2. Реформи освіти в США другої половини ХХ століття

Реформа американської школи 60-х років, викликана радянськими успіхами в освоєнні космосу, була спрямована в основному на покращення відбору і підготовка талановитої молоді. Але вона не вивела масову американську школу з того глухого кута, в якому вона знаходилася. Програма Національної оцінки рівня освіти констатувала зниження знань учнів з усіх шкільних предметів. Багато американських коледжів і університетів вимушені запроваджувати для своїх вихованців корегуючі курси письма, читання, математики. В результаті реформи 60-х років учбові плани середньої школи досягли гігантських розмірів. В них неперервно включались курси і міні – курси, які здавались важливими місцевій общині, батькам, самим учням. «Косметика», «Підготовка до життя холостяка», «Приготування їжі», «Керування автомобілем», сотні інших вузькоутелітарних курсів витісняли із школи предмет загальноосвітнього характеру. 3 року в рік зменшувалась кількість старшокласників, що вивчали історію, географію, математику, не кажучи вже про фізику, хімію, біологію, іноземні мови. В ці роки намітилась стійка тенденція до зниження рівня і якості загальної освіти випycкників середньої школи, Число обов’язкових предметів у школах більшості штатів постійно зменшувалась. Більше половини учбових залікових одиниць, необхідних для диплома, вибирались учнями з числа предметів, що не вимагали великих зусиль, і пов’язаних з особистим обслуговуванням.

Посилено почалось впровадження так званого «відкритого навчання».

Прихильники «відкритого навчання», виходячи з максимальної індивідуалізації, вважали, що школа та її головна діюча особа – вчитель, повинні не керувати дітьми, не вести їх за собою, а йти за ними, за їх інтересами, за їх потребами. Основні риси і ознаки «відкритого навчання» полягають в наступному:

– відсутні обов’язкові учбові плани і програми;

– зміст навчання визначається самими учнями;

– ліквідовано класно-урочна система, немає твердих розкладів занять в школі;

– знання і учбова діяльність школярів ніяк не оцінюється;

– .учитель виконує в класі-функції помічника, порадника учнів;

– в школі немає другорічників і невстигаючих учнів, всі діти переходять в наступний клас з різним рівнем засвоєння тих чи інших дисциплін.

Масове запровадження в 70-х роках «відкритого навчання» не виправдало сподівань авторів проекту і привело до значного відставання американської школи. Знизився рівень знань, умінь і навичок учнів з основних видів учбової діяльності, знизилась дисципліна учнів, з’явилась, легковажність в ставленні до навчальної праці, в класах зникли спокій, робоча обстановка, стало багато шуму, що заважав роботі. Успішні реалізації освітніх рeфoрм заважає лозунг американської прагматичної педагогіки: «Учення повинно бути розвагою». Не задоволенням, яке дається роботою чи красою, а «фаном», кайфом, доступним без будь-яких зусиль.»

Тестові перевірки продемонстрували нова явище пов'язане із зростанням інформаційного буму і загальним ускладненням життя. Це «функціональна неграмотність», що визначається як нездатність зрозуміти незнайомий текст. Один з її аспектів – «культурна неграмотність».

В ході реформ 80-х років в американській школі було зроблено чимало. В ряді штатів було прийняте рішення, що передбачали:

а) переведення-учнів з класу в клас лише у випадку повного засвоєння ними програми; запровадження перевідних екзаменів;

б) збільшення залікових одиниць, які повинен набрати випускник середньої школи для отримання відповідного документа до 21;

в) впровадження навчального року до 220 днів і часу щоденного перебування учнів в школі;

г) визначення обов’язкового мінімуму знань;

д) виділення для обов’язкових предметів не менше 50% учбового часу;

е) забезпечення комп’ютерної грамотності;

в) поліпшення якості викладання;

ж) збільшення зарплати вчителів, зменшення наповнюваності класів (до 15 чоловік);

з) широке консультування учнів по телефону з питань виконання домашнього завдання.

При багатьох вадах і хибах шкільна реформа 80-х років у США – важливе явище. В багатьох штатах розроблені нові програми з обов'язкових предметів, основу яких становить необхідний для всіх мінімум знань і «консультацій». Перевірку рівня їх засвоєння проводить департамент освіти штату за допомогою стандартизованих тестів. Школи, учні яких не досягають-необхідного рівня, оцінюються як недієздатні з відповідними адміністративними санкціями. В ряді штатів запроваджені перевідні екзамени після третього. V, VIІ, IX, і XI класів.

В квітні 1991 р. в США з’явився документ, який, на наш погляд, заслуговує на увагу і аналіз: «Америка – 2000: стратегія в галузі освіти».

Викладена лаконічно констатуючи частина цього документа було точкою відліку для практичних дій. По-перше, необхідно «радикально вдосконалити сьогоднішні, школи», підвищивши їх відповідальність за результати роботи. По-друге, для учнів завтрашнього дня треба створити «нове покоління» американських шкіл.

По-третє, всі американці, що створили формальну освіту, повинні звикнути вчитись протягом усього життя, якщо вони хочуть успішно жити і працювати в сьогоднішньому світі: «Нація на грані ризику повинна стати нацією учнів», По-четверте, для досягнення успіхів в освіті не можна обмежитися школою, а слід дивитися ширше.

