Курсова робота

"Еластичність попиту та пропонування, способи її визначення та застосування в практиці господарської діяльності підприємства"


Вступ

Будь-який ринок, незалежно від його конкретного виду, базується на трьох основних елементах: ціні, попиті і пропозиції, конкуренції. Споживачі чутливі не лише до зміни ціни того товару, який мають намір придбати, але й до динаміки цін сполучених товарів, особливо цін товарів-замінників, а також до змін власного доходу. Фірми в свою чергу реагують на зміни цінових і нецінових чинників, змінюючи обсяги і структуру виробництва. З точки зору економічного аналізу важливо визначити конкретну величину цієї чутливості.

Тема «Еластичність попиту і пропонування» є досить актуальною в наш час, адже уміння визначати коефіцієнт еластичності важливе не тільки для теорії, а й для практики підприємства (і виробничого, і торговельного), політики держави, а отже для ефективного функціонування економіки в цілому.

В своїй роботі розглянемо еластичність попиту і пропонування, методи обчислення показників еластичності, охарактеризую види еластичності, а також досліджу процес пристосування ринку до змін попиту та пропонування залежно від часового періоду.

Метою курсової роботи є з’ясування сутності показника попиту та пропонування.

Головним завданням курсової роботи є розглянути такі питання як еластичність попиту і пропозиції, способи визначення ступеня еластичності попиту і пропонування, і застосування теорії еластичності в господарській діяльності підприємств, а також добре засвоїти цей матеріал.

Під час написання курсової роботи я користувалася науковою літературою таких економістів як Базилевич В.Д., Задоя А.О., Косік А.Ф., та інших науковців.


1. Еластичність попиту і пропонування

 

1.1 Поняття еластичності. Еластичність попиту та її види

Спостерігаючи поведінку покупця на ринку, ми можемо помітити, що він орієнтується не лише на зміну ціни, але враховує також свій доход, смаки, моду, наявність замінників. Тому його реакція на зміну певних умов буде різною. Для одних товарів навіть незначна зміна ціни або доходу може і при чинити значні зміни в обсязі покупок, а для інших товарів навіть значне підвищення або зниження ціни чи доходу буде мало помітним.

Ступінь чутливості функціонально пов'язаних між собою величин можна вимірювати в абсолютних показниках як похідну функції у = f(х);

Або ж її можна вимірювати у відносних показниках як співвідношення процентних змін. Відносний показник має переваги у тому, що він не залежить від одиниць вимірювання. Тому в економічному аналізі застосовується частішс саме показник відносних змін. [6, ст. 46]

Вимірником відносних змін є еластичність. Можна сказати, що еластичність – це міра чутливості однієї змінної до зміни іншої змінної.

У мікроекономіці застосовується багато різновидів еластичності залежно від досліджуваного явища і чинників, що викликають зміну досліджуваного явища – попиту, пропонування чи виробництва. Що стосується попиту, то тут залежно від впливу цінового чи нецінових чинників розрізняють наступні види еластичності:

Ø  еластичність попиту за ціною (Еd);

Ø  перехресну еластичність попиту (Еxy);

Ø  еластичність попиту за доходом (ЕI). [6, ст. 47]

Еластичність попиту за ціною – це процентна зміна обсягу попиту, спричинена однопроцентною зміною ціни даного товару. Показник Еd вимірює процентну зміну обсягу попиту на товар вздовж кривої попиту на нього.

У відповідності до визначення цінову еластичність попиту можна обчислити за формулою:

 

Еd =%ΔQ/%ΔР,

де Еd – коефіцієнт цінової еластичності попиту,

% ΔQ – процентна зміна обсягу попиту,

% ΔР – процентна зміна ціни. [6, ст. 48]

Коефіцієнт еластичності попиту за ціною, як правило, є величиною від'ємною, оскільки ці дві змінні найчастіше перебувають в оберненому зв'язку. Зазвичай, економісти нехтують знаком «мінус» при Еd і користуються тільки абсолютною величиною коефіцієнта еластичності.

