Використання бесіди на різних етапах уроку в процесі вивчення курсу «Я і Україна»

2.2 Використання бесіди на різних етапах уроку в процесі вивчення курсу «Я і Україна»

 

Бесіду можна проводити на всіх етапах уроку природознавства: при опитуванні, вивченні нового матеріалу, актуалізації знань тощо. Це можна показати за допомогою фрагментів уроків з природознавства.

Організаційна частина. Її мета – мобілізувати дітей до праці, активізувати їх увагу, створити робочу атмосферу на уроці.

-  Які ми учні на уроці?

-  Уважні та старанні.

-  Що ми робимо на уроці?

-  Здобуваємо знання.

-  Хто ми з вами?

-  Ми – майбутнє України. (Із досвіду вчителя школи №54 м. Львова).

Фенологічні спостереження. Їх основна мета навчити дітей спостерігати за змінами, що відбуваюся в природі.

Тема «Природа навколо нас» 2 клас.

-  Діти, яка зараз пора року?

-  Чому ви думаєте, що осінь?

-  За якими ознаками ви дізнались, що саме така пора року?

-  Скажіть, який стан неба?

-  На вулиці тепло чи холодно?

-  Чи були опади?

-  Чи є вітер? [ 13, с. 25].

Тема «Що таке гірські породи. Що таке корисні копалини. Гірські породи потребують охорони» 3 клас.

-  Яка пора року минає? Назвіть місяці осені.

-  Якою була осінь? Доведіть.

-  Яка була найвища і найнижча температура? [9, с. 67].

Мотивація навчальної діяльності. Передбачає формування в учнів потреби вивчення конкретного навчального матеріалу.

Тема «Водойми України» 4 клас.

Бесіда з використанням технології «Мозковий штурм».

-  Діти, прочитайте вислів французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері: «…у тебе ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою втішаються, не відаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя; ти – саме життя… Ти найбільше багатство у світі».

-  Подумайте, і скажіть, про що він міг сказати? (Про воду)

-  Наші предки, обираючи місце для поселення, обов’язково зважали на те, чи є на цьому місці умови вкрай необхідні для життя. Як ви гадаєте, на що насамперед звертали увагу перші поселенці? (Чи є питна вода)

-  Чому вода така важлива для життя? [4, с. 10.].

Тема «Перетворення води. Кругообіг води в природі» 3 клас

-  Звідки береться вода і куди вона дівається?

-  Чому вчора калюжа була, а сьогодні її немає?

-  Чому влітку в ставках, озерах, річках води стає менше? [9, с. 54].

Перевірка домашнього завдання. Передбачає контроль завдання, виконаного вдома самостійно.

Тема « Без води немає життя. Властивості води-рідини» 3 клас.

-  Які ви знаєте властивості повітря?

-  З чого складається повітря?

-  Як зберегти повітря чистим? [ 9, с. 48].

Актуалізація опорних знань учнів. Покликана забезпечити узгодження між викладеною вчителем інформацією та сприйняттям, засвоєнням, осмисленням її учнями.

Тема «Тварини. Різноманітність тварин» 1 клас.

-  Яких ви знаєте свійських тварин?

-  Які свійські тварини є у вашої бабусі в селі?

-  Що вони їдять?

-  Які у них клички? [11, с. 89].

Тема «У царстві рослин» 2 клас.

-  Що таке природа?

-  Що належить до живої природи?

-  Чому?

-  Яку користь дає природа людям? [13, с. 41].

Пояснення нового матеріалу. Полягає не тільки у викладанні, а й у керуванні процесом засвоєння учнями нових знань.

Тема «Як тварини готуються до зими. Як люди готуються до зими» 2 клас.

Бесіда про свійських і диких тварин.

На дошці прикріплені малюнки зайця, ведмедя, лисиці, вовка, корови, коня, собаки, кота. Діти називають тварин.

-  На які дві групи можна розділити цих тварин? (Дикі, свійські)

-  Яких тварин називають дикими?

