Планування незавершеного виробництва

3. Планування незавершеного виробництва

Забезпечення безперебійної і ритмічної роботи підприємства вимагає створення нормативної величини незавершеного виробництва на випадок аварій або інших непередбачених обставин.

Величина незавершеного виробництва на початок планового періоду розраховується на основі даних про його наявність на кінець звітного періоду.

Нормативна величина незавершеного виробництва розраховується в натуральних та вартісних показниках з врахуванням типу виробництва та методів його організації. Нормативна величина незавершеного виробництва на кінець планового періоду при масовому типі виробництва визначається за формулою:

де  - нормативна величина незавершеного виробництва, _абл.;

- кількість робочих місць, _аб.;

 - кількість одночасно оброблюваних деталей, шт.;

 - кількість деталей, які знаходяться між технологічними операціями, шт.;

 - величина транспортної партії, шт.;

 - собівартість одного і-го виробу, _абл./_аб.;

п – загальна кількість виробів.

При серійному типі виробництва нормативна величина незавершеного виробництва залежить від середньодобового випуску певної продукції, тривалості виробничого циклу, коефіцієнту готовності виробів до виробництва та собівартості [5, .c.61-63].

Для її визначення використовують наступну залежність:

де - плановий випуск і-го виробу в натуральному виразі;

т – кількість робочих днів в плановому періоді, год.;

- коефіцієнт зростання витрат у виробництві по і-му виробу;

 - собівартість і-го виробу, _абл.шт.;

 - тривалість виробничого циклу виготовлення одного виробу, год.

4. Розрахунок повної трудоємності робіт для виконання плану виробництва

Трудоємність розраховують на одиницю продукції та весь товарний випуск продукції підприємством. При цьому розглядають нормативну, планову і фактичну трудоємність.

Під нормативною трудоємністю розуміють затрати праці на виготовлення продукції або на виконання певного обсягу робіт по діючих на підприємстві нормах.

Планова трудоємність – це затрати праці на виготовлення одиниці продукції або на виконання певного обсягу робіт по змінених нормах в плановому періоді в результаті впровадження організаційно-технічних заходів.

Фактична трудоємність визначається по фактичних затратах праці.

За видами затрат праці, які включають в трудоємність, розрізняють:

-  технологічну трудоємність ;

-  виробничу трудоємність;

-  повну трудоємність ;

-  трудоємність обслуговування;

-  управління виробництвом.

Між перерахованими видами трудоємності існує відповідний зв’язок

,

де К_с – відношення числа спеціалістів, службовців та інших категорій (Ч_с) до числа робітників підприємства (Ч_р).

Виробнича трудоємність визначається за формулою:

де К_в – відношення числа допоміжних працівників (Ч_д) до числа основних (Ч₀).

Технологічна трудоємність дорівнює:

де  - відношення числа погодинників (Ч_п) до числа відрядних (Ч_від)

Таким чином, повна трудоємність визначається:

.

Виробнича трудоємність робіт складається з технологічної трудоємності виробництва та з трудоємності робіт по обслуговуванню даного виробництва:

В свою чергу, повна трудоємність по обслуговуванню виробництва складається з трудоємності обслуговування основного технологічного процесу та трудоємності обслуговування виробництва в цілому:

 =  +

Трудоємність обслуговування основного технологічного процесу включає затрати часу допоміжного персоналу, зайнятого на транспортних та розвантажувально-навантажувальних роботах, на регулювальних роботах, на контрольних роботах , на роботах по прийманню, зберіганню, видачі матеріалів, на організаційно-технологічних роботах та трудоємності підсобних робіт [5, .c.75-79].Тобто:

Трудоємність обслуговування виробництва в цілому включає трудоємність робіт по підтриманню обладнання та механізмів в робочому стані по виготовленню _абл._ього д та оснастки по енергозбереженню, по підтримці в робочому стані будинків та споруд та по забезпеченню охорони праці та техніки безпеки, тобто:

В склад трудоємності управління включають затрати праці спеціалістів, які об’єднують за наступними функціями:

- лінійне керівництво основним виробництвом (Z_л);

- розробка і вдосконалення конструкцій виробів (Z_в);

- технологічна підготовка виробництва (Z_mn);

- забезпечення виробництва інструментом та оснасткою (Z_in);

- вдосконалення організації виробництва та управління (Z_oy);

- ремонтне і енергетичне обслуговування (Z_pe);

- організація праці та заробітної плати (Z_nn);

- оперативне управління виробництвом (Z_yв);

- стратегічне та тактичне планування (Z_cm);

- бухгалтерський облік (Z_бo);

- матеріально-технічне забезпечення (Z_mt);

- маркетинг та збут продукції (Z_мб);

- комплектування та підготовка кадрів (Z_кn);

- загальне документовиробництво (Z_зд).

Отже, трудоємність управління рівна (Z_упр)

Z_упр =Z_л+Z_в+Z_mn+Z_in+Z_oy+Z_pe+Z_nn+Z_yв+Z_cm+Z_бo+Z_mt+Z_мб+Z_кn+Z_упр+Z_зд

Повна трудоємність затрат праці в цілому по підприємству буде дорівнювати:

Z_пов =Z_вир+Z_упр

або Z_пов = Z_техн+Z_обсл+Z_упр