2. Процедура приватизації.

Порядок приватизації державного майна передбачає:

·     опублікування списку об'єктів, які підлягають приватизації, у виданнях державних органів приватизації, місцевій пресі;

·     прийняття рішення про приватизацію об'єкта на підставі поданої заяви або виходячи із завдань Державної програми приватизації та створення комісії з приватизації;

·     опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта;

·     проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства, що приватизується (за винятком об'єктів малої приватизації);

·     затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, та їх реалізацію.

Покупці цілісних майнових комплексів та інвестори, які бажають придбати контрольний пакет акцій, зобов'язані разом із заявою подати бізнес-план або техніко-економічне обгрунтування післяприватизаційного розвитку об'єкта, що включає план зайнятості працівників підприємства, пропозицію інвестора з зазначенням максимального розміру інвестиції, строків та порядку її внесення, а також декларацію про доходи для покупців - фізичних осіб.

Заяви про приватизацію подаються до державних органів приватизації за місцезнаходженням об'єкта, що приватизується, у письмовій формі та в порядку, що встановлюється Фондом державного майна України.

Державні органи приватизації протягом місяця розглядають заяви та приймають рішення щодо приватизації об'єкта і в п'ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, адміністрацію та трудовий колектив підприємства, що приватизується, а також відповідний орган виконавчої влади, уповноважений управляти цим майном.

У разі відмови в приватизації відповідний орган приватизації повідомляє заявників про причину відмови.

З моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства:

·     орган, що здійснює управління майном цього підприємства, передає у встановленому порядку функції з управління цим майном державним органам приватизації;

·     стосовно цього підприємства припиняється чинність частин третьої, п'ятої, шостої статті 10, частин першої, третьої статті 12, частини другої статті 24, частини третьої статті 25 Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) в частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції. Якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування державного підприємства, майно якого приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу державних органів приватизації.

Державний орган приватизації протягом місяця з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта затверджує склад комісії з приватизації об'єкта і встановлює строк подання проекту плану приватизації. Цей строк не повинен перевищувати двох місяців з дня затвердження складу комісії.

 До складу комісії входять за принципом однакового представництва представники господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, що приватизується, в тому числі й від представницького органу трудового колективу - профспілкового комітету або іншого уповноваженого ним органу, інші особи (або їх представники), які подали заяву на приватизацію, представники місцевих рад, фінансових органів, державного органу приватизації, Антимонопольного комітету України або його територіальних відділень, органу, уповноваженого до прийняття рішення про приватизацію управляти відповідним державним майном.

Відповідні органи та особи зобов'язані в п'ятиденний строк з моменту одержання повідомлення про прийняття рішення щодо створення комісії делегувати до її складу своїх представників.

Якщо в зазначений строк вони не делегували своїх представників до складу комісії, державний орган приватизації має право затвердити склад комісії без представників цих органів.

 За рішенням комісії до її роботи можуть залучатися експерти, консультанти та інші спеціалісти, які користуються на  її засіданнях правом дорадчого голосу.

Для забезпечення гласності та прозорості приватизації у роботі комісії з приватизації об'єкта можуть брати участь народні депутати України.

Діяльність комісії регулюється Положенням, яке затверджується Фондом державного майна України.

При приватизації законсервованих об'єктів, об'єктів незавершеного будівництва, майна ліквідованих підприємств або об'єктів, які підлягають приватизації у порядку, визначеному Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12), окремого індивідуально визначеного майна, акцій (часток, паїв), що належать державі у майні підприємств із змішаною формою власності, комісія з приватизації не створюється і план приватизації не складається.

 Комісія з приватизації складає проект плану приватизації об'єкта, в якому враховуються пропозиції:

Ø  господарського товариства, створеного працівниками підприємства, що приватизується, та інших покупців;

Ø  місцевих рад за місцезнаходженням об'єкта приватизації;

Ø  державних органів приватизації;

Ø  Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень.

Проект плану приватизації повинен передбачати строки та способи приватизації, початкову ціну об'єкта приватизації (розмір статутного фонду господарського товариства), рекомендовані форми платежу, квоти обов'язкового застосування приватизаційних паперів, розміри пакетів акцій за напрямами їх реалізації, а також забезпечення технологічної єдності виробництва, недопущення руйнування цілісних майнових комплексів, циклів, технологій, порядок використання майна, що не підлягає приватизації.

