Джерела, рушійні сили та суб”єкти суспільного розвитку

77. Джерела, рушійні сили та суб”єкти суспільного розвитку.

Суб'єктами творення і розвитку суспільства виступають також маси і особи. Справжнім творцем історії є народ, народні маси. Во­ни породжують історичних осіб, які мають вирішальний вплив (як позитивний, так і негативний) на хід історії. Існують два хибні під­ходи до природи історичного процесу – фаталізм та волюнтаризм.

Фаталізм – це філософські погляди, які стверджують, що істо­ричний процес є фатальним, неминучим, а народні маси та історичні особи не мають впливу на його розвиток. Волюнтаризм – це філософське вчення, яке заперечує або ігнорує об'єктивні закони розвитку і вважає, що управління суспільним процесом можна досягти силою за допомогою дії історичних осіб. Така філософія веде до тоталітаризму, фашизму та культу особи.

Рушійною силою суспільства є соціальна революція. Її роль полягає в докорінній зміні усталених суспільних відносин і створен ні нової суспільно-економічної формації шляхом класової боротьби. Рушійними силами рево­люції, як правило, є народні маси, прогресивні класи та виразники їхніх інтересів – партії.

Важливим і постійним джерелом та рушійною силою суспіль­ного розвитку, економічною основою кожної соціальної революції є протиріччя між продуктивними силами і виробничими відносинами. Це протиріччя спонукає суспільство до дотримання загального соці­ологічного закону – закону відповідності виробничих відносин ха­рактеру і рівневі розвитку продуктивних сил, тобто до рівноваги між ними.

Рушійною силою розвитку суспільства є також політична си­стема, найбільш яскраво виражена у формі держави. Політична система – це система політичних партій, організацій. інститутів, рухів та відносин між ними. Політична система органіч­но входить до надбудови суспільства та обслуговує економічний ба­зис. Важливим компонентом надбудови є держава. Це основна фор­ма управління суспільством політичними засобами. Вона виникла після появи класів і необхідності встановлення злагоди між ними. Існує два погляди на сутність держави: марксистський, який вважає, що держава має класовий характер і є органом насильства, та за­гальнолюдський, за яким держава — це орган управління і досяг­нення злагоди в суспільстві. Тип держави завжди відповідає типові суспільства – рабовласниць­ка, феодальна, капіталіс-тична, соціалістична, постсоціалістична.

78.Проблема суб’єкта історичного процессу. Роль народу і особистості в історії.

Любой человек живет не сам по себе, он связан с другими людьми, поэтому как частица класса, общественной группы он связан сдругими людьми одинаковыми условиями существования, сходным образом жизни и общностью интересов. В этом и поисходит сведение интересов индивида к интересам общества. Гегель: "Интересы" двигают жизнью народов". Интерес существует объективно, независиво от того, осознан он или нет. Без учета всех интересов общества оно не смогло бы понять путей своего развития. Проблема субъекта исторического процесса. Субъект-личность, действующая сознательно и ответственная за свои действия. Группа тоже может быть субъектом, если у нее имеются общие интересы, цели действия, то есть если она представляет собой некоторую целостность. Т.е. в данном случае группу можно рассматривать как социальный субъект, в качестве которого могут выступать та или иная соц. группа, народ, человечество. Основными соц. субъектами исторического процесса явл. общественные классы. Борьба классов была движущей силой общественного развития на определенной его стадии.Роль соц. субъекта могут играть также и такие исторические общности, как народности и нации, когда они обретают самосознание и сплачиваются во имя определенной цели, но нации всегда возглавляются классами, которые и в этом случае остаются основными движущими силами и субъектами исторического процесса. В современном мире проблема субъекта исторического творчества преобретает новые смысловые грани. В наше время правомерно ставить вопрос о превращении всего человечества, всего мирового сообщества в субъекта исторического процесса.

Субъект может быть либо личностью либо целой структурой: 1) Этносоциальная структура общества (чел. семья, народность); 2) Социально - политическая структура; (личность, социальная группа, класс); Общественный процесс определяется формами сознания (религия политика и т.д.); Исторический процесс развивается в результате сознательной деятельности субъекта исторического процесса; Движущие силы определяются либо субъектами (Ленин сказал -> сделали рев-ию) либо законами (НТР возникла из потребности общества).

79.Суспільний прогрес та його критерії.