ОРГАНІЗАЦІЯ РЕМОНТУ І СТАН РЕМОНТНО-ОБСЛУГОВУЮЧОЇ БАЗИ ГОСПОДАРСТВА

2. ОРГАНІЗАЦІЯ РЕМОНТУ І СТАН РЕМОНТНО-ОБСЛУГОВУЮЧОЇ БАЗИ ГОСПОДАРСТВА

В цьому розділі висвітлюються наступні питання:

–  які об’єкти РОБ /ЦРМ, ПТО, пересувні засоби, гараж з профілакторієм і інші є в господарстві;

–  які види ремонту і ТО МТП і обладнання тваринницьких ферм проводяться на ремонтно-обслуговуючих підприємствах районного і обласного рівнів;

–  коротка характеристика ЦРМ господарства /тип майстерні, її площа, кількість і склад працюючих/, склад і коротка характеристика ремонтно-технологічного обладнання.

Використовуючи зібрані дані та наглядний посібник студент відображає “Сучасну організаційну структуру управління РТП”.

2.1 Визначення загального об’єму ремонтно-обслуговуючих робіт і обґрунтування програми центральної ремонтної майстерні

Існує декілька способів визначення кількості ремонтно-обслуговуючих діянь і об’ємів ремонтних робіт, що відрізняються трудомісткістю і точністю проведення розрахунків.

Помашинний метод розрахунку.

Цим методом визначають кількість ремонтів і технічних обслуговувань по кожній конкретній машині, з урахуванням її фактичного напрацювання від останнього ремонту чи ТО і планового річного напрацювання.

Спочатку визначають кількість капітальних, ПР, ТО для кожної і-тої машини окремо, а потім їх значення сумують для груп машин по кожній марці.

Кількість ремонтно-обслуговуючих діянь за рік для і-тої машини визначають за формулами:

К_кі = (В_рі + В_кі) / М_кі (2.1)

К_пі = (В_рі + В_пі) / М_п – К_кі (2.2)

К_3і = (В_рі + В_3і) / М₃ – К_кі – К_пі (2.3)

К_2і = (В_рі + В_2і) / М₂ – К_кі – К_пі – К_3і (2.4)

К_1і = (В_рі + В_1і) / М₁ – К_кі – К_пі – К_3і – К_2і (2.5)

де К_кі , К_пі ,К_3і , К_2і – відповідно кількість капітальних, ПР, ТО №3, №2, №1;

В_р – річне напрацювання, що планується для тракторів і комбайнів – в мотогодинах, гектарах чи кг використаного палива, для автомобілів в км пробігу;

В_кі, В_пі, В_3і,В_2і,В_1і – напрацювання машини відповідно, від останнього капітального, ПР, ТО №3, №2, №1;

М_к, М_п, М₃, М₂, М₁ – нормативне напрацювання до капітального, ПР, ТО №3, №2, №1;

Потім визначають кількість ТО і Р для всіх машин даної марки:

N N N  N  N

К_км = ∑К_кі; К_пм = ∑К_пі; Кзм = ∑К_3і; К_2м = ∑К_2і; К_1м = ∑К_1і (2.6)

і  і  і і і

де N – кількість машин даної марки.

Сумарну трудомісткість ТО і Р визначають, як добуток числа відповідних видів ремонтів чи обслуговувань на трудомісткість цих видів ремонтів чи обслуговувань. Наприклад, сумарну трудомісткість КР машини певної марки можна визначити за формулою:

Т^с_км = К_км * Т_км (2.7)

Т^с_км – сумарна трудомісткість капітального ремонту і-тої марки, люд.-год;

К_км – кількість КР по машинам і-тої марки. При визначенні кількості ремонтів і ТО враховується тільки ціла частина отриманого числа;

За аналогічними формулами визначаються сумарні трудомісткості планових ПР і ТО.

Груповий метод розрахунку

Цим методом визначають річну кількість і трудомісткість ремонтно-обслуговуючих діянь для різної сільськогосподарської техніки по всій групі машин даної марки на основі нормативів.

Розрахункові формули для визначення кількості і трудомісткості трудомісткість ремонтно-обслуговуючих діянь для різної сільськогосподарської техніки представлені в таблиці 2.1.