За рішенням комісії до розробки проекту плану приватизації може бути включено проект реорганізації об'єкта, в якому передбачено створення на основі його структурних підрозділів юридичних осіб.

 Рішення про необхідність реорганізації приймається в порядку, що встановлюється Фондом державного майна України та Антимонопольним комітетом України.

 До проекту плану приватизації додається акт оцінки вартості об'єкта приватизації, який складається відповідно до законодавства і затверджується органом приватизації.

 Якщо трудовий колектив підприємства, майно якого приватизується, або інші покупці не погоджуються з проектом плану приватизації, розробленим комісією, вони можуть підготувати альтернативний варіант плану.

Проект плану, розроблений комісією, та альтернативний проект плану трудового колективу чи інших покупців подаються на розгляд регіональних відділень Фонду державного майна України або його представництв у районах та містах, які протягом десяти днів зобов'язані розглянути подані проекти, затвердити план приватизації і довести його до заінтересованих осіб.

 Рішення про затвердження плану може бути оскаржено у десятиденний строк у Фонд державного майна України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим.

 Приватизація державного майна здійснюється шляхом:

Ø  продажу частини державного майна кожному громадянину України за приватизаційні папери;

Ø  продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом, у тому числі з виключним застосуванням приватизаційних паперів;

Ø  продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців;

Ø  продажу на конкурсній основі цілісного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій відкритого акціонерного товариства при поданні покупцем відповідних документів;

Ø  викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації.

Неконкурентні способи продажу майна державних підприємств застосовуються щодо об'єктів, не проданих на аукціоні, за конкурсом.

Створення колективних підприємств, господарських товариств, крім відкритих акціонерних товариств, у процесі приватизації майна державних підприємств (за винятком об'єктів малої приватизації) не допускається.

Приватизація законсервованих об'єктів та об'єктів незавершеного будівництва, підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, готельного господарства, туристичного комплексу здійснюється шляхом: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу.

Приватизація зазначених об'єктів здійснюється у порядку, передбаченому Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" ( 2171-12 ) та Державною програмою приватизації.

Приватизація майна невеликих державних підприємств (об'єктів малої приватизації) здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом, у тому числі з виключним застосуванням приватизаційних паперів, та на фондових біржах здійснюється у порядку, що затверджується Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до розділу IV Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

 Приватизація зданих в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій та їх структурних підрозділів, крім невеликих державних підприємств, здійснюється шляхом продажу належних державі акцій відкритих акціонерних товариств (далі - товариства), заснованих державними органами приватизації та орендарями.

 Після затвердження плану приватизації засновники у десятиденний термін приймають рішення про створення товариства, затверджують його статут і у встановленому порядку подають документи до місцевого органу виконавчої влади для державної реєстрації товариства. Плата за реєстрацію товариства не справляється. Рішення про створення товариства є установчим договором.

При перетворенні орендних підприємств у відкриті акціонерні товариства його засновниками виступають з боку держави відповідний державний орган приватизації, а з боку орендаря – господарське товариство, створене орендарями.

До завершення продажу акцій, передбаченого планом розміщення акцій (планом приватизації), і перших загальних зборів акціонерів приватизованого підприємства керівництво підприємством покладається на адміністрацію орендного підприємства, що приватизується.

 З моменту реєстрації товариства договір оренди вважається розірваним, діяльність підприємства, створеного на базі орендованого майна, або будь-якого суб'єкта підприємницької діяльності, який орендує майно, припиняється, товариство стає правонаступником прав і обов'язків орендаря.

До статутного фонду товариства вноситься державне майно, здане в оренду (за винятком майна, що не підлягає приватизації або щодо якого встановлено особливий порядок приватизації), та майно, що є власністю орендаря.

На вартість свого внеску орендар отримує акції створеного товариства.

 Продаж акцій, що належать державі, здійснюється державними органами приватизації згідно з законодавством про приватизацію.

 Члени організації орендарів, члени трудового колективу підприємства, створеного орендарем, а також колишні працівники об'єкта приватизації, які вийшли на пенсію, звільнені на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) і не працюють з моменту звільнення на інших підприємствах, особи, які мають право відповідно до законодавства повернутися на попереднє місце роботи на цьому підприємстві, та інваліди, звільнені у зв'язку з каліцтвом або професійним захворюванням.