Такий підхід мотивований тим, що якщо ми захочемо порівняти товари з еластичністю -2 і -3, то математично -2 більше, ніж -3. Але чутливість (еластичність) товару із коефіцієнтом -3 більша, ніж з коефіцієнтом -2. Щоб уникнути плутанини, економісти ігнорують знак мінус при коефіцієнті еластичності попиту за доходом. До речі, для товарів з парадоксальним виявом зв'язку ціни і величини попиту коефіцієнт еластичності буде зі знаком плюс. І, якщо еластичність одного товару дорівнює -3, а іншого +3, то їхня чутливість (еластичність) однакова, але різноспрямована. [1, ст. 75]

Чому для визначення коефіцієнта еластичності беруть відсоткові зміни ціни і попиту, а не абсолютні величини? Пояснюється такий підхід тим, що використання абсолютних величин із цією метою може спотворювати наші уявлення про еластичність попиту товару. Наприклад, якщо зниження ціни на товар X від 2 до 1 грн. збільшує попит на цей товар з 20 до 60 шт., тобто зменшення ціни на 1 грн. спричинило зростання попиту на 40 од., то створюється враження досить високої еластичності попиту за доходом, а якщо ми гривні виразимо в копійках, то, базуючись на тих самих даних, зменшення ціни на 100 коп. збільшило попит на 40 од., що свідчить про нееластичність попиту.

Еластичність попиту за ціною залежить від цілого ряду факторів, зокрема:

—  наявності товарів-субститутів. Чим більше існує товарів, здатних досить ефективно замінити один одного, тим активніше реагує попит на зміну цін на них (наприклад, автомобілі одного класу, різні види прохолодних напоїв). Навпаки, якщо на ринку немає товару, що міг би вдало замінити існуючий, то зміна цін на нього майже не спричинить відповідних коливань обсягів продажу. Це може бути, скажімо, інсулін для хворих на цукровий діабет;

—  наявність товарів-комплементів теж впливає на еластичність попиту споріднених товарів. Власник автомобіля, який має альтернативні варіанти вибору транспортного засобу для того, щоб добратися на роботу, зростання цін на бензин змусить менше використовувати автомобіль, що призведе до скорочення споживання і таких взаємодоповнюючих товарів, як мастила та гальмівна рідина тощо. Проте для автомобіліста попит на бензин нееластичний за ціною, а тому й попит на мастила та гальмівну рідину (як менш значимі комплементи бензину) буде нееластичним.

– часу пристосування до зміни цін. За короткий проміжок часу споживачі не встигають пристосуватися до зміни ціни, адаптувати свої уподобання до змінених умов, тому в короткостроковому періоді попит буде менш еластичним, ніж у довгостроковому. Це стосується як домогосподарств, так і підприємців. Наприклад, українська сім'я традиційно споживала більше свинини, ніж м'яса птиці. Зміна структури споживання не відбувається миттєво, а потребує тривалого періоду. [5, ст. 49]

—  частка витрат на певний товар у бюджеті споживача. Зазвичай, чим вища частка цього товару в загальній структурі споживання, тим вища цінова еластичність товару.

—  Обсяг запасів. Чим він вищий, тим більша цінова еластичність попиту.

– Значимість товару для споживача. Товари, споживання яких є неодмінною умовою життєдіяльності людини, нееластичні за ціною. Це, насамперед, товари першої необхідності. Предмети розкоші еластичні за ціною. [1, ст. 83]

Розрахунки еластичності попиту за ціною мають досить широке практичне використання як для прогнозування споживацьких витрат, так і для проведення цінової політики фірми. Для продавця важливо знати, скільки грошей споживач готовий витратити на придбання даного товару при рівному рівні ціни на нього, адже витрати споживача є ні чим іншим, як валовим доходом продавця: загальні витрати покупця = РQ = валовий доход продавця. [5, ст. 49]

На рис. (1.1) (додаток А) показано виграш продавця від збільшення ціни на товар та його програш від спричиненого цим зростанням ціни зменшення обсягу продажу. Якщо площа фігури Р1Р2N2V (виграш від зростання цін) більша, ніж площа фігури Q2Q1N1V (програш від зменшення обсягу продажу), то загальні доходи продавця зростуть. Якщо більшою є площа фігури Q2Q1N1V, то при зростанні ціни загальні доходи продавця зменшаться. Результат залежатиме від еластичності попиту за ціною: при |Еd| > 1 – продавець програє; при |Еd| < 1 – виграє.

