Навигация
Вплив національних культур на прийняття управлінських рішень
24740
знаков
1
таблица
0
изображений
3. Вплив національних культур на прийняття управлінських рішень
Висхідні положення для самостійного опрацювання другого питання теми полягають у такому. Одна з прикрих помилок – думати, що "люди всюди однакові". Насправді представники інших культур різняться релігійними переконаннями, ціннісними пріоритетами, ставленням до правових норм, способом прийняття рішень, часовим відчуттям, методами використання простору, мімікою, жестами і своїми манерами. Ці відмінності можуть призвести до непорозуміння в міжнародних ділових відносинах, особливо якщо, крім цього, існують мовні бар'єри. У багатьох країнах, наприклад, жінки все ще не відіграють помітної ролі в бізнесі. У результаті жінки-адміністратори американських фірм, що працюють з іноземними компаніями, можутьвиявити, що їх усунули від участі в прийнятті важливих рішень.
Тому, по-перше, важливо принципово відрізняти східну і західну культури прийняття рішень; по-друге, важливо розрізняти вплив конкретних національних культур на прийняття рішень.
У східній культурі наголос робиться на правильному формулюванні проблеми. Головна увага при цьому приділяється процесу усвідомлення суті проблеми і доцільності її розв'язання на основі консенсусу (абсолютної згоди). Коли згоди досягнуто, процес прийняття рішення просувається значно швидше, оскільки єдине розуміння проблеми практично виключає виникнення суперечностей. При цьому значною в процесі прийняття рішень є орієнтація на групову роботу, де цінується конформізм і співпраця. Процес групового прийняття рішень в Японії має чимало особливостей, які дістали назву «рингісей». Він полягає у тривалому попередньому накопиченні виконавчими керівниками значного обсягу інформації і суджень підлеглих до моменту прийняття рішення. Згода підлеглих або їхня думка формально підтверджується особливою печаткою – ханкою.
Західна культура прийняття рішень базується на обґрунтуванні кращих варіантів дій та якнайшвидшій їх реалізації. Дуже часто в західній культурі спочатку знаходяться шляхи розв'язання проблем і лише потім організацію переконують у користі та необхідності прийняття рішення. Акцент при цьому робиться на індивідуальному прийнятті рішення та конкретній відповідальності за його виконання.
Важливо звернути увагу і на чіткі особливості прийняття рішень в умовах певних національних культур. У цьому зв'язку наведемо порівняльні приклади прийняття рішень у різних країнах:
1. США — переважно централізоване прийняття рішень у сфері зовнішньоекономічних операцій.
Фактор:
•необхідність контролю за розвитком світових стратегій.
2. Японія — прийняття рішень шляхом консенсусу з попередніми ретельними консультаціями, а також поєднання централізованого і децентралізованого підходів до прийняття рішень.
Фактори:
• вищий менеджмент має значну владу, яка піддається перевірці з боку нижчих менеджерів;
• нижчі менеджери мають повноваження щодо огляду, аналізу, критики рекомендованих варіантів дій.
3. Великобританія — більшість організацій є досить децентралізованими.
Фактори:
•менеджери вищого рівня (upper-level) не розуміються на технічних деталях бізнесу і передають право прийняття рішень униз;
•найвищі менеджери (top-level) також залежать від середніх менеджерів у керівництві безпосереднім процесом прийняття рішення.
4. Франція — використовуються різні підходи, однак останнім часом спостерігається тенденція до централізації.
Фактор:
•вищі менеджери — випускники престижних навчальних закладів — не мають належної довіри до середніх менеджерів.
5. Німеччина — переважно централізація, автократія, ієрархія.
Фактори:
• специфічна правова система (Codetermination) потребує обговорення варіантів рішень робітниками та їх менеджерами;
• менеджери приділяють продуктивності, якості продукції і послуг більшу увагу, ніж керівництву підлеглими;
• менеджерська освіта має переважно технічну орієнтацію.
6. Скандинавські країни — децентралізація та участь.
Фактори:
• правова система подібна до німецької (Codetermination);
• головна увага менеджерів ■—•- якість трудового життя;
• важливість індивідуальності в організації.
7. Італія — використання традиційних і перевірених засобів прийняття рішень.
Фактори:
• повага до історії і традицій країни;
• світова роль римського права, що є основою сучасної системи цивільного права.
8. Єгипет — повільне і розважливе прийняття рішень.
Фактори:
• час не цінується так дорого, як на Заході, оскільки історія вважається важливішою згідно з єгипетським прислів'ям: «Все боїться часу, а час боїться пірамід»;
• процес життя цінується вище, ніж результати бізнесу.
9. Індія — рішення приймаються виключно вищими менеджерами, що не бажають ризикувати.
Фактори:
• велика дистанція влади;
• значне прагнення уникнути невизначеності.