Цілі реалізації освітньої стратегії США в документі сформульовано так:

1. Всі діти в Америці підуть до школи підготовленими до навчання в ній.

2. Принаймні 90% учнів будуть закінчувати повну середню школу.

3. Американські учні будуть демонструвати успішне оволодіння серйозною програмою.

4. Американські учні будуть першими в світі в природничих науках і математиці.

5. Всі школи США звільняться від наркотиків і насилля. З метою успішного здійснення освітніх стратегій СШA рекомендуються:

а) посилити акцент на фундаментальних дисциплінах;

б) запровадити після закінчення школи загальнонаціональний екзамен, що відповідає світовим освітнім стандартам;

в) запровадити президентські нагород для кращих вчителів і директорів;

г) посилити диференціювання оплати праці вчителів;

д) стимулювати пoшуки вчитeлiв новаторів;

е) боротися з бюрократизмом в управлінні школою.

Через децентралізацію управління освітою в країні немає єдиної її системи. Нижчою ланкою в освіті є дошкільні заклади.

Тривалий час дитячі садки функціонували як самостійні заклади. Тепер їх відкривають при початкових школах як підготовчі чи нульові класи. Діти більш раннього віку відвідують школи – ясла.

Спеціальний тип дошкільних закладів – так звані денні центри, які обслуговують дітей переважно працюючих батьків.

Обов’язкове навчання в школі дитина починає у віці 6 років. Повний курс шкільного навчання становить 12 років.

В систему загальноосвітніх учбових закладів входить невелике число спеціальних шкіл для аномальних дітей – сліпих, глухих, розумово відсталих).

Мережа шкіл складається з державних і приватних навчальних закладів. Американська приватна чи незалежна школа ні центу не отримує від держави.

Елементарні школи, як правило, розміщуються в окремих приміщеннях і їх не зміщують із старшими класами, Учбовий план елементарної школи США включає рідну мову, математику, природознавство, суспільствознавство, працю, малювання, ліплення, музику, співи і фізкультуру.

В молодшій середній школі поглиблюється диференціація навчання. Викладання на різних рівнях доповнюється системою ефективних предметів (алгебра, біологія, іноземні мови, образотворче мистецтво, музика).

Старша середня школа розділяється на два учбові профілі:

«академічні» і «практичні». В середній школі обов’язкові предмети викладаються за програмою, єдиними для всіх шкіл штату.

В останні десятиріччя в США йдуть активні пошуки більш ефективних організаційних форм та методів навчання. Великого поширення, наприклад, набули так звані не градуйовані школи, тобто школи без поділу на класи.

В США існує великий вибір самих престижних вищих навчальних закладів. Всі навчальні заклади США носять назву університетів чи коледжів. Коледж відзначається, як самостійний вищий навчальній заклад (з дворічним, трирічним терміном навчання).

Система освіти Сполучених Штатів досить глибока, вона дає можливість студенту зробити вибір з дуже широкого спектру запропонованих курсів навчання з самими різними інтересами, а також можливістю поглибленого навчання вибраної спеціальності. Переважно для вступу на програми такого рівня після закінчення середньої школи українським студентам буває достатньо підтвердити знання з англійської мови.


Информация о работе «Загальна характеристика системи освіти США»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 14927
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
52349
1
0

... традиціями даної країни, великою зацікавленість уряду у вихованні і достойному навчанні своїх громадян. Певною мірою ми не можемо відкидати фактор самостійності та індивідуальності навчальних закладів, особливо тих, які надають вищу освіту. Стосовно етапів розвитку системи освіти Англії в ХІХ – ХХІ ст., то ми б хотіли виділити основні дев’ять: 1)  1894 р. – реформи Д. Брайса (було зроблено крок

Скачать
15339
0
0

... про обов’язкову освіту”. В 1990 р. ввели загальне обов’язкове дев’ятирічне навчання у всіх економічне розвинутих районах країни. Навчання в Китаї зараз залишається платним. Так як держава не може взяти на себе всі витрати, тому і відкривається багато приватних шкіл. 1.3 Система освіти ХХІ століття   В останні десятиліття КНР іде по шляху успішного соціально-економічного розвитку. Вона має ...

Скачать
15115
0
0

... іях: а) рідної мови учня; б) мови, якою вчилися його батьки в Канаді; в) мови, на якій вчилися чи вчаться інші діти його сім”ї. Ці правила діють у всіх провінціях, крім Квебеку, де першої умови недостатньо. 1.3 Система освіти в Канаді (21 сторіччя) Нині в Канаді нараховуеться 15507 початкових і середніх шкіл, 69 університетів та 200 технічних інститутів і суспільних коледжів. Загальна кількі ...

Скачать
188087
2
4

... в 2005 р. почала погіршуватися. За сім місяців зростання ВВП становило 5,7 % (в 2004 р. - 7,1 %), приріст промислового виробництва - 4,1 % (в 2004 р. -6,1 %), інфляція - 11 %.     4. Китайський варіант перехідної економіки   4.1 Загальна характеристика та основні підсумки трансформаційних процесів в Китаї Соціально-економічні реформи в Китаї почалися в 1978 р. - суттєво раніше, ніж в інших ...

0 комментариев


Наверх