Вступ

 

Геноцид – цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими, політичними або релігійними мотивами. До таких дій відносяться:

–  вбивство членів цієї групи;

–  нанесення тілесних або психічних ушкоджень членам такої групи;

–  навмисне створення членам групи життєвих умов, які розраховані на повне або часткове знищення групи;

–  дії, розраховані на унеможливлення народження дітей в середовищі групи;

–  насильницька передача дітей цієї групи іншій групі.

Слово винайдене Рафаелом Лемкіним у 1943-му році та походить з грецької genos, что означает "рід, племя", с латинским caedo — "вбиваю".

Згадуючи сьогодні акти геноцидів, ми більше, ніж коли не будь, усвідомлюємо, що це були колосальних розмірів трагедії, страшні й неймовірні події, які не мають собі рівних в історії людства. І що найболючіше і, навіть, важко вповні збагнути те, що геноциди були продуманими і зумисними актами, системно проведеними з метою знищення людей в багатьох країнах світу. Від таких злочинів німіє людська природа, кров стинається в жилах.

Акти геноциду, що відбувались в різні часи та в різних країнах можливо порівняти лише з неймовірним стихійним лихом, яке знищує на своєму шляху все живе. Саме так, адже з сторінок історії зникли народи, селища і навіть цілі міста. Трагізм та неосяжний смуток охоплює тих людей, які змогли вижити і дожити до наших днів. Епідемії тифу, віспи та інших небезпечних вірусних хвороб, що виникали в наслідок великої смертності людей та зараження водойм призводили до загибелі тої незначної кількості людей яким вдалося вижити.

Наслідки тих страшних діянь відчутні і в наш час. Страх бути страченим, залишитись голодним, несправедливість світу та різні генетичні порушення, пов’язані з нервовою системою, спостерігаються і зараз саме через акти геноциду


Світові геноциди

 

1.1  Класифікація світових геноцидів

Історія знає немало прикладів геноциду. Всі вони відбувались в різний період часу, носили різний характер:

расовий – геноцид аборигенів Америки 1492 р. – кінець ХХ століття;

–  геноцид Австралійських аборигенів 1788 р.– XIX століття;

–  геноцид населення Конго 1884 – 1908 роки;

расово-етнічний – геноцид корінного населення Намібії;

–  Голокост 1933 – 1945 гг.;

–  геноцид населення Східної Європи і населення СРСР 1939 – 1944 роки;

релігійно-етнічний – геноцид Сербів 1941 – 1944 роки;

етнічний – геноцид армянів в Туреччині 1894 –1923 роки;

–  геноцид Асірійців 1914 – 1923 роки;

–  геноцид понтійських греків 1919 – 1923 роки;

–  геноцид в Руанді 1994 рік;

класово-етнічний – геноцид в Камбоджі 1975 – 1979 роки;

етно-політичний – геноцид африканського населення в Дарфурі 2003 рік – теперішній час. Але незалежно від характеру геноцидів всі вони призвели до величезних людських втрат, виникнення епідемій, зникнення цілих народів, племен, селищ і поселень. Отже наведемо приклад деяких з них.

 

1.2  Різанина катарів

 

Різанина катарів, що відбулася з 1209 по 1229 рік у Франції призвела до численних людських втрат. Катари претендували на те, що саме вони являються єдиною і аутентичною християнской Церквою, а римська Церква — відхиленням від вчення Христа.

Протистояння між Катарами та Католицькою церквою досягло кульмінації на початку XIII століття. Спеціально для боротьби з єретиками папа Інокентій ІІІ заснував церковну інквізицію, а потім санкціонував хрестовий похід, який вилився у 20-річну війну, що розорила південь Франції.

Людей, що піддавали інквізиції засуджували до різноманітних жахливих тортур. Тіла померлих спалювали, а помешкання руйнували.

Тортури, що застосовували до звинувачуваних в єресі

Відкриття Америки Христофором Колумбом у 1492 році стало початком колонізації материка європейськими державами. Заселення Америки європейськими колонізаторами супроводжувалось витісненням та знищення корінного населення.