 Якщо вартість майна, що вноситься організацією орендарів (орендарем) до статутного фонду товариства, становить менше 25 відсотків його статутного фонду і, з урахуванням вартості акцій, придбаних на пільгових умовах членами організації орендарів, не перевищує цього розміру, члени організації орендарів мають право на додаткове придбання за власні кошти і сертифікати, що отримують громадяни України як компенсацію втрат від знецінення заощаджень в установах Ощадного банку України і колишнього Укрдержстраху, акцій, що належать державі, за їх номінальною вартістю в межах 25 відсотків статутного фонду товариства, але не більше ніж на суму одного приватизаційного майнового сертифіката на кожного члена організації орендарів.

 Орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо це було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна" ( 2269-12 ).

 Орендар здійснює викуп об'єкта оренди відповідно до законодавства та договору оренди. Умови викупу (ціна, порядок, строки, засоби платежу, обов'язкова квота використання майнових приватизаційних сертифікатів) визначаються в договорі оренди. Орендар має право відмовитися від здійснення передбаченого у договорі права на викуп.

При перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство в процесі приватизації його засновником виступає державний орган приватизації, який діє в межах повноважень, передбачених законодавством.

До засновників такого акціонерного товариства не застосовуються обмеження, передбачені частиною першою статті 30 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12).

 Засновник акціонерного товариства встановлює відповідно до плану приватизації (плану розміщення акцій) способи, обсяг і строки продажу акцій, а також порядок внесення платежів.

 Продаж акцій засновником акціонерного товариства провадиться на конкурсних засадах, крім випадків, передбачених законодавством.

 Створене відповідно до цієї статті акціонерне товариство є правонаступником підприємства, що приватизується.

 Продаж акцій (часток, паїв), що належать державі у майні підприємств із змішаною формою власності, провадиться з урахуванням законодавства та установчих документів цих підприємств.

Якщо продаж здійснюється не на конкурентних засадах, то вартість цих акцій (часток, паїв) визначається експертним шляхом у встановленому порядку.

 Інформацію про приватизацію складають відомості щодо:

Ø  переліків об'єктів, щодо яких прийнято  рішення про приватизацію, умови їх продажу;

Ø  терміну, протягом якого приймаються до розгляду плани приватизації та заяви на право продажу об'єктів приватизації;

Ø  рішення про затвердження планів приватизації та укладення угод з юридичними особами або спеціалістами на розробку проектів планів приватизації та продажу об'єкта приватизації, а також підстави, на основі яких були прийняті ці рішення;

Ø  результатів виконання планів приватизації, які підлягають опублікуванню у спеціальних бюлетенях Фонду державного майна України та його регіональних відділень, які розповсюджуються за передплатою і в роздрібній торгівлі, місцевій пресі.

Інформація про результати приватизації об'єкта (інформація про переможців конкурсу, аукціону, ціну, за яку придбано об'єкт приватизації, дані про розподіл акцій (часток, паїв) між новими власниками (окремо по кожній юридичній особі) підлягає опублікуванню у місцевій пресі за місцем розташування відповідного об'єкта.

Інформація про строки та умови проведення аукціону, конкурсу, випуску акцій у вільний продаж повинна бути опублікована в інформаційних бюлетенях органів приватизації, центральній та місцевій пресі не пізніш як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу, випуску акцій у вільний продаж.

Типовий, обов'язковий для публікації в бюлетені перелік відомостей для різних видів підприємств, порядок їх подання, форма публікації визначаються Фондом державного майна України.

Визначення початкової ціни об'єкта приватизації або розміру статутного фонду господарського товариства, що створюється на основі державного підприємства, здійснюється відповідно до методики, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі приватизації об'єкта шляхом його викупу, відповідно до зазначеної методики, оцінка вартості об'єкта приватизації здійснюється експертним шляхом або способами, що враховують потенційну прибутковість.

Загальні критерії проведення експертних оцінок і методики оцінки визначаються окремим законом.

 Витрати, пов'язані з проведенням аудиторських перевірок, відшкодовуються за рахунок підприємств, що приватизуються.