В узагальненому вигляді вплив еластичності попиту на реакцію загальних витрат споживача на придбання товару залежно від зміни ціни подано в табл. (1.2) (додаток А). Якщо еластичність дорівнює нулю, тобто попит не реагує на зміну ціни, будучи абсолютно нееластичний, то збільшення чи зменшення доходу продавця буде прямо пропорційним зміні ціни. [5, ст. 50]

Практика господарювання багата на приклади використання показників еластичності попиту за ціною для прийняття економічно обґрунтованих рішень. Досить часто здійснення якихось економічних дій вимагає постійних витрат. Тоді прибуток підприємця буде залежати тільки від обсягу виручки, тобто від тієї кількості грошей, яку погодяться сплатити покупці за запропонований товар. Класичним прикладом такої ситуації є проведення концерту на стадіоні. Витрати організаторів на оренду арени, гонорар артистам, рекламу тощо практично не залежать від кількості глядачів, що прийдуть на концерт, тому можуть розглядатися як постійні. З іншого боку, кількість глядачів, а отже, і виручка, залежать від цін на квитки. Чим мають керуватися організатори, встановлюючи ціни на вхідні квитки?

Можна виходити з того, що ціни мають бути такими, щоб максимально заповнити стадіон, не залишаючи жодного вільного місця. Однак при цьому не обов'язково буде досягнуто максимальної виручки. Якщо попит на квитки нееластичний, то через підвищення ціни зменшиться кількість глядачів меншою мірою, ніж зростуть ціни, а тому загальна виручка зростатиме. Це продовжуватиметься доти, доки не буде досягнуто одиничної еластичності. Подальше підвищення ціни призведе до зменшення кількості глядачів і, як результат, – до зменшення виручки. Таким чином, виручка досягає свого максимального значення при цінах, що відповідають одиничному значенню еластичності попиту. Ось чому ми можемо спостерігати незаповнені зали на концертах знаменитих артистів, напівпорожні салони літаків та вагони потягів тощо. У даному випадку недовикористовуються потужності того чи іншого капіталу, але максимізується виручка підприємця. [5, ст. 51]

Ми розглянули пряму цінову еластичність попиту та чинники, що на неї впливають. Пряма цінова еластичність пов'язана зі змінами, які впливають на еластичність одного якогось товару. Окрім прямої, є перехресна еластичність попиту за ціною. Її наявність пов'язана з тим, що споріднені товари у формі субститутів та комплементів чинять певний вплив на чутливість (еластичність) попиту на споріднені товари. [1, ст. 85]

Перехресна еластичність попиту – це чутливість споживчого попиту на товар А до змін, що відбулися в ціні спорідненого товару В.

Коефіцієнт перехресної еластичності попиту – відношення відсоткової зміни обсягу попи і у на товар А до відсоткової зміни ціни товару В.

Відсоткова зміна попиту на товар А

ЕDAB = Відсоткова зміна ціни на товар В =

Δ QDA: QDA

ΔPB: PB

де ЕDAB – перехресна еластичність попиту на товар А, зумовлений зміною ціни на товар В;

Δ QDA – зміна обсягу попиту на товар A;

ΔPB – зміна ціни на товар В;

ΔPB / PB *100% – відсоткова зміна ціни на товар В.

 

Перехресна еластичність за ціною має важливе значення для виявлення щільності зв'язку між спорідненими товарами та для визначення меж галузі (групи підприємств, що виробляють подібну продукцію).

Для товарів-субститутів обсяг попиту на товар А змінюється прямо пропорційно зміні ціни на товар В: ЕDAB >0. Зобразимо цей зв'язок графічно (рис. 1.3).

