Навигация
Лабораторно-практична робота як метод викладання землеробства
32134
знака
3
таблицы
0
изображений
1. Лабораторно-практична робота як метод викладання землеробства
Лабораторно-практична робота як метод викладання Землеробства – це насамперед метод організації студентських досліджень. Вивчення предмету шляхом самостійного опрацювання студентами джерел за допомогою питань викладача, і під його керівництвом дістало назву лабораторного методу, за аналогією з відповідним методом викладання агрономічних дисциплін.
В Землеробствій поєднані лабораторний метод навчання з використанням підручника: спочатку ознайомлення з спеціалізованим матеріалом, опрацювання зібраних відомостей, підбиття попередніх підсумків, а потім узагальнення учбового матеріалу.
В Землеробстві використовується ще один метод, сутність його полягає в тому, що студенти з кожного навчального предмету одержують розроблені з їхньою участю індивідуальні плани занять на тиждень, два тижні й місяць. У визначені дні проводяться консультації. Кожен студент має особисту облікову картку, де зазначається, яку частину завдання виконано, й складаються звіти перед викладачем.
Проте в Землеробстві більше поширення отримав бригадно-лабораторний метод. Згідно із цим методом студенти одержують навчальне завдання й перелік необхідної літератури на термін від тижня до місяця. Починається робота вступною бесідою, під час якої узгоджується її план, з`ясовується завдання. Після цього студенти починають дослідження. На прикінцевому етапі проводиться підсумковий урок, на якому викладач приймає від студентів звіти. Останнім, завершальним заходом є конференція. Відмітна риса цього методу полягає в переважанні групової форми занять. Аудиторія існує лише для розподілу завдань, підсумування й облікування роботи. Основна робота ведеться в групі (бригаді), очолюваній бригадиром завданням. Проте такий метод відмінили.
Лабораторно-практична робота, як метод ведеться у таких напрямках:
1) значно збільшилась частка лабораторно-практичних завдань, зорієнтованих на “сильних” студентів;
2) почала зростати питома вага дослідницьких завдань у дидактичних матеріалах;
3) з`явились потемні експериментальні розробки, повністю розраховані на самостійний аналіз джерел;
4) було зроблено обґрунтування лабораторного уроку та лабораторно-практичних занять у викладанні;
5) розробили методику досліджень у двох напрямах: а) організація занять з одного питання під час вивчення нового матеріалу за допомогою поширеного пізнавального завдання; б) організація заняття протягом усього уроку.
У цьому випадку заняття може мати таку структуру: вступне слово вчителя (5-10хв.), робота студентів з аналізу джерел (20-25 хв.); бесіда-перевірка результатів роботи (15-20хв.), прикінцеве слово вчителя, домашнє (5-10).
Таким чином, в основі лабораторно-практичної роботи як методу викладання лежить опрацювання студентами різноманітних джерел.
2. Структура, зміст і методика проведення лабораторно-практичних робіт в землеробстві
Структура лабораторно-практичних робіт в Землеробстві являє собою єдність таких складників:
1) актуалізація знань і корекція опорних уявлень;
2) мотивація навчальної діяльності;
3) усвідомлення змісту;
4) самостійне виконання роботи;
5) узагальнення і систематизація результатів;
6) підбиття підсумків.
Актуалізація і корекція опорних уявлень – досить короткий, але відповідальний етап лабораторно-практичної роботи. Виокремлення його в структурі лабораторно-практичного заняття як незалежного елементу пояснюється тим, що організація самостійної діяльності учнів у навчанні пов`язана з великими витратами часу. Це призводить до того, що вчитель частину матеріалу змушений подавати оглядово, переносити на наступний урок або включати до домашнього завдання. Тому дуже важливо, щоб зміст лабораторно-практичної роботи відповідав навчальному матеріалові виучуваної теми. На цьому етапі викладач спрямовує увагу студентів на сутність майбутньої роботи. Студенти сприймають або повторюють факти, поняття, потрібні для виконання завдання.