При придбанні об'єкта приватизації за рахунок грошових коштів на суму, що перевищує п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, покупці - фізичні особи повинні подати до органу приватизації декларацію про доходи.

 Покупці - іноземні інвестори та підприємства з іноземними інвестиціями набувають державне майно у процесі приватизації з оплатою його вартості у національній валюті на загальних підставах та з поданням відомостей про джерела надходження коштів.

 Приватизаційні майнові сертифікати випускаються на суму вартості державного майна, що підлягає безоплатній передачі у процесі приватизації майна державних підприємств громадянам України.

Обсяги емісії приватизаційних майнових сертифікатів та їх номінальна вартість встановлюються відповідними актами законодавства України.

Номінальна вартість приватизаційного майнового сертифіката визначається шляхом ділення загальної суми емісії цих приватизаційних паперів на число громадян України.

Приватизаційні майнові сертифікати розподіляються між громадянами, які мають право на їх одержання, порівну.

У разі проведення індексації балансової вартості основних фондів у народному господарстві України обов'язковій індексації підлягає номінальна вартість приватизаційних майнових сертифікатів. Коефіцієнт індексації номінальної вартості приватизаційних майнових сертифікатів встановлюється Кабінетом Міністрів України одночасно з проведенням індексації балансової вартості основних фондів.

Кошти, одержані від продажу державного майна, зараховуються до позабюджетного Державного фонду приватизації, позабюджетного фонду приватизації Автономної Республіки Крим і спрямовуються на відшкодування витрат, пов'язаних з приватизацією, кредитування технічного переозброєння приватизованих підприємств, розвиток підприємництва та створення нових робочих місць у межах, що визначаються Державною програмою приватизації, та до Державного бюджету України.

 Забороняється використання коштів, одержаних від приватизації, на покриття дефіциту державного та місцевих бюджетів.

 Кошти, одержані від продажу об'єктів незавершеного будівництва, що споруджувалися відповідно до програми ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за вирахуванням витрат на проведення приватизації спрямовуються у встановленому порядку до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення для фінансування робіт на пускових будовах згідно із зазначеною програмою.

 Фонд державного майна України, Верховна Рада Республіки Крим, місцеві Ради народних депутатів затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності Автономної Республіки Крим, комунальній власності і підлягають:

Ø  продажу на аукціоні, за конкурсом, у тому числі із виключним застосуванням майнових сертифікатів і грошових квот, а також вільно конвертованої валюти;

Ø  викупу працівниками підприємств, що приватизуються;

Ø  приватизації іншими способами згідно з Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств".

 Орган приватизації зобов'язаний повідомити адміністрацію підприємства про включення даного підприємства або його структурного підрозділу до одного із зазначених переліків у місячний строк з дня прийняття відповідного рішення.

 Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців.

 Покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цієї статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації.

 Заява повинна містити:

 - назву об'єкта малої приватизації, його місцезнаходження;

 - запропоновані умови купівлі та експлуатації об'єкта.

 Разом із заявою покупці - фізичні особи подають:

 - відомості про особу, домашню адресу, громадянство;

 - номери рахунків у банківських установах, з яких здійснюватимуться розрахунки за придбаний об'єкт приватизації.

 Покупці - юридичні особи подають:

 - повну назву заявника та його юридичну адресу;

 - прізвище, ім'я, по батькові керівника; номери розрахункових рахунків у банківських установах, з яких здійснюватимуться розрахунки за придбаний об'єкт приватизації.

 До заяви додаються.

 - документ про внесення плати за подання заяви;

 - нотаріально посвідчені копії установчих документів, що підтверджують право юридичної особи бути покупцем;

 - копія договору про сумісну діяльність (для товариства покупців);

 - декларація про доходи (для громадян).

 Форму заяви та розмір плати за її подання встановлює орган приватизації. При цьому розмір плати за подання заяви не повинен перевищувати половини розміру мінімальної заробітної плати.

 Додаткові відомості та документи подаються органу приватизації лише за згодою заявника.

 Орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.

 З моменту прийняття рішення про включення об'єкта до одного із переліків, зазначених у частині першій цієї статті, щодо нього припиняється чинність частин третьої, п'ятої, шостої статті 10, частин першої, третьої статті 12, частини другої статті 24, частини третьої статті 25 Закону України "Про підприємства в Україні у частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки. Якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування підприємства, що приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу органу приватизації.

З моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації.

 Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які:

Ø  визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу або початкову ціну продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом;

Ø  готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації;

Ø  проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства.

 Для забезпечення виконання зазначених функцій державні органи приватизації можуть залучати відповідні організації та спеціалістів у порядку і на умовах, що встановлюються Фондом державного майна України.

 Покупець, який у встановленому порядку подав заяву про приватизацію підприємства, може за власний рахунок замовити проведення аудиторської перевірки фінансової звітності вказаного підприємства.

За рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта приватизації із залученням, у разі необхідності, аудитора (аудиторської фірми) та здійснюється оцінка вартості об'єкта малої приватизації. Акт інвентаризації затверджується керівником та головним бухгалтером підприємства, акт оцінки вартості об'єкта, що приватизується, - керівником органу приватизації.

Ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна продажу об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом визначаються відповідно до методики, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

 Відповідний орган приватизації публікує в інформаційному бюлетені та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації, перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, який містить назву об'єкта приватизації та його місцезнаходження.

 Зазначений перелік публікується не пізніш як за 15 днів з дня прийняття рішення про затвердження: переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Викуп застосовується щодо об'єктів приватизації:

 - не проданих на аукціоні, за конкурсом;

 - включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу;

 - зданих в оренду, якщо право викупу було передбачено договором оренди, укладеним до набуття чинності Законом України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" від 14 березня 1995 року .

 Викуп майна підприємств, зданих в оренду проводиться з додержанням вимог, передбачених чинним законодавством України про приватизацію.

 Порядок викупу об'єкта приватизації визначається Фондом державного майна України.

 Інформація про здійснення викупу об'єкта приватизації публікується в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації, протягом 15 календарних днів з дня укладення договору купівлі-продажу.

 Не допускається безоплатна передача у власність будівель (споруд, приміщень), крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Продаж об'єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.

Продаж об'єктів малої приватизації за конкурсом полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта або за рівних умов - найвищу ціну.

Інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, повинна містити такі відомості:

Ø  назву об'єкта приватизації, його місцезнаходження;

Ø  обсяг та основну номенклатуру продукції (робіт, послуг), у тому числі експортної;

Ø  кількість та склад робочих місць;

Ø  баланс активів і пасивів, рентабельність за останні три роки;

Ø  відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташований об'єкт, умови користування ними;

Ø  початкову ціну продажу, умови продажу та експлуатації об'єкта, у тому числі платіжні засоби, за допомогою яких здійснюватимуться розрахунки за придбані об'єкти;

Ø  суму грошових коштів, що має вноситися покупцями для реєстрації їх як учасників аукціону, конкурсу, у розмірі 10 відсотків від початкової ціни продажу об'єкта;

Ø  назву банку, адресу та номер рахунку, відкритого для розрахунків за придбані об'єкти приватизації;

Ø  кінцевий термін прийняття заяви на участь в аукціоні, конкурсі;

Ø  час та місце особистого ознайомлення з об'єктом;

Ø  час та місце проведення аукціону, конкурсу;

Ø  адресу, номер телефону, час роботи служби по організації аукціону, конкурсу;

Ø  іншу інформацію, яку визначає орган приватизації.

 Зазначена інформація публікується не пізніш як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.

 Продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом здійснюється за наявності не менш як двох покупців.

 Фонд державного майна України, Верховна Рада Республіки Крим та місцеві Ради народних депутатів мають право встановлювати додаткові умови участі покупців в конкурсі.

 Для реєстрації учасників аукціону, конкурсу покупці сплачують встановлений органом приватизації реєстраційний внесок, розмір якого не може перевищувати розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вносять грошові кошти в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вносять грошові кошти в розмірі 10 відсотків від початкової ціни об'єкта.

 Вказані грошові кошти вносяться шляхом безготівкового перерахування на відповідний рахунковий рахунок.

 Якщо покупець висловлює бажання брати участь у купівлі кількох об'єктів, то для реєстрації його як учасника аукціону, конкурсу грошові кошти вносяться у розмірі, що визначається на основі суми початкової ціни.