Умовні позначення у формулах:

К_км, К_тм, К_зм, К_2м, К_1м, К_сом – кількість, відповідно, капітальних, поточних ремонтів, ТО-3, ТО-2, ТО-1, сезонних обслуговувань по машинам даної марки;

Т^с_км, Т^с_пр, Т^с_3м, Т^с_2м, Т^с_1м, Т^с_сом – трудомісткість, відповідно, капітальних, ПР, ТО-3, ТО-2, ТО-1, сезонних обслуговувань, люд-год (додаток 4)

N – кількість машин;

В_р – річне планове напрацювання однієї машини, мото-годин, у.о.га, кг використаного палива, га зібраної площі, км пробігу (додаток 5);

М_п, М₃, М₂, М₁ – нормативне напрацювання, відповідно, до ПР, ТО-3, ТО-2, ТО-1 (одиниці виміру ті ж), (додаток 6);

Q_км – коефіцієнт охоплення капітальним ремонтами (додаток 7);

g^т_кр, g^т_пр, g^т_то – сумарна питома трудомісткість капітального, ПР, і ТО обладнання тваринницьких ферм, люд-год/1000 голів (додаток 8);

П₁ – поправочний коефіцієнт до середнього річного коефіцієнту охоплення капітальним ремонтом тракторів, що враховує зональні умови експлуатації (додаток 9);

П₂ – поправочний коефіцієнт, що враховує середній вік машин в парку (додаток 10);

П₃ – поправочний коефіцієнт до нормативів на ТО і ремонт автомобілів, що враховує категорію дорожніх умов експлуатації (додаток 11);

П₄ – поправочний коефіцієнт до нормативів на ТО і ремонт автомобілів, що враховує природнокліматичні умови експлуатації (додаток 12);

П₅ – поправочний коефіцієнт до середнього річного коефіцієнту охоплення капітальним ремонтом комбайнів, що враховує зональні умови експлуатації (додаток 13);

П₆ – коефіцієнт, що враховує списання сільськогосподарської техніки (додаток 14).

Нормативні значення періодичності, трудомісткості ТО і Р, коефіцієнти охоплення КР, значення поправочних коефіцієнтів дані в додатках 4…14.

Значення планового річного напрацювання машин беруться з виробничих завдань господарств або задаються викладачем.

Стохастичний метод визначення кількості технічних дій

Розглянувши вище метод планування ремонту основаних на середніх значеннях до ремонтних і міжремонтних напрацювань без врахування розсіювання їх у реальних умовах експлуатації, що призводить до помилок. Правильне планування ремонтних дій набуває особливого значення при заключенні договорів господарств, з технічними центрами, РТП та іншими ремонтними підприємствами.

Воно повинно проводитися на основі фактичних показників надійності об’єктів ремонту в конкретних господарствах при певних умовах експлуатації.

Для зменшення помилки при визначенні кількості ремонтів тракторів рекомендується виконувати розрахунки з урахуванням розсіювання планового річного напрацювання В_р машини і напрацювання (В_к, В_г) машини від останнього ремонту до початку запланованого періоду.

На основі двох розподілень напрацювання (див.мал.) можна отримати композицію законів, яка відбиває випадковий характер зміни напрацювання машини і-тої марки до ремонту.

Ця композиція має, як правило, нормальний закон розподілення з коефіцієнтом варіації V = 0,2…0,3.

Визначення кількості капітальних ремонтів.

Кількість капітальних ремонтів К_км тракторів розраховують за формулою:

К_км = N Р_кі П₁ П₂ (2.41)

де N – кількість тракторів і-тої марки в господарстві, шт.;

Р_кі – ймовірність потреби в капітальному ремонті тракторів і-тої марки.

Ймовірність потреби в КР тракторів і-тої марки визначають за формулою:

Р_кі = 1 – F_о(Х) (2.42)

де F_о – центрована інтегральна функція розподілення;

Х – аргумент інтегральної функції розподілення, яка визначає ймовірність потреби в КР тракторів і-тої марки.

Аргумент Х інтегральної функції розподілення розраховують по формулі:

Х = [М_к – (В_к + В_р)] [(V_{к Вк})² + (V_р В_р)²]^-0,5 (2.43)

де В_к – середнє напрацювання тракторів і-ої марки від останнього ремонту до початку планового періоду, у м.ет.га;

V_к – коефіцієнт варіації розроблення напрацювання трактора і-ої марки від останнього капітального ремонту;

V_р – коефіцієнт варіації розподілення планового річного напрацювання.

При відсутності відомостей про середній ресурс машин можна використати відомості про нормативне напрацювання тракторів до капітального ремонту (табл. 2.2.).

Після визначення аргументу Х знаходять значення інтегральної функції F₀ по таблиці.

Якщо отриманні значення аргументу не співпадають з табличними, інтегральну функцію знаходять з використанням лінійної інтерполяції.

