Навигация
Проблеми та способи вирішення взаємозв'язку ринку освітніх послуг і ринку праці
21785
знаков
0
таблиц
2
изображения
3. Проблеми та способи вирішення взаємозв'язку ринку освітніх послуг і ринку праці
Сьогодні значною є невідповідність потреби ринку праці у фахівцях із вищою освітою обсягам їх підготовки, оскільки поширення вищої освіти орієнтується передусім не на потреби економіки, а на необґрунтований попит молоді на певні спеціальності.
Наслідком є зростання безробіття серед випускників вищих навчальних закладів, збільшення соціального напруження в суспільстві. Масовими у вищих навчальних закладах І і ІV рівнів акредитації є випуски фахівців за спеціальностями «Бухгалтерський облік», «Правознавство», тоді як ринок праці перенасичений бухгалтерами, юристами, економістами. Наприклад, зараз навантаження на одну вакансію бухгалтера в середньому по Україні становить понад 20 осіб [8]. Так, лише в Луцьку бухгалтерів готують шість вищих навчальних закладів ІІІ–ІV рівня акредитації та чотири І–ІІ рівня акредитації. До того ж проблема невідповідності попиту на робочу силу її пропозиції на регіональних ринках ускладнюється регіональними диспропорціями. Не менш важливою причиною дисбалансу на ринку праці є особисті фактори, зокрема такі, як низький рівень поінформованості студентів та випускників вищих навчальних закладів про вимоги на ринку праці та вибір «престижних» спеціальностей без урахування реальних можливостей працевлаштування після закінчення навчання.
Одним із важливих складників ринку праці є якість робочої сили. Роботодавці зацікавленості не тільки у фахівцях, а насамперед у висококваліфікованих працівниках, які володіють новітніми технологіями, знають сучасну техніку й обладнання. І завдання вищого навчального закладу – готувати таких фахівців. Якість підготовки залежить від багатьох чинників. Це і стан навчальної бази, і професійний рівень викладача, і здібності та мотивація до опанування професійних навичок самого студента. Тому на державному рівні вкрай потрібно здійснити комплекс заходів щодо забезпечення економічних і соціальних гарантій діяльності педагогічних працівників, створення умов для підготовки фахівців відповідно до вимог ринку праці.
Безумовно, пріоритетною у відносинах на ринку праці є позиція роботодавців. Однак зараз більшість роботодавців розуміють її дуже вузько, вважаючи, що майже всі випускники вищих навчальних закладів є недостатньо кваліфікованими і не в змозі виконувати в повному обсязі на належному рівні поставлені виробничі завдання. Аргументом при цьому слугує недостатність у випускників практичних навичок, тим часом як самі роботодавці майже не вживають заходів для надання можливості проходження студентами вищих навчальних закладів виробничої практики, не дбають про співпрацю з навчальними закладами.
Ураховуючи зростання вимог роботодавців до рівнів знань і умінь випускників, слід визначити і таке явище, як дискримінація на ринку праці. У теоріях ринкової дискримінації наявні різні причини і механізми, які сприяють відтворенню соціальної нерівності в розподільчій системі ринкового механізму. В економічній теорії виділено декілька людей соціальної дискримінації на ринку праці.
Одна із них – модель особистих упереджень Г. Беккера [10]. Ця модель дає макроекономічну інтерпретацію дискримінаційного вибору роботодавців, соціальні стереотипи яких є підґрунтям їх економічних рішень у процесі найму робочої сили. Проте слід зауважити, що автор цієї моделі визначає факт дискримінації лише за етнічною та демографічною ознаками. На думку автора статті, слід окремо виділити дискримінацію на ринку праці стосовно випускників вищих навчальних закладів. При цьому тут виникають найрізноманітніші варіанти дискримінаційних переваг: по-перше, у ставленні роботодавця як такого; по-друге щодо кадрової політики адміністрації, яка не відповідає уявленням випускників вищих навчальних закладів.