1.3  Геноцид аборигенів Америки

 

Геноцид аборигенів продовжувався на протязі не менше трьох століть (1492 г. – кінець XX століття), в різних історичних контекстах, приймав різноманітні форми в різних районах Америки: технологія знищення включала в себе навмисне отруєння джерел води, примусову працю в нелюдських умовах, різню, знищення запасів харчування, розповсюдження алкоголю тощо. Колонізатори знищували корінне населення фізично, забирали у них землю, на якій проживали племена, переселяли їх до резервацій, що призвело до практично повного знищення культурного населення індійців – численної кількості унікальних мов та самобутніх культур. За допомогою цієї програми влада намагалась «прищепити цивілізацію » корінному населенню. Тисячі індійських дітей примусово відправляли в спеціальні державні школи-інтернати, що були розташовані дуже далеко від дому. Батькам і родичам заборонялось відвідувати дітей в школі, а дітей карали, якщо вони наважувались розмовляти на рідній мові. З дитинства викорінювались їх звичаї, традиції, індивідуальність. Перед багатьма дітьми, позбавленими батьківської опіки та звичаїв племені, поставала проблема страху та самотності.

Політика влади, що відрізнялась нестабільністю (то проводилась асиміляція, то створювались резервації) призвела до згубних наслідків. Індійські резервації – справжні регіони убожіння. Рівень оплати праці індійських робітників дуже низький, більшість з яких мають тільки початкову освіту і являються некваліфікованими робітниками. Вихідці з індійських родин, що вступають до вузів, відстають за рівнем освіти від своїх одноліток. Така політика викреслила із життя американської спільноти цілі племена. Зубожіння та тяжке соціальне становище викликало міграцію індійців до великих міст, особливо Чикаго і Лос-Анджелес. Відсутність високо рівня знання, соціальної підготовки до життя в місті призвело, за повідомленнями соціальних служб, до росту алкоголізму та самогубств в даній етнічній групі.

Точну кількість загиблих не можливо встановити, оскільки не визначена кількість корінного населення на момент початку колонізації. Оцінки коливаються від десятків до сотен мільйонів. На думку деяких дослідників, викорінювання індійців Америки являється самим масштабним геноцидом в історії людства.


Информация о работе «Світові геноциди»
Раздел: Социология
Количество знаков с пробелами: 67866
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
236357
16
0

... колгоспів було „вичищено” біля 200 тисяч „куркулів”151, частина з них, безперечно, поповнила кількість висланих раніше на Крайню Північ, Сибір, Урал, Казахстан. Науковці Інституту історії НАН України в праці „Голод 1932-1933 років в Україні” подають дані про 70 тисяч депортованих українських сімей у 1930 р.152, та інформацію про те, що протягом 1930-1931 рр. в Україні „зникло 282 тис. селянських ...

Скачать
39387
0
0

чества храна, tiswin (леко ферментирала алкохолна напитка), песни, танци и разпределението на плячката, взети на акция (Griffen 13). Обучение е от съществено значение усилия за младите Apache набези и войни, защото са нормални начини на живот и средство за оцеляване. В идеалния случай, момчета обучени стриктно и се практикува тичане на дълги разстояния, монтаж коне, стрелба с лък, parrying с ...

Скачать
319701
0
0

... уряду в роки Другої світової війни. // Військово-науковий вісник. - Львів: ЛВІ, 2004. - Вип. 6. - С. 310-322. 221.    Шишкін І. Українське питання в політиці польського еміграційного уряду на початковому етапі Другої світової війни (1939-1941 рр.) // Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - Луцьк: ...

Скачать
32499
0
0

... ійської Федерації (РФ) Олександра Ігнатова «Стратегия "глобализационного лидерства" для России. Первоочередные непрямые стратегические действия для обеспечения "национальной безопасности"» підтверджує існування і вплив Світового уряду на процеси глобалізації, які відбуваються у світі. Ось що пише О. Ігнатов: "Ключовим фактором, що впливає на сучасні глобалізаційні процеси, є діяльність Світового ...

0 комментариев


Наверх