План

1.  Опора психолого-педагогічної характеристики класного колективу

2.  Участь шкільного психолога в педрадах, класних і шкільних батьківських зборах

3.  Особливості роботи психологічної служби в альтернативних учбових закладах


1. Опора психолого-педагогічної характеристики класного колективу

Інструментальні дослідження, обробка і систематизація даних стали застосовуватися в психології, в рамках якої спочатку і розвинувся моніторинг як система. Проте потреба суспільства в об'єктивній інформації сприяла розширенню моніторингу. Це поняття стали використовувати в педагогіці, що розглядає моніторинг з двох позицій: як систему збору, обробки, зберігання і розповсюдження інформації про освітню систему і як засіб отримання інформації в процесі проведення наукового дослідження або організації управлінського контролю (набір методик оцінки стану системи). Використовування в дидактиці, теорії виховання, конкретних методиках викладання учбових дисциплін методів математичного аналізу дозволило дати кількісну оцінку якості освіти. Завдяки цьому з'явилася можливість визначити рейтинг учбових закладів, позначити напрями, потребуючі в особливій увазі викладачів. Разом з тим виявилися і значні труднощі. Освітня система виявилася дуже складною, багатоаспектною, щоб можна було відразу створити таку систему, яка дозволила б об'єктивно судити про стан справ.

Крім того, не можна не враховувати і таких важливих обставин, як низький рівень оплати праці, недостатнє фінансування освіти, зайвий консерватизм викладачів і їх небажання (з різних причин) займатися дослідницькою, інноваційною діяльністю.

На різних рівнях освіти робляться спроби створення системи педагогічного моніторингу, досліджуються різні аспекти педагогічної праці. Про величезний інтерес до цієї проблеми свідчать численні монографії і статті. Аналіз педагогічних видань дозволяє зробити однозначний висновок про актуальність даної проблеми. Відсутність визначеності з деяких питань, різноманіття існуючих точок зору дозволяє досліднику діяти в режимі пошуку, інновацій. Цим визначається і мета даної роботи: узагальнити і систематизувати наявні підходи, на їх основі збудувати теоретичну модель, яка може показати свою ефективність або неефективність в процесі апробації. Показником ефективності дії моделі повинне стати підвищення якості освіти. Проте це можливо тільки за умови вдосконалення процесу на основі зібраної ефективними способами об'єктивної інформації. Таким чином, про підвищення якості освіти можна говорити тільки іноді, коли результати моніторингу стануть основою для інноваційної діяльності всіх учасників (суб'єктів) освітнього процесу. А без цього неможливо витримати конкуренцію на ринку освітніх послуг, особливо в умовах демографічного спаду.

В тому розумінні, в якому розглядається моніторинг в даній роботі, суб'єктами моніторингу виступають всі учасники освітнього процесу. Ступінь їх участі різний, але всі вони (і вчителі, і учні, і батьки, і громадськість) одержують інформацію, аналізують її. Наприклад, соціум одержує відомості про освітню установу. На підставі цієї інформації формується громадська думка. Учень має уявлення про результати своєї діяльності, на підставі яких вибудовує індивідуальну траєкторію діяльності.

У свою чергу кожний суб'єкт освіти виступає як об'єкт для структур складнішого або іншого рівня.

Об'єктами моніторингу є освітній процес і його результати, особові характеристики всіх учасників освітнього процесу, їх потреби і відношення до освітньої установи.

На рівні освітньої програми об'єктами моніторингу і управління якістю можуть бути:

• процес освоєння програми, предмету;

• інтеграційні процеси в навчанні;

• процес оновлення, вдосконалення, змісту, методик, технологій навчання, засобів контролю засвоєння учбового матеріалу;

• якість освітнього процесу і т.д.


Система – безліч закономірних один з одним елементів, є певним цілісним утворенням, єдністю (Тлумачний словник). В будь-якій сфері людської діяльності неможливо добитися позитивної динаміки без усвідомлюваної (всіма або багато ким) і приймається системи. Створення теоретичної моделі системи педагогічного моніторингу – перший крок на шляху управління якістю освіти.

Існуючі системи моніторингу можна згрупувати по наступних підставах:I група – моніторинг рівня ЗУН навчаються («мета – результат») (результативність учбово-виховного процесу);

II група – моніторинг, пов'язаний з безпосереднім накопиченням і структуризацією інформації;

III група – системи моніторингу, побудовані з використанням моделі «вхід – вихід»;

IV група – системи моніторингу на рівні освітньої установи. З їх допомогою робляться спроби відповісти на питання про ефективність тієї або іншої технології навчання, виділити чинники, що впливають на якість навчання, знайти приклади зв'язку кваліфікації педагога і результатів викладання.

