2. Оголошення теми уроку.

Вчитель. Сьогодні ми зробимо багато снігурів і розсадимо їх на гілках, щоб нашому снігурові не бу­ло сумно одному.

3. Інструктаж.

1)Беремо вату, фарбуємо у червоний колір і фор­муємо кульку;

2)вирізуємо з чорного паперу голівку, спинку і крильця снігура;

3)приклеюємо ватну кульку до внутрішньої сто­рони шаблону снігура;

4)протягуємо нитку і підвішуємо снігура на гілку.

III. Самостійна робота.

Під музичний супровід (будь-яка тиха, спокійна мелодія) діти виконують самостійну роботу.

IV. Аналіз дитячих робіт (кращі роботи розвішу­ються на гілках).

Вчитель. Молодці, діти, ви гарно попрацюва­ли. (Вивішується плакат "Бережіть птахів! Не вби­вайте їх, не руйнуйте їхніх гнізд, взимку підгодовуй­те пташок! ").

V. Підсумок уроку

Про пташку піклуємось взимку,

Зустрінемо її навесні.

Ніколи гнізда не зруйнуємо.

Бо ми юні друзі її.

Збудуємо ми їй будинок.

Зігріємо взимку теплом.

Весною ця пташка весела

Змахне з піднебесся крилом.

Інтегрований урок музики та образотворчого мистецтва у 2 класі

Тема. Композиція і контраст у музиці та живописі.

— Сьогодні ми ознайомимося з двома важливими 'К" у мистецтві. Зараз ми з вами будемо створювати пастель під назвою "Радість". Яка вона буде, що ви б намалювали на ній? (Сонце, квіти, луг, метеликів).

— А які фарби ви б використали? (Яскраві — зелені, червоні, блакитні, жовті, оранжеві та інші фарби літа).

— Ця картина буде колективною. Підходьте по черзі до дошки і малюйте кольоровими пастельними крейдами все, що ви вважаєте доречним на цій картині.

Діти підходять до дошки парами чи по одному і малюють квіти, дерева, метеликів та інше. Так ство­рюється колаж на тему "Радість". Вчитель нагадує дітям про перспективу, і вони разом пригадують про віддаленість предметів, а тому зменшення їх вигляду і меншу насиченість у кольорі.

— Ми з вами намалювали картину: кожен малював окремий елемент, а як результат вийшла цілісна композиція, якій ми спочатку дали назву "Радість". Це і є перше "К" — композиція. Це латинське слово, і означає "компонування", тобто поєднання, розмі­щення, складання частин у ціле у відповідному порядку. А як би ви ще могли назвати цей колаж? ("Літо", "Сонячний день", "На галявині").

 — А зараз прослухайте музичний твір і скажіть, чи відповідає він за настроєм створеній нами композиції? (Вчитель грає "На сонячній галявинці" Ю.Шуровського). (Так, вона подібна за настроєм. Музика лагідна, прозора, сонячна. Але нашій картині підійшла б більш весела музика).

— Ця п'єса так і називається "На сонячній галявинці", а написав її відомий український композитор Юрій Щуровський. Та якщо я трохи зміню цю п'єсу, то якого настрою вона буде? (Веселого).

Вчитель грає ще кілька варіантів, щоразу зміню­ючи настрій, а діти його визначають — рішучий, три­вожний, танцювальний.

— Скажіть, завдяки чому змінився настрій музич­ного твору, адже мелодія залишилась незмінною?

З'ясовуємо, що незважаючи на те, що звуковисотне вираження мелодії залишилось незмінним, завдя­ки зміні темпу, метро-ритмічних відношень, засобів артикуляції можна змінити настрій одного твору на інший.

— Отже, композитор так поєднує елементи музичного мовлення, що музичний твір може виражати різні настрої. Музичне висловлювання також будується за певними правилами, тому його також називають композицією. Поняття композиції з давніх ча­сів використовувалось у всіх видах художньої твор­чості: архітектурі, живописі, скульптурі, орнаменті, просторових мистецтвах і визначалось як організація частин у цілому. Але у таких видах мистецтва компо­зиція сприймається в цілому, а потім ми уже розгля­даємо її деталі. У музиці ж, навпаки, музичний твір ми сприймаємо поступово (адже музика — мистец­тво, що розгортається у часі), тобто ми поступово сприймаємо окремі компоненти музичної компози­ції, а потім уже їх поєднуємо у єдине ціле і говоримо про цілісність музичного образу.

