Конструкційний розрахунок електричної печі

Технологія виробництва медичного скла
129089
знаков
26
таблиц
3
изображения

3.10 Конструкційний розрахунок електричної печі

Площа дзеркала варочного басейна Fв визначається за формулою:

Fв = G / у,

де G – продуктивність печі, кг/доб.; у – питоме знімання скломаси з 1 м2 басейна. Залежить від температури варіння.

Fв = 712 / 80 = 8,9 м2

Ширина варильного басейна N = 1,8 м, тоді довжина варильного басейна печі буде:

l = F / N = 8,9 / 1,8 = 4,94 м

Глибину басейна приймаємо рівною 1,5 м.

Висота від дзеркала скломаси до п’ят зводу 0,3 м. 30

Всі стадії скловаріння проходять в басейні у вертикальному напрямку. Скломаса з печі прямо поступає з протока в живильник. Для підтримки теплового режиму, під час розігріву печі у виробіточній частині, передбачена установка електродів.

Звід басейну повинен бути ретельно заізольованим.

Кількість печей при заданій річній продуктивності на заводі, що проектується:


N = Рг / (m P),

де Рг – річна продуктивність, т/рік; m – число робочих днів з урахуванням ремонту; P – продуктивність однієї печі, т/доб.

N = 250 / (351 · 1,0) = 0,71 ≈ 1

Для використання даної річної продуктивності знадобиться одна піч.

3.11 Теплотехнічний розрахунок

Тепловий баланс печі

Витрата тепла на дегазацію:

Vп.д. = Gп.д. / сп.д.,

де Gп.д. – кількість продуктів дегазації в кг/кг шихти (Gп.д = 0,25 кг/кг); сп.д. – густина продуктів дегазації (сп.д.= 2 кг/м3).

Vп.д. = 0,25 / 2 = 0,125 м3

qг = 0,125 · 0,95 · 0,25 · 1580 = 46,9 кДж/кг

Теплота плавлення скла, qпл:

qпл = 347 Gm (1 – Gп.д.) = 347 · 0,95 · (1 – 0,25) = 247,2 кДж/кг

Витрати тепла на випаровування, qвип.:

qвип. = 2510 · VН2О · Gm,

де VН2О – об’єм вологи, що знаходиться в шихті.


VН2О = GН2О / сН2О = (0,035 · 0,95) / 1 = 0,033 м3

qвип. = 2510 · 0,033 · 0,95 = 78,7 кДж/кг

Загальні витрати тепла:

qх = qс + qм + qг + qпл. + qвип. = 11084,6 + 1833,8 + 46,9 + 247,2 + 78,7 = 13291,2 кДж/кг

Q1 = 13291,2 кДж

Витрати тепла на склоутворення:

Q2 = Gсm qс = 0,16 · 11084,6 = 1773,5 кДж

Втрати тепла з випромінюванням крізь засипний отвір:

Q3 = 0,0057 [(Тг / 100)4 – (Тв / 100)4] ц F,

де Тг, Тв – температура пічного простору і навколишнього повітря, 0К; ц – коефіцієнт діафрагмування (ц = 0,59); F – площа перетину засипного отвору, м2.

Тг = tg + 273,

де tg – дійсна температура, 0С;

Тг = 1620 + 273 = 1893 0К;

Тв = 20 + 273 = 293 0К;

Висота засипного отвору 0,2 м, довжина – 3 м. F = 0,2 · 3 0,6 м2

Q3 = 0,0057 · [(1893 / 100)4 – (293 / 100)4] · 0,59 · 0,6 = 259 кДж

 


Витрати тепла з випромінюванням у влети:

Q4 = 0,0057 [(Тг / 100)4 – (Твл / 100)4] ц Fвл

Розміри влета – (2 х 0,45) м; кількість влетів – z = 5.

Отже, Fвл = (2 · 0,45) z =(2 · 0,45) · 5 = 4,5 м2

Твл = 1300 + 273 = 1573 0К

Q4 = 0,0057 · [(1893 / 100)4 – (1573 / 100)4] · 0,59 · 4,5 = 1017 кДж

Втрати тепла у навколишнє середовище в пічній зоні:

q = 0,001 (tг – tв ) F / [(1 / л) + У (у / лі)]

qс = q1 G1 Gm + q2 G2 Gm + ... + qnGn Gm,

де q1, q2 ...qn– теплові ефекти утворення оксидів, які переходять у скло, кДж/кг; G1, G2...Gn – вагові кількості оксидів, кг/кг (із розрахунків шихти).

Сухих матеріалів на 1 кг скла:

Gm = 100 / (100 + Gб – Gп.д.),

де Gб – кількість склобою, що вводиться в шихту (30 %); Gп.д. – кількість легких продуктів дегазації (25 %).

