2.1. Конструкція і тяговий розрахунок конвеєра.

Вихідними параметрами для проектування і розрахунку конвеєра є: продуктивність П (масова, ; об’ємна штучна, ) ;характеристика вантажу (тип, розмір а,мм; часток; , і ін.); конфігурація і розміри траси; умови експлуатації.

C:\Documents and Settings\Admin\Мои документы\IMG_20150218_0002.tif 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.2.1. Схема траси конвеєра:

1 – приводний барабан; 2 – натяжний барабан; 3 – стрічка;

4 – роликоопори робочої частини конвеєра; 5 – роликоопори

холостої частини конвеєра; 6 – відхиляючі барабани;

7 – роликоопори пружні; 8 – завантажувальний пристрій;

9 – розвантажувальний візок; 10 – натяжний устрій.

 

 

C:\Documents and Settings\Admin\Мои документы\IMG_20150218_0003.tif 

 

 

Розрахункова масова продуктивність П, конвеєра

П = 3600 А,

( 2.1 )

де А, м2 – площа поперечного перерізу потоку вантажу на стрічці;

- швидкість руху стрічки з вантажем, вибрана в залежності від типу і

характеристик вантажу,ь способів завантажування – розвантажування

конвеєра, ширини стрічки;

- насипна щільність вантажу;

- коефіцієнт, яким враховують зменшення продуктивності конвеєра, обу-

мовлене наявністю ділянок траси нахилених (під кутом ) до горизон-

талі.

Для встановлення залежності площі А, м2 поперечного перерізу потоку вантажу на стрічці із шириною В,м стрічки у формулу (2.1) вводять коефіцієнт продуктивності Кп (в подальшому позначення С), після чого

П = ,

( 2.2 )

при цьому Кп = ; , м – ширина вантажонесівної частини стрічки, зв’язана із шириною В, м її співвідношенням

.

Попередній вибір стрічки.

Ширина стрічки В,м, необхідна для забезпечення заданої (розрахункової) продуктивності П, (із 2.2.)

, ( 2.3 )

обчислена по (2.3) ширина В,м стрічки узгоджується з гранулометричним складом сипкого вантажу:

В ≥ (2,7…3,2) , мм – для рядових вантажів;

В ≥ (3,3…4) , мм – для сортованих вантажів;

В ≥ + (100…200) мм – для штучних вантажів;

при цьому С – коефіцієнт продуктивності (відповідник Кп) , величина якого приймається в залежності від кута нахилу осей роликів роликоопор та кута натурального відкосу вантажу;

, , мм – розміри, відповідно, характерної для сортованого та максимальної для рядового вантажів часток їх.

Для випадку, коли задана об’ємна розрахункова продуктивність П, конвеєра, ширина В, м стрічки його

( 2.4 )

За результатами обчислень вибирається стандартне значення В, мм ширини стрічки.

 

C:\Documents and Settings\Admin\Мои документы\IMG_20150219_0001.tif 

 

 

 

Рис. 2.3. Структура (в перерізі) прогумованих стрічок:

а) – гумо тканинної; б) – гумотросової.

 

Для визначення кількості і несівних прокладок у гумотканинній стрічці (діаметра dт, мм у гумо тросовій) послідовно розраховують:

потужність Р, кВт (наближено) привідного електродвигуна

( 2.5 )

де 1,15…1,5 – коефіцієнт, що враховує опір руху стрічки при обгинанні

барабанів та інші опори;

- коефіцієнт опору руху стрічки (на роликоопорах);

.м – довжина траси конвеєра;

Н, м – висота піднімання вантажу;

тягову силу F, Н в стрічці, створювану привідним двигуном

( 2.6 )

тут - к.к.д. механізму приводу;

величина цієї ж таки сили F, Н із умови забезпечення тягового фактора на привідному барабані конвеєра

(2.7 )

 

C:\Documents and Settings\Admin\Мои документы\IMG_20150219_0002.tif 

 

 

 

 

 

Рис. 2.4. Схема розподілення сил натягу віток

стрічки на привідному барабані

 

 

при цьому

( 2.8)

де і , Н – сили натягу віток стрічки набіжної ( в т.11) та

збіжної (в т.1);

- коефіцієнт тертя (ковзання) стрічки на барабані;

, рад – кут обхвату привідного барабана стрічкою:

підставляючи послідовно у (2.6) вирази і із (2.7) знаходимо

звідки , ( 2.9 )

звідки ( 2.10 )

Кількість і несівних гумотканинних прокладок (товщиною ,мм) у гумо тканинній стрічці із умови міцності на розрив

звідки ,

( 2.11 )

кількість і несівних тросів (діаметром dт, мм) у гумотросовій стрічці із умови міцності на розрив

звідки

 

( 2.12 )

де - коефіцієнт запасу міцності стрічки,

та - межі міцності на розрив несівних гумо тканинних прокла-

док і сталевих тросів, відповідно.

