Визначення лінгвістичного статусу пареміологічних одиниць
Джерела виникнення англійських прислів’їв та приказок
Визначення та розмежування поняття “прислів’я” та “приказка”
Мовні засоби реалізації англійських пареміологічних одиниць
Лексико-граматичні засоби реалізації англійських прислів’їв і приказок та особливості їх структурної побудови
Стилістичні засоби оформлення англійських паремій
Розгляд теоретичних і експериментальних досліджень засобів та способів перекладу паремій
Аналіз способів перекладу англійських паремій
Переклад паремій частковим відповідником
Переклад паремій шляхом описового перекладу
Навигация
Лексико-граматичні засоби реалізації англійських прислів’їв і приказок та особливості їх структурної побудови
Структурно-семантичні особливості перекладу пареміологічних одиниць англійської та української мови
95999
знаков
1
таблица
3
изображения
1.2.2 Лексико-граматичні засоби реалізації англійських прислів’їв і приказок та особливості їх структурної побудови
Результати ряду досліджень свідчать, що текст паремій за час свого існування набуває деяких лексико-граматичних змін [Kuusi, 1998 : 267]. Лінгвісти в пошуках об’єктивних методів дослідження часто звертаються до моделювання. Проблема моделювання тих чи інших одиниць мови є такою, що постійно розроблюється у сучасній лінгвістиці. Не є виключенням і пареміологія. У фонді кожної мови існують чіткі моделі прислів’їв, а самі прислів’я зводяться до кінцевого списку [Гвоздев, 1983 : 12]. Вважається доцільним систематизувати пареміологічні одиниці за їх формально-змістовним аспектом. Структура та семантика прислів’їв зумовлює появу та функціонування структурно-семантичних моделей цих одиниць. Правомірність появи моделей прислів’їв об’єктивується їх поверхневою структурою, конструйованою за певними традиційними фреймами, що корелюють з глибинною підтекстовою інформацією та прагматичними настановами.
За структурними ознаками прислів’я традиційно відносяться дослідниками [Gillian, 1996 : 132; Аникин, 1987 : 17] до текстів малих форм фольклору, які також називають малими жанрами семіотичної системи фольклору [Gillian, 1996:132], малими жанрами афористичного фольклору [Аникин, 1987 : 17], малими літературними формами (фольклорними або авторськими), нетиповими текстами малої форми [Pawley, 1990 : 4], малими текстами-кліше [Encyclopedia Americana, 1985 : 8-9], малими літературно-художніми формами тощо та відносять до них міні-казку, байку, велеризм, афоризм, лімерик, загадку, прислів’я тощо [Мерзлікіна, 2001 : 83].
Традиційно однією з диференційних ознак прислів’я вважається стійкість його структурно-змістової основи [Вяльцева, 1990 : 8; Кунин, 1970 : 34; Yankah, 2000 : 4 ]. Відомо, що прислів’я відносяться до текстів жорстокого типу [Дмитренко, 2000 : 83], які функціонують у синтаксично замкнутому вигляді [Кунин, 1970 : 200]; для них характерні високий ступінь структурної цілісності, простота синтаксичної побудови та відсутність ускладнених лексико-граматичних засобів [Корень, 2000 : 4]. Типовою ознакою прислів’їв є й те, що їхня синтаксична структура побудована за моделями простого або складного речення [Вяльцева, 1990 : 9-10]. Вони актуалізуються як розповідні чи спонукальні типи висловлень у стверджувальній або заперечній формі [Корень, 2000 : 7].
За словами О.В. Корень [там само : 5-7], прислів’я та приказки належать до нетипових текстів, які відрізняються відсутністю сильних позицій, фабули, структурно-композиційних параметрів звичайних текстів, зафіксованого авторства та дійових осіб, утворюючи особливу групу комунікативних одиниць у парадигмі текстів малих форм. Мала форма паремійних одиниць пояснюється їх поверхневою структурою, складеною з одного простого чи складного речення. З точки зору поверхневої структури, домінантними є двоскладові речення з підметом та присудком та односкладові речення.