Наступний етап - мотивація навчальної діяльності – передбачає ознайомлення студентів з темою, та завданням роботи, її характером. Викладач пояснює, як підходити до виконання завдань, які результати мають бути одержані; визначає засоби фіксації проміжних і кінцевих результатів, підходи до оцінювання підсумків праці кожного. Залежно від характеру роботи створюється проблемна ситуація.
Відтак студенти сприймають і усвідомлюють мету, послідовність своїх дій, аналізують і узагальнюють вихідні положення, на яких грунтується завдання, вивчають проблему (якщо вона є), шукають засобів до її розв`язання
На черговому етапі студенти знайомляться зі змістом завдання, встановлюють, що вони знають, а що потрібно вивчити, які відомі прийоми дослідницької діяльності можна застосувати в цій ситуації. Якщо викладач не сформулював проблему, студенти шукають її в змісті роботи. Якщо виникає потреба, вчитель уточнює план діяльності, а в разі, коли студенти натрапляють на серйозні перешкоди в дослідженні, пропонує їм докладну інструкцію і шляхи їх вирішення.
Виконуючи роботу з Землеробства, студенти аналізують джерело індивідуально, парами або групами – залежно від кількості примірників тексту джерела й мети заняття. Викладач спостерігає за перебігом дослідження, точністю виконання завдання, при потребі допомагає, спрямовуючи непрямими запитаннями та опосередкованими завданнями їхню роботу в належне річище.
На передостанньому етапі виконання завдання, студенти ретельно аналізують результати своєї роботи, систематизують та фіксують їх у конспектах у вигляді коротких висновків.
Підбиття підсумків, якими закінчується робота, викладач проводить у формі узагальнювальної бесіди, під час якої розглядається кінцевий і проміжний результати дослідження, характерні помилки. Викладач теоретично обґрунтовує підсумки студентських досліджень.
Зміст лабораторно-практичної роботи – це сукупність фактів (закономірностей, засобів діяльності та методів пізнання, норм ставлення до різноманітних явищ і оцінок їхнього значення в ряді інших), вибраних з джерел знань методами, властивими науці. Специфіка знань, які становлять зміст лабораторно-практичної роботи полягає в тому, що вони мають свою конкретну форму відображення – джерело інформації. Але не всі вони в чистому вигляді можуть бути використані як предмет лабораторного дослідження.
Похожие работы
... з сигналами оповіщення цивільної оборони і правилами поведінки. Одним із засобів захисту населення є своєчасна евакуація людей із загрозливих районів. Отримавши розпорядження щодо проведення евакуації, начальники і органи управління цивільної оборони міста та районів разом з евакуаційними комісіями і службами цивільної оборони у відповідності до плану проводять оповіщення керівників підприємств, ...
... чити складові частини, властивості, ознаки чи характеристики об'єкта, названого в умові завдання. II. Методика підготовки та практика використання тестів 2.1 Цільова спрямованість тестового іспиту Одним з головних засобів діагностики рівня освітньо-професійної підготовки випускників вищих навчальних закладів є тестовий контроль. Тест (test) в перекладі з англійської — іспит, випробування ...
... дуже легко визначити невеличким приладом – щільноміром. РОЗДІЛ ІІІ. МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ ДО ТЕМИ "ГРУНТООБРОБНІ МАШИНИ І ЗНАРЯДДЯ" ТА МАШИН ПО ВНЕСЕННЮ ДОБРИВ Відповідно до програми з трудового навчання для IV – VIII класів систематичне вивчення с/г техніки та технології обробітку ґрунту розпочинається в VII класі (Програма середньої загальноосвітньої школи: Трудове навчання IV – VIII кл. Сі ...
... кація наведена на рис.7.1, в центрі якої є дидактична гра - найскладніший метод активного навчання контекстного типу. 6. Інтелектуально-професійні вміння та методика їх формування Якість підготовки випускників вищих навчальних закладів, де критерієм виступає професійна компетентність. Сутність концептуальних вимог до професійної компетентності зводиться до розширення знань, умінь і навичок, ...
0 комментариев