 Після закінчення аукціону, конкурсу внесені покупцями грошові кошти у розмірі 10 відсотків від початкової ціни продажу об'єкта, у десятиденний строк повертаються усім учасникам аукціону, конкурсу. Покупцеві, який придбав об'єкт приватизації, вказані грошові кошти зараховуються в установленому порядку при остаточному розрахунку за придбаний об'єкт приватизації.

 Фізична або юридична особа, що бажає зареєструватись як учасник аукціону конкурсу, повинна мати при собі:

Ø  документ, що посвідчує фізичну особу або представника юридичної особи, їх повноваження;

Ø  квитанцію про сплату реєстраційного внеску;

Ø  документ про внесення грошових коштів у розмірі 10 відсотків від початкової ціни об'єкта;

Ø  декларацію про доходи, у разі придбання об'єкта приватизації за рахунок грошових коштів - для покупців - фізичних осіб;

Ø  нотаріально посвідчені копії установчих документів - для покупців-юридичних осіб.

Відомості про учасників аукціону, конкурсу заносяться до книги реєстрації окремо щодо кожного об'єкта, який підлягає приватизації, і повинні містити:

1.    порядковий номер (відповідно до реєстрації);

2.    прізвище, ім'я, по-батькові фізичної особи або представника юридичної особи (назву юридичної особи);

3.    номер рахунку, назву та адресу банківської.установи, до якої зроблено внески.

 Відомості про учасників аукціону або конкурсу, їх кількість і пропозиції покупців щодо умов конкурсу не підлягають розголошенню до визначення-остаточного переможця.

 Кінцевий термін прийняття заяв на участь в аукціоні - три дні до початку аукціону, для участі у конкурсі - сім днів до початку проведення конкурсу.

Інформація про остаточну ціну та переможця конкурсу або аукціону публікується у інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі та інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації протягом 15 календарних днів після укладення покупцем договору купівлі-продажу з уповноваженим представником відповідного органу приватизації.

 Аукціон проводиться відповідним органом приватизації або уповноваженою ним особою.

 Уповноважена особа діє відповідно до угоди з органом приватизації. Угода повинна передбачати:

1.    строки проведення аукціону;

2.    початкову ціну продажу об'єкта приватизації і порядок її зниження;

3.    розмір і порядок виплати винагороди;

4.    взаємні зобов'язання, умови розірвання угоди і майнову відповідальність сторін; інші умови на розсуд сторін договору.

 Для участі в аукціоні покупці одержують квитки учасників аукціону, які повинні містити такі відомості:

1.    номер, під яким покупець бере участь у торгах;

2.    назву об'єкта (об'єктів), у торгах якого бере участь покупець;

3.    умови проведення аукціону.

 На публічних торгах можуть бути присутні й інші особи, якщо вони внесуть вхідну плату. Розмір вхідної плати визначається органом приватизації.

 Аукціон проводиться безпосередньо ведучим (ліцитатором) шляхом публічного оголошення пропозицій щодо ціни об'єкта приватизації. Якщо протягом трьох хвилин після оголошення ціни не буде запропоновано вищу ціну, ліцитатор одночасно з ударом молотка робить оголошення про придбання об'єкта тією особою, яка запропонувала найвищу ціну. При цьому кожна наступна ціна, запропонована покупцями на аукціоні, повинна перевищувати попередню не менш як на 10 відсотків від початкової ціни продажу об'єкта.

 До початку торгів ліцитатор описує об'єкт приватизації та умови його продажу. Початком торгів вважається момент оголошення початкової ціни продажу об'єкта. Якщо протягом трьох хвилин після оголошення початкової ціни продажу покупці не висловлюють бажання придбати об'єкт за оголошеною початковою ціною, ліцитатор, відповідно до умов угоди з органом приватизації, має право знизити ціну об'єкта але не більш як на 10 відсотків. Якщо після такого зниження об'єкт не вдається продати, торги припиняються.

 Під час аукціону ведеться протокол, до якого заноситься початкова ціна продажу об'єкта, пропозиції учасників аукціону, відомості про учасників аукціону, результат торгів (ціна продажу, відомості про фізичну або юридичну особу, яка одержала право на придбання об'єкта);

 Протокол підписується ліцитатором та покупцем (його представником), який одержав право на придбання об'єкта.