Погонні (лінійно – розподілені), Н/м навантаження на тяговонесівний елемент конвеєра, стрічку

• від власної ваги стрічки

( 2.13 )

 

тут - щільність матеріалу стрічки,

- товщини несівної прокладки

 

та захисних обкладок верхньої і нижньої, відповідно;

• від ваги транспортованого вантажу

( 2.14 )

• від ваги , Н роликоопор вантажної (робочої) вітки

=;

( 2.15 )

• від ваги , Н роликоопор холостої (неробочої) вітки

=,

( 2.16 )

тут і , м – кроки роликоопор у робочій та неробочій вітках.

Тяговий розрахунок конвеєра.

Натяг (сили натягу) , Н стрічки в характерних точках траси

в т.т. 11 і 1:

( 2.17 )

в т. 2:

( 2.18 )

де - коефіцієнт, що враховує збільшення натягу стрічки при обгинанні нею

відхиляючого барабана, величина залежить від кута обхвату барабана

стрічкою,

в т.3:

( 2.19 )

де , Н – сила опору руху стрічки на ділянці траси між

т.т. 2 і 3 довжиною , м,

- коефіцієнт опору руху неробочої вітки стрічки, величина якого

залежить від типу підшипників роликоопор, способіві змащування

та ущільнення, запиленості робочого середовища;

в т.4:

( 2.20 )

в т.5:

( 2.21 )

де Н – сила опору пересуванню

стрічки на ділянці траси між т.4 і 5 довжиною ,м, нахиленої під

кутом до горизонталі;

в т.6:

( 2.22 )

в т. 7 (завантаження):

( 2.23 )

де

( 2.24 )

, Н – сила опору рухові стрічки на завантажувальній ділянці траси,

тут С – коефіцієнт, яким враховують опір рухові стрічки від тертя матеріалу по стінках завантажувального бункера та по стрічці, від руху стрічки в завантажувальній частині з сипким вантажем та від гідростатичного тиску матеріалу,

- складова швидкості руху (падіння) вантажу у завантажувальній

зоні, спрямована вздовж руху стрічки;

м – висота, з якої вантаж падає на стрічку у завантажувальній зоні,

- коефіцієнт тертя вантажу об стрічку;

в т.8:

( 2.25 )

де Н – сила опору рухові стрічки на ділянці траси між точками 7 і 8 довжиною , м, нахиленої під кутом ,

тут - коефіцієнт опору рухові стрічки по жолобчастих роликоопорах робочої вітки конвеєра;

в т.9:

( 2.26 )

тут , рад – кут, який стягує дуга між т.т. 8 і 9;

в т.10:

( 2.27 )

де , Н – сила опору рухові стрічки на ділянці траси між т.т. 9 і 10 довжиною , м горизонтальної;

в т. 11:

( 2.28 )

де , м – висота підйому вантажу на верхній барабан розвантажувального візка (над рівнем стрічки лінійної горизонтальної ділянки траси);

Після обчислення величин сил і Н опору рухові стрічки на окремих і-тих ділянках траси і підстав ноки їх у рівняння (2.16)…(2.26), для граничного стану (за відсутності проковзування стрічки відносно привідного барабана), одержують систему з 2-х рівнянь виду (2.16) і (2.26) з двома невідомими

( 2.29 )

,

де А, В і С – числові коефіцієнти: А і В – коефіцієнти опору рухові стрічки;

С – сила, Н опору рухові стрічки: із розв’язку (2.29) знаходять величини і ,Н натягу віток стрічки в т.т. 1 і 11; затим із рівнянь (2.18)…(2.27) – сили натягу , Н врешті точках контуру.

Знайдені сили натягу стрічки у характерних точках траси конвеєра візуалізують у вигляді діаграми сил натягу.

 

Максимально допустимі провисання , мм стрічки між роликоопорами

• робочої вітки

( 2.30 )

• холостої вітки

( 2.31 )

 

за величинами яких перевіряється правильність вибору кроків і , м розміщення роликоопор.

 

 


Информация о работе «Узагальнені характеристики транспортувальних машин (ТМ) і транспортованих ними вантажів»
Раздел: Логистика
Количество знаков с пробелами: 65512
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 17

0 комментариев


Наверх