Діагностичний етап дослідження

2.1 Діагностичний етап дослідження

Метою дослідно – педагогічної роботи було визначення рівня сформованості хореографічної культури підлітків засобами народної хореографії. Дослідницька робота проводилась у Дитячій музичній школі №5 (м. Одеса) на паралелі 5 класів, а також на базі професійного хореографічного училища, де навчаються учні після 9 класу загальноосвітньої школи, але за віком відповідають підліткам.

Мета діагностики: виявити рівень сформованості хореографічної культури у підлітків. Діти музичної школи не займаються хореографією, не мають певного виконавського досвіду, вони лише можуть сприймати хореографічне мистецтво. Тому робота з ними відповідала сутності роботи з глядачем. Тобто, сформована хореографічна культура була наслідком пасивного спілкування дітей з хореографічним мистецтвом (народний танець) і на основі власного розважально – танцювального досвіду (позакласна робота, клубні вечори).

А учні училища мають певний досвід виконання хореографічних постанов, вони є учасниками танцювального гурту училища, тому рівень їх хореографічної культури є слідством як пасивного так і активного спілкування з хореографічним мистецтвом.

Нас цікавили спільні та розбіжні якості в рівнях сформованості хореографічної культури двох категорій підлітків. Сама категорія «підлітки» - це найважливіший і складніший з усіх віків дитинства. Але це і найвідповідальніший період, тому що в ньому складаються основи моральності, формуються соціальні установки, відношення до себе, до людей та суспільства.

Стабілізуються риси характеру і основні форми міжособистісної поведінки. Головні мотиваційні риси цього вікового періоду пов’язані з активним спрямуванням на особисте самовдосконалення, - самопізнання, самовираження та самоствердження. [;222] У своєму дослідженні ми орієнтувалися саме на категорію підлітки, бо нас цікавили соціальні аспекти хореографічної культури, які проявляються поза межами шкільної освіти, в позашкільних формах досугової діяльності, в поза шкільних закладах освіти, в яких часто зустрічаються підлітки, на яких соціальні фактори впливають більш вразливо.

Виходячи з матеріалів першого розділу дослідження, ми визначили наступні критерії хореографічної культури засобами народної хореографії, які були спільними для двох категорій дослідження: підлітки та молоді. Такими критеріями для нас були:

Ø  Культурологічно – пізнавальний, який відповідав за ступень сформованості культурологічної складової хореографічної культури, наявність відповідальних знань з питань хореографічного мистецтва, розуміння особливостей української народної хореографії, та її порівняння з іншими народами.

Показники до першого критерію:

-  Знання з історії розвитку народної хореографії;

-  Активність пізнавальної сфери;

-  Усвідомлення значення особливостей народної хореографії в контексті розвитку суспільства;

Шкала кожної відповіді передбачала від 0 до 3 балів. «3» бали – це повна, аргументована, вірна відповідь; «2» бали – відповідь вірна, але не досить повна, і не досить аргументована; «1» бал – відповідь абстрактна, не чітка; «0» - відповідь невірна, неаргументована, але зовсім відсутня.

Ø  Аксіологічно – регуляційний, який відповідав за якість ціннісних орієнтацій досліджуваних, вміння аналізувати та визначати власну думку, надати оцінку.

Показники до другого критерію:

-  Сукупність ціннісних уяв про хореографічну культуру;

-  Вміння оцінити хореографічну композицію, аргументувати власну думку;

-  Рівень та якість ознак хореографічної самосвідомості;

Шкала оцінок була наступною:

«3» бали – високий рівень ціннісних уяв, аргументованість оцінки, високий рівень потреб та смаку.

«2» бали - досить аргументована оцінка, достатній рівень ціннісних уяв, але не прослідковується певний рівень смаків та потреб;

«1» бал – дуже слабкий рівень ціннісних уяв, відсутність аргументації власної думки.

«0» - відсутні ціннісні уяви, відсутні навички оцінювання.

Ø  Художньо – емоційний, який стимулює пошук самостійних шляхів реалізації художнього світовідношення учнів у соціокультурній діяльності, та відповідає за емоційність сприйняття хореографічного образу;

Показники до третього критерію:

-  Прагнення самовираження через художній компонент в хореографічній діяльності;

-  Емоційна розвиненість, накопичення емоційного досвіду;

-  Емоції та вплив на глядачів, артистичність;

Шкала оцінок була наступною:

«3» - прслідковується високе прагнення до самовираження, високий рівень емоційної розвиненості, емоційного досвіду;

«2» - присутнє прагнення до самовираження, але не досить стабільне і артистичне;

«1» - дуже слабке прагнення до самовираження, низький рівень емоційного досвіду;

«0» - відсутнє прагнення до самовираження, відсутня артистичність і емоційний досвід.

