Програма дослідження

2.1 Програма дослідження

Для практичного опрацювання виявлення індивідуальних особливостей уваги було сплановано психологічне дослідження, що проводилось на базі Інституту психології Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського, в якому приймало участь 10 осіб віком 18-19 років.

Мета дослідження – визначення індивідуальних особливостей уваги осіб юнацького віку.

Для досягнення мети була дібрана методика “кільця Ландольта”.

Мета: оцінка стійкості, розподілу, переключення уваги осіб різного віку.

Матеріал: матриця з кільцями Ландольта.

Вся матриця з кільцями Ландольта розміщується в межах стандартного машинного аркуша паперу. Праворуч на цьому аркуші обов'язково повинні вказуватися прізвище, ім'я досліджуваного, його вік, а також дата проведення дослідження.

Для практичної оцінки стійкості, розподілу й переключення уваги можна використати той самий аркуш паперу з кільцями Ландольта, звертаючись при кожному новому завданні до тієї його частини, що при виконанні колишнього завдання залишилася незаповненою (можна, наприклад, продовжувати аркуш або, перевернувши його на 180°, починати з іншої сторони).

Досліджуваному пропонується бланк з кільцями Ландольта у супроводі наступних вказівок.

Інструкція: “У цій грі Ви будете змагатися з іншими учасниками, потім ми подивимося, якого результату Ви досягли в змаганні з ними. Я думаю, що у Вас це вийде не гірше, ніж в інших”.

Далі досліджуваному показується бланк із кільцями Ландольта й пояснюється, що він повинен, уважно переглядаючи кільця по рядках, знаходити серед них такі, у яких є розрив, розташований у суворо певному місці, і закреслювати їх.

Робота проводиться протягом 5 хвилин. Щохвилини експериментатор вимовляє слово «лінія», у цей момент учасник повинен поставити лінію на тому місці бланка з кільцями Ландольта, де його застала ця команда.

Після того, як 5 хвилин минули, експериментатор вимовляє слово «стоп». Після цієї команди досліджуваний повинен припинити роботу й у тім місці бланка з кільцями, де застала його ця команда поставити подвійну вертикальну лінію.

Отже, для практичного опрацювання виявлення індивідуальних особливостей уваги було сплановано психологічне дослідження. Для досягнення мети була дібрана методика “кільця Ландольта”, мета якої - оцінка стійкості, розподілу, переключення уваги осіб різного віку.

2.2 Результати дослідження

При обробці результатів ми визначали кількість кілець, переглянутих кожним досліджуваним за кожну хвилину часу й за всі 5 хвилин, протягом яких тривало дослідження. Також визначається кількість помилок, допущених ним у процесі роботи на кожній хвилині, з першої по п'яту, і в цілому за всі 5 хвилин.

Продуктивність і стійкість уваги визначаються за формулою:

де S - показник продуктивності й стійкості уваги;

N - кількість кілець, переглянутих за хвилину( якщо за допомогою цієї формули визначається загальний показник продуктивності й стійкості уваги за всі п'ять хвилин, то N буде дорівнювати числу кілець, переглянутих протягом п'яти хвилин, а знаменник даної формули - 300);

n - кількість помилок, допущених за цей же час.

У процесі обробки результатів обчислюються п'ять щохвилинних показників S і один показник S , що ставиться до всіх п'яти хвилин роботи, разом узятих.

Інтерпретація:

На основі аналізу результатів можна судити про динаміку зміни в часі продуктивності й стійкості уваги людини. Показники продуктивності й стійкості переводяться (кожний окремо) у проценти, в залежності від отриманих результатів:

100% - показник S у досліджуваного вище, ніж 1,25 бала – дуже високопродуктивна та стійка увага;

80-90% - показник S перебуває в межах від 1,00 до 1,25 бала – низькопродуктивна, але стійка увага;

60-70% - показник S перебуває в інтервалі від 0,75 до 1,00 бала – середньопродуктивна та середньостійка увага;

40-50% - показник S перебуває в межах від 0,50 до 0,75 бала – середньопродуктивна , але нестійка увага;

0-30 % - показник S перебуває в інтервалі від 0,00 до 0,50 бала – середньопродуктивна та вкрай нестійка увага.

Під час дослідження було отримано первинні дані, за якими можна простежити різнопланові результати з боку групи досліджуваних.