Двоскладові речення-прислів’я складають найбільшу групу паремійних одиниць. Спектр значень охоплює поле бажаності, переваги, попередження, що відбиває стереотипи світобачення і поведінки представників певного етносу, наприклад: All cats are grey in the dark, що перекладається як, Вночі всі кішки сірі; Small rain lays great dust – Малий, та вдалий. Більше того, традиційно поверхнева структура прислів’їв та приказок тяжіє до скорочення, що призводить до їх редукування: прислів’я та приказки, перетворюючись в окремі фрагменти, набувають статусу номінативних одиниць: No flies on him; Birds of a feather; Nine lives; Jack of all trades [Захарова, 2001 : 115-117].
У межах обсягу прислів’я Và (7+2)àmin паремії репрезентовані трьома синтактико-структурними типами: розповідним (1), спонукальним (2), питальним (3): 1) Careless shepherds make many a feast for the wolf. -У недбалого пастуха вовки завжди ситі; 2) Choose a book as you choose a friend. - Вибирай книжку, як вибираєш друга; 3) What can you get (have) of the cat but her skin? - З поганої вівці хоч вовни жмут. Окличні прислів’я, як зазначає О.В. Кунін, в англійській мові не представлені [Кунин, 2000 : 258]. Щодо категорії часу, в англійських прислів’ях переважає форма теперішнього часу та позачасова форма дієслова, дуже рідко – минулий час:
Diamond cut diamond. (Наскочила коса на камінь) [Баранцев, 1973 : 18].
У масиві паремій виділяються чотири загальні типи прислів’їв: питальні, розповідні двоскладові, односкладові непредикативні та односкладові предикативні (головним чином імперативні), кожен з яких характеризується конкретними конституційними, змістовними та прагматичними властивостями. Багате різноманіття моделей властиве для розповідних прислів’їв (з простим та складним синтаксисом). Моделі з формою простого розповідного речення головним чином репрезентовані типами S+P, S+P+DO, S+P+IO, S+P+AM, S+P+IO/DO+AM та інші (де S – підмет, P – присудок, DO – прямий додаток, IO – непрямий додаток, AM – різні обставини (часу, місця, причини і т.д) [Хавхун, 1998 : 24].
Необхідно зазначити, що двоскладові речення-прислів’я утворюють найбільшу групу пареміологічних одиниць. У них проявляються головні тенденції розвитку паремій. Спектр значень охоплює поле асертивної бажаності, переваги, попередження, що інкорпорується у глибинну структуру прислів’їв з метою прищепити та скоординувати стереотипи світобачення і поведінки представників певного етносу.
Отже, синтаксична структура прислів’їв зазвичай будується за моделями простого або складного (складносурядного та складнопідрядного) речення [Коновець, 2000 : 9-10; Green, 2000 : 389]. Як правило, прислів'я включають 7±2 слів, що відповідає можливостям оперативної пам'яті і мовця, і слухача [Pawley, 1990 : 4; Пропп, 2001 : 17; Милюкова, 1987 : 164; Hirsch, 2002 : 189]. Стверджувальні або заперечні комунікативні типи висловлень репрезентуються у прислів’ях трьома синтактико-структурними підтипами: розповідним, спонукальним і питальним (напр., Life begins at forty, Give credit where credit is due, Why keep a dog and bark yourself?) [Pawley, 1990 : 7], із домінуванням стверджувальних форм (99, 26% серед досліджуваних [Pawley, 1990 : 7 : 9] 450 одиниць). Крім того, притаманні спонукальним прислів’ям імперативність та директивність [там само : 11] можуть бути виражені за допомогою розповідної моделі [Kuusi, 1998 : 254-255].
Результати ряду досліджень свідчать, що текст паремій за час свого існування набуває деяких лексико-граматичних змін [Kuusi, 1998 : 267]. Визначення допустимих меж лексико-граматичної варіативності прислів’я, яка не порушує його дидактичного змісту слід віднести до питань, що не отримали до цих пір остаточного вирішення.
Так, з одного боку, константність структури прислів’я [Кунин, 1970 : 196; Денисов, 1987 : 7; Dundes, 2000 : 389; Pawley, 1990 : 15; Молчанова, 2004: 86; Ковалів, 2007 : 37; Вяльцева, 1990 : 133] дозволяє відносити його до класу лексикалізованих реченнєвих основ (lexicalized sentence stems), як, наприклад, прислів’я A stitch in time saves nine, на відміну від речення А stitch in time saves twenty-six, яке втратило статус конвенційного прислів’я. З прикладу видно, що лексичні зміни у складі прислів’я можуть призвести до появи варіантів, що є граматично правильними реченнями, але вже не сприймаються як прислів’я, оскільки традиційність вживання прислів’я забороняє зміни в його лексико-граматичній основі [Avdikos, 1976 : 122].