На рис. (1.3) (додаток Б) зображено криві попиту на товари-субститути. Нехай цими товарами є кефір і йогурт. Нехай ціна на йогурт (рис. 1.3, б) зменшилася з Р0 до Р1. Тоді обсяг попиту на нього зросте з Q1до Q2. Але зниження ціни на йогурт вплине на попит на товар В, тобто на кефір (рис. 1.3, а). Крива попиту на кефір зміститься ліворуч від DA0 до DA1, а обсяг попиту на кефір зменшиться від Q0 до Q1. [1, ст. 84]

Для товарів-комплементів обсяг попиту на товар А перебуває в оберненій залежності від зміни ціни на товар В: ЕDAB < 0. Зобразимо цю залежність графічно (рис. 1.4) (додаток Б). [1, ст. 84]

На рис. 1.4 зображено криві попиту на товари-комплементи. Нехай цими товарами є кава – товар А та вершки – товар В. Якщо ціна на вершки зменшилась від Р0 до Р1 (рис. 1.4, б), то попит на них за ціною зріс з Q1 до Q2. Водночас здешевлення вершків зумовить зростання попиту на каву (рис. 1.4, а). Крива попиту на товар А (кава) зміститься догори від DA0, до DA1, а обсяг попиту зросте з Q1 до Q2.

Для незалежних (неспоріднених) товарів коефіцієнт перехресної еластичності має нульове значення (ЕDAB = 0). Це означає, що, наприклад, зміна ціни на кефір не впливає на попит на шкарпетки.

Перехресна еластичність попиту може бути асиметричною. Прикладом асиметрії щодо перехресної еластичності попиту є ситуація, за якої, наприклад, зниження ціни на товар В приведе до збільшення попиту на товар А, але зменшення ціни товару А може не спричинити зміни попиту на товар В, або ж величина зміни попиту виявиться зовсім не такою, як очікувалося.

Окрім описаних вище, є ще нецінова еластичність попиту за доходом.

Еластичність попиту за доходом показує ступінь зміни попиту на товар, зумовлений зміною доходу споживача.

Дослідження еластичності попиту за доходом потребує аналізу структури товарів з позиції поділу їх на нормальні (попит на які зростає у міру зростання доходів споживачів) та нижчі (попит на які зменшується у міру зростання доходів споживачів).

Коефіцієнт еластичності попиту за доходом визначається як відсоткова зміна обсягу попиту на товар до відсоткової зміни обсягу доходу споживача.

Відсоткова зміна обсягу попиту

ЕD1 = Відсоткова зміна обсягу доходу =

Δ QD: QD

ΔІ: І

де Δ QD - зміна обсягу попиту;

QD – обсяг попиту до його зміни;

ΔІ – зміна обсягу доходу;

І – обсяг доходу до його зміни. [1, ст. 86]

Для нормальних товарів коефіцієнт еластичності додатний (ЕD1 > 0), а для нижчих – від'ємний (ЕD1 < 0).

Поділ товарів на нормальні та нижчі не містить у собі якоїсь внутрішньої причини. Він спричиняється поведінкою споживача як реакцією на зміну попиту, зумовлену зміною доходу. Відтак споживач відносить те чи інше економічне благо до розряду вищих або нормальних.

Нормальні товари, залежно від величини коефіцієнта еластичності попиту на них за доходом, поділяють:

• на товари першої необхідності (0 < ЕD1 < 1);

• товари другого ступеня необхідності (ЕD1 = 1);

• предмети розкоші (ЕD1> 1).

Якщо ЕD1Ев >1, то еластичність попиту за доходом висока. Це означає, що зростання доходів на 1% спричиняє зростання попиту на товари більше ніж на 1%. Товари з високою еластичністю попиту за доходом умовно називають предметами розкоші. Умовність такої назви пояснюється тим, що, по-перше, до цієї групи товарів відносять не тільки коштовності, а й товари довгострокового використання. По-друге, у різні історичні періоди до таких товарів належать різні блага, наприклад, в 50-ті роки XX ст. не теренах Радянського Союзу автомобіль «Волга» вважався предметом розкоші, а свіжі яйця та екологічно чисті продукти харчування не вважалися такими, тоді як в кінці XX – на початку XXI ст. ситуація змінилася. Автомобілі класу «Волга» перестали вважатися предметом розкоші, а екологічно чисті продукти вважаються такими. [1, ст. 87]

Якщо Ев <1, то еластичність попиту за доходом низька.

Графічно залежність між обсягом попиту та рівнем доходу споживача можна зобразити за допомогою кривих Енгеля. Ці криві матимуть різну конфігурацію для нормальних та нижчих товарів.