Якщо отримане значення Х знаходять між табличними значеннями Х₁ і Х₂, то інтегральна функція визначається за формулою:

у = у₁ + (х – х₁)(у₂ – у₁)/(х₂ – х₁), (2.44)

де у₁і у₂ – найближчі значення функцій.

Визначення кількості поточних ремонтів.

Кількість поточних ремонтів Q_n розраховують за формулою:

Q_n = N · P_Р · П₁ · П₂, (2.45)

де Р_п – ймовірність потреби в поточному ремонті тракторів і-ої марки.

Ймовірність потреби в поточному ремонті тракторів і-ої марки визначають за формулою:

Р_п = 1 – F_о(Х_п) (2.46)

де Х_п – аргумент інтегральної функції нормального розподілення, який визначає ймовірність потреби в ПР тракторів і-тої марки.

Аргумент Х_п інтегральної функції розподілення визначають формулою:

Х_п = [В_п – (В_фп + В_п)][(V_фп В_фп)² + (V_р В_р)²]^0,5 (2.47)

де В_п – нормативне напрацювання до ПР тракторів і-тої марки, у м.ет.га;

В_фп – середнє напрацювання тракторів і-тої марки від останнього поточного ремонту до початку планового періоду, у м.ет.га;

V_фп – коефіцієнт варіації розподілення напрацювання тракторів і-тої марки від останнього ПР.

Якщо аргумент має від’ємне значення, центрова функція визначається із залежності:

F_о(-Х) = 1 - F_о(Х) (2.48)

В цьому випадку ймовірність потреби в ПР можна визначити із залежності: Р_п = F_о(Х_п)

Значення інтегральної функції знаходять в таблиці 2.3.

Приклад.

Визначити планову кількість капітальних і поточних тракторів ЮМЗ-6Л/М у фірмовому тех. центрі ремонту тракторів ЮМЗ.

Вихідні дані.

Кількість тракторів N =100шт. Вр =1100 у м.ет.га., V_фк=V_фт = 0,3.

Середній строк експлуатації складає 5 років.

Рішення.

Визначення кількості капітальних ремонтів розраховують за формулою. аргумент інтегральної функції розподілення:

Х_к = [3360 – (1600+1100)]·[(0,3·1600)² + (0,3·1100)²]^-0,5 = 1,13.

В знаходять значення інтегральної функції для Х_к = 1,13. F₀(Х_п) = 0,871.

Визначають ймовірність потреби тракторів в капітальному ремонті:

Р_к = 1- 0,871 = 0,129.

Кількість капітальних ремонтів тракторів:

К_к = 100 · 0,129 · 1,07 ·1,25 = 17,25

Приймаємо К_к = 17

Визначення кількості поточних ремонтів.

Визначення аргумент інтегральної функції за формулою:

Х_п = [1120 – (530+1100)]·[(0,3·530)² + (0,3·1100)²]^-0,5 = -1,39.

З таблиці 2.3 знаходимо F₀(1,39) = 0,918.

Р_т = F₀(Х_т) = 0,918.

Кількість поточних ремонтів складає:

Кр = 100 ·0,918 · 1,07 = 98,226

Таблиця 2.2

Нормативне напрацювання тракторів до капітального ремонту, у м.ет.га.

Після проведення розрахунків об’ємів робіт проводиться їх розподіл між підприємствами різних рівнів, тобто виділяються роботи, які доцільно виконувати на спеціалізованих ремонтних підприємствах обласного або районного рівнів, роботи, які доцільно виконувати в центральній ремонтній майстерні господарства, а також роботи, які слід виконувати в майстернях пунктів технічного обслуговування дільниць, бригад, ферм або пересувними засобами технічного обслуговування і ремонту машин.

При розподіленні ремонтно-обслуговуючих робіт слід враховувати, що:

- на спеціальних ремонтних підприємствах обласного і районного рівнів, як правило, планується проведення капітального ремонту тракторів. Автомобілів, зернозбиральних комбайнів поточних ремонт і складні види технічного обслуговування енергонасичених тракторів типу Т-150К, К-700, МТЗ-100 та інші, ремонт складних сільськогосподарських машин, металообробного і ремонтно-технічного обладнання, пресувальних насосних установок, обладнання тваринницьких ферм, нафтоскладів, електродвигунів; ремонт складної закордонної техніки можуть виконувати машинно-технологічні станції;

- в центральних ремонтних майстернях господарств передбачають проведення капітальних ремонтів деяких тракторів, поточних ремонт і технічне обслуговування тваринницьких ферм;

- на пунктах технічного обслуговування відділків /бригад/ передбачається проведення першого, другого і сезонного технічних обслуговувань тракторів, комбайнів сільськогосподарських машин, поточного ремонту нескладних сільськогосподарських машин. При цьому слід мати на увазі, що ПТО відділків, /бригад/ не являються обов’язковими при формуванні ремонтно-обслуговуючих баз господарств, тобто, в певних умовах такі пункти не передбачаються, проведення вказаних видів ремонтів планується в центральній майстерні. Рекомендації по раціональному розподілу об’ємів робіт між підприємствами різних рівнів наведені у додатку.

