1.2 Методи соціальної корекції та соціальної реабілітації адиктивної поведінки молоді

Аналіз літературних джерел з соціальної роботи та соціальної педагогіки дозволяє визначити основні напрями щодо розгляду і вирішення проблеми алкоголізму і наркоманії. Це діагностика, профілактика, корекція та реабілітація.

Профілактична робота переважно проводиться у навчальних закладах. Так, наприклад, психологом Н.Д. Дереклєєвою (м.Москва) були розроблені батьківські збори на тему "Наркотики і статистика" [4, с.15]. Вони передбачають спочатку роботу з дітьми, які пишуть твір-роздум "Якщо мені запропонують наркотик", виконують тест "Незакінчена пропозиція". А вже надалі, на основі результатів роботи зі школярами, проводиться безпосередньо робота з батьками ( додаток А ).

Грунтовною і цікавою є лекція С. А. Жданова " Горілка, пиво, шампанське, наркотик, паління " [24, с.25] , де наводяться статистичні дані наслідків паління, вживання алкоголю. Перший перегляд залишає досить велике враження майже на кожного слухача, але результативність продовжується переважно нетривалий час. Досить велике значення у цьому напрямі роботи мають інформаційні буклети, наприклад "Наркотичне пекло" (додаток Б).

Людина, яка схильна до вживання алкоголю, наркотиків має певні передумови до виникнення даної проблеми, тому слід вчасно їх виявити за допомогою діагностики і необхідно корекційну і реабілітаційну допомогу.

Діагностику в цьому напрямку можна проводити з дитячого садка ( наприклад, гра О.В. Крупенко "Два козлика" для дітей 2-3 років допомагає звернути увагу на конфліктність дитини в колективі). За допомогою "Тесту руки" О. Ю. Дроздова можна визначити агресивність поведінки школяра, студента, клієнта.

Досить унікальним є кольоровий тест Люшера для різновікової категорії населення. Він допомагає проконтролювати динаміку вольової і емоційної сфери, внутрішнього стану важковиховуваних підлітків, психологічний стан людини.

Як було раніше зазначено особи, які вже є залежними від алкоголю, наркотиків мають ряд своїх особливостей, тому в роботі з ними досить важливим є визначення їх самооцінки ("Шкала самооцінки особистості" А. М. Пригожин ), рівня надії, що можна зробити за допомогою методики М. Снайдера, адаптованої К. Муздибаєвим "Вимір надії", який дозволить оцінити, виходячи з аналізу життя, рівень надії людини [14, с.38-41].

Якщо особа визнає свою залежність і виявляє бажання одужати, то готовність її до змін можна перевірити використовуючи методику Г. Айзенком " Діагностика ригідності ". Методика " Схильність до самотності" дасть можливість визначити ступінь її враженості [25, с.114-115].

У подальшій роботі із залежними особами на періоди корекції та реабілітації переважно застосовують програму "12 кроків" за допомогою якої людина усвідомлює своє безсилля перед алкоголем, наркотиком, починає розуміти відповідальність за своє майбутнє життя і їй пропонується повірити і прийняти силу вищу за власну [10,11].

1.3 Нормативна база стосовно здійснення соціальної корекції та соціальної реабілітації адиктивної поведінки молоді

Незважаючи на комплекс запобіжних заходів, що здійснюються органами державної влади, рівень поширення наркоманії і алкоголізму в країні залишається високим.

Разом із зростанням наркоспоживачів в Україні спостерігається збільшення кількості організацій, які надають реабілітаційні послуги наркозалежним. Такі послуги по своїй суті належать до соціальних, про що свідчить ст. 1 Закону України "Про соціальні послуги" [13, с.12]. А саме, соціальні послуги – це комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя.

Відповідно до зазначеного вище Закону основними формами надання соціальних послуг є матеріальна допомога та соціальне обслуговування. Одним із шляхів надання такої допомоги є реабілітаційні установи та заклади [ 13, с.7-9 ].

