Виробничий метод

3.5.     Виробничий метод

 

Виробничий метод нарахування амортизації ОЗ – це метод, за яким «місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство передбачає зробити (виконати) із використанням об’єкта основних засобів.”

Цей метод можна назвати також методом нарахування амортизації пропорційно обсягу виконаних робіт.

Виробничий метод засновано на припущенні, що розмір амортизації (зносу) залежить від інтенсивності експлуатації об’єкта незалежно від терміну, тобто тривалість (кількість років) експлуатації об’єкта не впливає на суми амортизації, що нараховується).

Щомісячна сума амортизації

Фактичний місячний обсяг продукції (робіт, послуг)

Виробнича ставка аморт.

Виробнича ставка амортизації

Вартість, що амортизується

Загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство передбачає зробити, використовуючи об’єкт

Сума нарахованої амортизації залежить від обсягу виконаної роботи. Сума зносу накопичується також залежно від обсягу послуг.Пропорційно обсягу виконаних робіт зменшується і залишкова вартість. Цей метод нарахування амортизації можна застосовувати в тому випадку, якщо обсяги виконаних робіт (продукції, що виготовляється, послуг, що надаються) може бути визначена досить точно.

3.6.     Податковий метод нарахування амортизації ОФ

 

Закон про прибуток, на відміну від ПБО-7, жорстко регламентує порядок нарахування амортизації і не допускає можливості якого-небудь вибору. Тому, яикй би метод (або методи) не вибрало підприємство для нарахування амортизації у бухобліку, в податковому обліку потрібно діяти, твердо дотримуючись вимог, викладених у ст.8 Закону про прибуток, який так і називається “Амортизація”. Цей документ регламентує не тільки порядок нарахування амортизації, але й податковий облік основних фондів загалом. З погляду оподаткування інтерес викликають не основні фонди як такі, а тільки їх вплив на об’єкт оподаткування. А цей вплив проявляється, переважно, через амортизацію, оскільки на її суму зменшується прибуток, що підлягає оподаткуванню.

Згідно податкового обліку ОФ поділяють на три групи:

Група 1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої;

Група 2 – автотранспорт, меблі, побутові прилади, включаюи ЕОМ, інформаційні системи, телефони, інше конторське обладнання, устаткування, приладдя до них;

Група 3 – інші ОФ, не віднесені до до груп 1 і 2.

До основних правил податкового обліку основних фондів слід віднести:

-      амортизується не вартість (як у бухобліку) ОФ, а витрати на їхнє виготовлення, придбання або поліпшення;

-      об’єктом нарахування амортизації є балансова вартість групи;

-      для цілей податкового обліку обов’язковий пооб’єктний облік балансової вартості основних фондів групи 1, а з 01 січня 2002 року - і для основних фондів груп 2 і 3, які будуть придбані (виготовлені) та введені в експлуатацію. До 2002 року ОФ групи 2 і 3 враховувалися за сукупною балансовою вартістю групи.

Бухгалтерський облік вимагає аналітичний облік основних засобів, незалежно від того, що податковий облік дозволяв вести тільки погруповий (для груп 2 і 3)

Порядок нарахування амортизації викладено у пп.8.3.1. ст.8 Закону про прибуток і може бути подано у вигляді формули:

	Сума амортизаційних відрахувань				балансова вартість групи на початок звітного періоду				норма амортизації для відповідної групи

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп ОФ на початок звітного (податкового) періоду в слідуючому розмірі (в розрахунку на календарний квартал):

Група 1 – 1.25 %;

Група 2 – 6.25 %;

Група 3 – 3.75 %.

Норми амортизації – показники задані, вони встановлені п.8.6 ст.8 Закону про прибуток. Для правильного визначення суми амортизаціних відрахувань велике значення має правильне розрахування балансової вартості групи основних фондів, яке у податковму обліку є одним із ключових. Згідно Закону про прибуток балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду розраховується за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) – В(а-1) – А(а-1),

де

Б(а) – балансова вартість групи на початок звітного періоду;

Б(а-1) - балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному;

П(а01) – сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, протягом періоду, що передував звітному;

В(а-1) – сума виведених з експлуатації основних фондів проятгом періоду, що передував звітному;

А(а-1) – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.

Форма розрахунку законом не встановлена, тому її можна самостійно розробити.

Норми амортизації застосовуються до балансової вартості груп на початок періоду. Тому витрати на придбання основних засобів, здійснені в поточному кварталі, почнуть амортизуватися тільки з наступного кварталу. І навпаки: основні фонди, що вибули в поточному кварталі, зменшать балансову вартість групи тільки на початок наступного періоду. Це необхідно враховувати при здійсненні операцій, внаслідок яких зменшується балансова вартість груп. Балансова вартість об’єкта або групи до моменту продажу (або до моменту здійснення іншої операції, що зменшує балансову вартість груп) визначається як балансова вартість на початок варталу, зменшена на суму амортизаціних відрахувань за цей квартал.

Список використаної літератури:

1.    Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11.05.2000 р. № 1707-ІІІ, від 0806.2000 р. № 1807-ІІІ, від 22.06.2000 р. № 1829-ІІІ).

2.    Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92, зареєстрований в Мінюсті України 18.05.2000 р. № 288/4509 (із мінами і доповненнями, внесеними наказом Мінфіну від 30.11.2000 р. № 304).

3.    Наказ МФУ від 30.11.1999 р. № 291 «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування», зареєстрованого в Мінюсті України 21.12.1999 р. № 892/4185.

4.    План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений МФУ від 30.11.1999 р. № 291.

5.    Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, за тверджена МФУ від 30.11.1999 р. № 291.

6.    Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р.№ 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями).

7.    Порядок використання чинних з 01.07.2000 р. методів нарахування амортизації згідно з П(С)БО 7 та порівняння його з існуючою міжнародною практикою. Надія Горицька.//ГК, Дебет-Кредит, № 25/2000, с.10-25.

8.    П’ять методів амортизації. Римма Грачова. //ГК, Дебет-Кредит, № 31/2000 с.28-35.

9.    Муки вибору-2 або чи доцільно застосовувати податковий метод нарахування амортизації. А.Твердомед. //Бизнес Бухгалтерія, № 36 (399), 04 вересня 2000 р.с.53.

10.   Амортизація основних засобів груп 2 і 3: як скористатися свободою? Сергій Максутов.//Бизнес. Бухгалтерія, 3 48 (411), 27 листопада 2000 р.

11.   Амортизація у формулах та прикладах.(Римма Назарбаєва). Необоротні активи та МШП у бухгалтерському і податковому обліку: // Збірник систематизованого законодавства. Бизнес. Бухгалтерія № 30 (445), 23.07.2001 р., с.119-126.

12.   Методи нарахування амортизації: вибір повинен бути усвідомленим. (Володимир Батіщев). Необоротні активи та МШП у бухгалтерському і податковому обліку: //Збірник систематизованого законодавства. Бизнес. Бухгалтерія № 30 (445), 23.07.2001 р.с. 127-132.

13.   Амортизація у податковому обліку. (Римма Назарбаєва, Ірина Назарбаєва). Необоротні активи та МШП у бухгалтерському і податковому обліку: //Збірник систематизованого законодавства. Бизнес. Бухгалтерія № 30 (445), 23.07.2001 р.с. 132-134.

14.   Наказ ДПА України від 13.02.2002. № 68.