полях. (Соняшник, квасолю, горох, огірки, помідори, кріп, пшеницю, перець, капусту, моркву, помідори, буряк, петрушку).

—  Назвіть ті рослини, у яких після проростання утворюються не лише корінь, стебло, листки, а також квіти та плоди з насінням, і восени вони відмирають. (Соняшник, квасоля, горох, огірки помідори, укріп, пшениця, перець).

Навесні ці рослини проростають із насіння. Спочатку виростає корінь, стебло і листки. На початку літа вони цвітуть і з квітів утворюються плоди з насінням. Восени ці рослини відмирають.

—Скільки живуть ці трав'янисті рослини? Якими вони є за тривалістю життя?

Соняшник, квасоля та інші перелічені рослини, живуть один рік, тому їх називають однорічними рослинами. Однорічні рослини протягом одного року, утворюють не тільки корінь, стебло і листки. Вони цвітуть, утворюють плоди з насінням і відмирають. На другий рік, щоб отримати від них плоди і насіння, їх потрібно знову висівати.

Із названих рослин, у нас ще залишилися петрушка, морква, буряк і капуста. У моркви, на відміну від гороху, потовщений корінь, а також відсутні

квіти, плоди і насіння. Навесні морква проростає із насіння. У неї виростають лише корінь, коротке стебло і листки. Протягом літа морква росте і накопичує у коренеплоді поживні речовини. Восени стебло і листки відмирають, а коренеплід зимує в ґрунті. Навесні з кореня моркви виростають листки і довге стебло, яке несе квіти, з яких утворюються плоди з насінням. Восени, після дозрівання насіння, морква відмирає.

Морква, а також буряк, петрушка, капуста живуть два роки, отже, — це дворічні трав'янисті рослини. Дворічні рослини протягом року життя утворюють лише корінь, коротке стебло і листки, а також накопичують у корені (морква, буряк, петрушка) чи стеблі (капуста) поживні речовини. На другий рік вони цвітуть, дають плоди з насінням і відмирають.

Крім того є ще багаторічні трав'янисті рослини, у яких є кореневище, цибулини або бульби з накопиченими поживними речовинами. Багаторічних рослин у природі дуже багато. Цибулини є у тюльпана, часнику, цибулі, нарциса, гладіолуса. Кореневище є у конвалії, півників, кропиви, пирію, осоту, щавлю. Бульби є у топінамбуру, картоплі.

Отже, трав'янисті рослини є однорічними, дворічними і багаторічними.

IV.Підсумок уроку.

—  Що нового ви дізналися на нашій екскурсії?

—  А про що почули вперше?

—Що ви запам'ятали цікавого про дерева та кущі? А про трав'янисті рослини?

—  Чим відрізняються однорічні трав'янисті рослини від багаторічних?

—  Чи можуть дерева бути однорічними? Чому?

V.Завдання додому.

Опрацювати статі у підручнику на с. 111-115, дати відповіді на запитання після статей. Закласти досліди, описані в підручнику на с. 122. Виконати завдання в зошиті з друкованою основою с. 36-37.

Тема уроку: Різноманітність рослин у природі

Мета уроку: формувати уявлення про різноманітність рослин у природі, про групи рослин: водорості, мохи, папороті, хвощі, хвойні, квіткові; розвивати вміння аналізувати, зіставляти рослини, визначати істотні ознаки, впізнавати рослини; розвивати спостережливість, виховувати дбайливе ставлення до рослин, естетичне сприйняття рослинного світу.

Обладнання: малюнки рослин різних груп, гербарії рослин, кімнатні рослини, шишки рослин, гілочки з плодами глоду і шипшини.

Вивчення нового матеріалу

Практична робота з метою формування уявлення про водорості

1. Розгляньте малюнки водоростей на с. 116 підручника.

2. Порівняйте дані рослини. Що спільного? Чи є в них органи: корінь, стебло, листки, квітка, плід, насіння? У водорості тіло не почленоване на органи.

3. Що відмінного? Яке забарвлення водоростей? Водорості відрізняються забарвленням. Є зелені, бурі, червоні водорості. Чи подібні водорості за формою і розмірами? Водорості відрізняються за формою і розмірами.