Таким прикладом виступає християнський реабілітаційний центр "Звільнення" с. Покотилівка. Він керується Конституцією України та іншими Законами України, має свою внутрішню документацію, відповідно до якої здійснюється прийом, керується та діє у середині (додаток В).

Сьогодні соціальний захист громадян України стосовно наркоманії реалізується через наступні Закони. Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення" визначає основні принципи та напрями державної політики щодо попередження паління тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров’я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров’ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання.

Прийнятий Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" з урахуванням міжнародних зобов’язань визначає систему заходів в Україні, спрямованих проти незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними, а також визначає права і обов’язки юридичних осіб і громадян у зв’язку із застосуванням цього Закону.

Дослідження засвідчили, що до групи хворих на ВІЛ/СНІД найчастіше потрапляють наркомани. Соціальну допомогу такій категорії населення, регламентує Закон України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення". Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) – особливо небезпечна інфекційна хвороба, що викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) і через відсутність у даний час специфічних методів профілактики та ефективних методів лікування призводить до смерті.

Цей Закон відповідно до норм міжнародного права та рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я визначає порядок правового регулювання діяльності, спрямованої на запобігання поширенню ВІЛ-інфекції в Україні, та відповідні заходи соціального захисту ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.

1.4 Методична розробка "Ступені пізнання особистості" з соціальної корекції та соціальної реабілітації адиктивної поведінки молоді в умовах християнського реабілітаційного центру

Нами була розроблена модель діяльності соціального педагога із залежною молоддю. Її основним спрямуванням є сприяння соціальної корекції та соціальної реабілітації алко-, наркозалежних осіб.

Дана методична розробка "Ступені пізнання особистості" має три єтапи: діагностичний, формуючий та контрольний. На першому етапі планується проведення методики "Діагностика ригідності", яка виявляє складності змін звичного плану дій, які здійснює суб’єкт у зв’язку з умовами, які змінилися. Метою є поділ залежних осіб на групи, за рівнем ригідності.

За допомогою "Шкали самооцінки особистості" ми передбачаємо виявити рівень прагнень і рівень оцінки залежних осіб у даний момент часу. Методика "Схильності до самотності" дасть показники рівня вираженості самотності, що у подальшому забезпечить нас корегувати роботу з такими особами.

Рівень розвитку сили волі та здібностей знаходити шляхи, що так необхідно залежним особам, які бажають реабілітуватись, планується отримати за методикою "Виміру надії".

За отриманими результатами на діагностичному етапі ми розпочнемо формуючий етап, який включатиме у себе: дискусію "Мої зміни у моїх руках" з особами, які мають високий рівень ригідності, бесіду "Справжня радість", для підвищення рівня надії.

Основним етапом буде проведення занять розроблених на основі програми "12 кроків" і власних доробок. Дана програма розрахована на початкову роботу із стажерами, а надалі – взаємодія стажерів з реабілітантами. Складається із 4-5 занять (в залежності від активності групи та її кількості) приклади якої наведені у додатку

Провести спільний захід "Ти - особливий", з метою об’єднання усього колективу.

Завершуючий етап передбачає повторне проведення діагностик – "Шкала самооцінки особистості", "Схильність до самотності", "Вимір надії", з метою співставлення з початковим рівнем, що отримано у ході констатувального експерименту.


Розділ 2. Експериментальна перевірка методичної розробки з корекції та реабілітації адиктивної поведінки молоді "ступені розвитку особистості" в умовах християнського реабілітаційного центру "звільнення"

2.1 Загальні питання організації та проведення експериментального дослідження

Об’єктом нашого дослідження стала соціальна корекція та соціальна реабілітація нарко-, алкозалежної молоді. Предметом – методи соціально-педагогічної діяльності з соціальної корекції та соціальної реабілітації залежної девіантної поведінки молоді в умовах християнського реабілітаційного центру.

