3. Запровадження прогресивних форм безготівкових розрахунків

 

3.1 Вдосконалення організації проведення безготівкових розрахунків

В сучасних умовах грошовий оборот в Україні визначається реаліями економічної нестабільності, неплатоспроможністю і збитковістю багатьох підприємств, а також низьким рівнем життя більшості частини населення. У розвинутому ринковому господарстві грошовий оборот не може здійснюватися без участі і активної ролі банків. Банки стають необхідними посередниками у взаємних виплатах і розрахунках між підприємствами. Банки цілеспрямовано регулюють потоки грошових коштів у господарському обороті. Гроші надходять в банк у міру здійснення платежів. Для того щоб гроші надійшли в банк, кожному підприємству, перш за все, необхідна чітка їх організація та зберігання. Як відомо, кошти господарства зберігаються в касі, тому для схоронності грошових засобів потрібно створити належне приміщення, яке б містило сейф, сигналізацію, обладнання, комп'ютери та інші засоби захисту із використанням науково-технічного прогресу. Але більшість сільськогосподарських підприємств є на низькому рівні платоспроможності. В даному випадку виникає проблема не платежів - взаємної неплатоспроможності підприємств - є протиприродною для нормального грошового кругообігу.

Важливе значення для дійсної нормалізації платіжної системи та стабілізації фінансового стану господарських суб'єктів має скорочення їх взаємної заборгованості та підвищення відповідальності за виконання договірних зобов'язань. В умовах платіжної кризи зростає значення способу розрахунків на основі здійснення заліку взаємної заборгованості.

Розрахунки, засновані на заліку взаємозаборгованості платежів - це розрахунки, за якими взаємозобов'язання господарських суб'єктів один щодо одного погашаються в рівновеликих сумах, і лише за різницею здійснюється платіж прямих перерахування грошей. Такі розрахунки можуть здійснюватися шляхом зарахування зобов'язань між двома платниками або групами платників усіх форм власності однієї та різних галузей народного господарства.

Згідно з чинним законодавством України виділено два основні види лізингових операцій: оперативний та фінансовий лізинг. Перший являє собою господарську операцію, що передбачає передавання прав користування основними фондами на строк, який не перевищує строку, за який амортизується 90% їх вартості. Після цього договір оперативного лізингу може бути продовжений або об'єкт лізингу повертається лізингодавцю і може знову бути переданий у користування іншому лізингоодержувачу. Фінансовий лізинг являє собою оренду майна з повною виплатою його вартості. Для даного виду лізингу характерне те, що термін, на який передається майно в тимчасове користування, наближається за тривалістю до строку експлуатації й амортизації всієї, або більшої частини майна, і лізингодавець протягом строку договору за рахунок лізингових платежів повертає собі вартість майна та одержує прибуток від здійснення лізингових операцій. Нині в українських банках у більшості випадків використовують фінансовий лізинг як послугу, яка полягає у тому, що банк сплачує постачальнику вартість устаткування, замовленого клієнтом, передає його в оренду на строк, близький до нормативного строку користування цим майном, і у вигляді періодичних лізингових платежів повертає витрачені кошти та забезпечує певний рівень доходності.

Незважаючи на ряд переваг, лізинг - найдорожчий засіб залучення коштів. Тобто в основі лізингу повинне бути дешеве джерело грошей . Таким чином, суть лізингу, його економічне підґрунтя дають повне право вважати, що лізинг - саме той вид послуг, який необхідний сільському господарству на сучасному етапі розвитку економіки, яка потерпає через відсутність коштів та неплатежів.

З точки зору державних інтересів готівково-грошові розрахунки утруднюють здійснення контролю за грошовим обігом, дозволяють юридичним і фізичним особам приховувати від оподаткування реальні прибутки, ухилятись від державного контролю за законністю бізнесу, Тому в багатьох країнах світу прийняте законодавство, яке обмежує готівково- грошові розрахунки і передбачає особливу систему контролю за їх здійсненням. Для вдосконалення розрахункових операцій в Україні пропонується більш ширше використання таких перспективних форм безготівкових розрахунків як лізинг, факторинг.

Перевагою лізингових операцій над іншими формами безготівкових розрахунків в сучасних умовах, є те, що при невисокому рівні платоспроможності підприємств через відсутність власних засобів, виникає необхідність звертатися за допомогою до лізингової компанії. Об'єкт лізингу підлягає поверненню або викупу.

Роль факторингу при здійсненні безготівкових розрахунків полягає в забезпеченні постачальникові гарантії платежу. Факторинг - це персуступка банку неоплачених боргових зобов'язань, що виникають між господарськими суб'єктами в процесі реалізації товарів і послуг, на засадах комерційного кредиту. Метою банківської факторингової операції є прискорення строку одержання платежу. Факторингові операції найефективніші для малих підприємств, які, як правило, не мають реального впливу на своїх дебіторів щодо вчасного погашення боргів.

В Україні в умовах державної економіки готівка обслуговувала в основному сферу особистого споживання, тобто прибутки та витрати населення. Безготівкові розрахунки в цій сфері майже не використовувались, що пов'язано з низьким рівнем банківського обслуговування. Особливих змій в цій сфері не відбулося і в умовах перехідної економіки. Високі інфляційні очікування, наростаючий товарний дефіцит, агонізуючий стан сфери побутових послуг, стрімке падіння купівельної спроможності більшості населення, недостатній рівень розвитку банківської системи і зокрема системи електронних розрахунків - це все не сприяє розвитку безготівкових розрахунків у сфері особистого споживання. Тому готівково-грошовий обіг у цій сфері залишається основним.


Информация о работе «Вдосконалення організації безготівкових розрахунків у приватному підприємстві агрофірма "Нива"»
Раздел: Финансовые науки
Количество знаков с пробелами: 50132
Количество таблиц: 4
Количество изображений: 0

0 комментариев


Наверх