Ø  Творчо – інтерпретаційний, який відповідав за організацію хореографічного процесу на інтегрально – духовному рівні з опорою на творчу самореалізацію учнів.

Показники до четвертого критерію:

-  Творча уява і фантазія в постановчій роботі;

-  Яскравість і винахідливість в процесі інтерпретації образу;

-  Творча спрямованість та активність в обговоренні образу хореографічного твору;

Шкала оцінювання:

«3» бали - високий рівень творчої уяви і фантазії, яскравість і винахідливість в процесі інтерпретації твору, творча спрямованість та активність в обговоренні образу;

«2» бали - не досить високий рівень творчої уяви і фантазії, слабка творча спрямованість і винахідливість;

«1» бал – епізодична творча спрямованість, відсутня творча уява і фантазія;

«0» бал – відсутність творчої уяви і фантазії, творча спрямованість і винахідливість.

Виявлення рівнів сформованості названих критеріїв у студентів здійснювалося за допомогою методів дослідження: творчі завдання, педагогічне спостереження, анкети опитування, навчальне тестування.

У таблиці 2.1 ми пропонуємо критеріальний апарат дослідження з відповідними методами та шкалою оцінювання результатів.

Критерії	Показники	Методи	Шкала оцінювання
Культурологічно - пізнавальний	Знання з історії розвитку народної хореографії; Активність пізнавальної сфери; Усвідомлення значення особливостей народної хореографії в контексті розвитку суспільства;	Спостереження, анкета, тестування.	«3» бали – високий рівень ціннісних уяв, аргументованість оцінки, високий рівень потреб та смаку. «2» бали - досить аргументована оцінка, достатній рівень ціннісних уяв, але не прослідковується певний рівень смаків та потреб; «1» бал – дуже слабкий рівень ціннісних уяв, відсутність аргументації власної думки. «0» - відсутні ціннісні уяви, відсутні навички оцінювання.
Аксіологічно - регуляційний	Сукупність ціннісних уяв про хореографічну культуру; Вміння оцінити хореографічну композицію, аргументувати власну думку; Рівень та якість ознак хореографічної самосвідомості;	Педагогічне спостереження, анкета, тестування.	«3» бали – високий рівень ціннісних уяв, аргументованість оцінки, високий рівень потреб та смаку. «2» бали - досить аргументована оцінка, достатній рівень ціннісних уяв, але не прослідковується певний рівень смаків та потреб; «1» бал – дуже слабкий рівень ціннісних уяв, відсутність аргументації власної думки. «0» - відсутні ціннісні уяви, відсутні навички оцінювання.
Художньо - емоційний	Прагнення самовираження через художній компонент в хореографічній діяльності; Емоційна розвиненість, накопичення емоційного досвіду; Емоції та вплив на глядачів, артистичність;	Творчі завдання, педагогічне спостереження.	«3» - прслідковується високе прагнення до самовираження, високий рівень емоційної розвиненості, емоційного досвіду; «2» - присутнє прагнення до самовираження, але не досить стабільне і артистичне; «1» - дуже слабке прагнення до самовираження, низький рівень емоційного досвіду; «0» - відсутнє прагнення до самовираження, відсутня артистичність і емоційний досвід.
Творчо - інтерпретаційний	Творча уява і фантазія в постановчій роботі; Яскравість і винахідливість в процесі інтерпретації образу; Творча спрямованість та активність в обговоренні образу хореографічного твору;	Творчі завдання, спостереження.	«3» бали - високий рівень творчої уяви і фантазії, яскравість і винахідливість в процесі інтерпретації твору, творча спрямованість та активність в обговоренні образу; «2» бали - не досить високий рівень творчої уяви і фантазії, слабка творча спрямованість і винахідливість; «1» бал – епізодична творча спрямованість, відсутня творча уява і фантазія; «0» бал – відсутність творчої уяви і фантазії, творча спрямованість і винахідливість.