Щоб про щось розповісти, нам необхідні слова. Щоб зацікавити своєю розповіддю, ми шукаємо ви­разні слова. Так і в мистецтві, щоб привернути нашу увагу, автор мистецького твору намагається знайти сильні та виразні засоби зображення. Які засоби ви­користовує композитор? (Звуки, мелодію, гармонію, темп, динаміку...).

— Так, добре. Ось і композитор так поєднує мело­ дію, гармонію, частини твору, щоб ми з вами почули його красу і зрозуміли його зміст. У творі образот­ворчого мистецтва художник також так поєднує предмети, їх кольорові співвідношення, світлотіньо­ві контрасти, щоб ми відчули і побачили красу картини, замилувалися нею. В будь-якій картині худож­ник намагається так побудувати композицію, щоб показати об'єкт у найбільш виразній формі. Як ми це зробили у своїй картині? Як поєднали кольори? (Ви­ користали яскраві, веселі і контрастні кольори).

А що б сталося з картиною, якби ми використали один колір чи близькі за кольоровою гамою пастельки? (Ми б нічого не зрозуміли на картині. Не поба­чили б предметів).

А якщо б уся музика була тільки гучною, швидкою, веселою, цікаво було б її слухати? (Ні, вона б набридла).

Отже, важливе значення у композиції відіграє друге "К." — це контраст. Знайоме слово?

Назвіть контрастні слова до заданих: сумно — весе­ло, чорне — біле, м'який — твердий. А тепер придумай­те самі такі пари слів. (Діти придумують самостійно).

— Скажіть мені, будь ласка, слова сумний — весе­лий про що нам говорять? (Про настрій, характер).

А чорне — біле? (Про кольори).

— Так і в музиці, і у живописі поєднуються кон­трастні настрої та кольори. Відомий композитор Людвіг Ван Бетховен навіть одну з своїх фортепіан­них п'єс назвав "Весела. Сумна". Послухайте її і на­ малюйте настрій лініями кольоровими олівцями. (Ді­ти слухають і малюють).

Які кольори ви використали? (Червоні, оранжеві, рожеві, блакитні для зображення веселого настрою, і сині, зелені, коричневі — для сумного).

Послухайте уважно і скажіть, скільки разів у п'єсі змінювався настрій? (Три рази, і тому ми нарахували три частини. Композитор повторив веселу частину, щоб ми не сумували, а залишилися з веселим настро­єм. А в чому ще ви почули контраст, крім настрою? (У темпі, динаміці, ритмі).

Так, композитор контрастними засобами вираз­ності створив контрастні настрої. Тож і ми з вами, як композитори, створимо свою музику.

Діти співають поспівку у різних настроях: коли весело, сумно, хочуть спати, гніваються, крокують, танцюють вальс.

— Ми вже з'ясували з вами, що у художніх творах використовуються контрастні... (що?) (Кольори та лінії). І чим цей контраст сильніше виражений, тим більше впливає на нас картина. А чи можна у худож­ньому творі виразити контрастні настрої?

Розгляньмо картину Поля Сезанна "П'єро та Арле­кін". Тут зображені два відомі казкові герої. Хто такий П'єро? Це герой казки "Золотий ключик", який ввесь час плакав, страждаючи за Мальвіною. Він одягнений у все біле, і обличчя у нього також напудрене білим. Він стоїть у незручній позі на картині, тобто рухаєть­ся він якось незграбно. Обличчя у нього також засму­чене, і він ніби шукає підтримки у Арлекіна.

—А Арлекін?

—Він зображений у яскравому костюмі: трико у червоно-сині квадрати, чорний кашкет і чорні туфлі.

—А для чого зробив це художник? (Вся його пос­тать контрастує до постаті П'єро: і в позі, і в кольорах).

—Чи досягнув би цього художник, якщо б вико­ристав м'які кольори? (Ні).

—А як зображений Арлекін? (Арлекін іде впевне­но, осанка його дуже струнка, пряма, погляд звер­хній, ніби насмішливий).

