Зміст

 

Вступ

1. Зв'язок ринку знань із ринком праці в Україні

2. Попит на знання та їхня пропозиція на ринку праці

3. Проблеми та способи вирішення взаємозв'язку ринку освітніх послуг і ринку праці

Висновки

Список використаної літератури


Вступ

 

Актуальність теми. Проблема взаємодії ринку праці та ринку освітніх послуг є важливою та актуальною сьогодні. Без її вирішення неможливе формування якісно нової робочої сили, забезпечення кваліфікованими кадрами економіки країни. Однак перехідний період до ринкової економіки виявив таку проблему, як невідповідність параметрів функціонування ринку освітніх послуг потребам ринку праці. Незважаючи на те, що останнім часом намітилася позитивна тенденція розвитку ринку праці (збільшились обсяги зайнятості населення та знизився рівень безробіття), незайнятість випускників вищих навчальних закладів є значною. Отож змарновано кошти, зокрема державні, випускники не можуть реалізувати набуті професійні знання, а підприємства не одержують кваліфікованих фахівців. Так, за даними Волинського обласного управління статистики, потреба підприємств у працівниках у 2003–2005 р. зросла на 132,9 %, із них у керівниках – на 163 %; професіоналах – на 163 %; фахівцях – на 112,1 %; працівниках сфери обслуговування – на 147,3 %; кваліфікованих робітниках – на 104,2 % [9].

Потреба дослідження проблем взаємодії ринку праці та ринку освітніх послуг випливає із принципових засад формування обох ринків. Теоретичні положення функціонування ринку праці висвітлено в працях Г. Агабекяна, Г. Авагяна, Д. Богині, Т. Петрової та ін. [1; 3, 2; 8].

Мета роботи – з’ясувати проблеми взаємодії та взаємозв’язку ринку праці й ринку освітніх послуг та запропонувати способи їх вирішення. Задля досягнення мети слід розв’язати такі завдання:

1) проаналізувати причини дисбалансу на ринку праці;

2) з’ясувати дискримінаційні чинники на ринку праці стосовно випускників вищих навчальних закладів;

3) запропонувати основні напрями діяльності маркетингової служби вищого навчального закладу.


1. Зв'язок ринку знань із ринком праці

Основа ринкових відносин – це купівля – продаж товарів і послуг, котрим історично і логічно передує категорія «знання». Знання – це все те, що втілює в собі певну корисність (явище, предмет, продукт праці) та задовольняє певну людську потребу і відповідає інтересам, цілям і прагненням людей [4, с.45-54]. Товар, за визначенням Д. Богиня, – це все, що може задовольняти потребу та пропонується на ринку з метою привернути увагу, придбання, використання чи споживання [2, с. 3-8]. Товаром можуть бути як матеріальні, так і нематеріальні блага, послуги.

В той же час, варто відмітити дуже змістовне зауваження відомого вченого в галузі маркетингового менеджменту Агабекяна, який стверджує, що «найважливіше завдання будь-якої компанії або фірми – створення своїх споживачів» [1, с.190]. У нашому випадку, це формування фірмою свого знаючого працівника – створення власного носія знань на фірмі.

Трудові прийоми і методи завжди відтворюються працівником як його власні здібності, як інноваційні компоненти, – своєрідні інформаційні «додавання»[6, с.5-10]. У цьому зв'язку викликає інтерес зауваження І.Едвінсона, висловлене ним у контексті аналізу так званого «локалізованого виробництва», коли групи робітників сконцентровані «у вузьких межах промислового міста або густонаселеного індустріального району». Говорячи про вигоди, що вилучають працівники «від близького сусідства один з одним», Петрова Т. зазначає: «...Достоїнства винаходів і удосконалень в машинному обладнанні та технологічних процесах і в загальній організації виробництва одразу ж піддаються обговоренню: якщо один запропонував нову ідею, її підхоплюють інші й доповнюють власними думками, і вона, таким чином, стає джерелом, що у свою чергу породжує нові ідеї» [8, с.582].