-  Назвіть диких тварин, які живуть у нашому краї.

-  Яких тварин називають свійськими?

-  Які свійські тварини є у вас вдома?

-  Хто їх доглядає?

-  Який корм їх до вподоби?

-  До кого з членів сім’ї вони найбільше прихильні? Чому? [13, с. 70].

Тема «Тварини – частина живої природи» 3 клас.

Бесіда з елементами розповіді.

-  Тварини як і рослини, - це живі організми. Які ознаки властиві живим організмам?

-  То чому ж живу природу поділили на рослин і тварин? Чим вони відрізняються? (Основна відмінність – те як і чим вони живляться)

-  Як живляться рослини? Де вони беруть собі їжу?

-  А чим живляться тварини?

-  Чим же відрізняються тварини від рослин? [19, с. 3]

Фізкультхвилинка. Основне завдання – зняти втому дітей, змінити вид діяльності на більш рухливий.

-  Друзі мої, як живете?

-  Ось так, ось так. (плескають в долоні)

-  Друзі мої, як вчитеся?

-  Ось так, ось так. (плескають в долоні)

-  Друзі мої, як летять пташата?

-  Ось так, ось так. (імітують політ птаха)

-  Друзі мої, як стрибають зайчата?

-  Ось так, ось так. (стрибки)

-   Друзі мої, як спить природа?

-  Ось так, ось так. (зображають природу, що спить)

-  Друзі мої, як живете?

-  Ось так, ось так. (плескають в долоні) (Із досвіду вчителя школи №54 м. Львова)

Узагальнення та систематизація знань учнів. Даний етап дозволяє зробити учням, з допомогою вчителя, певні загальні висновки щодо даної теми уроку.

Тема «Грунт» 1 клас.

-  Що таке грунт?

-  З чого складається грунт?

-  Для яки тварин грунт є домівкою?

-  Яке значення грунту в житті людини?

-  Як люди повинні дбати про грунт? [11, с. 78].

Тема «Птахи нам на крилах весну принесли» 2 клас.

-  Які основні ознаки птахів?

-  Чому вони вимушені відлітати у теплі краї?

-  Хто першим сповіщає людям про прихід весни?

-  Яких перелітних птахів ви знаєте, покажіть на малюнку. [17, с. 43].

Підбиття підсумків уроку. Передбачає аналіз вчителем, що дізналися учні на уроці, якими знаннями та вміннями оволоділи.

Тема «Тварини навесні» 2 клас.

-  Які турботи у птахів навесні?

-  Що змінилося у житті звірів навесні?

-  Як треба поводитися у природі? [13, с. 166].

Тема «Населення України» 4 клас.

-  Що нового ви дізналися на уроці?

-  Скільки людей мешкає в Україні?

-  Яка кількість населення у нашому місті?

-   Що на уроці вам найбільше запам’яталося? [10, с. 148].

Отже, бесіду як метод навчання в початковій школі можна використовувати на всіх етапах уроку природознавства: організаційній частині, фенологічних спостереженнях, мотивації навчальної діяльності, перевірці домашнього завдання, актуалізації опорних знань, поясненні нового матеріалу, фізкультхвилинці, узагальненні та систематизації знань учнів, підбиті підсумків уроку.

РОЗДІЛ 3. ДІАГНОСТИКА ТА АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ ВЧИТЕЛІВ ЗОШ №54 МІСТА ЛЬВОВА

 

З метою виявлення особливості використання та ролі методу бесіди на уроках природознавства було здійснено діагностику та проаналізовано педагогічний досвід вчителів на базі ЗОШ №54 м. Львова. Для цього був використаний емпіричний метод – метод опитування (анкетування).

Було опитано 5 вчителів початкових класів СШ №54 м. Львова, які мають педагогічний стаж від 15 до 20 років. В анкеті міститься 7 питань (див. Додаток А).

