Україна в умовах незалежності

История Украины
Племена скіфів. Античні держави у Північному Причорномор'ї Походження слов'ян та їх розселення на території України Культура Київської Русі Галицько-Волинське князівство Українські землі під владою іноземних держав (ХІV - XV ст.) Виникнення українського козацтва. Політико-соціальний та військовий устрій Січі Українські землі під владою Речі Посполитої Козацько-селянські рухи кінця ХVІ - першої половини ХVІІ ст Культура України ХVІ - першої половини ХVІІ ст Гетьманщина після Переяславської Ради. Руїна Україна в період гетьманування І.Мазепи Ліквідація автономного статусу України Входження Північного Причорномор'я та Правобережної України до складу Росії Визвольна боротьба українського народу в другій половині ХVІІ ст Українці у війні Росії з наполеонівською Францією Суспільно-політичний рух у наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ - в першій половині ХІХ ст Польське повстання 1830-1831 рр. та його наслідки для України Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ - в першій половині ХІХ ст Українська культура першої половини ХІХ ст Економічний розвиток українських земель у 60-90-ті роки ХІХ ст Національна політика російського царизму щодо України Розвиток народницького руху в Україні Національно-визвольний рух на Західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст Економічний розвиток і суспільно-політичний рух на початку ХХ ст Західноукраїнські землі на початку ХХ ст Україна в роки першої російської революції Україна напередодні першої світової війни. Реформа Столипіна Україна в першій світовій війні Українська культура початку ХХ ст Проголошення УНР Україна за Гетьманства П.Скоропадського Директорія Української народної республіки (грудень 1918 - листопад 1920) Західноукраїнська народна республіка Культура України в 1917-1920 рр Створення Української соціалістичної радянської республік Україна 20-х - початку 30-х років. Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр Культурне і духовне життя в роки НЕП Радянська модернізація України (1928-1939). Голодомор 1932-1933 рр Стан культури України в 30-ті роки Україна під час другої світової війни Україна на завершальному етапі другої світової війни (1943-1945) Повоєнна відбудова України (1945 - середина 50-х років) Культурне життя України (друга половина 40-х - початок 50-х років) Україна і загострення кризи радянської системи (1965-1985) Українська РСР на міжнародній арені (1985 - серпень 1991 р.) Україна в умовах незалежності
358417
знаков
0
таблиц
0
изображений

59. Україна в умовах незалежності

Проголошення державної незалежності України 24 серпня 1991 р. принципово по-новому поставило питання державного, економічного та політичного розвитку України. Йшлося про нову і, як засвідчив подальший розвиток подій, надзвичайно складну сторінку її багатовікової історії. Проголошення незалежності України та завдання створення самостійної Української держави закономірно висунули проблему розгортання державотворчих процесів. Народ України заявив, що будуватиме державу суверенну й самоврядну, незалежну та відкриту, демократичну і правову. Розв’язання цього завдання наштовхнулося на цілу низку дуже непростих питань.

Процес державотворення в Україні на відміну від інших країн, котрі постали перед аналогічними проблемами в кінці 80-х - на початку 90-х років, проходив у специфічних умовах і визначався своїми особливостями. Пізнання цього вкрай важливе тому, що по-перше, стають зрозумілими причини сьогочасних проблем нашого розвитку, по-друге, тому, що більш чіткими бачаться шляхи, політичні рішення та економічні важелі, котрі дійсно можуть забезпечити вихід Української держави з економічної кризи та політичної нестабільності, в яких вона перебуває з моменту свого утворення.

Наше з вами сьогодення - це період переходу від тоталітарно-комуністичного режиму до демократичної, незалежної, правової держави. Як свідчить досвід багатьох країн Центральної та Східної Європи, бажано все зробити для того, щоб цей період був якомога коротшим, щоб якомога швидше суспільство звільнялося від рудиментів комуністичної системи і переходило на сучасні ринкові рейки. Україна, на жаль, поки не зуміла зробити цього. І саме тут слід шукати основну причину чи не всіх сьогоднішніх негараздів.

