Навигация
4. Шацьке поозер’я
Біля селища Шацьк знаходиться група озер (біля 30), загальна площа яких складає 70 квадратних кілометрів. Територію, на якій розташовані озера, називають Шацьким приозер’ям. Цей по справжньому унікальний куточок природи об’єднав у собі всю чарівну красу Волинського краю.
Шацька озерна група – одна з найбільших у Європі.
На території Шацького національного природного парка розташовано 21 живописне озеро.
Відносно походження Шацьких озер науковці не мають однакової думки. Академік Павло Аполлонович Тутковський в 1899 році провів перші геологічні та лимногічні дослідження озер і пов’язав їх походження з дією лідника. І дійсно, уздовж берегів озер можна спостерігати валуни, принесені титанічною силою лідника, який надходив сюди декілька мільйонів років тому зі Скандинавських гір.
Обриси берегової лінії озер не дуже виразні – низькі, пологі, складені піщаними, піщано-гальковим і біогенним матеріалом; є заболочені ділянки. Сипучі піски, крейдяний мергель та вапняки надають їм особливу своєрідність і неповторність. Сосни перемежовуються з березами, грабами та дубами, підступають до самої води. Живлення озер складається переважно за рахунок атмосферних опадів та підземних вод, а також шляхом водообміну по канальній системі, яка з’єднує деякі озера. Літом вода в озерах добре прогрівається, зимою Шацькі озера замерзають.
Мінералізація води в озерах помірна, або знижена, її величина коливається від 75 – 125 до 200 – 250 мл\л. Колір води у озерах змінюється від жовтувато-зеленого, до смарагдово-зеленого у глибоких. Дно вкрите переважно піщано-мулистими відкладами, торфовими й сапропелевими мулами.
В озерах водиться 31 вид риб: вугор, окунь, щука, лин, лящ, плітка, карась, короп, сом, в’юн, а також акліматизовані види – канадський сом, форелеокунь, чудський сиг, судак, сазан амурський. В окремих озерах водяться раки.
Шацькі озера в стадії старіння. Вони міліють, їх глибина, за винятком деяких, не перевищує 10 метрів. Порозші очеретом і осокою, біля берегів вкриті ряскою та водяними ліліями, насторожливо охороняють вони свою дзеркальну тишу, яку тимчасово порушують тільки крики диких птахів або сплески риби.
5. Коротка характеристика основних озер
Озеро Климівське – озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області, за 1,5 км на північний захід від с. Пульмо. Довжина 0,8 км, ширина 0,4 км, площа 0,32 квадратних км, пересічна глибина 1,5 м (максимальна 3 метри). Улоговина має видовжено-овальну форму. Береги низькі, порослі чагарником та кугою озерною. Живиться атмосферними опадами. Взимку замерзає. Дно замулене, торф’янисте. Серед водяної рослинності – глечики жовті, рдесники. Розведення судака, в’юна, щуки, коропа та інших видів риб. Береги озера – місце гніздування диких качок, лебедів та гагар.
Озеро Кримне – озеро карстово походження у Любомльському районі Волинської області, за 2 км від с. Мельники. Каналом сполучене з верхів’ям р. Рита. Довжина 2 км, ширина до 0,72 км, площа 1,44 квадратних км, глибина до 6 м. Улоговина неправильної видовженої форми. Береги переважно низовинні, подекуди заболочені. Живиться атмосферними опадами та підземними водами. Взимку замерзає. Дно пісчане, на окремих ділянках замулене. Є рідкісні рослини – латаття, орхідеї. Водиться 25 видів риб(зокрема судак, щука, лящ, плітка, в’юн, канадський сом, короп), є раки. На берегах – місця гніздування куликів, диких качок та інших птахів.
Озеро Линовець – озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області на південь від с. Світязь у групі Шацьких озер. Каналами сполучене з о. Світязье. Довжина 0,22 км, пересічена ширина до 0,91 км, площа 0,02 квадратних км, пересічна глибина 0,9 м., найбільша – 1,5метри. Улоговина округлої форми. Береги низькі, заболочені. Живиться атмосферними опадами та підземними водами та за рахунок водообміну з іншими озерами. Вода в озері Линовець чиста, з буроватим відтінком. Біля берегів заростає очеретом, осокою, кугою озерною. Водяться щука, лящ, карась, є раки. Рибальство. У прибережних заростях – гніздування птахів.