Найважливішим дискримінаційним чинником є так зване «спотворення інформації» у процесі працевлаштування. Це має стосунок як до працівника, так і до роботодавця. Ідеться про те, що методи отримання, обробки та інтерпретації інформації у процесі прийняття рішень не є абсолютно надійні. Ця обставина пояснюється так: отримана на ринку інформація про параметри робочої сили має імовірний характер, що передбачає оцінювання індивідуальних якостей випускників ВНЗ на підставі екстраполяції «типово статистичних» випадків. Унаслідок цього інформація про якість робочої сили, яка концентрується у роботодавців, становить статистику вибірки, яка відображає найбільш типові переваги кадрового відбору з його сторони. І якщо навіть уявити, що переваги роботодавця базуються на об’єктивних критеріях, отримана ними інформація не може бути підставою для правильної оцінки професійних здібностей випускника вищого навчального закладу як конкретного претендента на одне робоче місце. Однак в умовах конкурентного ринку це призводить не лише до витрат зі сторони молодого фахівця, а й до невиправданих затрат суто економічного характеру самого роботодавця. Наприклад, якщо припустити, що кваліфікація випускника вищого навчального закладу не поступається категоріям фахівців, які мають переваги, то дискримінуючи роботодавці жертвують прибутками заради своїх упереджень.
Ураховуючи вищенаведене, вважаємо, що для ліквідації негативних протиріч слід забезпечувати взаємодію ринку праці та ринку освітніх послуг шляхом вивчення їх стану та розробки короткострокових прогнозів щодо можливостей працевлаштування. Для цього слід активізувати участь вищих навчальних закладів у вирішенні проблеми подолання дисбалансу ринку освітніх послуг та ринку праці, забезпечення економіки країни висококваліфікованою робочою силою. Як показує світовий досвід, маркетингові служби вищих навчальних закладів, котрі вивчають потреби ринку праці, вимоги роботодавців, мають стати невід’ємним складником структури управління вищого навчального закладу.
Маркетингова служба вищого навчального закладу повинна включати такі відділи: збору інформації та маркетингових досліджень, працевлаштування випускників, маркетингових комунікацій, планування підготовки за новими спеціальностями. Відділ збору інформації та маркетингових досліджень здійснює збір інформації, проводить маркетингові дослідження й аналізує зібрану інформацію. Відділ маркетингових комунікацій виконує такі функції, як реклама та налагодження зв’язків із громадськістю. Функціями відділу планування підготовки фахівців за новими спеціальностями є:
- визначення функцій, типових завдань і умінь, якими повинен володіти фахівець;
- внесення пропозицій до навчальної частини щодо рекомендованих для вивчення навчальних дисциплін. Достатність повноважень керівника служби маркетингу, ступінь використання керівництвом маркетингових досліджень, стан прогнозування і планування маркетингу, організаційна здатність щодо прогнозування потреб у нових фахівцях сприятимуть удосконаленню однієї із головних умов взаємодії і взаємозв’язку ринку освітніх послуг та ринку праці.
Висновки
У результаті проведеного дослідження можна зробити такі висновки:
- по-перше, "ринок знань"– це сфера формування попиту та пропозиції на інтелектуальні продукти і послуги.
- по-друге, необхідно виходити з того, що "маркетинг знань", має в собі сукупність взаємопов'язаних і взаємообумовлених категорій. Тобто "знання" як економічна товарна категорія є системним поняттям, котре можна розкрити тільки комплексно.
- по-третє, фундамент нової економіки дає змогу говорити про нову роль знань, а саме як перетворення їх на важливіший фактор виробництва поруч із природними ресурсами, працею і капіталом; зростання значення людського капіталу та інвестицій в освіту і підготовку кадрів; важливість науки для забезпечення конкурентоспроможності та економічного зростання;
Співвідношення цих факторів відносно знань визначається платністю чи безкоштовністю цих послуг для індивідуального споживання.
