Результати моделювання платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг у м. Дніпропетровську

Економіко-математичне обґрунтування підвищення ефективності виробництва МКВП "Дніпроводоканалу"
Загальна організаційно-економічна характеристика МКВП "ДНІПРОВОДОКАНАЛУ" Організаційна структура підприємства Аналіз фінансової звітності Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу Розрахунок фінансових коефіцієнтів Оцінка ліквідності Аналіз фінансової стабільності Оцінка ділової активності Аналіз рівня рентабельності Розробка економіко-математичної моделі оптимального розподілу коштів методом динамічного програмування £ x £ 195; £ x £ 195; £ x £ 195; £ x £ 195; Результати моделювання платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг у м. Дніпропетровську Прогнозування платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг на основі функції корисності Проектування і розробка інформаційного, програмного, технічного і організаційного забезпечення інформаційної системи Програмне забезпечення ОХОРОНА ПРАЦІ Аналіз умов праці і виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів
135325
знаков
38
таблиц
7
изображений

3.2 Результати моделювання платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг у м. Дніпропетровську

Прогнозні розрахунки здійснено за послугами водо-, теплопостачання та водовідведення у м. Дніпропетровську. Базою для розрахунків послужили: 1) оцінки доходів і витрат домогосподарств (одержані методом "малих територій" на підставі даних Держкомстату за результатами вибіркового обстеження умов життя домогосподарств у 2005 році) [12]; 2) результати вибіркового обстеження споживачів комунальних послуг у м. Дніпропетровську, проведеного у грудні 2006 року [11]; 3) дані про суми нарахувань комунальних підприємств за надані населенню послуги станом на лютий 2007 року [12].

При моделюванні платоспроможного попиту використовувалося два підходи.

3.2.1 Аналіз попиту на комунальні послуги за допомогою методу статистичних групувань

Метод статистичних групувань використовується для аналізу реакції однорідних груп споживачів на зміну основних факторних ознак (зокрема, доходів, тарифів), які визначають попит населення на комунальні послуги. За допомогою цього методу вивчаються структурні зрушення в попиті, головним чином шляхом оцінювання та аналізу емпіричних коефіцієнтів еластичності, які характеризують інтенсивність зміни попиту при зміні фактору, який його визначає, на 1%. Метою аналізу коефіцієнтів еластичності є визначення ступеню впливу зміни основних факторних ознак на попит.

Коефіцієнти еластичності було розраховано лише для домогосподарств, які мають індивідуальні лічильники (за даними вибіркового обстеження споживачів комунальних послуг, яке було проведено у грудні 2006 року, лічильниками холодної води обладнано оселі 27,5% домогосподарств; лічильниками гарячої води – 37% домогосподарств). Це обумовлено тим, що вплив доходів на обсяг споживання послуги безпосередньо реалізується лише за умови, що домогосподарство може впливати на обсяги споживання і регулювати їх залежно від реальних доходів.

Для домогосподарств, які не мають індивідуальних лічильників, еластичність попиту як за доходом, так і за тарифами, розраховувати неможливо, оскільки вони мають лише дві альтернативи – або сплачувати нарахування і споживати скільки потрібно, або відмовитися від оплати послуги чи її споживання взагалі.

3.2.1.1 Оцінка коефіцієнту еластичності за доходом

Розрахунок коефіцієнтів еластичності попиту за доходом здійснювався окремо за послугами холодного і гарячого водопостачання за формулою:

, (3.1)

де  - середній по місту обсяг спожитої холодної/гарячої води в розрахунку на одну особу на місяць (м3);

Y - середньодушовий сукупний дохід по місту (грн.);

D - символ, що позначає абсолютну зміну.

Розрахунки були виконані на базі даних комунальних підприємств про обсяги спожитих послуг домогосподарствами з лічильниками у лютому 2007 року [11].

Всі домогосподарства, які мають лічильники, були розшаровані медіанним доходом на дві рівні групи і розрахунок проводився на підставі даних про їх середньодушові обсяги споживання холодної (гарячої) води та середньодушові доходи [12].

У таблиці 3.8 наведено результати розрахунків.

Таблиця 3.8 - Коефіцієнт еластичності попиту за доходом (для домогосподарств, які мають індивідуальні лічильники холодної/гарячої води)

Вид послуги Розрахунок показника
Холодне водопостачання

Гаряче водопостачання

Отже, як видно з наведених даних:

·                   платоспроможний попит на холодну і гарячу воду зростає з ростом доходів населення. Зокрема, значення коефіцієнта еластичності Einc=0,812 означає, що при зростанні рівня доходу домогосподарства на 1% платоспроможний попит на послуги холодного водопостачання за інших незмінних умов зростає на 0,812%. Іншими словами, для домогосподарства з середньодушовим доходом 230 грн. на місяць при зростанні рівня доходу на 23 грн. на одну особу (на 10%) платоспроможний попит на послуги холодного водопостачання підвищиться на 8,12%, або на 2,36*0,0812=0,19 м3 на особу на місяць;

·                   значення коефіцієнтів еластичності є меншим за одиницю (тобто попит зростає повільніше за доходи), що в цілому характерно для попиту на житлово-комунальні послуги.


3.2.1.2 Оцінка коефіцієнту еластичності за ціною

Оцінити еластичність попиту за ціною (тарифом) у даному випадку проблематично, оскільки тарифи на послуги, що розглядаються, фактично з 2005 року залишалися незмінними [13].

Для наближеної оцінки коефіцієнту еластичності попиту за ціною можна скористатися тим фактом, що починаючи з 2007 року було відновлено надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг, в результаті чого домогосподарства фактично стали оплачувати послуги за різними тарифами. Розмір пільги складає переважно 50%, хоча є домогосподарства, які одержують 75-ти та 100-відсоткові пільги [13].

Розрахунок коефіцієнта еластичності попиту за ціною (тарифом) здійснювався за формулою:

, (3.2)

де  - середній по місту обсяг спожитої холодної води в розрахунку на одну особу на місяць (м3);

 – фактична (з врахуванням пільг) ціна (тариф) на послугу холодного водопостачання (грн./);

D - символ, що позначає абсолютну зміну.

Всі домогосподарства, які мають лічильники холодної води, були розшаровані на дві групи – пільговики і непільговики. Розрахунок проводився на підставі даних про їх середньодушові обсяги споживання холодної води та розмір пільги [11].

У таблиці 3.9 наведено результати розрахунків.


Таблиця 3.9 - Коефіцієнт еластичності попиту за ціною послуги (для домогосподарств, які мають індивідуальні лічильники холодної води)

Вид послуги Розрахунок показника
Холодне водопостачання

Як видно з наведених даних, платоспроможний попит населення на холодну воду зменшується зі зростанням тарифів. Значення коефіцієнта еластичності = - 0,220 означає, що при зростанні тарифу на 1% платоспроможний попит на послуги холодного водопостачання за інших незмінних умов зменшується на 0,220%.

Слід також зауважити, що для аналізу зміни попиту залежно від ціни можна використовувати той факт, що значення коефіцієнту еластичності за ціною для послуг холодного водопостачання, як правило, коливається в межах від -0,2 до –0,5.


Информация о работе «Економіко-математичне обґрунтування підвищення ефективності виробництва МКВП "Дніпроводоканалу"»
Раздел: Экономико-математическое моделирование
Количество знаков с пробелами: 135325
Количество таблиц: 38
Количество изображений: 7

0 комментариев


Наверх