4. Зроби висновок про ознаки, які характерні для водоростей.

Практична робота з метою формування уявлення про мохи, хвощі, папороті

1. Розгляньте малюнки мохів та гербарій моху. Що у них спільне? Які вони мають органи? У мохів є стебло, дрібні листки, коробочка зі спорами.

2. Розгляньте малюнки хвоща і гербарій хвоща. Які органи є у хвоща? У хвоща є стебло, листки, корінь і кореневище, колосок, у якому утворюються спори.

3. Розгляньте малюнки папороті і гербарій чоловічої папороті. Які органи є у папороті? У папороті є корінь, кореневище, стебло, листки, спори, які утворюються на листках.

4. Порівняй хвощ та папороть. Що у них спільне? Спільне є те, що у них є корінь, стебло, кореневище, листок, спори.

5. Чим мохи подібні до хвощів і папоротей? Вони мають стебло, листки і спори. Чим відрізняються? У мохів немає кореня, є коробочка, де дозріваються спори.

6. Зроби висновок, які істотні ознаки характерні для мохів, хвощів, папоротей.

Практична робота з метою формування

поняття "хвойні рослини", "квіткові рослини"

1.                Розглянь малюнки квіткових і хвойних рослин. Порівняй дані рослини. Що спільного? Зверни увагу на органи рослин. (У них є корінь, стебло, листки, насіння).

2.     Що відмінного? Зверни увагу на листки, наявність квітки, плоду, шишок. У квіткових рослин листки широкі, є квітки і плоди. У хвойних є шишки, вузькі голчасті листки.

3.                Порівняй гілочки ялини і ялівця. Що спільного? Зверни увагу на розміри листки. (У них вузькі, схожі на голки листки. Є стебло, шишки). Рослини, у яких листки вузькі, схожі на голки – хвойні.

4.                Порівняйте гілочки сосни і ялини за листям. Що спільного? В обох дерев є листочки — хвоїнки. Вони зелені, вузенькі, вкриті восковим нальотом; дерева їх на зиму не скидають. Що відмінного? У ялини хвоїнки короткі, розміщені на гілках поодиноко, а у сосни — довгі, ростуть попарно.

5.     Розглянь шишки ялини і сосни. Що утворюється у шишках? (Насіння).

6.     Розглянь гілочки з плодами глоду і шипшини. Де міститься насіння у квіткових рослин? (Всередині плоду).

7.     Зроби висновок про істотні ознаки квіткових і хвойних рослин

Тема уроку: Розмноження квіткових рослин. Умови росту і розвитку рослин. Як виростити нову рослину з насінини.

Мета уроку: формувати уявлення про способи розмноження квіткових рослин, про пристосування плодів до поширення насіння, умови проростання насіння та росту й розвитку рослин; формувати вміння робити висновки з проведених дослідів, самостійно висловлювати думку, узагальнювати; розвивати спостережливість, виховувати дбайливе ставлення до рослин, естетичне сприйняття рослинного світу.

Обладнання: малюнки квіткових рослин, гербарій, насіння та проростки квасолі, цибулина, бульба картоплі, гілочка смородини, колекції плодів, плоди клена.

Тип уроку: предметний

Практична робота з метою формування поняття "плід"

1. Розгляньте колекцію плодів огірка, яблуні, груші, маку. Порівняйте їх за забарвленням, формою, на смак. Виявляється, що всі ці ознаки у різних плодів різні.

2. Що ж у них є спільне, чим вони схожі один на одного? Для цього давайте розріжемо плоди і подивимось, що в них усередині. У них усередині є насіння.

3. Розгляньте плоди ясена, клена, кульбаби, череди, лопуха. Які вирости є у них? У клен і ясена є крильця, у кульбаби – парашутики, у череди і лопуха гачечки. навіщо у плодів є дані вирости.

4. Зроби висновок про істотні ознаки плоду.

Демонстраційний дослід з метою виявлення значення крилець у плодів клена

1. Одночасно випускаємо з рук плід клена з крильцями і плід без крилець.

2. Що спостерігаєте? (Плід клена з крильцями летить далеко)

3. Зробіть висновок, навіщо плоду клена крильця.

Учитель: А з чого утворюються плоди?