Результати розрахунків трудомісткості робіт по ремонту і технічному обслуговуванню машинно-тракторного парку і обладнання тваринницьких ферм зводяться в таблицю 2.4.

Підсумовуючи трудомісткості по всіх видах робіт і типах машин, визначаємо сумарну трудомісткість робіт по ремонту і технічному обслуговуванню машинно-тракторного парку господарства Т_сум, а також трудомісткість робіт Т_м, виконанням яких передбачається проводити в ЦРМ.

_{i  jz  m n}

Тсум =∑Ттр + ∑Тк + ∑Та + ∑Тсх + ∑Тф, (2.49)

^{111  1 1}

де, ∑Ттр, ∑Тк, ∑Та, ∑Тсх, ∑Тф – сумарна трудомісткість ремонтно-обслуговуючих робіт по тракторам, комбайнам, автомобілях, сільськогосподарських машинах, обладнанню тваринницьких ферм, люд.-год;

 i, j, z, m, n – кількість типів марок тракторів, комбайнів, автомобілів, с/г машин, обладнання тваринницьких ферм.

В зв’язку з тим, що в ЦРМ, крім вказаних, виконуються додаткові роботи, пов’язані з ремонтом й виготовленням деталей для інших підрозділів господарства, загальна річна трудомісткість робіт ЦРМ визначається із виразу:

Т_мг = К Т_м, люд.-год, (2.50)

де К – коефіцієнт, враховуючий додаткові роботи. він приймається рівним 1,15…1,20.

Виробнича програма ЦРМ виражається в умовах ремонтах і визначається по формулі:

W_y = Tмг/300 ум. рем. (2.51)

Похожие работы

Розробка бізнес-плану реалізації проекту по випуску нової продукції на ВАТ "Іскра"

Скачать

114208

25

5

... і чинники, які впливають на процес реалізації проекту, загальноекономічну ситуацію в державі, соціальні та політичні умови реалізації проекту, законодавчі обмеження, тенденції розвитку галузі тощо. Основними джерелами інформації для розробки бізнес – плану можуть бути (рис. 1.2): ·           власний досвід практичної діяльності; ·           безпосередні контакти з майбутніми споживачами, ...

Сутність, стадії та логіка розробки бізнес-плану

Скачать

31984

0

0

... ємством, так і зовнішні, обумовлені, зокрема, взаєминами з іншими фірмами і організаціями. Завдяки бізнес-плану з'являється можливість поглянути на роботу підприємства як би з боку. Сам процес розробки бізнес-плану, що включає детальний аналіз економічних і організаційних питань, постійно спонукає мобілізуватися. У ринковій економіці бізнес-план є виключно ефективним робочим інструментом як для ...

Економічне обґрунтування бізнес-плану підприємства (за матеріалами ТОВ "ДКБ "РОТЕКС" м. Київ)

Скачать

175478

8

58

... 1. В першому розділі роботи розглянуті теоретичні питання: - сутності бізнес-планування на підприємстві; - основного інструментарію економічного обґрунтування ефективності бізнес –плану підприємства 2. У другому розділі роботи: проаналізована робота ТОВ «ДКБ «РОТЕКС» на внутрішньому ринку упаковки, досліджений його внутрішній потенціал; проаналізовані з застосуванням експертних методів цінові ...

Розробка бізнес-плану МПП СОФ

Скачать

105592

13

0

... і пасивів. Цей документ показує чисту вартість і ліквідність фірми. Кредитори, як правило, запитують балансовий звіт. Останній також необхідний при подачі податкової декларації. 4.РОЗРОБКА РОЗДІЛІВ БІЗНЕС-ПЛАНУ МПП «СОФ» 4.1. РЕЗЮМЕ Дійсний проект розроблений із метою обгрунтування доцільності створення Торгового комплексу по наданню широкого спектра торгових і інших видів послуг населенню і ...