Із 5 опитаних вчителів усі 5 (100 %) використовують бесіду на уроках природознавства як метод навчання.

Вступну бесіду використовують 4 вчителів (80 %).

Бесіду – повідомлення – 1 вчитель (20 %).

Бесіду – повторення – 1 вчитель (20 %).

Контрольну бесіду – 3 вчителів (60 %).

Репродуктивну бесіду – 1 вчитель (20 %).

Систематизуючу бесіду - 2 вчителів (40 %)

Евристичну бесіду – 4 вчителів (80 %).

Катехізисну бесіду – жоден вчитель (0 %).

Це можна зобразити у виді діаграми (Рис. 1).

Рис. 1 Види бесід, що використовують на уроках природознавства

Основними критеріями відбору питань для бесіди використовують:

поділ змісту матеріалу на смислові частини – 4 вчителів (80 %);

створення системи питань – 5 вчителів (100 %);

побудова бесіди за принципом наступності – 3 вчителів (60 %);

запитання конкретні за змістом – 2 вчителів (40 %) (Див. Рис. 2).

Рис. 2 Критерії відбору питань для бесіди

Опитані вчителі використовують бесіду на різних етапах уроку:

фенологічні спостереження – 5 вчителів (100 %);

мотивація навчальної діяльності – 1 вчитель (20 %);

перевірка домашнього завдання – 2 вчителів (40 %);

актуалізація опорних знань – 5 вчителів (100 %);

пояснення нового матеріалу – 5 вчителів (100 %);

узагальнення та систематизація знань учнів – 4 вчителів (80 %);

підбиття підсумків уроку – 4 вчителів (80 %) (Див. Рис. 3).

Рис. 3 Використання бесіди на різних етапах уроку природознавства

Всі опитані вчителі (5 вчителів - 100 %) вважають бесіду ефективним методом навчання, оскільки з її допомогою ознайомлює дітей з певною темою, дізнається рівень знань учнів, а також їхню думку щодо певного питання, у ході бесіди формуються природничі знання; вчитель може активізувати учнів; учні у ході бесіди роблять свої певні узагальнення, висновки.

За допомогою методу анкетування було виявлено, що усі опитані вчителі використовують метод бесіди на уроках природознавства. Вони використовують різні види бесіди. Найчастіше вчителі використовують вступну бесіду (4 вчителів - 80 %), евристичну (4 вчителів - 80 %) , контрольну (3 вчителів - 60 %) та систематизуючу (2 вчителів - 40 %).

Готуючись до використання бесіди, вчителі використовують певні критерії відбору питань: поділяють зміст матеріалу на смислові частини (4 вчителів - 80 %), створюють систему питань (5 вчителів - 100 %), будують бесіду за принципом наступності (5 вчителів - 100 %), відбирають запитання конкретні за змістом (2 вчителів - 40 %). Це свідчить про те, що вчителі використовують такі критерії відбору питань, що сприяють побудові ефективної бесіди на уроках природознавства.

Опитані вчителі використовують бесіду на різних етапах уроку. Найчастіше використовують під час фенологічних спостережень (5 вчителів - 100 %), актуалізації опорних знань учнів (5 вчителів - 100 %), пояснення нового матеріалу (5 вчителів - 100 %), узагальненні та систематизації знань учнів (4 вчителів – 80 %), підбиття підсумків уроку (4 вчителів - 80 %), перевірці домашнього завдання (2 вчителів – 40 %).

Усі ,опитані, вчителі вважають бесіду ефективним методом навчання на уроках природознавства. Вона впливає позитивно на особистість учня: з її допомогою учні дізнаються багато їм невідомого і нового, висловлюють свої думки, разом з тим розвиваються мислення уява, увага, тобто психічні процеси, учні під час бесіди повинні слідкувати за своїм мовленням,вчаться вступати у діалог, використовуючи певні етичні норми під час ведення діалогу. Тобто завдяки бесіді вчитель розвиває творчий потенціал учнів, вчить набувати та використовувати раніше набуті знання.