Розглядають квітку огірка з потовщеною зав’яззю і доходять висновку, що плоди виростають із квітки Яке значення мають плоди для рослини?

—У плодах є насіння, яким рослини розмножуються.

Так учні разом з учителем визначили спільні, суттєві ознаки плоду, на основі яких різноманітні, зовні не схожі органи рослини об’єднали в одну групу "плоди".

—Плід — частина рослини;

—плід розвивається з квітки;

—у плодах є насіння;

—насінням розмножуються рослини.

Практична робота з метою формування уявлення про насіння

1.     Уважно розгляньте насінину квасолі.

2.     Обережно зніми з неї шкірочку.

3.     Знайди під шкірочкою малесенький корінець, стебельце, листочки та дві дольки с поживними речовинами.

4.     Зроби висновок, з чого складається насіння.

Учнівські досліди, які учні самостійно виконували вдома (за тиждень до уроку )з метою з’ясування умов, які потрібні для проростання насіння

1. У блюдце на добре зволожену тканину поклади кілька насінин квасолі і накрий такою самою тканиною Постав у тепле місце.

2. У блюдце на добре зволожену тканину поклади кілька насінин квасолі і накрий такою самою тканиною Постав у холодне місце.

3. У блюдце поклади кілька насінин квасолі і залий їх водою так, щоб вона повністю вкривала їх. Постав у тепле місце.

4. Що спостерігав? Зроби висновок, які умови потрібні насінню для проростання

Учнівські досліди, які учні групами виконували в позаурочний час (за два тижні до уроку)з метою з’ясування умов, необхідних для росту і розвитку рослин

Після уроків учні залишаються в класі. Учитель пропонує уявити, що сталося б на Землі, якби зникли всі рослини. У довільній формі, на основі власного життєвого досвіду діти висловлюють свої міркування. Учитель веде далі: "А чи може статися подібне? Що потрібно рослинам для їх росту? Які умови їм необхідні? Щоб дати відповідь, треба провести досліди. Пам’ятайте, найправильніша відповідь буде у того, хто уважно спостерігатиме й записуватиме свої спостереження."

Клас ділиться на шість груп. Кожній групі пропонується виконати дослід і спостерігати за планом (однаковий для всіх).

1. Проросле насіння висій у багатий на поживні речовини грунт у пластмасову склянку. Постав склянку на світло, в тепле місце, поливай і розпушуй грунт.

2. Проросле насіння висій у багатий на поживні речовини грунт у пластмасову склянку. Постав склянку в тепле місце, поливай і розпушуй грунт, закрий від світла чорним папером.

3. Проросле насіння висій у багатий на поживні речовини грунт у пластмасову склянку. Постав склянку в холодне місце на світло, поливай і розпушуй грунт.

4. Проросле насіння висій у багатий на поживні речовини грунт у пластмасову склянку. Постав склянку в тепле місце на світло, розпушуй грунт, не поливай.

5. Проросле насіння висій у багатий на поживні речовини грунт у пластмасову склянку. Постав склянку в тепле місце на світло, розпушуй грунт, поливай. Зверху накрий банкою, щоб не потрапляло повітря.

6. Проросле насіння висій у прожарений промитий пісок, у якому немає поживних речовин ,у пластмасову склянку. Постав склянку на світло, в тепле місце, поливай і розпушуй грунт.

7. Спостерігай і записуй: коли показалися проростки? Коли на рослинах з’явилися листки? Який колір мають листки? Яка висота рослин? Скільки листків на рослині?

На уроці робота починається з розгляду дослідних рослин та їх усного опису. Учні першої групи розповідають за планом: висота рослини, колір і розміри листя, кількість його на рослині. Далі ставиться запитання: "Чому рослина має такий вигляд? У яких умовах вона виросла?" Діти вчаться аналізувати результати досліду під керівництвом учителя, відповідаючи на запитання або продовжуючи думку (вирази записані на дошці):

-    Рослина стояла на підвіконні, отже, вона мала достатньо… .

-    Температура повітря в класі 20 градусів тепла, тому рослині вистачало… .

-    Рослину поливали водою, отже, було достатньо… .