 Протокол у триденний термін надсилається відповідному органу приватизації та затверджується ним.

 Відбір покупців за конкурсом здійснює конкурсна комісія, яка створюється органом приватизації. Комісія створюється із спеціалістів, експертів, представника відповідної місцевої Ради та представника трудового колективу об'єкта, що приватизується. Кількість членів комісії може становити від 5 до 9 чоловік. Голова комісії призначається відповідним органом приватизації.

 Делегування до складу комісії представників є обов'язковим для керівництва державних організацій та установ. За час роботи у складі комісії за її членам зберігається місце роботи та середній заробіток згідно з чинним законодавством про працю.

 Конкурсна комісія визначає умови та термін проведення конкурсу.

 До умов конкурсу відносяться зобов'язання покупця щодо:

Ø  здійснення програм технічного переозброєння виробництва, впровадження прогресивних технологій;

Ø  виконання вимог антимонопольного законодавства;

Ø  умов утримання об'єктів соціально-культурного призначення;

Ø  здійснення заходів щодо захисту навколишнього природного середовища, дотримання екологічних норм чи досягнення найкращих екологічних наслідків експлуатації об'єкта.

 Умови конкурсу затверджує відповідний орган приватизації.

Для участі в конкурсі покупець подає до конкурсної комісії план приватизації об'єкта, який повинен включати:

Ø  назву і місцезнаходження об'єкта;

Ø  відомості про покупця;

Ø  запропоновану покупцем ціну придбання об'єкта;

Ø  зобов'язання щодо виконання умов конкурсу;

Ø  додаткові зобов'язання щодо подальшої експлуатації об'єкта.

Конкурс здійснюється двома етапами. На першому етапі оголошується попередній переможець конкурсу. Інформація про його пропозиції доводиться до всіх учасників конкурсу. Якщо протягом п'яти робочих днів від них не надійдуть додаткові пропозиції, то попередній переможець оголошується остаточним переможцем. За наявності інших пропозицій провадиться повторне засідання конкурсної комісії, яка розглядає додаткові пропозиції учасників конкурсу і визначає остаточного переможця.

 Господарське товариство, до складу якого увійшло не менш як 50 відсотків працівників підприємства, що приватизується, і яке бере участь у конкурсі, за інших рівних умов має пріоритетне право на його придбання.

 Засідання конкурсної комісії є закритими. Рішення про вибір попереднього та остаточного переможця конкурсу приймається 2/3 голосів присутніх членів комісії.

 Ціна продажу визначається у ході конкурсного розгляду. Продаж об'єкта не може здійснюватися за ціною, нижчою 70 відсотків від його початкової ціни.

 Після закінчення засідання конкурсною складається протокол, в якому зазначаються такі відомості:

Ø  умови конкурсу;

Ø  пропозиції учасників конкурсу;

Ø  обгрунтування вибору переможця конкурсу;

Ø  відомості про учасників конкурсу.

 Протокол підписується усіма членами конкурсної комісії та у триденний строк з дня проведення конкурсу надсилається відповідному органу приватизації.

 Результати конкурсу затверджує орган приватизації.

 Продаж на аукціоні, за конкурсом із застосуванням приватизаційних паперів здійснюється у порядку, передбаченому цим Законом, з урахуванням таких особливостей: право участі в аукціоні або конкурсі мають громадяни України, створені ними господарські товариства, у порядку, визначеному Фондом державного майна України, а також фінансові посередники, що одержали відповідну ліцензію згідно з чинним законодавством; платіжними засобами є приватизаційні папери та грошові кошти; продажу підлягають тільки об'єкти, включені до переліку об'єктів, продаж яких здійснюється на аукціоні за конкурсом.

Зазначені порушення можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі. Заява про визнання угод недійсними подається будь-ким з учасників аукціону, конкурсу або органом приватизації у місячний строк з дати проведення аукціону, завершення конкурсу.

 Орган приватизації складає переліки об'єктів, не проданих або знятих з аукціонів, конкурсів, та приймає рішення про повторний їх продаж на аукціоні, за конкурсом або про їх приватизацію шляхом викупу іншими покупцями, продажу часток (акцій, паїв), ліквідацію об'єкта тощо.