Констатувальний експеримент проходив за такою логікою:

Постійним методом дослідження було педагогічне спостереження, протягом якого проводилися також анкетування, опитування, творчі завдання, тестові завдання. Кожний метод надавав можливість визначити рівень сформованості того чи іншого показника.

В експерименті було задіяне три 5 класи, Дитячої музичної школи, загальна кількість учнів складала 45 школярів. Крім того групу учнів училища склало 25 учасників колективу. Наведемо декілька прикладів застосування обраних для діагностики методів.

Метод анкетування проводився на початку констатувального експерименту.

Анкета містила наступні запитання:

1.  Що таке хореографія.

2.  Які танці народної хореографії вам відомі.

3.  Які види мистецтва присутні у хореографії.

4.  Які танці є народними, а які класичними.

5.  Які українські танці вам відомі.

6.  Чи є в вас бажання займатися народною хореографією.

7.  Чи можна передати засобами народної хореографії все, що трапляється у житті людини.

8.  Яке значення має костюм в народному танці.

9.  Які відомі ансамблі народного танцю вам відомі.

10.  Який народний танець вам сподобався найбільше.

11.  Як ви вважаєте, що було спочатку народний танець або класичний.

12.  Яке взуття необхідно для виконання народного танцю.

Відповіді на запитання були такими:

1.  Хореографія – це синтетичний вид мистецтва; мистецтво танцювати; мистецтво створювати танці. Найвищий бал отримали 43% учнів з загальної їх кількості.

2.  Які танці народної хореографії вам відомі: гопак, хоровод, циганочка – відповіді школярів; іспанський, кадриль, краков’як, чардаш, мазурка – відповіді учнів училища. В цілому відповіді були розподілені за балами визначеної шкали.

3.  В хореографії присутні: музика, танець, пластика рухів, костюм, як декоративно – прикладне мистецтво, грим, акторська майстерність, декорації – відповіді учнів училища були повнішими, але 30% учнів дали вірну відповідь, а школярі назвали лише декілька складових хореографії.

4.  Народні танці показують ту чи іншу народність, а класичні строго дотримуються канонів. Різницю між народним та класичним танцем змогли пояснити лише 8% школярів та 38% учнів училища.

5.  «Гопак»(68%), « Козачок» (75%)- школярі назвали найвідоміші українські танці; «Гуцулка», «Оркан», «Метелиця» - відповіді учнів училища були більш повнішими.

6.  Бажання займатися хореографією висловили 95% учнів училища, і лише 35% учнів школи.

7.  Так – відповіли 90% учнів училища, школярі були не впевнені у відповіді.

8.  Дуже важливе, тому що він відображає культуру та побут цього народу – відповіли учні училища(86%), і змогли дати позитивну відповідь 65% учнів.

9.  Школярі нічого не відповіли на це запитання, а учні училища - Ансамбль Вірського та Ансамбль Моісєєва.

10.  Школярам найбільше сподобався танець – «Гопак»(89%), а молоді найбільше сподобався танець – «Циганочка»(90%).

11.  Спочатку був народний танець – впевнено відповіли всі учні (86,2%).

12.  Жорстоке танцювальне взуття з каблуками – народні туфлі - відповіли 100% учнів училища, школярів відповіло вірно75%.

Більш інформативними були учні училища, які мають певний рівень підготовки в теорії та практиці. Їх більша проінформованість є слідство регулярних цілеспрямованих занять хореографією.

Для виявлення ступеню прояви показників культорологічно - пізнавального критерію нами були розроблені тести з такими запитаннями:

1.  Який танець виник першим?

а) класичний танець

б) бальний танець

в) народний танець

2. Визначити вірне формулювання «танець».

а) рух під музику

б) совокупність ритму музики та пластики тіла

в) рухи різними частинами тіла

3. Який з представлених танців відносяться до українського народного танцю:

а) «Гопак»

б) «Краков’як»

в) «Бульба»

4. В якому взутті танцюють народні танці.

а) пуанти

б) туфлі, чоботи

в) джазовкі

5. На вашу думку, в іспанському танці юбка повинна бути якої довжини.

