Стилістичні засоби оформлення англійських паремій

95999
знаков
1
таблица
3
изображения

1.2.3 Стилістичні засоби оформлення англійських паремій

При конкретному застосуванні того чи іншого образу зміст висловлюваної думки стає особливо ясним і дохідливим [Медведєв, 1982 : 53]. Наприклад, таке поняття як “праця” відтворюється у англійських прислів’ях за допомогою різних образів: A cat in gloves catches no mice - Без труда немає плода; He that would eat the fruit must climb the tree - Без трудів не їстимеш пирогів.

Образність цих прислів'їв досягається стилістичними засобами, які містяться в образній основі вислову. Під стилістичним засобом розуміється спрямоване і свідоме посилення певної структури або семантичної риси мовної одиниці (нейтральної чи експресивної), яке досягло узагальнення і типізації і стало таким чином образом породжуючої моделі [Galperin, 1971 :37].

Взагалі стиль – це не лише сукупність прийомів, а й відбиття у повідомленні сприйняття оточуючої дійсності, образного бачення світу та образного мислення, невід'ємного від емоційної оцінки за рахунок поєднання стилістичних засобів, які поділяються на образотворчі та виразні.

Образотворчими засобами мови називають усі види образного вживання слів, словосполучень та фонем, об'єднуючи їх загальним терміном "тропи". Їх суть полягає у зіставленні поняття, яке представлене у традиційному вживанні лексичної одиниці, з поняттям, яке передається цією ж одиницею у художній мові при виконанні спеціальної стилістичної функції. Найважливішими тропами характерними для прислів’їв, є метафора, метонімія, зіставлення, епітети та перифраз.

Виразні засоби, або фігури мовлення, не створюють образів, а підвищують виразність мовлення та посилюють емоційність за допомогою евфонічних, фонетико-стилістичних засобів: рими, алітерації, асонансу. Цей розподіл стилістичних засобів на образотворчі та виразно-умовні, оскільки образотворчі засоби, тобто тропи, можуть виконувати також експресивну функцію, а виразні можуть брати участь у створенні образності та зображенні.

Прикладом образотворчо-виразних засобів є метафора, а її репрезентацію у структурі паремій можна розглянути у такому прислів’ї: Every ass loves to hear himself bray - Кожна жаба вихваляє своє болото. У цьому прислів’ї слово "ass" вживається метафорично, і воно означає людину, яка дуже любить вихвалятися. Наведемо інший приклад вживання метафори у паремії: Nightingales will not sing in a cage - Золота клітка для пташки неволя. У структурі цього прислів'я зустрічається не одна метафора. Перша метафора “cage” ототожнюється з неволею; друга метафора – це “nightingale”, яка означає людину. Взагалі вживання двох метафор в одному вислові одночасно робить його цілком метафоричним.

Метафора – не єдиний троп, який є найчастотнішим у структурі прислів'їв. Привертає увагу велика кількість метонімій. У метонімічному значенні зустрічаються слова, в яких має місце зв'язок між почуттями та органом, який його створює, між органом та людиною, до якої він належить. Приклад вживання метонімії можна розглянути у таких прислів'ях: An ox is taken by the horns and a man by the tongue - Дурний язик голові не приятель); A honey tongue, a heart of gall - На язиці медок, а на думці льодок.

У цих прислів'ях слово "tongue" вживається у метонімічному значенні, а саме позначає процес мовлення, слова, які можуть нашкодити людині, поставити її у скрутне становище, або слова, промовлені не від щирого серця.

Як ми вже побачили, метонімія відрізняється від метафори. Метафора, як правило, визначається [Єрченко, 1994 : 98] як приховане порівняння, здійснюване шляхом застосування назви одного предмета до іншого і виявляє, таким чином, будь-яку важливу рису іншого. Метонімія, на відміну від метафори, яка базується на асоціації за схожістю, троп, який базується на асоціації за суміжністю. Вона полягає в тому, що замість назви одного предмета вживається назва іншого, пов'язаного з першим постійним внутрішнім та зовнішнім зв'язками [Арнольд, 1981: 98].

Іншою фігурою мовлення, яка часто зустрічається у прислів'ях, є повтор звуків, слів, морфем, синонімів. Повтори виконують функцію посилення, а лексеми, які повторюються, в більшості випадків стоять поряд.

Аналізуючи пареміологічний фонд англійської мови, доходимо висновку, що образотворчі стилістичні засоби (метафора, метонімія, зіставлення, епітет, перифраз)зустрічаються у структурі майже кожної паремії. Але крім образотворчих засобів ми стикаємося також із виразними засобами (рима, алітерація, асонанс), які, на відміну від перших, не створюють образів. Вони підвищують прагматичний ефект висловлювання та посилюють його емоційність за допомогою звукового оформлення.

Проведений вище аналіз дозволив сформувати класифікацію мовних засобів реалізації англійських прислів’їв та приказок, наведену на рисунку 1.1.


Рис. 1.1. Мовні засоби реалізації англійських прислів’їв та приказок.