Чому ж так сталося? На це існувало багато чинників. Інколи складається враження, що процеси кінця 80-х - початку 90-х років заскочили наше суспільство дещо зненацька. Швидкий прорив України до національного суверенітету та державної незалежності породив серед значної частини тогочасної політичної еліти почуття надмірної впевненості у власних силах та можливостях. Суспільство опинилося в стані чи не масової політичної та економічної ейфорії. Але "медовий місяць" незалежності України явно затягнувся. Ставало дедалі очевиднішим, що слід переходити до розв’язання практичних завдань, пов’язаних зі створенням Української держави. А до цього, як показали подальші події, керівництво держави не було готове. І не тільки з власної вини: прорив до суверенності та незалежності, розпочатий за Президента Л.Кравчука, значною мірою здійснювався на фоні психологічної, професійної та концептуальної непідготовленості усіх державних структур до роботи в умовах, котрі відрізнялися від тих, які практикувалися за радянської доби. Виховані попередньою системою кадри з їхнім досвідом "соціалістичного господарювання" постали перед дилемою: або одночасно і вчитися, і працювати над створенням сучасної держави з сучасною політичною та економічною системою, або працювати приблизно так, як за старих часів. Судячи з сучасного стану українського суспільства, зокрема його економіки, владі так і не вдалося знайти оптимального розв’язання проблеми кадрів, а саме від них значною мірою залежить успіх будь-якої справи. Наслідки цього продовжують справляти свій негативний вплив практично на всі сфери нашого життя.

Серйозною перепоною на шляху розгортання державотворчих процесів залишається те, що в суспільстві, політичних партіях і рухах і досі немає згоди щодо того, яке суспільство ми будуємо. Українська національна ідея як об’єднуюча не є загальновизнаною. Гострота проблем, з якими стикнулася наша держава в перші роки свого існування, поглиблювалась економічною кризою, катастрофічним падінням промислового та сільськогосподарського виробництва. При цьому зусилля політичного керівництва значною мірою витрачалися не на негайне подолання цих явищ, а на полеміку та міжпартійні чвари. Робилися, зокрема, спроби довести, що криза економіки та її наслідки є результатом переходу до ринкової системи, відмови від радянського досвіду господарювання, нарешті, результатом розпаду СРСР та розриву економічних зв’язків між його колишніми республіками.

Таке пояснення не витримує серйозної критики. Насамперед Україна не здійснила перехід до ринкової системи господарювання, до цього нам, на жаль, ще далеко. Ми вкрай повільно рухаємося в цьому напрямку - і саме в цьому одна з причин нинішньої соціальної та економічної кризи. Що ж до радянського "досвіду", куди нас хочуть повернути лівокомуністичні сили, то він добре відомий в усьому світі. Саме він створив економіку імперії, котра перестала існувати не в результаті воєн чи інших зовнішніх загроз, а внаслідок внутрішнього самознищення. СРСР зник із карти світу, але за довгі десятиліття режим зробив усе можливе для того, щоб проблеми, створені ним, залишилися і долалися іншими, в тому числі Україною - з її величезним, але малоефективним економічним потенціалом. Незалежна Україна отримала у спадок господарство, де тотальними були панування державно-колгоспної власності, заборона і переслідування ринкових відносин, мілітаризація економіки (майже 80% народного господарства УРСР було пов’язане з військово-промисловим комплексом). Незаперечним фактом є те, що саме радянська, а не будь-яка інша влада проводила таку політику, яка не рахувалася ні з національними інтересами України, ні з вимогами екологічної безпеки її населення, котре неодноразово ставало жертвою справжнього геноциду.

Що ж стосується посилання на розрив економічних зв’язків між колишніми радянськими республіками, то цей розрив тільки загострив кризу, створену адміністративно-командною системою за радянських часів. Слід додати, що незалежна Україна отримала й не менш згубну спадщину. Йдеться про практичну відсутність сучасного досвіду в галузі розбудови інституцій державної влади, демократичних традицій, парламентаризму тощо.