 

Група Об'єкти моніторингу Методи, напрями
I Результативно учбово-виховного процесу - тестування (тестові завдання і підсумкової атестації)- аналіз рівня навченої і навчаної вчиться- інформаційна карта поточної успішності і відвідуваної вчиться.
II Накопичення і структуризація інформації про викладачів, матеріально-технічної оснащеності учбового процесу - педагогічні кадри, їх кваліфікація; - загальні показники, матеріально-технічна база;- комплексно-методичне забезпечення учбового процесу;- результативність освітнього процесу;- результативність виховного процесу;- інноваційна і методична діяльність;- моніторинг якості функціонування освітньої установи (розклад і т.п.)
III Модель «вхід-вихід - психолого-педагогічні характеристики вчаться (у тому числі і рівень готовності першокласників); рівень навченої і навчаної;- вивчення розвитку у ключових компетенцій, що вчаться (карта спостереження і оцінки);- модель випускника школи (початкової, основної і середньої)- надходження у вищі і середні професійні учбові заклади- працедавець і проблема трудовлаштування.
IV На рівні освітньої установи - аналіз уроку;- рейтингова оцінка діяльності вчителя, класного керівника, керівника ДО, керівника методичного об'єднання;- положення про кращого вчителя, керівника методичного об'єднання, класного керівника і т.д. (результати діяльності і система заохочення);

Процесу упровадження розробленої системи педагогічного моніторингу повинне передувати обговорення і коректування.

Проте принцип системності в проведенні педагогічного моніторингу може бути реалізований тільки за умови розробки циклограм.

 

Річна циклограма педагогічного моніторингу в ОУ

Предмет моніторингу (об'єкти моніторингу) Мета моніторингу Періодичність Відповідальні (суб'єкти моніторингу) Результат
Загальні показники і матеріально-технічна база освітньої установи Збір статистичних даних про оснащеність учбового процесу, про рівень кваліфікації педагогічних працівників і динаміку змін якісного і кількісного складу навчаються 2 рази на рік Керівники методичних об'єднань, заст. дир. по УВР Аналітичні записки, діаграми
Навчально-методичне забезпечення учбового процесу Збір інформації про забезпеченість учбового процесу учбовою і методичною літературою, засобами наочності і т.д. 1 разів на рік (травень) Керівники методичних об'єднань Зведені таблиці, діаграми
Методична робота школи Створення банку даних про методичну діяльність методичного об'єднання, створення умов для систематичного аналізу методичної роботи 2 рази на рік (вересень, травень) Керівники методичних об'єднань, заст. директора по УВР Аналітичний звіт, що включає графіки і діаграми
Діяльність вчителя Збір інформації про рівень професіоналізму вчителів, про напрями їх методичного розвитку і вдосконалення, складання рейтингу вчителів Щомісячно Заст. дир. по УВР Таблиці, довідки, діаграми
Діяльність класного керівника Визначення рівня професійної компетентності класного керівника, створення класним керівником банку даних вчаться, інформації про їх рівень навченої, вихованості, рівні розвитку класного колективу і сформованості у основних компетенцій, що вчаться Щомісячно Заст. дир. по ВР, соціальний педагог Довідки, таблиці, діаграми
Нормативно-плануюча документація Аналіз якості складених робочих програм і календарно-тематичного планування 2 рази на рік (вересень, квітень) Керівники методичних об'єднань Протоколи
Діяльність вчаться Визначення рівня (якості) навченої вчаться Щомісячно Класні керівники, заст. дир. по УВР Аналітичні звіти, діаграми, таблиці

Ефективним методом стимулювання діяльності вчителів можуть і повинні стати різні професійні конкурси, що проводяться усередині освітньої установи. У зв'язку з цим виникає необхідність розробки і ухвалення положень про ці конкурси.

Моніторинг є одним з найважливіших засобів, завдяки якому змінюється сам інформаційний простір, оскільки підвищується оперативність, об'єктивність і доступність інформації. Тому мета моніторингу – оперативно і своєчасно виявляти всі зміни, що відбуваються у сфері освіти. Отримані об'єктивні дані є підставою для ухвалення управлінських рішень.

При організації системи педагогічного моніторингу можуть виникати як об'єктивні, так і суб'єктивні труднощі, перешкоди. Наприклад, при створенні системи необхідно враховувати: якість методик, що використовуються, підготовленість фахівців, можливість вдосконалення їх професійних умінь. Про ці чинники не можна забувати, більш того, необхідно мінімізувати негативні дії, врахувати можливі проблеми.

Процес реалізації запропонованої моделі не повинен носити спонтанний або всеохоплюючий характер. Найкраще випробовувати дану модель стосовно невеликої групи осіб, оскільки наперед передбачити всі труднощі навряд чи можливо.

Моніторинг як педагогічна технологія дозволяє не тільки систематизувати інформацію, але і може стати дійсним механізмом матеріального заохочення педагогів, що працюють ефективно в режимі розвитку. Високі показники педагогічної діяльності можуть також служити підставою для підвищення кваліфікації працівника.

