2.2. Педагогічні знання батьків – запорука успішного виховання

Більшість сучасних батьків свідомо прагнуть, щоб їх діти виросли всебічно розвиненими, гармонійно поєднували у собі духовне багатство, моральну чистоту й фізичну досконалість. Проте у сімейному вихованні багато хто з дорослих припускає серйозні помилки, що негативно позначається на навчанні й розвитку дітей. Нерідко це зумовлюється відсутністю у батьків спеціальних педагогічних знань і навиків. Так, на питання соціологів: «Що заважає вам правильно виховувати дітей?» — майже кожний другий з 850 опитаних батьків відповіли: «Нестача педагогічних знань».

Необхідність широкої педагогічної освіти батьків викликана самим розвитком нашого суспільства, відповідальністю завдань комуністичного виховання, дальшим розвитком системи народної освіти, формуванням нових внутрішньосімейних відносин та багатьма іншими факторами. Педагогічна культура батьків — важлива складова частина загальної культури. Вона передбачає достатню підготовленість батьків до родинного та суспільного виховання і складається на основі опанування досвіду старших поколінь, власного виховательського досвіду, спеціальної педагогічної освіти й самоосвіти. Серйозну допомогу у цій справі надає широка педагогічна пропаганда. У нашій країні вона здійснюється через органи масової інформації, народні університети педагогічних знань (їх діє понад 6 тис.) та інші організації. Тільки Всесоюзне товариство «Знання» щорічно проводить понад 1,5 млн. лекцій на теми виховання.

Нині у багатьох школах робота з батьками здійснюється диференційовано, проводяться батьківські збори, на які запрошується тільки батько дитини. Кожному батькові пропонують відвідати лекції про особливості виховного впливу батька на сина або дочку, організовують індивідуальні консультації тощо.

Цінне починання — створення «Рад чоловіків» при батьківських комітетах деяких шкіл. Головна турбота таких рад — шефство над «важкими» підлітками. Складності у їх вихованні нерідко виникають через відсутність або недостатність впливу батька в сім'ї, впливу, якого потребують не тільки хлопчики, а й дівчатка. Коли б громадська робота, яку нині провадять лише деякі ентузіасти, перетворилася на масовий рух чоловічого шефства над «неблагополучними» підлітками, їх могло стати значно менше.

Активної участі чоловіків потребують не тільки батьківські комітети, а й комісії сприяння сім'ї і школі. Такі комісії діють на деяких підприємствах і в установах. Не формально ставляться до своїх обов'язків члени комісії сприяння сім'ї і школі на Київському експериментальному керамїко-художньому заводі. Прагнучи глибоко вникати у суть справи, вони запрошують на засідання комісії не лише «важкого» учня та його батьків, а й класного керівника. Взагалі кожен батько здатен чимало зробити в організації дозвілля і виховання дітей за місцем проживання. Всім під силу впорядкувати баскетбольний чи волейбольний майданчик, а взимку залити його під каток; організувати, за прикладом деяких районів Москви, клуб любителів сімейного туризму й екскурсій, визначити бажані маршрути походів, теми екскурсій; озеленити і впорядкувати двір, збудувати майданчики для відпочинку, занять на повітрі; домовитися про використання спортивних залів для роботи жеківських секцій; створити гуртки за інтересами та ін. У таких справах міцніє дружба батька з дітьми, що однаково корисно для обох сторін, а батьківський авторитет з абстрактного стає реальним.

Значний резерв збільшення «чоловічого» впливу на виховання молоді — розширення руху наставництва. При висуванні у наставники враховується не лише професійна майстерність, а й весь життєвий досвід людини, авторитет у колективі, участь у громадській роботі, здібності вихователя, прагнення підвищувати свої знання, поведінка в побуті, успіхи у вихованні власних дітей. Кращі батьки стають справжніми наставниками школярів. Вони знайомлять молодь з умовами і вимогами праці у своєму трудовому колективі, передають їй свою любов до рідної землі, вміння і бажання працювати.

Виховання — процес багатогранний. На формування дитини справляють вплив не тільки батьки, а й педагоги, друзі-ровесники, наставники на виробництві. Та все ж суспільна думка з давніх-давен і до наших днів наголошує на важливості сімейного виховання. Що прищепить маленькій людині сім'я, з тим вона вступає у життя. Соціально-економічний, культурний прогрес нашого суспільства, поширення мережі дитячих виховних закладів, удосконалення роботи загальноосвітньої школи не зменшують значення сімейного виховання, батьківського авторитету як його невід'ємної складової частини. Навпаки, нині можна говорити про гостру потребу у піднесенні батьківського, зокрема батькового, авторитету. Найважливіші аспекти цього пронесу — формування моральної зрілості і педагогічної культури батьків.

На жаль, не в усіх сім'ях батько бере активну участь у вихованні дітей, не скрізь він насправді є авторитетом для власної дитини. Авторитет батька (та й не тільки батька) залежить насамперед від того, якою він є людиною: чи він справедливий, добрий, чесний, вимогливий? Яка мета його життя? Особисті якості батька, стиль його життя справляють значний вплив на дітей. Батько має бути чуйним, вдумливим товаришем для них. Завоювати авторитет у маленької дитини неважко. Адже вона любить своїх батьків і вірить батькові й матері. Головне — постійно пам'ятати, що діти дивляться на нас, засвоюють нашу поведінку. То ж будемо прагнути бути гідними любові й поваги наших дітей.