Таблиця 2.1 Досліджуваний №1 Воскобойник Катя

Хвилини	К-сть переглянутих кілець	К-сть помилок	Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу	Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги
1	121	0
2	49	1
3	154	1
4	143	1
5	160	3

Таблиця 2.2 Досліджуваний №2 Гольдіна Аліса

Хвилини	К-сть переглянутих кілець	К-сть помилок	Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу	Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги
1	145	3
2	42	0
3	172	2
4	145	4
5	123	2

Таблиця 2.3 Досліджуваний №3 Григоренко Настя

Хвилини	К-сть переглянутих кілець	К-сть помилок	Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу	Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги
1	140	0
2	125	0
3	144	2
4	124	1
5	94	1

Таблиця 2.4 Досліджуваний №4 Гринько Оксана

Хвилини	К-сть переглянутих кілець	К-сть помилок	Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу	Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги
1	104	0
2	127	0
3	181	0
4	185	0
5	62	0

Таблиця 2.5 Досліджуваний №5 Заворотнюк Віка

Хвилини	К-сть переглянутих кілець	К-сть помилок	Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу	Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги
1	113	0
2	85	0
3	114	0
4	127	0
5	163	5

Таблиця 2.6 Досліджуваний №6 Карайван Маша

Хвилини	К-сть переглянутих кілець	К-сть помилок	Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу	Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги
1	89	0
2	111	0
3	193	2
4	121	3
5	113	3

Таблиця 2.7 Досліджуваний №7 Мокряк Іра

Хвилини	К-сть переглянутих кілець	К-сть помилок	Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу	Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги
1	109	2
2	107	1
3	158	0
4	123	1
5	116	1

Таблиця 2.8 Досліджуваний №8 Мельник Альона

Хвилини	К-сть переглянутих кілець	К-сть помилок	Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу	Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги
1	98	1
2	100	1
3	93	0
4	148	1
5	188	4

Таблиця 2.9 Досліджуваний №9 Пуровець Денис

Хвилини	К-сть переглянутих кілець	К-сть помилок	Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу	Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги
1	141	4
2	124	2
3	104	5
4	182	3
5	45	0

Таблиця 2.10 Досліджуваний №10 Сопель Іра

Хвилини	К-сть переглянутих кілець	К-сть помилок	Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу	Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги
1	157	1
2	136	0
3	85	1
4	51	0
5	198	1

Отримані дані групи досліджуваних (табл. №2.1 – 2.10) відповідають певному рівню стійкості, розподілу та переключення уваги.

№ досліджуваного	Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги (%)	Відповідний рівень продуктивності та стійкості уваги
1	60-70	середньопродуктивна та середньостійка
2	60-70	середньопродуктивна та середньостійка
3	80-90	низькопродуктивна, але стійка
4	80-90	низькопродуктивна, але стійка
5	60-70	середньопродуктивна та середньостійка
6	60-70	середньопродуктивна та середньостійка
7	60-70	середньопродуктивна та середньостійка
8	60-70	середньопродуктивна та середньостійка
9	60-70	середньопродуктивна та середньостійка
10	80-90	низькопродуктивна, але стійка

Таким чином, ми визначили, що 70% досліджуваних (№1, №2, №5, №6, №7, №8, №9) мають середньопродуктивний та середньостійкий рівень уваги, а 30% досліджуваних (№3, №4, №10) – низькопродуктивний, але стійкий рівень.

ВИСНОВОК

Отже, правильно зрозуміти феномен уваги можна лише в сукупності всіх її властивостей. У цей час загальноприйняте наступне визначення:

Увага - це спрямованість і зосередженість свідомості на якому-небудь реальному або ідеальному об'єкті, що допускає підвищення рівня сенсорної, інтелектуальної або рухової активності індивіда.

Цілком очевидно, що безліч теорій, стосовно уваги опираються на реальні факти, однак, абсолютизуючи виділені феномени, вони ігнорують всі інші прояви. Увага не тільки створює найкращі умови для психічної діяльності, але й несе сторожову службу, допомагаючи людині вчасно реагувати на різні зміни в навколишньому середовищі та у власному організмі.

Увага в житті й діяльності людини виконує багато різних функцій. Вона активізує потрібні й гальмує непотрібні в цей момент патологічні й фізіологічні процеси, сприяє організованому й цілеспрямованому відбору поступаючої в організм інформації, забезпечує виборчу й тривалу зосередженість психічної активності на певному виді діяльності. А до основних властивостей уваги відносять стійкість, концентрацію, розподіл, перемикання, відволікання і об’єм уваги.