 Об'єкт приватизації може бути запропонований для продажу на аукціоні, за конкурсом не більше двох разів, якщо власник майна або уповноважений ним орган не прийме іншого рішення.

 В разі повторного проведення аукціону конкурсу можлива зміна умов продажу, включаючи початкову ціну.

 В цьому разі початкову ціну може бути зменшено до початку торгів не більш як на 50 відсотків.

 Право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

 Після придбання об'єкта його новий власник стає правонаступником прав і обов'язків приватизованого підприємства.

 До набуття покупцем права власності на придбаний об'єкт приватизації відповідальність за збереження вказаного майна в установленому порядку несе керівник підприємства, що приватизується, або підприємства (установи, організації), на балансі якого знаходиться об'єкт приватизації.

Право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації.

 Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню.

 У разі придбання об'єкта приватизації на аукціоні, за конкурсом, договір купівлі- продажу між покупцем і продавцем укладається не пізніш як у п'ятиденний термін з дня затвердження органом приватизації результатів аукціону, конкурсу.

Договір включає:

Ø  назву підприємства, його адресу;

Ø  відомості про продавця та покупця;

Ø  остаточну ціну продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом або розмір викупу;

Ø  взаємні зобов'язання продавця і покупця;

Ø  номери їх розрахункових рахунків; назви і адреси банківських установ; умови внесення платежів.

До договору включаються зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, відповідальність та правові наслідки їх невиконання.

Зобов'язання покупця, передбачені договором купівлі-продажу, зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зобов'язань.

У разі несвоєчасного внесення інвестицій покупець сплачує на користь місцевого бюджету пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості невнесених у строк інвестицій за кожний день прострочки.

При недотриманні покупцем зобов'язань щодо збереження протягом визначеного терміну кількості робочих місць (за винятком скорочення робочих місць, пов'язаного із санацією та реструктуризацією підприємства), покупець сплачує штраф у розмірі 12-кратної суми середньої заробітної плати кожного звільненого працівника, та у місячний термін поновлює кількість скорочених робочих місць. Кошти від штрафних санкцій перераховуються на рахунок служби зайнятості за місцем знаходження приватизаційного об'єкта.

 Договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об'єкт приватизації.

 Покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту переходу до нього права власності на об'єкт приватизації. Термін оплати може бути продовжено ще на 30 календарних днів за умови оплати не менш як 50 відсотків ціни продажу об'єкта.

 У триденний термін після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу уповноважений представник органу приватизації і новий власник підписують акт передачі приватизованого об'єкта.


Информация о работе «Приватизація як засіб припинення державної власності»
Раздел: Экономическая теория
Количество знаков с пробелами: 174813
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
250885
0
0

... рівня фізичного і морального зносу, і може бути використана тільки для невеликих, нефондоміських виробництв. 3. Вплив методики оцінки об'єктів, що приватизуються на формування недержавного сектору економіки Приватизація необхідна лише в економіці, що базується на ринкових відносинах або намагється перейти до такої. Ринкові відносини вимагають свободи власності для кожного, свободи купувати ...

Скачать
72361
0
0

... 2.  Підстави виникнення права державної власності Державна власність виникає різними способами (за юридичними підставами), значення яких є неоднаковим. Далі я наведу різні способи виникнення права державної власності і дам їм характеристику. 1. Націоналізація – це примусове безоплатне вилучення засобів виробництва, що перебувають у приватній власності, з наступною передачею їх у державну ...

Скачать
156911
0
3

... прозорості процедур відновлення платоспроможності (банкрутства) підприємств. 4. З метою вдосконалення механізму державного регулювання процедури відновлення платоспроможності чи банкрутства в Україні запропоновано здійснити комплекс заходів, що передбачають перерозподіл функцій державних органів, відповідальних за регулювання цього питання та позбавлення їх дублювання. Крім того, вважається за ...

Скачать
59592
0
0

... дприємництва; –        прискорення науково-технічного прогресу, що є неможливим в умовах централізованої економіки [17, 51]. Таким чином, становлення права приватної власності в Україні відбувається за допомогою сукупності заходів: змін до існуючого законодавства, прийняття нових нормативно-правових актів, легалізації існуючих правовідносин з приводу власності, розширення кола юридичних інститут ...

0 комментариев


Наверх