Як вже зазначалося, українське суспільство, в тому числі й та його частина, яку ми називаємо політичною елітою, значно. мірою виявилося не готовим до розбудови незалежної Української держави. Практично протягом усіх років української незалежності не вдалося досягти конструктивної співпраці основних гілок влади. Створена на початку 2000 р. більшість у Верховній Раді в квітні 2001 р. фактично перестала існувати. Парламент держави скоріш нагадував собою політико-ідеологічний клуб, ніж вищий законодавчий орган держави. Тільки в 1996 р. Верховна Рада приймає Конституцію України. Національне законодавство не сприяє створенню належного інвестиційного клімату, гальмує наш економічний розвиток. Журнал "Інстітюшнл інвестор" у щорічному рейтингу інвестиційної привабливості ставить Україну на останні місця - 102-те, 105-те, 109-те. Фактично, як зазначається в посланні Президента України до Верховної Ради "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2000 р.", держава протягом майже усіх років незалежності знаходилася в стані економічної кризи. За 1990-1999 рр. ВВП країни скоротився на 59,2%, обсяги промислової продукції - на 48,9%, сільського господарства - на 51,5%ю Реальна заробітна плата зменшилася у 3,82 рази, а реальні виплати пенсій - у 4 рази. Світова економічна історія не знає подібних масштабів падіння економіки у мирний час. Все це вкрай негативно позначається на життєвому рівні народу. Україна належить до країн не лише з високим, а й зростаючим рівнем бідності. Сьогодні до категорії бідних і злиденних, за офіційними даними, відносяться 42% її населення. Високий рівень бідності у поєднанні з психологічною неготовністю переважної частини населення України рахуватися з такою ситуацією постійно провокує політичну нестабільністю, ідеологічне протистояння. Невід’ємна складова такої ситуації - зростання корумпованості в суспільстві, створення кланово-олігархічних об’єднань, майже тотальна політична зааганжованість ЗМІ, порушення конституційних прав громадян, тощо. За рівнем корумпованості на думку "Трансперенсі інтернейшнл" Україна посідає третє місце з кінця. Все це посилює опозиційні настрої в суспільстві, викликає гострі соціально-політичні конфлікти, підриває довіру до влади, не сприяє зміцненню міжнародного іміджу України. Події квітня 2001 р., пов’язані з відставкою уряду ще раз нагадали про це. Головним політичним підсумком 2000 р. слід вважати те, що вперше за всю історію незалежності України було здійснено рішучі кроки, спрямовані на подолання розбалансованості між економічними і політичними перетвореннями, досягнення перших економічних успіхів. Як свідчать офіційні джерела після тривалої економічної кризи досягнуто реального економічного зростання: ВВП зріс на 6%, промислове виробництво на 12,9%, валова продукція сільського господарства - на 9,2%.

Позитивними результатами 2000 р. стало погашення заборгованості з пенсій, активізація інвестиційної, в т.ч. кредитної діяльності, зростання експортного потенціалу національної економіки, зменшення зовнішнього боргу. Вперше спостерігається позитивне сальдо в зовнішній торгівлі. Частка експорту в ВВП України становила майже 60% - це дуже високий показник. Україні вдалося уникнути дефолту. Серйозно зміцнилася бюджетна позиція. Не дивлячись на все це, більшість Верховної Ради України, основу якої на день голосування, тобто 26 квітня 2001 р., склали депутати від компартії, об’єднаних соціал-демократів, "Трудової України" та "Демократичного союзу", 263 голосами "За" відправили у відставку уряд В.Ющенка. Він став восьмим прем’єром, якого спіткала така доля, за 10 р. української незалежності, але, мабуть, першим, який випав із влади не стільки з економічних, скільки з партійно-політичних міркувань. Цей уряд вперше у боротьбі за існування не вступив із депутатами ні в політичні, ні в майнові торги. Президент Л.Кучма, який висловив свою незгоду з рішенням Верховної Ради заявив, що до кінця травня 2001 р. він запропонує кандидатуру на посаду прем’єр-міністра, яким став Анатолій Кінах

 

1.     Первісний лад на території України.

2.     Племена скіфів. Античні держави у Північному Причорномор'ї

3.     Походження слов'ян та їх розселення на території України

4.     Східнослов'янська держава - Київська Русь (XІ - ХІІ ст.)

5.     Культура Київської Русі

6.     Феодальна роздробленість Київської Русі

7.     Галицько-Волинське князівство

8.     Українські землі під владою іноземних держав (ХІV - XV ст.)

9.     Виникнення українського козацтва. Політико-соціальний та військовий устрій Січі

10.    Українські землі під владою Речі Посполитої

11.    Козацько-селянські рухи кінця ХVІ - першої половини ХVІІ ст.

12.    Культура України ХVІ - першої половини ХVІІ ст.

13.    Національно-визвольна війна середини ХVІІ ст.

14.    Гетьманщина після Переяславської Ради. Руїна

15.    Україна в період гетьманування І.Мазепи

16.    Ліквідація автономного статусу України

17.    Входження Північного Причорномор'я та Правобережної України до складу Росії

18.    Визвольна боротьба українського народу в другій половині ХVІІ ст.