Аналіз варіантів одного й того ж прислів’я, які містяться у пареміографічному словнику [Avdikos, 1976 : 29] показав, що зміни у лексико-граматичному складі прислів’їв можуть включати: вживання синонімів (напр., It is an ill bird that fouls its own nest – It is a foul bird that defiles its own nest), заміну архаїзмів на більш уживані лексичні одиниці (напр., Burnt bairns dread the fire – A burnt child dreads the fire), варіативність модальних дієслів (напр., Accidents will happen in the best regulated families – Accidents can occur in the best regulated families), прийменників (напр., The appetite comes with eating – The appetite comes in eating), артиклів (напр., Curiosity killed the cat – Curiosity killed a cat), числа іменника (напр., Don’t cross the bridges before you come to them – Don’t cross the bridge till you get to it), часових форм дієслів (здебільшого, взаємозамінність форм теперішнього та майбутнього неозначених часів) (напр., Bygones are bygones – Bygones shall be bygones), вживання пасивного стану замість активного (напр., You cannot catch old birds with chaff – Old birds are not to be caught with chaff), зміни у тема-рематичному членуванні (напр., The darkest hour is that before the dawn – It is always darkest before the dawn), наявність синтаксичних розширювачів (обставини, означення) (напр., Appearances are deceptive – Appearances often deceive), сполучникового й безсполучникового зв’язку (напр., Art is long, time is fleeting - Art is long and time is short), варіювання типів підрядних речень (напр., If the cap fits, wear it – Those whom the cap fits, let them wear it) тощо. При цьому необхідно зазначити, що зміни у лексико-граматичному складі прислів’я обмежуються відносною стабільністю його образної структури та вживаних лексичних одиниць [Avdikos, 1976 : 29].
Отже, однією з диференційних ознак прислів’їв та приказок вважається стійкість їх структурно-змістової основи, оскільки вони відносяться до текстів жорстокого типу, для яких характерні високий ступінь структурної цілісності, простота синтаксичної побудови та відсутність ускладнених лексико-граматичних засобів. Типовою ознакою прислів’їв є й те, що їхня синтаксична структура побудована за моделями простого або складного речення. Вони актуалізуються як розповідні чи спонукальні типи висловлень у стверджувальній або заперечній формі. Аналізуючи пареміологічний фонд англійської мови, доходимо висновку, що лексико-граматичні засоби (архаїзми, синоніми, пасивний стан, розповідне двоскладове речення, порівняння, модальні дієслова, синтаксичні розширювачі) зустрічаються у структурі майже кожної паремії.
Похожие работы
... певного суспільно-політичного, юридичного поняття, те вона творити їх не зі старої книжної мови, не на живомовній традиції, а з мов чужих: польської, латинської, німецької. Подальше формування українських юридичних термінів відбувається під впливом польської, німецької, а в окремих регіонах – угорської мови. Усі чужомовні запозичення юридичної термінології в давньоукраїнській мові можна поділити ...
... broke the camel’s back) (в українській мові – остання крапля від прислів’я остання крапля переповнює чашу терпіння). [13] 3. Способи відтворення паремій з англійської мови на українську та порівняння лексичних одиниць при відтворенні Відтворення прислів'їв і приказок складає особливу перекладацьку проблему. На відміну від одиниць, фразеологізмів, еквівалентних слову, у прислів'їв і приказок ...
... » [5, c.хiii]. При чому він додає свої зауваження щодо історичного поступу поглядів на роль ідіоматичних одиниць у художньому тексті – від заперечення їхнього позитивного впливу і навіть можливості використання у поетичному або прозаїчному художньому тексті до визнання їхнього права на існування та їхніх стилістичних функцій у художньому тексті: “This was not always recognized. Pearsall Smith in ...
... , пов’язаних з фразеологічними одиницями порівняння. Детальніше ці проблеми будуть розглянуті в наступних розділах нашого дослідження. РОЗДІЛ ІІ СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМПАРАТИВНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ Згідно з нашими спостереженнями, у своїй переважній більшості компаративні фразеологічні одиниці належать до непредикативних словосполучень і являють собою фраземи з пі ...
0 комментариев