Існуюча на даний момент деяка невизначеність в плані оцінка діяльності того або іншого суб'єкта освіти, освітнього процесу відкриває достатньо більше можливості для узагальнення і інновацій. Наприклад, як об'єкти моніторингу розглядаються суб'єктивність вчителя і класний колектив, профільне навчання і програми поглибленого вивчення. Ще більше можливостей надає теорія виховання, оскільки поняття «виховання» є багатоаспектним, важко піддаються кількісним вимірюванням. Аналогічним чином йде справа з поняттям «компетенція». Трудність полягає в тому, що немає цілеспрямованої системи дій, методики роботи. Принцип безперервності освіти припускає активну участь освітніх установ в цьому процесі. Успішна соціалізація особи, професіоналізм випускника освітньої установи до подальшого професійного розвитку напряму залежать від рівня сформованості ключових компетенцій.

Безперечною гідністю пропонованої моделі педагогічного моніторингу є її універсальність, адаптованість до системи середньої професійної освіти, валідність в умовах створення системи безперервної освіти. Простота у використовуванні, об'єктивність одержуваних відомостей, застосовність інструментарію, що використовується, – необхідні умови моніторингу. Проте не можна не враховувати регіональних особливостей. Даний компонент повинен стати одним з критеріїв оцінки ефективності діючої моделі. Економічний стан того або іншого регіону, потреби і вимоги, які пред'являє до фахівця суспільство, будуть підставами для створення моделі випускника і визначення політики учбового закладу в області якості.

Рішення проблеми якості освіти залежить від того, наскільки своєчасно і адекватно реагуватимуть освітні установи на зміни зовнішнього середовища, на потреби суспільства, соціальне замовлення, наскільки ефективне і педагогічно виправдані методи і технології будуть вибрані, наскільки об'єктивної, незалежною і систематичною буде експертиза діяльності освітньої установи. Сучасна система оцінки якості освіти – це ще один крок на шляху до входження Росії в загальноєвропейський і загальносвітовий освітній простір.

Сучасна школа переживає нині досить складний період, коли здійснюється рішучий поворот педагогічного процесу до особистості школяра. Нова школа має поважати гідність кожного учня, його індивідуальні запити й інтереси, створювати сприятливі умови для самопізнання, саморозвитку, самовизначення та самореалізації особистості школяра. В ході навчально-виховної діяльності має відбуватися цілеспрямований розвиток певної системи психічних якостей особистості учня, що так необхідно для сучасного життя.

Шляхи особистісного зростання учнів розглядалися багатьма вченими педагогами і психологами, зокрема, В. Сухомлинським, Л. Божович, Г. Костюком, В. Рибалкою, Е. Помиткіним та іншими.

Мета нашого дослідження – висвітлення практичних шляхів взаємодії психолога і вчителя в сучасному навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

У практиці роботи шкільної психологічної служби особистісне зростання школярів може досягатися шляхом застосування відповідних засобів психодіагностики, психологічної освіти та психорозвивальних методів, спрямованих на комплексне вивчення особистісних якостей школярів, зниження рівня тривожності учнів, поліпшення їх адаптації в умовах навчального закладу, корекції способу життя.

Слід враховувати, що людина стає особистістю не тільки і не стільки під дією зовнішнього впливу, а завдяки власним зусиллям із самовиховання. Істотною проблемою для школярів у цьому плані є низький рівень психологічної культури, брак психологічних знань та навичок самопізнання. Корекція власного характеру, світосприйняття, поведінки – справа нелегка, вона потребує серйозної праці. І тут важко переоцінити допомогу шкільного психолога, адже саме він є компетентним фахівцем, який володіє необхідними знаннями, вміннями, прийомами і методами психологічної практики.


Информация о работе «Психологічна робота з учнями»
Раздел: Психология
Количество знаков с пробелами: 30179
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
168590
18
2

... об’єкті, у слабкому розподілі уваги, в її малій рухливості чи патологічній фіксації на певному об’єкті. Критерієм вихованості уваги є подолання всіх різновидів неуважності на основі формування мотивів учіння та праці. Розділ 2. Психологічні умови розвитку уваги в молодших школярів у процесі учбової діяльності 2.1 Психологічні особливості розвитку видів уваги у молодшому шкільному віці ...

Скачать
76915
0
0

... соціальних служб та соціальних професій. При цьому, виходять з міркування, що і безпритульні, і діти, і молодь, яка живе у бідності, потребують не лише матеріальної, але й педагогічної підтримки. Соціальна і соціально-педагогічна робота представляє собою особистісну службу допомоги людям і направлена на вирішення всієї сукупності проблем в контексті "особистості і навколишнього середовища", де в ...

Скачать
449685
6
1

... сьогоднішній день успішна реалізація завдань психотерапевтичної роботи в ОВС силами служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності є проблематичною. Слід підкреслити, що соціальна робота в органах внутрішніх справ, яка реалізується в діяльності служби психологічного забезпечення, базується на чітко визначеному правовому підґрунті. Служба психологічного забезпечення у своїй ...

Скачать
51208
2
4

... початкових класів з питань стимулювання самореалізації молодшого школяра засобами мистецтва. – Острог, 2007. – 30 с. АНОТАЦІЯ Гандзілевська Г.Б. Психологічна самореалізація молодшого школяра засобами мистецтва. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Прикарпатський національний університет ...

0 комментариев


Наверх