19.    Культура України другої половини ХVІІ - ХVІІІ ст.

20.    Українці у війні Росії з наполеонівською Францією

21.    Занепад кріпосницьких та зародження ринкових відносині. Антикріпосницька боротьба в першій половині ХІХ ст.

22.    Суспільно-політичний рух у наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ - в першій половині ХІХ ст.

23.    Польське повстання 1830-1831 рр. та його наслідки для України

24.    Кирило-Мефодіївське Братство

25.    Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ - в першій половині ХІХ ст.

26.    Українська культура першої половини ХІХ ст.

27.    Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні

28.    Економічний розвиток українських земель у 60-90-ті роки ХІХ ст.

29.    Суспільно-політичне життя в Україні другої половини ХІХ ст.

30.    Національна політика російського царизму щодо України

31.    Польське повстання 1863-1864 рр. в Україні

32.    Розвиток народницького руху в Україні

33.    Національно-визвольний рух на Західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст.

34.    Українська культура другої половини ХІХ ст.

35.    Економічний розвиток і суспільно-політичний рух на початку ХХ ст.

36.    Західноукраїнські землі на початку ХХ ст.

37.    Україна в роки першої російської революції

38.    Україна напередодні першої світової війни. Реформа Столипіна

39.    Україна в першій світовій війні

40.    Українська культура початку ХХ ст.

41.    Проголошення УНР

42.    Україна за Гетьманства П.Скоропадського

43.    Директорія Української народної республіки (грудень 1918 - листопад 1920)

44.    Західноукраїнська народна республіка

45.    Культура України в 1917-1920 рр.

46.    Створення Української соціалістичної радянської республік

47.    Входження України до складу СРСР

48.    Україна 20-х - початку 30-х років. Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр.

49.    Культурне і духовне життя в роки НЕП

50.    Радянська модернізація України (1928-1939). Голодомор 1932-1933 рр.

51.    Стан культури України в 30-ті роки

52.    Україна під час другої світової війни

53.    Україна на завершальному етапі другої світової війни (1943-1945)

54.    Повоєнна відбудова України (1945 - середина 50-х років)

55.    Культурне життя України (друга половина 40-х - початок 50-х років)

56.    Україна в умовах десталінізації (1956-1964 рр.)

57.    Україна і загострення кризи радянської системи (1965-1985)

58.    Україна в період "перебудови" (1985 - серпень 1991 р.)

59.    Українська РСР на міжнародній арені (1985 - серпень 1991 р.)

60.    Україна в умовах незалежності


yagodka@alba.dp.ua

Yagodka Aleksander

Одесская национальная юридическая академия


Информация о работе «История Украины»
Раздел: История
Количество знаков с пробелами: 358417
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
221472
0
0

... (1911 г. ), “Начала гражданства” (1921 г. ), “История украинской литературы” (т. 1—5, 1923-1927 гг. ) и др. Грушевский — один из редакторов многотомного издания документов “Источников к истории Украины”. Историческая концепция Грушевского складывалась под влиянием В. Антоновича, Н. Костомарова и М. Драгоманова. Идеи народничества и федерализма преобладали в его научной и общественной деятельности ...

Скачать
90132
1
0

... к анализу и объяснению изучаемых процессов. Особую эффективность эта схема приобретает при ознакомлении учащихся с законами развития общества. Вывод по первому разделу Таким образом, преподавание истории Украины в школе является актуальным методическим вопросом, поскольку помогает формировать нового, демократического гражданина нашей страны. В курсе истории Украины, изучаемого в VII-IX ...

Скачать
45841
0
0

... общему делу, что из всех самых ценных капиталов в мире, самым дорогим и самым решающим являются люди. В последующие годы положение в сельском хозяйстве Украины несколько улучшилось. Особенно в вопросе организаций жилищного строительства. За короткое время были подготовлены строители, введены о строй кирпично-черепичные заводы, налаживалась работа строительных предприятий. За годы четвертой ...

Скачать
15963
0
0

... земли по-прежнему будут составлять часть тех или иных мощных политических организмов - но не здесь будут биться сердца этих организмов. За исключением тех редких моментов во всей последующей истории Украины, когда ее жителям удавалось так или иначе самоутверждаться, их судьбы теперь решаются в далеких чужих столицах - Варшаве, Москве или Вене. Литовская экспансия Исторические события XIV в. ...

0 комментариев


Наверх