Розміри такої вигоди індивідуальний споживач зіставляє з витратами, що він має понести для одержання тих чи інших знань.
Для вирішення проблеми взаємозв’язку ринку праці й ринку освітніх послуг потрібно:
1) розробити нові підходи щодо механізму взаємодії вищого навчального закладу та підприємств із питань забезпечення підготовки кадрів, відповідальності роботодавців за використання кваліфікованої робочої сили;
2) розробити механізм працевлаштування випускників вищих навчальних закладів із пристосуванням певного організаційно-розпорядчого механізму до умов ринкової економіки в суспільстві.
Список використаної літератури
1. Агабекян Р. Я., Авагян Г. Л. Современные теории занятости: Учеб. пособ. для вузов.– М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001.– 190 с.
2. Богиня Д. Концентуальні підходи до визначення конкурентоспроможності робочої сили на ринку праці //Україна: аспекти пр.– 2009.– № 6.– С. 3–8.
3. Карлін М. І. Фінансове забезпечення закладів соціокультурної сфери // Фінанси України.– 2009.– № 1.– С. 43–45.
4. Кратт О. А. Оцінка наслідків зміни кон’юнктури ринку послуг вищої освіти на діяльність вищого навчального закладу // Наук. вісн. Нац. гірничого ун-ту.– Д.: Вид-во НГУ, 2005.– № 4.– С. 45–54.
5. Куценко В., Удовиченко В., Опалєва І. Освіта як фактор стабільності та національної безпеки України //Економіка України.– 2008.– № 1.– С. 12–21.
6. Панкрухин А. П. Маркетинг образовательных услуг и маркетинговое образование: проблемы и перспективы в России // Наук. вісн. Нац. гірничого ун-ту.– Д.: Вид-во НГУ, 2005.– № 5.– С. 5–10.
7. Патора Р. Ринок освіти в системі кадрового забезпечення стратегічного розвитку країни.– Л.: Вид-во Нац. ун-ту “Львів. політехніка”, 2002.– 338 с.
8. Петрова Т. Ринок освітніх послуг і ринок праці: проблеми взаємозв’язку та взаємодії // Україна: аспекти пр.– 2006.– № 34.– С. 3–7.
9. Статистичний щорічник “Волинь – 2005”.– Луцьк: Гол. упр. статистики
10. Becker G. The Economics of Discrimination.– Chicago, 19711971 // Цит. за: Р. Эренберг, Р. Смит. Современная экономика тр.– М., 2006.– С. 463–469.
Похожие работы
... ї моделі економіки і способів її побудови; на визначенні пріоритетних цінностей та економічного порядку, який повинен забезпечувати реалізацію цієї моделі. Тому розроблення філософії взаємодії держави і ринку передбачає дослідження багатогранності цього процесу, урахування впливу інституційного середовища на конкретну модель економіки. Без визначення цілей, цінностей у суспільстві неможливо ...
... ів є актуальною, оскільки на її основі реально можна розробити формувальні, розвивальні та оздоровчі структурні компоненти технологічних моделей у цілісній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків. На основі інформації, яка отримана в результаті діагностики, реалізується методика розробки ефективних критеріїв оцінки інноваційних ...
... -методичних центрів ПТО, маркетинґові служби ПТНЗ). Комплексний підхід у спільній роботі вищезазначених структур ринку праці і ринку освітніх послуг передбачає розробку проекту дій, розробку прогнозно-аналітичного обґрунтування і впровадження методичного забезпечення. Розробку методичного забезпечення прогнозування професійно-кваліфікаційної структури робочої сили та додаткової потреби в кадрах ...
... ів до цього процесу, що дозволить нам дослідити соціальний аспект проблеми формування ринку праці. Що стосується методів наукового пізнання, то для вивчення проблеми формування ринку праці в сучасних умовах будуть використані загальнонаукові методи. Одним із них є абстрагування. Це процес уявного виділення, розчленовування окремих ознак і властивостей. Цей метод буде використаний при уточненні ...
0 комментариев