Варто віддати належне проникливості Р. Сміт, – він помітив головне у співробітництві та спілкуванні працівників – продукування «нових ідей» [10, с.463-469]. Зрозуміло, його цікавив суто ринковий ефект цих удосконалень і винаходів. Проте характерним є те, що він не виносить процес виникнення нових ідей «за дужки» спільної праці (у всякому разі – спілкування працівників споріднених професій) і не відносить інновації тільки на рахунок вчених, інженерів і підприємців. Можна сказати, що Р. Сміт знав про спільну працю більше своїх пізніших послідовників, зокрема, творців теорії прав власності, для яких підприємство (фірма) є всього лише «чорною скринькою», своєрідним центром витрат» [10, с.463-469].

У більшості західних підручників з економіки в розділах, присвячених теорії знань, є присутнім аналіз рівня заробітків працівників залежно від віку і рівня освіти. Зокрема, С. Фішер і Р. Дорнбуш у своїй праці «Економіка» демонструють таку залежність (рис.1). Кожна з кривих показує величину доходів осіб різних вікових груп з відповідним рівнем освіти в 2009 р.

Вік 1 : 18 – 21; 2 : 25 – 34; 3 : 35 – 44; 4 : 45 – 54; 5 : 55 – 64 6 : 65 і вище.

Рис.1. Криві залежностей річних доходів чоловіків від віку з різним рівнем освіти у США за 2009 рік (тис. дол. США).

Рис. 1 ілюструє два ключових фактори. По-перше, працівники заробляють у середньому настільки більше, наскільки вищий їх освітній рівень. По-друге, ступінь крутизни кривих найбільш висока для молодих людей, особливо на графіках, що відповідають вищому рівню освіти. З віком залежності набувають більш пологого вигляду, (що компенсується набутим досвідом), а деякі навіть зменшуються при наближенні до пенсійного віку.

Отже, знання – це вид інтелектуальної діяльності, за якої створення корисного ефекту збігається за часом із його споживанням.

Визнати, що товарною продукцією навчальних закладів є знання і вміння, а також фахівці – це значить визнати, що можна продати – купити знання і вміння, спеціалістів як робочу силу. Але ж відомо, що і знання і вміння не продаються і не купляються, вони є надбанням власної праці індивіда, як носія знань. Спеціалісти не продаються і не купуються ще з часів кріпацтва. Щодо робочої сили, то вона теж не продається, продається тільки її послуга – праця, але не вищим навчальним закладом, а безпосереднім її носієм – людиною, яка пройшла спеціальний курс навчання і отримала відповідні знання. Основною продукцією навчальних закладів є нематеріальна (інтелектуальна) послуга особливого роду, що створює корисний результативний ефект, невтілений у матеріально-речову форму. І цією послугою виступають знання [8, с.3-7].


Информация о работе «Проблеми взаємодії та взаємозв'язку ринку праці й ринку освітніх послуг»
Раздел: Маркетинг
Количество знаков с пробелами: 21785
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 2

Похожие работы

Скачать
823470
10
9

... ї моделі економіки і способів її побудови; на визначенні пріоритетних цінностей та економічного порядку, який повинен забезпечувати реалізацію цієї моделі. Тому розроблення філософії взаємодії держави і ринку передбачає дослідження багатогранності цього процесу, урахування впливу інституційного середовища на конкретну модель економіки. Без визначення цілей, цінностей у суспільстві неможливо ...

Скачать
664560
27
18

... ів є актуальною, оскільки на її основі реально можна розробити формувальні, розвивальні та оздоровчі структурні компоненти технологічних моделей у цілісній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків. На основі інформації, яка отримана в результаті діагностики, реалізується ме­тодика розробки ефективних критеріїв оцінки інноваційних ...

Скачать
84940
4
0

... -методичних центрів ПТО, маркетинґові служби ПТНЗ). Комплексний підхід у спільній роботі вищезазначених структур ринку праці і ринку освітніх послуг передбачає розробку проекту дій, розробку прогнозно-аналітичного обґрунтування і впровадження методичного забезпечення. Розробку методичного забезпечення прогнозування професійно-кваліфікаційної структури робочої сили та додаткової потреби в кадрах ...

Скачать
60789
1
0

... ів до цього процесу, що дозволить нам дослідити соціальний аспект проблеми формування ринку праці. Що стосується методів наукового пізнання, то для вивчення проблеми формування ринку праці в сучасних умовах будуть використані загальнонаукові методи. Одним із них є абстрагування. Це процес уявного виділення, розчленовування окремих ознак і властивостей. Цей метод буде використаний при уточненні ...

0 комментариев


Наверх