Проходячи практику у ЗОШ №54, я спостерігала за уроками вчителя – методиста Гулик Світлани Павлівни, 3 – А клас. Світлана Павлівна використовує бесіду майже на усіх етапах уроку, що сприяє кращому засвоєнню учнями природничого матеріалу. На мою думку Гулик С. П. вдало використала бесіду на етапі пояснення нового матеріалу (Додаток Б), що дозволило не лише вчителю монологічно пояснювати нову тему, але й висловити свої думки і судження дітям. Це можна відтворити за допомогою фрагменту уроку.

Вивчення нового матеріалу, закріплення знань та умінь

1. Бесіда з учнями.

Перед вами ілюстрації тварин (у підручнику, с. 138). Поміркуйте: до яких груп належать ці тварини? Так, це звірі. Але чому ж вони виділені в окремі групи? Подивіться до малюнків і поміркуйте.

Отже, всі тварини об’єднуються в групи в залежності від того, чим вони живляться.

Тема сьогоднішнього уроку «Чим живляться тварини. Ланцюги живлення».

Для чого ми будемо вивчати цю тему?

А для чого нам це потрібно?

2. Робота в парах.

Прочитайте статтю на с. 138 за абзацами, перевірте власні знання і знання свого напарника.

3. Гра «Яка це тварина? Чому?»

Вчитель показує зображення будь-якої тварини. Учні називають відповідно: це хижа тварина, бо їсть зайців; це всеїдна тварина, бо живиться і рослинами, і тваринами.

4. Слово вчителя.

(Використовуючи малюнок). У природі всі живі організми взаємопов’язані між собою. Зверніть увагу на цей малюнок: зайчик їсть капусту, тобто рослину, а вовк харчується зайцями. Значить, вовк живиться теж рослинами? Так, якщо рослин буде мало, зайці будуть голодні, і, звичайно ж, будуть гинути і вовки. Це і є ланцюжки живлення. Ланцюги – це зв’язки.

Діти, допоможіть мені розшифрувати ці три ланцюги живлення (плакати: малюнки дев’яти об’єктів природи).

 

Розгорніть підручник, с. 140, рубрика «Поміркуй». Попрацюйте у парах. Потім послухаємо відповіді 2-3 учнів.

Отже, можна зробити висновок, що бесіда є ефективним методом навчання, який можна використовувати на всіх етапах уроку, тим самим навчаючи учнів природничих знань, розвиваючи психічні процеси, виховуючи культуру особистості, найперше при проведенні бесіди.

ВИСНОВКИ

 

Бесіда – діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу. Вона активізує педагогічний процес, збуджує мислення дітей, підвищує працездатність і самодіяльність учнів.

Бесіду проводять тоді, коли можна опертися на факти, які хоча б частково відомі дітям з прочитаних книг, з власних спостережень над предметами або явищами серед природи, в куточку живої природи, на навчально-дослідній ділянці. Бесіду проводять у формі запитань вчителя і відповідей учнів. Іноді учні також ставлять запитання, які потребують вичерпної відповіді.

Розрізняють декілька видів бесіди: за призначенням (вступна бесіда – підготовка до лабораторних робіт, екскурсій, вивчення нової теми; бесіда – повідомлення - базується переважно на спостереженнях, організованих учителем на уроці за допомогою наочних посібників, записів на дошці, таблиць, малюнків, а також на матеріалі текстів літературних творів, документів; бесіда – повторення - використовують для закріплення навчального матеріалу; контрольну бесіда - використовують для перевірки засвоєних знань) та за характером діяльності учнів (репродуктивна бесіда спрямована на відтворення раніше засвоєного матеріалу; систематизуюча бесіда – основна мета узагальнити і систематизувати знання учнів; суть евристичної (сократівської) бесіди полягає в тому, що вчитель уміло сформульованими запитаннями скеровує учнів на формування нових понять, висновків, правил, використовуючи набуті знання, спостереження; катехізисна бесіда спрямована на відтворення відповідей, які потребують тренування пам’яті).