Для подолання культурних бар’єрів фірми намагаються поширювати корпоративну культуру, забезпечуючи тісніші контакти між керівниками філій з різних країн. Часті переміщення менеджерів з однієї країни в інші розширюють уявлення цих людей і підвищують їхню відданість системі цінностей і цілей корпорації, а в результаті спрощуються процедурні питання, зменшується потреба в комунікаціях всередині управлінської піраміди і необхідність контролю за діяльністю філій. Деякі організації постійно займаються активним пошуком кращих випускників університетів з всієї Європи і спрямовує їх на роботу в кожну з трьох країн, перед тим як вони одержать призначення в штаб-квартиру корпорації.
Врахування світового досвіду та узгодження особливостей різних культур значно полегшує прийняття управлінських рішень в міжнародних компаніях.
Висновки
Управлінська діяльність у всіх її проявах і на всіх етапах, починаючи з постановки цілей і до здійснення контролю і оцінки, пов'язана з прийняттям рішень. Управлінські рішення покликані координувати спільні дії колективу, орієнтовані на забезпечення життєздатності, досягнення мети та успішний розвиток корпорації в майбутньому.
Необхідність прийняття рішення пронизує все, що робить керівник, формулюючи цілі і домагаючись їх досягнення. Тому розуміння природи прийняття управлінських рішень надзвичайно важливо для підвищення ефективності діяльності корпоративних формувань.
Взагалі, прийняття управлінських рішень – це визначені відповідальними особами, насамперед керівниками, дії, спрямовані на подолання проблеми, що виникли, наприклад, у зв'язку з невиконанням планових показників, несподіваними змінами в зовнішньому середовищі і т. ін. Прийняття рішень є завершальною фазою – інструментом тонкого настроювання планування як для національних, так і міжнародних компаній. На різних рівнях і в різних країнах прийняття управлінських рішень має свої особливості. Детальної уваги потребує прийняття управлінських рішень на рівні транснаціональних корпорацій.
Ключовою проблемою прийняття рішень у міжнародних корпораціях є співвідношення між централізацією і децентралізацією. За централізації рішення приймаються на вищому рівні, що забезпечує їх високу якість. За децентралізації прийняття рішень делегується вниз оперативному персоналу, що забезпечує їх гнучкість і своєчасність. Також важливого значення набуває питання прийняття управлінських рішень в різних країнах, що може призвести до міжкультурних конфліктів.
В підсумок можна сказати, що основною задачею ТНК при прийнятті управлінських рішень є
Список використаних джерел
1. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента [Текст] / М.Х. Мескон. – 3-е изд.: Пер. с англ. – М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2007. – 672с.
2. Макаренко М.В. Обгрунтування ефективних управлінських рішень на рівні підприємства [Текст]: Макаренко М.В. // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – N 12. – C.181-188
3. Яхно Т.П., Лапшина І.А. Міжнародний менеджмент [Текст]: навчальний посібник / Яхно Т.П., Лапшина І.А. – Львів: "Компакт-ЛВ", 2005.
4. Герасимова С.В. Методичне та кадрове забезпечення управління інвестиційною діяльністю акціонерних товариств [Текст]: Герасимова С.В. Актуальні проблеми економіки. - 2006. - N 12. - C.151-160
5. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності [Текст]: навч. посіб. - 3-тє вид. / О.А. Кириченко, перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2002. - 384с.
Похожие работы
... , можна згадати про такі інвестиції ТНК в економіку України: Київська область - "Кока-Кола Аматіл" Нестле у Львівську кондитерську фабрику “Світоч" (харчова промисловість), Запорізька область - ДЕУ (машинобудування), інвестиції транснаціональної компанії JTI у розвиток тютюнової галузі, Siemens У розвинутих країнах світу вільних інвестиційних ніш практично немає, тоді як у нашій країні вони є, ...
... ефективного управління грошовими ресурсами, а також доручення брокерським конторам здійснювати операції з цінними паперами підприємства на вторинному ринку як уповноваженим ділерам [14, 16]. Ще одним елементом є цикл управління корпоративним нерухомим майном. Система управління корпоративною власністю в частині об’єктів нерухомого майна базується: – знаннях про склад об’єктів корпоративної ...
... ільші ТНК по національній приналежності відносяться до «тріади» – трьом економічним центрам: США, країнам ЄС і Японії. Останніми роками активно розвивають свою діяльність на світовому ринку транснаціональні корпорації нових індустріальних країн. Галузева структура ТНК достатньо широка. 60% міжнародних компаній зайнято у сфері виробництва (перш за все вони спеціалізуються на електроніці, автомобі ...
... цього є більше можливостей, адже реклама — це основний вид його діяльності, тоді як для вас реклама — це тільки одна з численних проблем, що щодня встають в бізнесі. Пошуки рекламного агентства слід почати з розпитувань знайомих бізнесменів. Хтось з них, безумовно, підкаже, де знаходиться агентство, що спеціалізується на обслуговуванні невеликих фірм, і поділиться власним досвідом спілкування з ...
0 комментариев