Приступаючи до експериментального дослідження, ми ставили перед собою такі завдання:

1.  Вивести залежність між рівнем ригідності залежної людини і швидкістю її реабілітації;

2.  Проаналізувати міру зсуву показників шкали самооцінки особистості, схильності до самотності, виміру надії за період проходження реабілітації;

3.  Оцінити ефективність підібраних методик у процесі соціальної корекції та соціальної реабілітації (в умовах християнського реабілітаційного центру) залежної девіантної поведінки молоді.

Для вирішення цих завдань ми розробили методику експериментального дослідження, яке включало три етапи:

·  Констатувальний етап проведений з метою виявлення схильності до самотності; рівня ригідності залежних осіб; визначення рівня самооцінки, надії.

·  Формувальний етап, який безпосередньо був спрямований на підвищення рівня самооцінки, надії, шляхом бесід, групових занять, проведення спільного служіння в умовах християнського реабілітаційного центру звільнення.

·  Перевірка ефективності підібраних методик на останньому етапі дослідження – контрольному.

Дослідження проводилось протягом місяця по мірі надходження нових клієнтів на реабілітацію.

Експериментальною базою дослідження був християнський реабілітаційний центр " Звільнення " для реабілітації осіб залежних від наркотичних речовин і алкоголю, який функціонує як структура міжнародної благодійної організації "Милосердя".

У дослідженні брали участь 25 осіб віком від 18 до 57 років (чоловічої статі).

З досвіду ми використовували такі методики як "Діагностика ригідності", "Схильність до самотності", "Вимір надії", "Шкала самооцінки особистості". Розглянуто було і програми "12 кроків", "Пізнай істину". Але в експериментальному дослідженні було використано і власні методики, які носили соціально-педагогічний аспект – "Що обираєш ти?" та "Ступені пізнання себе" (розроблені на основі програми "Рівний рівному" і "12 кроків")


Информация о работе «Засоби впливу на осіб із залежною девіантною поведінкою»
Раздел: Социология
Количество знаков с пробелами: 44819
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
188025
5
0

... дко. Охарактеризуємо клінічні форми девіантної поведінки з конкретизацією психологічних і психопатологічних механізмів їх формування. 2. Зловживання речовинами, що викликають стани зміненої психічної діяльності Девіантна поведінка у вигляді вживання і зловживання речовинами, що викликають стани зміненої психічної діяльності, психічну і фізичну залежність від них є одним з найпоширеніших ...

Скачать
134937
1
7

... , яка відрізняється особливим хворобливим станом людини, що розвивається в результаті непомірного і систематичного вживання спиртних напоїв, називається пияцтвом. Особливість пияцтва й алкоголізму як форми девіантної поведінки полягає в тому, що ці явища визначають взаємозалежні з ними інші соціальні відхилення: злочинність, правопорушення, соціальний паразитизм, аморальні вчинки, самогубства. ...

Скачать
85282
11
3

... міжособистісних стосунків, нездатністю соціально адекватно реагувати на події, що відбуваються, і контролювати свою поведінку. Аналіз сучасної теорії й практики корекції девіантної поведінки (С. Бадмаєв, І. Козубовська, О. Карабанов, В. Оржеховська, Ю. Репецький, І. Підласий) свідчать про те, що психологічна корекція такої поведінки має ряд переваг, для неї характерні концептуальна визначеність ...

Скачать
52221
1
0

... параграфи), висновків, списку використаної літератури (39 найменувань). 1. Девіантна поведінка як соціологічна категорія і проблеми її вивчення   1.1 Девіантна поведінка молоді як предмет соціологічного дослідження Проблеми процесу трансформації та соціальних змін розглядаються в наукових працях П. Бергера, [9, 31] I. Валерстайна, [9, 34] Т. Лукмана, [9, 34] П. Штомпки. [39] Серед украї ...

0 комментариев


Наверх