-    Насіння було висіяне у прожарений пісок, який не має поживних речовин, отже, рослині не вистачало… .

-    Причиною того, що рослина погано росла, була відсутність… .

Робимо висновок: щоб рослина добре росла і розвивалась, потрібні не тільки…, а й … .

За таким же планом, але з більшим рівнем самостійності учні міркують, з’ясовуючи значення світла, води, повітря, тепла.

Щоб діти переконалися у правильності зроблених висновків, учитель демонструє дослід №1 і дає завдання: "Порівняйте рослину з рослинами інших дослідів. Чим ця рослина відрізняється від інших? Чим можна пояснити, що вона зелена, найвища від усіх, має більші за розміром листки?" Діти самостійно аналізують умови досліду, порівнюють із описом рослини і доводять, що тільки тоді, коли є всі умови: світло, повітря, вода, поживні речовини – рослини добре ростуть і розвиваються.

Практична робота з метою формування вмінь вирощувати рослину без насіння

1. Візьміть гілочку смородини (живець) і посадіть у пластмасову склянку з ґрунтом. Доглядайте за рослиною, не забудьте підливати. Спостерігайте за змінами (за довжиною гілочки, за кількістю листочків).

2. Розгляньте цибулину цибулі. Посадіть цибулину у грунт у пластмасову склянку. Доглядайте за рослиною, підливаючи її. Спостерігайте за змінами (за появою листочків, кількістю листочків).

3. Відірвіть листочок кімнатної рослини сенполії і поставте його у склянку з водою. Спостерігайте за рослиною (зверніть увагу на появу корінців).

4. Зробіть висновок проте, як можна виростити рослину без насіння.

Завдання для спостережень за рослинами

Завдання для індивідуальних спостережень за кімнатними рослинами (довготривале)

1. Чи ростуть рослини взимку?

2. Чи втрачають кімнатні рослини взимку листки?

3. Чи цвітуть кімнатні рослини взимку?

Завдання для спостереження групами. З’ясуй, яка рослина краще росте.

Група 1.

1. Розглянь 2 кімнатні рослини бегонії, які стоять поряд

2.В однієї рослини ґрунт постійно розпушували, а в іншої – ні.

3. Що свідчить про те, що одна рослина краще росте, ніж інша? (Порівняй, яка рослина вища, у якої більше зелених листочків).

Група 2.

1.       Розглянь 2 кімнатні рослини фіалки.

2.       Одну рослину постійно підливали, іншу тимчасово –ні.

3. Що свідчить про те, що одна рослина краще росте, ніж інша? (Порівняй, яка рослина вища, у якої більше зелених листочків).

Група 3.

3.       Розглянь 2 кімнатні рослини фікусу.

4.       В однієї рослини постійно витирали листочки від пилу, в іншої тимчасово –ні.

3. Що свідчить про те, що одна рослина краще росте, ніж інша? (Порівняй, яка рослина вища, у якої більше зелених листочків).

Завдання для спостереження в куточку живої природи

Проведи дослідження, щоб перевірити, чи живі взимку рослини. Якщо зустрінеться зламана гілка, обережно зріж, помістити у пляшку з водою і постав у куточку живої природи. Поспостерігайте, як із бруньок розвиваються листочки (чи квіти) і зроби висновок. (Щоб пробудити рослини від зимового сну, потрібні тепло і вода. Вони і взимку живі, їх треба берегти, не ламати).

Завдання для спостережень за рослинами в природі

1.                Поспостерігай за деревами і кущами восени. Розгляньте зовнішній вигляд дерев і кущів. Чи всі органи вони мають? Якщо не всі, то поясніть, чому вони відсутні? Чи на всіх деревах і кущах є плоди? Порівняйте плоди ясена, клена, липи, горобини між собою. Пригадайте, які умови необхідні для життя рослин. Чи є всі умови для росту та розвитку дерев і кущів восени? Які зміни відбулися з деревами і кущами?

2.                Поспостерігайте за трав’янистими рослинами восени. Розгляньте їх. Чи всі органи вони мають? Якщо не всі, то поясніть, чому вони відсутні. Які зміни відбулися з трав’янистими рослинами.

