Навигация
Характеристика формування попиту та пропозиції на українському ринку
49754
знака
2
таблицы
10
изображений
2.1 Характеристика формування попиту та пропозиції на українському ринку
В ринкових умовах важливішими елементами економіки є попит і пропозиція, а також ціна, яка виконує функцію їх урівноваження. Теоретичні основи формування сукупного попиту, сутність та фактори розвитку сукупної пропозиції, а також питання макроекономічної рівноваги та наслідки її порушення – головні проблеми сьогодення України, від якості вирішення яких залежать темпи і пропорції розвитку, становлення держави і заможність її населення.
Актуальність проблеми державного регулювання попиту зумовлена тим, що по мірі переходу економіки України до ринкових відносин виникали і загострювалися економічні і соціальні питання, які не могли бути вирішені автоматично за ринкових умов. З'явилася потреба у значних інвестиціях, малорентабельних чи майже нерентабельних з погляду приватного капіталу, але необхідних для продовження нормального відтворення в національному виробництві, іншими словами, попит на інвестиційні ресурси значно перевищував їх пропозицію. Відсутність рівноваги на ринку робочої сили спостерігається понад десятиліття, а саме і пропозиція робочої сили значно перевищує попит на неї. Всупереч даним офіційної статистики, щодо реальних доходів населення, які зростають досить динамічно, на жаль якісного забарвлення вони не набули. Як і раніше переважною мірою кошти населення витрачає на задоволення поточних потреб, тобто споживчий попит залишається на досить низькому рівні. Попит на кредитні ресурси залишається на високому рівні, проте банківська діяльність в основному зосереджена на короткостроковому кредитуванні, а розмір ставки за кредитами аж ніяк не сприяє задоволенню цього попиту. За таких умов з’явилася необхідність створення відповідних механізмів державного впливу на економічні процеси з метою встановлення економічної рівноваги в зазначених сферах.
Особливої значимості ці процеси набувають на макроекономічному рівні, де держава повинна регулювати створення в країні сприятливих умов для функціонування усіх суб’єктів ринку. Тому дослідження теоретичних і практичних проблем державного регулювання в Україні попиту і пропозиції є своєчасною і важливою проблемою сьогодення.
Складність і неоднозначність категорій попиту і пропозиції та їх взаємозв'язків, великий кластер чинників, що впливають на їх формування та рівновагу, зміна характеру цього впливу на різних етапах економічного розвитку, відмінні погляди різних економістів на можливості і методи макроекономічного регулювання попиту і пропозиції обумовили необхідність узагальнення великого теоретичного надбання у цій сфері з метою обґрунтування можливостей використання його положень в економічній практиці сучасної України.
2.2 Аналіз впливу функціонування імпортних товарів на ринку
Період економічного зростання позначився в Україні динамічними темпами збільшення обсягів товарного імпорту, які істотно перевищують темпи зростання ВВП та промислового виробництва. Особливо разючий розрив спостерігався у 2005 р., коли темпи приросту ВВП знизилися до 2,4%, промислового виробництва — до 3,1%, тоді як імпорт зріс на 24,6%. Зважаючи на одночасне сповільнення динаміки експорту — до 5,0% на рік, в Україні виник дефіцит зовнішньої торгівлі в обсязі 1,85 млрд дол. США (тут і далі статистичні дані подано за даними Держкомстату, якщо не зазначено інше). Це спонукає звернути особливу увагу як на чинники утримання високих темпів зростання імпорту, так і на інструменти та механізми економічної політики, яка б дозволила стримати це зростання та удосконалити структуру імпорту, орієнтуючись на стратегічні пріоритети та завдання соціально-економічного розвитку України.Однією із складових цього процесу, як засвідчує світова практика, є реалізація політики імпортозаміщення. Під останньою серед дослідників прийнято розуміти «стратегію економічного розвитку, що передбачає зростання внутрішньої промисловості, часто за допомогою імпортного протекціонізму, використовуючи тарифні та нетарифні обмеження» або «політику стимулювання внутрішнього виробництва товарів, які в іншому разі імпортуватимуться». Політику імпортозаміщення називають також «імпортозамінною індустріалізацією», зважаючи на те, що заміна імпортованих товарів на вітчизняні у більшості випадків передбачає розвиток виробництв чи навіть галузей, які вироблятимуть аналоги імпортних товарів . При цьому деякі з дослідників пропонують розрізняти імпортозаміщення (іmport substitution) — заміну імпорту товарами, які вже виробляються всередині країни, та імпортозаміну (іmport replacement) — заміну імпорту товарами, які країна може виробляти для власних потреб.Темп зростання імпорту в Україну в 2005 р. становив 24,6%, що ненабагато менше показника 2004 р. (26,0%). За винятком енергетичної складової імпорту (вугілля, нафта, газ та електроенергія) імпорт зріс на 35,3%. Відношення імпорту до ВВП у 2005 р. становило близько 44%. На жаль, макроекономічна ситуація, що склалася в Україні, не дає підстав для оцінки різкого погіршення сальдо зовнішньої торгівлі, яке відбулося у 2005 році, як конструктивного процесу. У липні 2005 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законів України», яким передбачено зменшення пільгових ставок ввізного мита та встановлення повних ставок на рівні пільгових, а також заміну комбінованих ставок на адвалерні на товари 1-23 груп згідно з УКТ ЗЕД (крім вина та спирту, тютюну), а також звільнення від сплати ввізного мита операцій з ввезення на митну територію України металів.