Крива Енгеля для товарів першої необхідності зображена на рис. (1.5.) (додаток В).

По осі абсцис відкладаємо обсяг попиту (Q), а по осі ординат – обсяг доходу (І). Крутизна висхідної кривої Енгеля (Е) означає, що попит на товар зростає повільніше, ніж дохід, що є ознакою товарів першої необхідності. Пояснюється така ситуація тим, що товарами першої необхідності споживачі забезпечують насамперед себе, і залежність від змін доходу споживання цих товарів менша, ніж товарів другого порядку необхідності та предметів розкоші. [1, ст. 88]

Для визначення коефіцієнта еластичності попиту за доходом для товару, зображеного на рис. (1.5) в точці М, проведемо до кривої Е дотичну в точці М. З точки М опустимо перпендикуляр до осі абсцис. Точку перетину позначимо буквою N. Нахил дотичної до осі абсцис позначимо кутом α. Тангенс цього кута визначається відношенням МN до LN, тобто

 

МN

tg α = LN

 

Для товарів другого ступеня необхідності крива Енгеля має вигляд бісектриси прямого кута (рис. 1.6) (додаток В). Це означає, що приріст попиту на ці товари здійснюється з такою швидкістю, з якою зростає дохід.

Крива Енгеля для предметів розкоші зображена на рис. (1.7) (додаток В), із якого видно, що приріст попиту на ці товари здійснюється швидше, ніж зростає дохід. [1, ст. 89]

Крива Енгеля для нижчих товарів зображені на рис. 1.8 (додаток В), із якого видно, що для нижчих товарів, за досить низького рівня доходу, попит зростає в міру зростання доходів, потім швидкість зростання попиту на них уповільнюється (крива стає крутішою), а з часом цей попит зменшується, наближаючись до нуля.

Згрупуємо та зведемо в таблицю види еластичності попиту з урахуванням коефіцієнтів еластичності (табл. 1.9).

Дослідження еластичності попиту товарів важливе не тільки для фірми, а й для економічної політики держави. Виробництво більшої частки товарів (в загальній структурі) а високим коефіцієнтом еластичності попиту чинить сприятливий вплив на економіку та сприяє зростанню добробуту. [1, ст. 90]

 


Информация о работе «Еластичність попиту та пропонування, способи її визначення та застосування в практиці господарської діяльності підприємства»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 46048
Количество таблиц: 3
Количество изображений: 2

Похожие работы

Скачать
147708
13
28

... діяльності підприємств в умовах конкурентної ринкової економіки. Розділ 2. Характеристика ТА АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ДОСЛІДЖУВАНОГО ПІДПРИЄМСТВА 2.1. Характеристика організації і аналіз господарської діяльності В даній роботі узагальнення практичного досвіду управління ціновою політикою проводиться на матеріалах ТОВ «Едемо», що спеціалізується на наданні послуг охорони об’єктів і осіб. Підприє ...

Скачать
157062
12
4

... для проведення перетворень. Але при такому підході може виникнути ситуація, при якій проведення перетворень нічого не дасть. Справа в тому, що в силу різночасовості змін подій, що відбуваються в параметрах, що впливають на конкурентоспроможність підприємства в стадії загальної зрілості деякі з них будуть знаходитись в стані занепаду, і на їх зміни буде потрібно багато часу. Тому у відповідності з ...

Скачать
197086
17
8

... і. Для оптимального вибору джерел формування капіталу в необхідно дослідити зміну граничної вартості капіталу, що дає можливість оцінити вплив управлінських рішень на середньозважену вартість капіталу підприємства. Гранична вартість капіталу є середньозваженою вартістю кожної нової гривні капіталу, яку отримує підприємство в своє розпорядження. Для розрахунку потреби в капіталі пропонується ...

Скачать
103084
6
41

... рма не має ліцензій на торгівлю за готівку і касових апаратів.   2.2 Аналіз ефективності комерційної діяльності ПП «Монолит Пласт» по оптовому збуту сантехнічної продукції будівельним компаніям та в роздрібну торгівлю   Аналіз ефективності комерційної діяльності підприємства оцінюється в процесі економічної діагностики фінансово-економічного стану підприємства і керування його фінансами, яка ...

0 комментариев


Наверх