а) до кісточки

б) до колін

в) коротка

6. В українському народному танці як виглядають чоловічі штани

а) шаровари

б) прямі штани

в) тріко

7. На вашу думку, що виховує народний танець

а) емоційність

б) витривалість

в) виворотність

8. Що з цих назв є балетом

а) «Мазурка»

б) «Чардаш»

в) «Лускунчик»

9. Що в російському народному танці у дівчини в руці

а) тамбурин

б) хусточка

в)кастаньєти

10. Який народний танець виник першим

а) хоровод

б) «Казачок»

в) «Аркан»

11. «Бігунець», «Маталочка», «Перемінний крок» - до якого народного танцю відносяться ці рухи

а) молдавський

б) російський

в) татарський

12. Скільки позицій ніг в класичному танці

а) 7

б) 6

в) 5

13. Хоровод – це …

а) обрядовий танець

б) сюжетний танець

в) бальний танець

14. Що в українському народному танці у дівчини на голові

а) нічого

б) косинка ?

в) вінок

15. Який розмір має танець «Вальс»

а) 4\4

б) 3\4

в) 2\4

Характеризуючи відповіді на перше запитання тесту ми визначаємо, що школярі та учні училища досить вірно відповіли. У деяких школярів виникли сумніви щодо танцю який виник першим.

Друге запитання не показало глибоких знань школярів,щодо вірного формулювання терміну «танець». Учні училища вірно відповіли на це запитання на 100%.

Утруднення виникло у школярів відповідаючи на запитання, пов’язані з аксесуарами до костюмів різних народів. Учні училища впоралися з цими запитаннями з легкістю на 100%.

З останнім запитанням (вибрати вірний розмір Вальсу) і школярі і учні училища впоралися досить добре. Школярі вірно відповідали на більш музичні запитання, а учні училища відповідно на хореографічні.

В ході занять ми постійно вели спостереження за учнями училища та школярами. Як показали анкета та тестові завдання, учні училища мають цілеспрямованість і стійкий інтерес до хореографічної діяльності, вони мають досить високий рівень знать, умінь та навичок, але художньо-емоційний критерій більш проявлялися у школярів, вони більш розкуті та безпосередні, не «комплексують» на сцені, тому дуже артистичні і мають високий вплив на публіку.

У діагностиці ми використовували творче завдання. Його зміст полягав у доборі до прослуханої народної мелодії костюму цієї національності. Пропонувалося п’ять мелодій різних народностей: українська, російська, польська, молдавська, білоруська. А також п’ять карток з ілюстрацією народного костюму, такі ж як і мелодії. Необхідно було прослухавши мелодію впізнати, яка це народність та вірно знайти костюм.

Оцінювання завдань здійснювалося за розробленою шкалою.

Підсумовуючи усі зібрані результати за усіма завданнями ми визначили шляхом математичної обробки даних загальні результати. Ми підрахували результати за усіма критеріями та їх показниками. Максимальний бал за всіма критеріями був 9 балів. Отже максимальний бал за усіма критеріями, що складався з суми усіх результатів встановлює 36 балів. Мінімальний – 0 балів, але таких не було. Ми визначили коефіцієнт рівня сформованості хореографічної культури за формулою Кf= де - загальна сума показників певного критерію. На кожного учня підраховувався Кf. На високому рівні його результат був від 7-7,5. На середньому – 5-5,7, на низькому рівні від 3-3,5.

За якісними ознаками учні були поділені за рівнями таким чином.

До високого рівня було віднесено школярів та учнів, які мали досить високий рівень знань з хореографічного мистецтва знань з історії розвитку народної хореографії, усвідомлювали значення особливостей народної хореографії в контексті розвитку суспільства, вміло оцінювали хореографічну композицію, аргументували власну думку, високий рівень творча уяви і фантазії в постановчій роботі, яскравість і винахідливість в процесі інтерпретації образу, був відмічен дуже високий рівень творчої спрямованості та активність в обговоренні образу хореографічного твору;

До середнього рівня було віднесено учнів та школярів, які мали певний рівень знань, але не зовсім чітко аргументували власну думку, не показали високий рівень творчої уяви та фантазії, Вони оцінювали скрізь призму свої почуттів, не завжди адекватно. Активність на заняттях простежуваласть не зовсім стабільно.

До низького рівня ми віднесли тих, хто досить слабко орієнтується в знаннях з хореографічного мистецтва, Їх відповіді не були аргументовані, не висловлювали власну думку. Бажання творчого самовираження було повністю відсутнє. Емоційність та активність ніколи не проявлялись.

Рівень сформованості хореографічної культури підлітків засобами народної хореографії

Рівні	Високий	Середній	Низький
Бали	7-7,5	5-5,7	3-3,5
Кількість	21%	51%	28%