—А хто такий Арлекін взагалі? (Це той, хто смі­шить людей, але він - "розумний клоун").

Отже, ми бачимо, що Сезанн контрастними ко­льорами та лініями зображення пластики тіла пере­дав різні характери персонажів, і зробив це так май­стерно, що ми відразу відчули цю контрастність. Тепер ми бачимо, що одна картина може зобразити різні настрої.

Скажіть, а що б ви зробили, аби змінити настрій пер­сонажів? Ну, наприклад, для того, щоб П'єро став весе­лим? (Одягли б його у яскраве вбрання, додали б рум'ян­цю на обличчя та усмішку, розпрямили б постать).

А як би ви змінили Арлекіна? (Нам хотілося б, щоб він був трохи добрішим).

То як це зробити? (Змінити його погляд, додати усмішку на обличчя).

(Учитель дає дітям заготовки з зображенням П'єро та Арлекіна, і вони розмальовують їх відповід­но до настрою).

— Поль Сезанн був французьким художником, який жив наприкінці XIX - на початку XX ст. А за­раз ми ознайомимось із творами німецького компо­зитора Роберта Шумана із циклу "Карнавал", які так і називаються "П'єро" та "Арлекін". (Діти слухають два твори і намагаються вгадати, який з них назива­ється "П'єро", а який — "Арлекін").

Разом із дітьми вчитель з'ясовує характерні засо­би виразності кожного твору, не називаючи їх.

"П'єро": темп помірний (Moderato), мелодія ввесь час повторюється, хоча змінюється її висота, характерна ніби "повзуча" інтонація, контрастність у динаміці р-f, звук різкий (дисонанси), мелодія поступенева, використовуються півтони (вчитель грає на фортепіано окремі інтонації). Здається, що ходить він якось нерівно, ніби присідаючи, можна сказати, що тут зображено характер людини, яка не впевнена у собі.

"Арлекіно": зовсім протилежна за характером п'єса, у швидкому темпі (Vivo), для мелодії характерні стрибки, пружний ритм, поривчастий рух, сильна доля ніби пропадає, а підкреслюється і динамічно, і ритмічно друга доля. Це свідчить, що герой легкий, пластичний, вмілий; мелодія також ввесь час повторюється, але тема більш граціозна, виразніша, у середній частині звучить гучно, упевнено.

Діти, звичайно, впізнають образ Арлекіно, а у першій п'єсі — П'єро.

- Подумайте, чи відповідає характер героїв музичних творів характерам, що зображені на peпродукції Сезанна? (Так, відповідає).

А зараз ми познайомимось ще з одним яскравим казковим персонажем і розкриємо його таємниці контрастів.

Ми з вами будемо малювати казкового героя, який нам добре відомий — це Баба Яга. Яка вона, хай це буде загадкою. Кожен зобразить ії характер на своєму малюнку.

Діти малюють Бабу Ягу. Після цього пропонуємо прослухати два музичні твори: П.Чайковський "Баба Яга" та М.Мусоргський "Баба Яга", та визначити, який твір за характером відповідає намальованому у них портрету і дати пояснення до своїх малюнків. Відповідність малюнка характерові музичного твору дасть змогу вчителю з'ясувати ступінь розуміння дітьми настроїв музичних і художніх творів.

Пояснення дітей: "Ці дві Баби Яги зовсім різні. У Чайковського вона весела, швидка, рішуча. Я на­малювала б ії червоним, зеленим та коричневим кольорами, вона не дуже зла, і я ії не боюся. Вона відповідає намальованому мною малюнку, а Баба Яга у Мусоргського - сердита і зла, і я не хочу її малювати".

"А моя Баба Яга більш відповідає за характером другому твору, написаному Мусоргським, я намалю­вав ії чорним, темно-синім та зеленим кольорами, тому що вона сердита і лякає дітей".

Так діти з'ясовують, що у двох творах з однаковою назвою передано різні характери, тому і музика, і ко­льори їх зображення будуть контрастними.