Озеро Луки – озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області, біля села Затишшя у групі Шацьких озер. Каналом сполучене з озером Світязьке і Острів’янським озером, протокою з озером Перемут. Довжина близько 6 км, ширина понад 3 км, площа 6,8 квадратних км, пересічна глибина 2,1 м., максимальна – 3,2 м.. Улоговина видовжена, складної форми. Береги дуже розчленовані, низькі, заболочені. Живиться підземними і поверховими водами та за рахунок водообміну з іншими озерами. Дно у східній частині вкрите замуленим піском, у західній і центральній частині - шаром шапропелю. Поширена водяна і водно-прибрежна рослинність. Озеро відзначається високою біологічною продуктивністю. З риб водяться карась, лин, лящ, окунь, вугор, щука, акліматизовано зокрема білого амура. На берегах Луки – гніздування птахів, у тому числі лебедів.
Озеро Люцимир – озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області у групі Шацьких озер. Сполучене з озерами Великим Чорним і Круглим. Довжина близько 2,97 км, ширина понад 2 км, площа 4,3 квадратних км, пересічна глибина 4,1 м., максимальна – 11,2 м.. Довжина берегової лінії 8,7 км. Улоговина округлої форми. Береги переважно низькі, пісчано-мулисті, східні – заболочені, торф’янисті. Живиться атмосферними і ґрунтовими водами. Взимку замерзає. Прозорість води 1,6 метра. Дно переважно рівне зі зниженням у північній частині улоговини. Донні відклади представлені пісками, глинистим мулом та шаром шапропелю. З водяної рослинності поширені очерет звичайний, куга озерна, стрілолист звичайний, елодея канадська, рдесники та інші. Водяться карась, лин, лящ, короп, щука, акліматизовано вугра, розводять водоплавну птицю. Має місце забруднення озера стічними водами, що прискорює процес євтрофування водойми. На північному березі озера Люцимир – смт. Шацьк; місця відпочинку.
Озеро Острів’янське – озеро льодовикового походження у Любомльському районі Волинської області поблизу с. Острів’я. Довжина 2,6 км, ширина до 1,7 км, площа 2,5 квадратних км, глибина до 3,8 м.. Улоговина має неправильну видовжену форму. Північно-західні береги заболочені, західні – підвищені. Взимку замерзає. Дно мулисте, подекуди заростає водяною рослинністю. З риб водяться щука, лящ, плітка, короп. На берегах – гніздування водоплавних птахів. Рибальство.
Озеро Перемут – озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області на схід від озера Луки, з яким сполучене каналом. Довжина 1,9 км, ширина до 1,4 км, площа 1,5 квадратних км, глибина понад 3,5 м.. Улоговина має форму неправильного трикутника. Береги низькі, заболочені. Живлення мішане. Взимку замерзає. Дно вкрите сапропелевим мулом. З риб водяться лин, лящ, окунь, вугор та інші.
Озеро Пісочне – озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області 2,5 км на північний захід від с. Мельники. Довжина 2 км, ширина 1,9 км, площа 1,38 квадратних км, пересічна глибина близько 7 м, максимальна понад 16 метрів. Улоговина округлої форми. Береги пісчані, низькі. Живиться поверхневими і підземними водами. Вода чиста, прозора. Взимку замерзає. З риб водяться лящ, карась, щука, короп та інші. Акліматизують окремі види риб (зокрема форелеокуня). Місце відпочинку та туризму.
Озеро Пулемецьке – озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області, поблизу села Пулемець. Довжина 6 км, ширина 3,6 км, площа 16,3 квадратних км, пересічна глибина 4 м., максимальна – 19 м.. Улоговина має форму неправильного овалу. Південний та південно-західний береги підвищені, пісчані, поросли лісом, північний та північно-східний – низькі, заболочені. Живлення мішане. Каналом сполучене з Острів’янським озером. Дно пісчане, вкрите на окремих ділянках зеленим мулом. Прибережна смуга заростає очеретом, поширені водорості. Водяться карась, окунь, щука, сом, в’юн, акліматизовано чудського сига.