Довести до свідомості кожного батька, що виховання дітей — не тільки особистий, а й громадянський обов'язок, важливе соціальне завдання, розв'язання якого багато в чому визначить успіх комуністичного виховання підростаючого покоління. Правильного, свідомого виконання батьківських обов'язків треба вчити. І чим раніше, тим краще. Необхідно передати батькам кращі традиції радянської педагогіки, озброїти їх педагогічними знаннями, тобто дати їм розуміння доброти, яка не виключає вимогливості, доцільної суворості, а також поваги до дитини.

Діти — найцінніше, що є на світі. Вони — майбутнє нашою суспільства. Від того, якими виростуть діти, залежить наш завтрашній день. Чи будуть вони людьми добрими, з високими духовними потребами й інтересами? Чи будуть вони підготовлені до праці, до життя, чи зуміють дістати задоволення від свідомості добре викопаної роботи, чи зможуть у майбутньому зробити свій внесок у процвітання соціалістичної Вітчизни? Високий обов'язок батька полягає в тому, щоб разом з матір'ю, школою, громадськістю виховати дітей справжніми трудівниками, будівниками комуністичного суспільства.


ВИСНОВКИ

Наявність різних типів внутрішньосімейних відносин доводить, що роль чоловіка як глави сім'ї ґрунтується на традиціях минулого, а не зумовлена його особистими якостями, реальною участю в сімейних справах.

Батьківський авторитет визначається громадянськістю, здатністю розуміти свою епоху, бачити в ній і минуле, і майбутнє, усвідомлювати мету виховання.


Cписок використаної літератури

 

1.Аза Л.О.,Лавриненко Н.В.Батьків авторитет.-К.:Політвидав України

 1986.-92с.-(Сер. «Сім'я і суспільство»).

2.Азаров Ю.П. Семейная педагогика.-2-е узд.,переработ. и доп.-

 М.:Политиздат,1985с.,-238с.

3.Будз П.Виховання характеру//Шлях виховання й навчання.-1928.-Ч.

 11.-С.1-8;Ч.12.-С.4-9.

4.Ващенко Г.Виховання волі і характеру.-Лондон:Вид-во Спілки укра-

 їнської молоді,1952.

5.Ващенко Г.Виховний ідеал.-Полтава:Полтавський вісник,1994.

6.Вишневський О.Сучасне українське виховання.-Л.,1996.

7.Горохович А.Плекаймо в дитині і розум,і душу.-Дрогобич:Бескид

 1992.

8.Диалоги о воспитании:Кн.для родителей.Пер.со 2-го рус.изд./Сост.

О.Г.Свердлова;Редкол.:В.М.Столетов и др..-К.:Рад.шк.1985.-304с.

9.Кравець В.Психологія сімейного життя:У 2 т.-Тернопіль,1995.-Т.1.

10.Паращин П.Дайте дітям характер//Авангард.-1980.-Ч.5.-С.297-300

11.Соловейчик С.Педагогика для всех.-М.:Детская лит.,1989.

12.Стельмахович М.Виховні цінності традиційної української родини//

 Цінності освіти і виховання.-К.-:Либідь,1997.

13.Стельмахович М.Українська родинна педагогіка.-К.:ІСДО,1996.

14.Цимбалістий В.Родина і душа народу//Українська душа.-К.,1992.

15.Щербань П.М.:3с.

16.Вишневський О.Теоретичні основи сучасної української педагогіки:Навч.посіб.-3-тє вид.,доопрац. і доп.-Знання,2008.-566с.

 


Информация о работе «Авторитет батьків та їх вплив на формування особистості дитини»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 64075
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
190067
24
0

... можуть не одразу визначити авторитет психолога. Тому, в роботі, психолог повинен бути терплячим, спокійним, тактовним з усіма. Психолог освітньої організації (школи) працює в трьох напрямках: 1.Науковий, вивчаючий закономірності психічного розвитку та формування особистості дитини з метою розробки засобів, заходів та методів професійного використання психологічних знань в умовах сучасної школи. ...

Скачать
102192
0
0

... при проживанні в біологічній або прирівняній до неї сім’ї. Виходячи з вищесказаного метою нашої соціальної роботи з сім’ями є доведення гіпотези, щодо ефективності впливу соціальної роботи на оптимізацію емоційної атмосфери у сім’ях. Для того, щоб мати чітке уявлення про цілеспрямовану дослідницьку роботу ми вирішили апробувати в ході досліду метод – експерименту, який науково поставлений з досв ...

Скачать
157365
25
3

... її на основі спеціальний розроблених критеріїв і вимог суспільства. Розділ 3. Рекомендації для вчителів та батьків щодо підвищення корекції самооцінки школярів 3.1 Повторне дослідження впливу успішності у навчанні на самооцінку учнів Після проведення корекційної програми ми здійснили повторну діагностику за проведеними методиками. Діагностичного досліджння самооцінки молодших школярів за ...

Скачать
122943
1
0

... ТВ, слухає музику і т.д. це є пасивним відпочинком. Людина має потребу в активному відпочинку - подорожі, прогулянки. Це приносить більше здоров'я для сім’ї в цілому і кожного її членів. Під структурою сім’ї розуміється сукупність відносин між її членами, включаючи крім відносин споріднення і систему духовних, моральних відносин, у тому числі відносин влади, авторитету, і ...

0 комментариев


Наверх