З метою закріплення теми "Композиція і кон­траст", можна провести гру "Музична розмова". Діти сідають колом, кожен з них кладе біля себе музичний інструмент (трикутник, бубон, ксилофон, дзвоник, ложки), а той, хто не має музичного інструмента, мо­же використати просто два олівці, брязкальця, пенал з ручками і т.д. В колі стоїть ведучий і кидає по чер­зі м'яч, при цьому говорячи "темп — швидкий", і той, хто його впіймав, повинен сказати контрастний темп, тобто — "повільний", якщо ж він не знає, що сказати, то має зіграти на музичному інструменті, який біля нього, будь-яку фразу з пісні, а всі інші діти її відгадують. Опорні музичні категорії для запитань ведучого вивішуються на дошці:

Характер - рішучий

Динаміка - гучна

Регістр - високий

Тембр - дзвінкий

Інструмент - сопілка

Пісня - народна

Танець - вальс

Підсумок уроку. Учитель схвально відгукується про добру і цікаву працю на Уроці; разом пригаду­ють, які поняття вивчили.

Висновок: отже, мистецтво сповнене виразних контрастів, завдяки яким ми можемо бачити і чути яскраві художні образи, які композитор і художник поєднують у одному творі завдяки композиції.

Домашнє завдання. За допомогою акварельних фарб створити дві контрастні композиції і придума­ти їм музичне озвучення за допомогою ударних інс­трументів, які діти можуть знайти вдома (косинці, лі­нійки, ложки, олівці та ін.).


ВИСНОВКИ

Навчання - це цілеспрямована взаємодія вчителя і учнів, у процесі якої здійснюються формування у школярів наукових знань, способів діяльності, емоційно-ціннісного і творчого ставлення до оточуючої дійсності, відбувається загальний розвиток дитини .

Виховання в широкому педагогічному значенні – процес цілеспрямованого впливу на особистість в умовах спеціально організованої виховної системи.

Виховання у вузькому педагогічному значенні – спеціальна цілеспрямована діяльність з метою формування у школярів певних якостей, властивостей, відносин людини, системи поглядів, переконань.

Естетичне виховання – це : по-перше, цілеспрямований процес, мета, завдання, зміст, засоби і методи якого визначаються, плануються та творчо реалізуються спеціально підготовленими педагогами для здійснення навчально-виховної діяльності, відповідно до завдань суспільства щодо формування підростаючого покоління; по-друге, процес формування естетичних якостей особистостей, а саме: здібностей сприймати, оцінювати та створювати прекрасне, умінь та навичок естетичної діяльності, художнього смаку та ін.; по-третє, естетичне виховання необхідно розглядати , з одного боку, як головну складову процесу естетичного розвитку, а з іншого – як складову процесу загального розвитку особистості; по-четверте, у процесі естетичного виховання поряд з формуванням таких соціальних якостей особистості, як естетичні здібності, смак, уміння, відбувається удосконалення зору, слуху, рухів людини. Водночас із формуванням естетичних здібностей здійснюється розвиток сутнісних якостей особистості, які впливають на її становлення.

Змістом естетичного виховання є виховання естетичного сприйняття, естетичного ставлення, естетичного почуття, естетичного судження, естетичного ідеалу, естетичного смаку, естетичної діяльності.

Засоби естетичного виховання - це твори мистецтва, художня література, фольклор, природа, краса оточуючого світу та побуту, участь людини в різних видах діяльності.

Шляхи естетичного виховання: оволодіння естетичними знаннями в процесі вивчення навчальних предметів; організація факультативів ; естетичне виховання у позакласній та позашкільній роботі, у сім’ї, естетичне самовиховання школярів.

В історії педагогіки накопичений значний досвід з проблеми естетичного виховання. Це питання займає важливе місце і у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського, який широко розробляв конкретні питання естетичного виховання, які знайшли практичне втілення в роботі керованої ним Павлиської школи і були докладно відображені в його педагогічних працях.

Найважливішим завданням естетичного виховання В.О.Сухомлинський вважав навчити дитину бачити красу оточуючого світу, красу людських стосунків, духовне багатство, доброту, щирість і на цій основі стверджувати прекрасне в самому собі. Саме естетичне виховання, на думку педагога, має різнобічні зв’язки з усіма сферами духовного життя особистості та колективу.