3. Поспостерігайте за деревами і кущами взимку. Розгляньте зовнішній вигляд дерев і кущів. Чи всі органи вони мають? Якщо не всі, то поясніть, чому вони відсутні? Чи на всіх деревах і кущах є плоди? Розгляньте їхню кору, гілки, плоди. З’ясуйте, які вони на дотик, понюхайте їх. Які зміни відбулися з деревами і кущами взимку? Які зміни відбулися з трав’янистими рослинами взимку?

4. Поспостерігайте за деревами і кущами навесні. Розгляньте зовнішній вигляд дерев і кущів. Які зміни відбулися з деревами і кущами навесні? Які зміни відбулися з трав’янистими рослинами навесні?

 

2.3 Результати експериментального дослідження

Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства буде здійснюватися ефективніше за умови впровадження методики навчання, яка передбачає цілеспрямоване, систематичне використання спостереження, дослідів, практичних робіт, ми перевіряли в процесі експерименту.

Формуючий експеримент проводився року на базі ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Мала Лука Гусятинського району Тернопільської області протягом 2007-2008 н. р. У педагогічному експерименті взяли участь 47 учні третіх класів даних шкіл. Серед них визначено контрольний клас 3-А - 24 учнів та експериментальний клас 3–Б – 23 учні. Класи було підібрано приблизно з однаковим рівнем навчальних досягнень.

У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику навчання учнів природознавству, яка була спрямована на ефективне вивчення молодшими школярами рослин на уроках.

Показником ефективного вивчення третьокласниками рослин був рівень навчальних досягнень учнів.

Упродовж експериментального дослідження проводили індивідуальне опитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання.

Змістову основу завдань для контрольної роботи становив програмовий матеріал із курсу природознавства у 3 класі з розділу "Зелене диво Землі."

Критеріями оцінювання результатів контрольних робіт були якість виконання учнями завдань ( правильність та повнота відповіді).

Підсумкова письмова контрольна робота

1. Допиши речення. Для росту і розвитку рослин потрібні умови: поживні речовини, повітря, тепло, ____________, ___________.

2. Підкресли назви листяних дерев.

Каштан, сосна, огірок, модрина, береза, ялина, ялівець, тис, калина.

3. Впиши в таблицю назви рослин.

Ялина, смородина, картопля, береза, калина, подорожник.

Дерева Кущі Трав'янисті рослини

4. Встанови відповідність між рослинами і органами розмноження

Кукурудза

Часник

Суниці

Виноград

живцями

вусами

цибулинами

насінням



Информация о работе «Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класі»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 135893
Количество таблиц: 7
Количество изображений: 2

Похожие работы

Скачать
87414
4
1

... що під час формування знань про людину як живий організм використовують переважно такі методи навчання, як бесіду, розповідь, практичну роботу. 2. Які засоби ви використовуєте для формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства? Відповідаючи на дане запитання учителі зазначили, що в основному використовують малюнки підручника і дидактичні матеріали, виготовлені ними. ...

Скачать
71395
4
0

... і засобів навчання, спрямованих на формування екологічної культури молодших школярів, органічне поєднання урочної, позакласної і позашкільної роботи.2. Дослідно-експериментальна робота здійснення екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі   2.1 Аналіз навчальної програми з курсу «Я і Україна» (2 клас) Щоб з'ясувати, які екологічні знання передбачено у змісті ...

Скачать
72300
0
1

... методи екологічного виховання необхідно змінювати, чергувати залежно від змісту, мети вивчення теми, рівня підготовки учнів. 2.3 Виховання бережливого ставлення до природи у процесі гри У становленні емоційно-ціннісного, відповідального ставлення молодшого школяра до природи важливу роль відіграє гра. Найважливішим результатом гри є глибока емоційна задоволеність дитини її процесом, що найб ...

Скачать
143707
5
0

... ситуації. Використання мовного матеріалу з урахуванням міжпредметних зв’язків сприятиме збагаченню словникового запасу молодших школярів, розвитку їх мовленнєвих умінь та навичок. 2.5 Експериментальне підтвердження ефективності запропонованої методики формування мовленнєвої комунікації   Перевірка та оцінка ефективності роботи, проведеної в формуючому експерименті. У процесі обстеження ...

0 комментариев


Наверх