Gm = 100 / (100 + 30 – 25) = 0,95.

qс = 1537 · 1 · 0,95 + 952 · 7 · 0,95 + 3467 · 1 · 0,95 = 11084,6 кДж/кг

Витрати тепла на нагрів 1 кг скломаси до tс = 1580 0С при початковій температурі шихти tп = 20 0С:

qм = Сс tс – (Gm Сm tп + Gб Сб tк),


де Сс – середня теплоємкість скломаси, кДж/кг·град; Сm – середня теплоємкість шихти (0,963 кДж/кг·град); Сб – середня теплоємкість склобою (0,756 кДж/кг·град).

Сс = 0,672 · 0,00046 tс = 0,672 · 0,00046 · 1580 = 1,399 кДж/кг·град

qм = 1,399 · 1580 – (0,95 · 0,963 · 20 + 0,3 · 0,756 · 1580) = 1833,8 кДж/кг

Витрати тепла на нагрів продуктів дегазації до t= 1580 0С:

qг = Vп.д. Gm Gп.д. tп.д.,

де Vп.д. – об’єм продуктів дегазації, м3/кг. Vп.д. = Gп.д. / сп.д.

– дном – q1 = 822,5 кДж/кг;

– стінками басейну – q2 = 893,8 кДж/кг;

– стінками пічного простору – q3 = 40 кДж/кг;

– зводом – q4 = 1157,6 кДж/кг.

Q5 = 822,5 + 893,8 + 40 + 1157,6 = 2914 кДж

Витрати тепла на охолодження електродів:

Qе = m s,

де m – питомі тепловитрати з 1 см2 електродів (35 кДж/см2); s – площа поверхні електрода, см2.

s = 2 р r (r + h),

де r – діаметр електрода (5 см); h – довжина електрода (70 см).

s = 2 · 3,14 · 2,5 (2,5 + 70) = 1138,3 см2

Q6 = 35 · 1138,3 = 39840,5 кДж

Разом витрати:

Q = 13291,2 + 1773,5 + 259 + 1017 + 2914 + 39840,5 = 59095,2 кДж


Необхідна потужність:

Р = Q К / 860,

де К – коефіцієнт запасу (приймаємо рівним 1,1).

Р = 59095,2 · 1,1 / 860 = 75,6 кВт

ККД печі:

N = (Gcт Qс / У Q) 100%,

де Gcт – продуктивність печі, т/доб.; Qс – витрати тепла на склоутворення; У Q – сума всіх витрат тепла.

N = (0,712 · 13291,2) / 59095,2 · 100% = 46,02%.


Информация о работе «Технологія виробництва медичного скла»
Раздел: Промышленность, производство
Количество знаков с пробелами: 129089
Количество таблиц: 26
Количество изображений: 3

Похожие работы

Скачать
90998
20
11

... 358=41,21 т/на добу Продуктивність печі встановлюють за більшим розрахунковим показником. Кількість печей залежить від загальної кількості працюючих машин і кількості машино ліній в цеху. При виробництві тарного скла приймаємо одну піч продуктивністю 50 т/на добу. Кількість шихти на річну програму становить: Ш= К·(q/100)·Е де К- коефіцієнт, що враховує співвідношення шихти і ...

Скачать
73928
13
1

... згідно рецептур. Вершки отримують сепаруванням молока. Вони мають широке застосування. З вершків отримують сметану і вершкове масло. Жирність вершків встановлюються в залежності від способу виробництва масла. При виробництві масла методом перетворення високожирних вершків жирність вершків становить 32–37%. Для виробництва солодковершкового масла також застосовують: – молоко незбиране сухе; –  ...

Скачать
65709
10
9

... С. А., Корнійчук М. О. Основні види рукоділля: теорія та практика застосування. – Наука і освіта, 2007. – 98 с. 4. Братун Д. В. Особливості застосування ручного плетіння гачком// Прикладне мистецтво. – 2007. – № 4. – С. 17-20 5. Васильева И. И. Бисероплетение. Шкатулки. Сумочки: Практическое пособие. – СПб.: КОРОНА принт, 2000. – 64 с., ил. 6. Вяжем крючком, создаём классику. – Х.: Веста: Изд. ...

Скачать
46317
14
0

... О.Г. Фетісова, Л.М. Андрюкова. // Міжнародний медико-фармацевтичний конгрес “Ліки та життя”. Київ, 6-9 лютого 2007 р. – Київ, 2007. – С. 114. Фетісова О.Г. Розробка і стандартизація складу та промислової технології одержання очних крапель антиалергічної дії – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.03 – стандартизація та організац ...

0 комментариев


Наверх