Велике значення для вивчення характеристик уваги має питання про неуважність - нездатність людини зосередитися на чому-небудь певному протягом тривалого часу. Зустрічається два види неуважності: уявна й справжня, які пов'язані з довільною, мимовільною та післядовільною увагою.

Для практичного опрацювання виявлення індивідуальних особливостей уваги було сплановано психологічне дослідження, що проводилось на базі Інституту психології Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського, в якому приймало участь 10 осіб віком 18-19 років.

Мета дослідження – визначення індивідуальних особливостей уваги осіб юнацького віку.

Для досягнення мети була дібрана методика “кільця Ландольта”.

Під час дослідження були отримані первинні дані, за якими можна простежити різнопланові результати з боку групи досліджуваних.

Дані результати (табл. №2.1 – 2.10) відповідають певному рівню стійкості, розподілу та переключення уваги. Було визначено, що 70% досліджуваних (№1, №2, №5, №6, №7, №8, №9) мають середньопродуктивний та середньостійкий рівень уваги, а 30% досліджуваних (№3, №4, №10) – низькопродуктивний, але стійкий рівень. Це свідчить про те, що у осіб юнацького віку дійсно існують індивідуальні особливості уваги.

Мета досягнена, задачі виконані.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексеев П.В., Большаков О.В. и др. Хрестоматия. Основы философских знаний. – М.: Изд-во полит. Литературы, 1982. – 616с.

2.  Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-хт./ Под ред. О.О. Бодалева, Б.Ф.Ломова. – М.: Педагогика, 1980. – 518с.

3.  Гальперин П.Я., Кабыльницкая С.Л. Экспериментальное формирование внимания. – М.: Изд-во МГУ, 1974. – 100с.

4.  Гиппенрейтер Ю.Б., Введение в общую психологию. Курс лекций. - М.: Черо, 1997. – 456с.

5. Величковский Б.М. Современная когнитивная психология. – М.: Изд-во МГУ, 1982. – 336с.

6.Дормышев Ю.Б., Романов В.Я. Психология внимания. – М.: Тривола, 1995. – 357с.

7.Коломинский, Человек: психология. - М.: Просвещение, 1986. – 342с.

8.  Краткий словарь психологических понятий/ Сост. К.К. Платонов. – М.: Просвещение, 1984. – 262с.

9.  Маклаков А.Г., Общая психология. - Спб.: Питер, 2005. – 584с.

10.  Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія. Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2000. – 256с.

11.  М’ясоїд П.А. Загальна психологія. Навчальний посібник. – 2-ге вид., допов. – К.: Вища школа, 2001. – 487с.

12.  Нейрофизиологические механизмы внимания / Под ред. Е.Д.Хомстей. – М.: Изд-во МГУ, 1979. – 342с.

13.  Немов Р.С., Психология: Учеб. Для студ. высших пед. учеб. заведений: кн.3:Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика. - М.: Просвещение: ВЛАДОС, 1995. – 422с.

14.  Общая психология /Под ред. Петровского А.В. - М.: Просвещение, 1986. – 462с.

15.  Петровский О.В., Ярошевский Н.Г. Основы теоретической психологии. – М.: Знание, 1997. – 512с.

16.  Помянцева О.И. Психология. Серия “Медицина для вас”. – Ростов н/Д: Феникс, 2002. – 416с.

17.  Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии/А.А.Крылова, С.А. Маничева. - Спб.: Питер, 2000. – 512с.

18.  Психология внимания. Хрестоматия по психологии/ Ю.Б.Гиппенрейтер, В.Л.Романова. – М.: Просвещение, 2000. – 432с.

19.  Психологія. Навчальний посібник/ О.В.Винославська, О.А.Бреусенко-Кузнєцов, В.Л.Зликов та ін./ Под ред. О.В.Винославської. – К.: Фірма “ІНКОС”, 2005. – 352с.

20.  Психология. Учебник для гуманитарных вузов/ Под ред. В.Н. Дружинина. – Спб.: Питер, 2006. – 656с.

21.  Рубинштейн С.Л. Основи общей психологии. – Спб.: Питер, 1999. – 648с.

22.  Словарь практического психолога/ Сост. С.Ю.Головин. – 2-е изд., перераб. И доп. – Мн.: Харвест, 2005. – 976с.

23.  Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки. Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2006. – 520с.

24.  Страхов И.В., Внимание и структура личности, Саратов, 1969. – 476с.

25.  Хрестоматия по общей психологии/ Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер, В.А. Петухов. – М.: Просвещение, 1981. – 312с.