З рисунку видно, що вивчення структурно-семантичних особливостей перекладу пареміологічних одиниць доцільно проводити у співвіднесенні з такими мовними засобами реалізації паремій: фонетичні (рима, алітерація, асонанс), лексико-граматичні (архаїзми, синоніми, порівняння, розповідне двоскладове речення, пасивний стан, модальні дієслова, синтаксичні розширювачі), стилістичні (зіставлення, епітети, повтори, метафори, метонімії, перифрази).

Висновки до розділу 1

Для визначення лінгвістичного статусу прислів’їв та приказок найбільш доцільним вбачається використання у межах нашого дослідження терміну текст малої форми, оскільки його специфіка полягає у відсутності чіткої фабули, структурно-композиційних параметрів звичайних текстів, зафіксованого авторства та дійових осіб. Характерними лінгвістичними ознаками актуалізованих у мовленні паремій як біфункціональних комунікативно-номінативних одиниць є стислість, синтаксична замкненість, евфонічність та інтонаційна цільнооформленість.

Ретроспективний огляд вивчення паремій засвідчив, що виникнення прислів’їв бере початок з часів первіснообщинного ладу. Прислів’я та приказки в переважній більшості створюються самим народом. Їхніми джерелами були відомі народні пісні, казки, байки, анекдоти. В англійській мові багато прислів’їв та приказок було популяризовано або створено відомими письменниками та поетами. Іншим важливим джерелом англійських прислів’їв є запозичення з інших мов та з Біблії. Встановлено, що з часом і народне, і літературне джерела зливаються. Усі перераховані чинники виникнення паремій є характерними і для англійських, і для українських мов, що необхідно буде враховувати під час дослідження особливостей їх перекладу.

Синтаксична структура прислів’їв, зазвичай, будується за моделями простого або складного (складносурядного та складнопідрядного) речення. Як правило, прислів'я включають 7±2 слів, що відповідає можливостям оперативної пам'яті і мовця, і слухача. Стверджувальні або заперечні комунікативні типи висловлень репрезентуються у прислів’ях трьома синтактико-структурними підтипами: розповідним, спонукальним і питальним, із домінуванням стверджувальних форм. Крім того, притаманні спонукальним прислів’ям імперативність та директивність можуть бути виражені за допомогою розповідної моделі.

Аналізуючи пареміологічний фонд англійської мови, доходимо висновку, що образотворчі стилістичні засоби (метафора, метонімія, зіставлення, епітет, перифраз) зустрічаються у структурі майже кожної паремії. Але крім образотворчих засобів паремії характеризуються також виразними засобами (рима, алітерація, асонанс), які, на відміну від перших, не створюють образів. Вони підвищують прагматичний ефект висловлювання та посилюють його емоційність за допомогою звукового оформлення.

Мовні засоби реалізації англійських прислів’їв та приказок: фонетичні (рима, алітерація, асонанс), лексико-граматичні (архаїзми, синоніми, порівняння, розповідне двоскладове речення, пасивний стан, модальні дієслова, синтаксичні розширювачі) та стилістичні (зіставлення, епітети, повтори, метафори, метонімії, перифрази) слугуватимуть підґрунтям для формування експериментального корпусу та для вивчення особливостей перекладу англійських прислів’їв та приказок на українську мову.


Розділ 2. Особливості відтворення структурно-семантичної побудови англійських пареміологічних одиниць в українських перекладах

 


Информация о работе «Структурно-семантичні особливості перекладу пареміологічних одиниць англійської та української мови»
Раздел: Иностранный язык
Количество знаков с пробелами: 95999
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 3

Похожие работы

Скачать
173947
17
0

... певного суспільно-політичного, юридичного поняття, те вона творити їх не зі старої книжної мови, не на живомовній традиції, а з мов чужих: польської, латинської, німецької. Подальше формування українських юридичних термінів відбувається під впливом польської, німецької, а в окремих регіонах – угорської мови. Усі чужомовні запозичення юридичної термінології в давньоукраїнській мові можна поділити ...

Скачать
36327
0
0

... broke the camel’s back) (в українській мові – остання крапля від прислів’я остання крапля переповнює чашу терпіння). [13] 3. Способи відтворення паремій з англійської мови на українську та порівняння лексичних одиниць при відтворенні   Відтворення прислів'їв і приказок складає особливу перекладацьку проблему. На відміну від одиниць, фразеологізмів, еквівалентних слову, у прислів'їв і приказок ...

Скачать
164435
2
2

... » [5, c.хiii]. При чому він додає свої зауваження щодо історичного поступу поглядів на роль ідіоматичних одиниць у художньому тексті – від заперечення їхнього позитивного впливу і навіть можливості використання у поетичному або прозаїчному художньому тексті до визнання їхнього права на існування та їхніх стилістичних функцій у художньому тексті: “This was not always recognized. Pearsall Smith in ...

Скачать
134485
2
0

... , пов’язаних з фразеологічними одиницями порівняння. Детальніше ці проблеми будуть розглянуті в наступних розділах нашого дослідження. РОЗДІЛ ІІ СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМПАРАТИВНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ Згідно з нашими спостереженнями, у своїй переважній більшості компаративні фразеологічні одиниці належать до непредикативних словосполучень і являють собою фраземи з пі ...

0 комментариев


Наверх