Озеро Світязьке (Світязь) – озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області за 2,5 км на захід від смт, Шацьк. Каналами сполучене з озером Луки. Довжина близько 9,3 км, ширина 4,8 км, площа 27,5 квадратних км, пересічна глибина 7 м., максимальна – 58,4 м., об’єм води 190,7 млн. куб. м. Довжина берегової лінії 30,2 км. Улоговина видовжена, неправильної форми. Береги низькі, пісчані (ширина пляжів від 5 до 50-60 метрів), подекуди трапляються галька і валуни, окремі ділянки заболочені. Є затоки (найбільша – Бужня та Лука); серед озера острів площею понад 7 гектарів. Живиться атмосферними і ґрунтовими водами, а також за рахунок водообміну з озерами. Влітку вода добре прогрівається, стала температура + 9 градусів на глибині 15-17 метрів. Взимку озеро замерзає. Прозорість води 3-5,4 м, пересічна мінералізація 0,18 г\л. На дні сапропелеві мули, пісчані та глинисті відклади, у місцях карстових западин – мергелі і вапняки. З водяної рослинності поширені очерет звичайний, рогіз широколистий, осока пухнаста, жовтець язиколистний, рдесник плаваючий, куга озерна, глечики жовті, латаття біле, елодея канадська та інші. Водяться вугор, лящ, короп, сом канадський, карась, сиг. Рибальські господарства. Район туризму, численні місця відпочинку.
Озеро Соминець – озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області за 3,5 км на північний захід від смт. Шацьк. Довжина 1,25 км, ширина 0,55 км, площа 0,46 квадратних км, пересічна глибина 1,4 м., максимальна – 3,2 м.. Довжина берегової лінії 3,17 км. Улоговина видовжена, неправильної форми. Береги, крім південно-східних піщаних, заболочені, поросли очеретом і чагарником. Живиться атмосферними і підземними водами. Взимку замерзає. Прозорість води 1,2 – 1,3 метра, пересічна мінералізація 0,33 г\л. Дно озера рівне, вкрите шапропелевим мулом зеленкуватого кольору завтовшки понад 5 метрів. Водяться карась, лин, лящ, короп, щука, окунь, є раки. Використовують для рибальства.
Озеро Велике Чорне – озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області на півдні смт. Шацьк. Довжина 1,35 км, ширина 0,55 км, площа 0,71 квадратних км, пересічна глибина 2 м., максимальна – 3,2 м. Улоговина неправильної овальної форми. Довжина берегової лінії – 3,5 км. Береги переважно низькі, заболочені, поросли очеретом і чагарником, північні підвищені і пісчані. Живиться атмосферними і підземними водами. Взимку замерзає. Прозорість води 1,2, пересічна мінералізація 0,29 г\л. Донні відклади представлені пісками, глинами та сапропелевими мулами (товщина коливається від 3,5 до 7,5 метрів). Водяться карась, щука, окунь, вугор, лин, сом. Рибальство. Західні місця для відпочинку.
Похожие работы
... мешкають представники 124 видів тварин, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією, 15 видів, віднесених до "червоного" списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), 29 видів вважаються регіонально рідкісними. Фауна заповідника потребує подальшого вивчення. 2.2 Національні природні парки 2.2.1 Швацький національний природний парк Перший національний природний парк на ...
... за якими відводиться особлива увага. Вони розміщені окремими ареалами і, правда, досить невеликими площами, хоча всі можливості ще не використані. Отже, в ході дослідження соціофункціонального значення лісових ландшафтів Волинської області ми виявили їх важливість, необхідність їх раціонального використання, потенціальні можливості, шкідливість скорочення площ лісів. Не варто випробовувати ...
... економічного зростання. Вони передбачають різноманітні переваги особливостей туристсько-рекреаційного потенціалу єврорегіону "Буг". Висновки Як відомо, Волинська область багата на розвідані і нерозвідані рекреаційно-туристичні ресурси. В області проведена оцінка туристично-екскурсійних об'єктів за методикою, яка дозволяє поділити їх на три категорії важливості. До 1-ї категорії відносяться ...
... і санаторії 202 41 Санаторії-профілакторії 568 55 Будинки відпочинку і пансіонати 342 116 Бази відпочинку 2236 318 Турбази 165 91 У с ь о г о 7850 1509 Висновок Нині потенціал рекреаційних ресурсів України використовується недостатньо. З 9 млн га потенційно придатних ландшафтних ресурсів використовується для всіх видів відпочинку 1,7 млн га, або 18,95 %. Це забезпечує ві ...
0 комментариев