Готуючись до бесіди, вчителю необхідно скласти план; чітко визначити зміст, на якому базується бесіда та її цілі. Зміст матеріалу необхідно поділити на смислові частини, внаслідок чого створюється система запитань, яка будується за принципом наступності.

Запитання повинні бути конкретними і короткими, в жодному разі не можуть бути невизначеними; також слід уникати альтернативних запитань, щоб уникнути випадкового вибору відповідей учнями; не слід ставити питання подвійні чи потрійні, особливо, що стосуються різних об’єктів або різних сторін одного предмета, явища, їх несумісних ознак, властивостей. Не можна включати у запитання невідомі або маловідомі терміни, повторювати запитання кілька разів у різних формулюваннях. Запитання ставлять перед усім класом, якщо відповідь неповна або неточна, тоді потрібно, щоб доповнив інший учень. Бажано, щоб питання були індивідуалізовані.

Відповіді учнів повинні бути повні; усвідомлені і аргументовані; точні і чіткі; літературно правильно оформленні.

Як показав аналіз педагогічного досвіду, вчителі використовують бесіду на уроках природознавства для формування природничих знань на усіх етапах уроку (фенологічних спостереженнях, мотивації навчальної діяльності, перевірці домашнього завдання, актуалізації опорних знань учнів, поясненні нового матеріалу, узагальненні та систематизації знань учнів, підбитті підсумків уроку) і вважають її ефективним методом навчання, що позитивно впливає на формування особистості учнів.

Отже, при врахуванні вимог до проведення бесіди і правильної побудови на уроці природознавства, вона є найефективнішим діалогічним методом навчання природничих знань молодших школярів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.   Байбара Т. М. Бесіда як метод навчання в процесі викладання природознавства // Початкова школа. – 1999. - №4. – С. 20 – 22.

2.  Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навч. посіб. Вид. 2-е. К.: Веселка, 1995. – 334 с.

3.  Байбара Т. М., Коваль Н. С. Вибір методів вивчення нового матеріалу на уроках природознавства // Початкова школа. – 1990. - №9. – С. 35 – 39.

4.  Водойми України. Конспект уроку. 4 клас // Початкова освіта. – 2006. - №39. – С. 10 – 12 (Вкладка).

5.  Волкова Н. П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академія, 2003. – 576 с.

6.  Гончарова К. Д. Форми організації навчального процесу: Навч. посіб. для пед. училищ. – К., 1990. – 320 с.

7.   Горощенко В. П., Степанов И. А. Методика преподавания природоведения: Учеб. пособие для учащихся в пед.. уч - щ. – 2-е узд., дораб. – М.: Просвещение, 1984. – 159 с.

8.   Дяченко Л. М. Матеріали до уроків. Я і Україна. 3 клас. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – 288 с.

9.   Кондратова Л. О., Павлюк І. Ю. Матеріали до уроків. Я і Україна. 4 клас. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – 160 с.

10.   Куценко Н. Я., Походжай Н. Я. Я і Україна. 1 клас: Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. – 128 с.

11.   Лукач С. Метод беседы на уроке // Все для вчителя. – 1997. - №21 – 22. – С. 31 – 33.

12.  Майхрук М. І., Митохір Н. Б., Янусь С. В. Я і Україна. Навколишній світ. 2 клас: Посібник для вчителя. 2 вид., перероб. І доп. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 200 с.

13.   Мойсеюк Н. Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 5 –е видання, доповнене і перероблене. – К., 2002. – 656 с.

14.   Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1 – 2 класи. К.: Початкова школа. – 2003. – 296 с.

15.   Програми для середньої загальноосвітньої школи 3 – 4 класи. К.: Початкова школа. – 2003. – 296 с.