Принципово важливим інструментом удосконалення умов конкуренції має стати інтенсифікація інформаційного, методичного та ідеологічного забезпечення діяльності національних виробників шляхом: вивчення та поширення інформації щодо кон’юнктури внутрішніх ринків, пропозиції на ньому товарів національного виробництва, обміну позитивним та негативним досвідом маркетингових і організаційних стратегій, пропагування переваг використання товарів національного виробництва тощо.Проте наведене не виключає потреби й можливості застосування безпосередніх заходів із захисту внутрішніх ринків від надмірного імпорту, передбачених нормами СОТ. Серед таких засобів:
· право застосування антидемпінгових та компенсаційних заходів у разі доведення недотримання правил СОТ торговельним партнером;
· загальні винятки з правил про торгівлю товарами (щодо товарів, які несуть загрозу здоров’ю, суспільній моралі, є національними скарбами, захищені правом інтелектуальної власності, щодо золота й срібла тощо);
· перелік субсидій (у природоохоронній, науково-дослідній сферах та для регіонального вирівнювання), що не дають підстави для вжиття компенсаційних заходів, а також субсидій сільгоспвиробникам, надання яких дозволено;
· винятки з угоди про загальне скасування кількісних обмежень (обмеження експорту для усунення критичного дефіциту та імпорту для усунення надлишку пропозиції);
· надзвичайні дії щодо імпорту окремих товарів, якщо це завдає чи може завдати серйозної шкоди вітчизняним виробникам;
· винятки з міркувань безпеки;
· винятки з вимог щодо гармонізації технічних регламентів та стандартів з міжнародними нормативами для врахування вимог національної безпеки, національних технічних та природних особливостей, захисту життя, здоров’я людей, довкілля тощо;
· винятки з режиму найбільшого сприяння в рамках митних союзів, зон вільної торгівлі та прикордонної торгівлі;
Збереження суттєвої орієнтації виробників на зовнішні ринки, що сприяло закріпленню імпортерів на окремих товарних ринках. За підсумками 2005 р. половину (50,8 % без урахування давальницьких операцій) виручки від реалізації продукції, отриманої підприємствами обробної промисловості, було одержано від продажу продукції на зовнішніх ринках (55,1 % за підсумками 2004 р.). Три найбільш експортоорієнтованих галузі промисловості (металургія та обробка металу, хімічна промисловість, машинобудування) формують майже 65 % усього товарного експорту України у 2005 р. та 37 % усієї виручки від реалізації продукції промисловості. Натомість, практично повністю орієнтованими на внутрішній ринок є підприємства у таких галузях як виробництво та розподілення електроенергії, газу та води (у 2005 р. частка експорту у виручці від реалізації склала лише 5,6 %); видобування енергетичних матеріалів (8,2 %); виробництво інших неметалевих мінеральних виробів (будматеріалів, скловиробів) (9,3 %); харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів (10,9 %). Подальша експлуатація експортного потенціалу промисловими підприємствами та слабка конкуренція на внутрішніх товарних ринках обумовили зростання обсягів товарної пропозиції, що формувалась імпортерами. Зокрема, у 2005 р. в цілому по обробній промисловості імпортна складова товарної пропозиції склала 52,6 % (проти 50,4 % у 2004 р.). Зросла роль імпорту на ринках продукції харчових продуктів (приріст з 10,9 % до 12,1 %), легкої промисловості (з 78,6 % до 81,5 %), виробництві коксу та нафтопродуктів (з 21,7 % до 22,7 %). Понад 65 % реалізованої на внутрішньому ринку продукції машинобудування має імпортне походження.
Розділ ІІІ. Організаційно-правові форми управління попитом і пропозицією на ринку
Похожие работы
... знижується. Величина попиту змінюється в одному напрямку, але досить повільно. У довгостроковому періоді попит стає більш еластичним, а крива попиту – більш похилою.2. Способи визначення ступеня еластичності попиту і пропонування 2.1 Способи визначення ступеня еластичності попиту Для вимірювання еластичності попиту за ціною найчастіше застосовується концепція дугової еластичності попиту. ...
... одиницею виміру еластичності попиту є відсоток. Цей показник дає можливість з'ясувати, на скільки відсотків змінився обсяг продажу товарів у результаті зміни ціни на одиницю товару на 1 відсоток. Цінову еластичність попиту (коефіцієнт еластичності) Еп обчислюють за такою формулою: Розрізняють п'ять типів еластичності попиту. Попит еластичний — ціна зросла на 1-2 відсотки, а обсяг продажу ...
... тыс.грн. Рост товарного производства (в действительных ценах) по сравнению с 1998 и 1997 годами составил, соответственно, 138,7% и 182,0%. Спробуємо виділити розходження між монопольною і конкурентною рівновагами, виражені в разницах цін, випусків і прибутків. Для початку припустимо, що ціни на фактори виробництва і технологічних процесів незмінні, як при монополії, так і при конкуренції. ...
... від’ємного коефіцієнту, тим більша взаємодоповнюваність двох товарів. У випадку, коли два товари не пов’язані між собою, є незалежними у споживанні (нейтральні товари), перехресна еластичність попиту рівна нулю Довгострокові граничні і середні витрати Підприємець завжди зацікавлений у тому, щоб обсяг виробництва мати максимальний, а витрати при цьому були мінімальними. Зв’язок між обсягом ...
0 комментариев