Завдання, які стоять перед сучасною педагогічною наукою, полягають в накресленні оптимальних шляхів підвищення ефективності естетичного виховання дітей у навчальних закладах.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1.  Аболина Т.Г., Митропольская Н.Е. Эстетическое воспитание в школе. – К.: Высшая школа, 1987. – 252 с.

2.  Антология педагогической мысли Украинской ССР / Сост. Н.П.Калениченко. – М.: Педагогика, 1988. – 640 с.

3.  Артемова Е.С., Чинаева О.П. Некоторые теоретические и практические проблемы эстетического воспитания // Вопросы философии. - 1987. - № 4 – С. 63 – 67.

4.  Бекетова Ю.В. Музично-естетичне виховання молодших школярів у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського // Педагогіка та психологія: Збірник наукових праць / За заг. ред. акад. І.Ф.Прокопенка, чл. - кор.В.І.Лозової. – Х.: ХДПУ, 1999. – Вип.10. – ч.2. – С. 39 – 43.

5.  Березівська Л. Українські традиції як культурологічні засади спадщини В.О.Сухомлинського // Початкова школа. - 2006. - № 12 . – С. 5 – 8.

6.  Блонский П.П. Курс педагогики. – М.: Задруга, 1918. – 202 с.

7.  Буров А.И. Предмет и содержание эстетического воспитания, его соотношение с другими видами воспитания. – М.: Просвещение, 1971 . – 134

8.   Ващенко Г. Виховний ідеал. – Полтава: Полтавський вісник, 1994. – 191 с.

9.  Веркалець М.М. Педагогічні ідеї Б.Д.Грінченка. – К.: Товариство “Знання” УРСР, 1990. – 48 с.

10.   Верховинець В. Весняночка: Ігри з піснями для дітей дошкільного віку та молодших школярів. – 3-е вид. – К.: Музична Україна, 1969. – Вип.1. – 124

11.   Витковская Н.С., Щербо А.Б., Джола Д.Н. Формирование эстетической культуры младших школьников. – К.: Радянська школа, 1980. – 151 с.

12.   Гіптерс З. Мистецтво як засіб художньо-естетичного виховання // Рідна школа. - 2001. - № 9. - С.60 – 63.

13.   Горобець Н. Формування естетичних почуттів у молодших школярів засобами мистецтва // Рідна школа. - 1999. - № 11. – С. 46 – 49.

14.   Грищенко Т. Традиції гімназійного музично-естетичного виховання і сучасна освіта // Рідна школа. - 2001. - № 1. – С.34 – 35.

15.   Зязюн І.А. Родчанін Є.Г. Морально-естетичні погляди В.О.Сухомлинського . – К.: Товариство “Знання” УРСР, 1980. – 48 с.

16.   Кабалевский Д.Б. Эстетическая культура и школа // Советская педагогіка. - 1970. - № 1. – С. 24 – 25.

17.   Кирило Стеценко: Спогади, листи, матеріали / Упор. Є.Федотов. – К.: Музична Україна, 1981. – 480 с.

18.   Лобар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української школи і педагогіки: навчальний посібник. – К.: Знання, 2006.–447 с.

19.   Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: навчальний посібник / Харк. держ. пед. ун-т ім.Г.С.Сковороди. – 2 – е вид., випр. і доп. – Харків: “ОВС”, 2002. – 400 с .

20.   Макаренко А.С. Методика виховної роботи. – К.: Знання, 1990. – 353 с.

21.   Мир детства: Младший Школьник / Под ред.. А.Г.Хрипковой; Отв. ред. В.В.Давидов. – 2-е изд., доп. – М.: Педагогика, 1988. – 272 с.

22.   Печерська Е. Інтегрований вплив музики і природи на естетичне виховання // Початкова школа. - 2002. - № 7. - С. 29 – 32.

23.   Разумный В.А. Система образования на рубеже третьего тысячелетия. Опыт философии и педагогики. – М.:Педагогика, 1996. – 280 с.

24.   Рева В. Естетичне виховання школярів у процесі сприйняття музики // Мистецтво та освіта. - 1999. - № 1 – С.4 – 8.

25.   Рід Г. Проект концепції єдиної системи естетичного виховання у загальноосвітніх школах України // Мистецтво та освіта. - 1998. - № 1. – С. 2 – 7.