16.  Птахи нам на крилах весну принесли. Урок-проект до курсу «Я і Україна» // Розкажіть онуку. – 2008. - №3. – С. 43 – 45.

17.   Савчин М. В. Педагогічна психологія. Навч. посіб. – К.: Академія, 2003. – 416 с.

18.  Тварини – частина живої природи. Конспект уроку. 3 клас // Початкова освіта. – 2006. - №10. – С. 3 – 5 (Вкладка).

19.   Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.: Академія, 2000. – 542 с.

ДОДАТОК А

АНКЕТА

 

1. Які методи навчання Ви використовуєте на уроках природознавства?

2. Чи використовуєте Ви бесіду на уроках природознавства як метод навчання:

а) Так; б) Ні.

3. Які види бесіди Ви використовуєте?

4. Які основні критерії відбору питань для бесіди використовуєте Ви:

а) поділ змісту матеріалу на великі частини;

б) поділ змісту матеріалу на малі частини;

в)поділ змісту матеріалу на смислові частини;

г) створення системи питань;

д) побудова бесіди за принципом наступності;

е) запитання конкретні за змістом;

є) запитання можуть бути невизначеними;

ж) використання альтернативних питань;

з) Ваш варіант

5. На яких етапах уроку Ви використовуєте бесіду?

6. Чи вважаєте Ви бесіду ефективним методом навчання? Чому?

7. Як Ви вважаєте, як впливає бесіда на уроках природознавства на формування особистості учня?

ДОДАТОК Б

 

Конспект уроку з курсу «Я і Україна» З клас.

Тема. Чим живляться тварини. Ланцюги живлення.

Мета. Формувати поняття рослиноїдна, хижа і всеїдна тварини, вміння розрізняти тварин за способом живлення; поглибити поняття ланцюги живлення; формувати вміння аналізувати об’єкти природи, встановлювати взаємозв’язки між ними; розвивати увагу, мовлення, мислення; виховувати бережливе ставлення до тварин на підставі осмислення цих взаємозв’язків.

Обладнання. 1. У кожного учня: підручник, робочий зошит, щоденник спостереження, ручка, кольорові олівці, малюнок тварини, сигнали – числа 4 до 12 (бали), текст вірша «Наш дивний світ» (на одній парті), чисті аркуші паперу. 2. Магнітофон, аудіокасети із записом голосів птахів, пісні «Щебетала пташечка» (укр. народна пісня), вальсу чи польки.

Оформлення дошки. 1. Тема уроку. 2. План розповіді про тварину. 3. Таблиці для запису видів тварин. Записані назви груп: а) Звірі. Птахи. Комахи. Плазуни. Земноводні. б) Рослиноїдні. Хижі. Всеїдні. (Під назвою кожної групи залишається місце не менш ніж для 3-х наступних записів). 4. Малюнки різних тварин. 5. Ребус «Весняні місяці». 6. Малюнок: капусти, зайця, вовка. 7. На трьох плакатах: ланцюжки живлення. 6. Малюнок «Весна» з використанням предметів, що описані у вірші «Наш дивний світ». На переносних дошках: №1 – віршик для фізкультхвилинки; №2 – план роботи на уроці.

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку

І. Організація класу

Перевірте один в одного порядок на партах.

Сьогодні ми будемо частіше, ніж будь-коли працювати в парах. Це ваші пропозиції, і я їх виконую. Приготуйте обладнання для спільної роботи: підібраний вірш, розповідь, малюнок тварини, чисті аркуші паперу.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

1.Слово вчителя.

Ви прокидаєтесь вранці, і починаєте новий день. А чи відомо вам, коли прокидається від сну природа? На Землі ранком року є перший місяць весни.

Спробуємо розбудити сонечко знайомою уже вам закличкою:

Вийди, вийди , сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір’ячко,

На красиві квіточки,

На маленькі діточки.

Тут вони граються,

Тебе дожидаються.

Сонечко прокинулось, посміхнулось, і все навкруги стало оживати.