26.   Рогожкин В.Т. О классификации методов нравственного воспитания // Советская педагогика. - 1971. - № 10. – С. 92 – 95.

27.   Рудічева Н. Питання музично – естетичного виховання молоді у спадщині вітчизняних педагогів // Засоби навчання та науково – дослідницькі роботи: Збірник наукових праць – Х.: ХНПУ, 2005. – Вип. 23. – С. 116 – 124.

28.   Русова С.Ф. Вибрані педагогічні твори. – К.: Освіта, 1996. – 303с.

29.   Савченко О. Школа культури – діалог з В.О.Сухомлинським // Початкова школа. - 2006. - № 12. – С. 1 – 5.

30.   Сирітка Г. Виховання естетичних поглядів молодших школярів // Початкова освіта. - 2002. - № 13 – С. 8.

31.   Стеценко К.Г. Луна: Збірник пісень для сім’ї і школи. – К., 1907. – 93 с.

32.   Сухомлинский В.О. Вибрані твори в 5-ти томах. – К.: Радянська школа, 1977.

33.   Чуриліна Л.М. Морально-естетичне виховання підлітків засобами шкільного театру ляльок: Дис...канд. пед. наук. – К., 1995. – 250 с.

34.   Шацкий С.Т. Работа для будущего. Документальное повествование/ Сост.В.И.Малинин, Ф.А.Фрадкин. – М.: Просвещение, 1989. – 400 с.

35.   Шиманська І.Ф. Леся Українка про освіту та виховання. – К.: Радянська школа, 1973. – 112с.

36.   Шмит Ф.И. Искусство как предмет обучения // Путь просвещения. – 1923. - № 1. – С.1 – 63.

37.   Эстетика / Под.ред. А.А.Радугина. – М.: Просвещение,1998. – 400 с.

38.   Эстетическое воспитание в начальной школе / Под ред В.Н.Шацкой. - М.: Издательство АПН РСФСР, 1959. – 246 с.

39.   Эстетическое воспитание детей . – Свердловск, 1975. – 150 с.

40.   Эстетическое воспитание школьной молодежи / Под ред. Б.Т. Лихачова. – М.: Высшая школа, 1981. – 178 с.

41.   Юник Д. Оволодіння музичним матеріалом в процесі інструментальної підготовки школярів // Рідна школа. – 2006. - № 3. - С. 55 – 57.

42.   Яновська Н. Мистецтво навчання або навчання через мистецтво // Початкова школа. - 2005. - № 9. - С. 47 – 49.


Информация о работе «Естетичне виховання молодших школярів в процесі навчання»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 77310
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
50363
4
0

... ї та позакласної діяльності. Предмет дослідження – методика статевого виховання дітей молодшого шкільного віку Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні змісту, форм та методів статевого виховання молодших школярів в процесі навчання у середній загальноосвітній школі. Виходячи з предмета і загальної мети дослідження, необхідно було розв’язати ряд конкретних завдань, зокрема: ...

Скачать
121034
0
6

... і зміни. Слід стежити за тим, щоб гра з шумовими ефектами не перетворювалась в самоціль. Потрібно спонукати дітей прислухатися до музики, грати виразно, оцінювати результати своїх зусиль. Отже, музично-ритмічне виховання – це процес, направлений на організацію рухової активності дітей, виховання певних ритмічних навичок, усвідомлення учнями естетичної виразності ритму як елемента музичної мови. ...

Скачать
189931
3
0

... ї організації музичних занять, при якій би активізувалося емоційне сприймання музичного матеріалу, інтерес та участь дітей у різних видах музичної діяльності. Розділ 2. Мультимедія як новітній засіб вирішення завдань музичного виховання молодших школярів 2.1 Методика проведення уроку музики у початковій школі з використанням мультимедійного посібника Урок музики - основна форма організації ...

Скачать
119873
1
1

... іювання; за часткової допомоги вчителя; абсолютно самостійно). На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні патріотичної вихованості молодших школярів засобами трудового навчання: низький середній і високий. Низький рівень відображає слабку емоційність, яка характеризується байдужістю учнів до об’єктів народного мистецтва, ...

0 комментариев


Наверх