Схлюпнути, зчистити, схилитись, зрівняти, схвалити, зсушити, сформулювати, зстрибнути, сформувати, зсутулитись, сходити

5. Схлюпнути, зчистити, схилитись, зрівняти, схвалити, зсушити, сформулювати, зстрибнути, сформувати, зсутулитись, сходити.

 

№52

Згрупуйте слова з однаковим префіксом. Що спільного у значенні слів кожної групи?

Премудрий, презлий, преславний, приклеїти, предобрий, приліпити, пребагатий, прищепити, прив’язати.

 

№53

До слів садок, яблуневий, гіллястий випишіть з тексту споріднені.

Випишіть слова з префіксами.

Яблунька

Посадив садівник у саду дику яблуньку. Зрізав зелену верхівку. Розколов стовбурець і увіткнув молодий пагінець від хорошої яблуні.

Захворіла яблунька. Але скоро одужала й зрослася з чужою гілкою. П’є гілочка соки дикої яблуньки і росте швидко. Через три роки зацвіло дерево білими запашними квітами. Потім пелюстки опали. На їхньому місці з’явилась зелена зав’язь. До осені виросли великі, рум’яні, солодкі яблука.

(За К.Ушинським)

 

№54

Відгадати слова:

а) Корінь мій знаходиться в «ціні»,

Префікс дай від «оклику» мені,

Суфікс – від «лінійки» чи від «зірки»,

Разом – результати перевірки. (Оцінка)

б) Корінь з «підкладки»,

префікс з «обшивки»,

суфікс – із «косинки»,

а все разом – для книжки. (Обкладинка)

в) Слово складається з двох частин: перша частина – корінь слова «учитися», друга – суфікс слова «в’язень». Ціле слово – синонім слова «школяр». (Учень)

г) Слово складається з двох частин: перша частина – корінь слова «кома», друга – префікс слова «попрацювати», третя – звук, що позначається буквою, яка стоїть в алфавіті перед У. ціле слово – назва солодкого напою з фруктів і ягід. (Компот)

 

№55

Розгляньте малюнок і складіть казку про лісову школу (письмово). У своїй роботі використовуйте слова з суфіксами чи префіксами.

― Які спільнокореневі слова ви вжили у казці?

Отже, робота над запропонованими завданнями під час вивчення теми «Будова слова» потребує від учнів осмисленої діяльності, допомагає їм збагачувати словник, пробуджує інтерес до мови, підвищує культуру мовлення. Ці завдання доцільно використовувати як під час повторення вивченого про будову слова, так і під час опрацювання окремих тем розділу. Цей матеріал зацікавлює учнів, спонукає до творчого пошуку. Такі вправи значно пожвавлюють процес практичного засвоєння рідної мови молодшими школярами, сприяють формуванню їхньої мовної особистості.

 

2.2 Перевірка ефективності запропонованої системи вправ в експериментальному дослідженні

Дослідження проводилось у Білявецькій загальноосвітній школі

І-ІІ ступенів на базі двох класів, з яких 4-А визначений нами як контрольний, а 4-Б – експериментальний. Кількість учнів у класах та стан успішності майже ідентичні.

Дослідження спрямоване на перевірку ефективності використання вправ для ознайомлення учнів з будовою слова, зокрема з префіксами і суфіксами, та закріплення цього матеріалу. Воно носило теоретико-експериментальний характер і проводилось у два етапи.

На І етапі була визначена сфера дослідження, вивчалися психолого-педагогічна і методична література з даного питання, досвід роботи вчителів початкових класів, формувались завдання дослідження.

На ІІ етапі розроблялись шляхи реалізації завдань дослідження і матеріали експериментального дослідження, проводився експеримент з метою перевірки ефективності використання запропонованих нами вправ, продовжувалося вивчення наукової літератури з даної теми. Основна увага була звернена на аналіз та узагальнення даних експерименту, оформлення роботи, з’ясування подальших перспектив такого навчання.

Експериментальне навчання за запропонованою схемою здійснювалось на формуючому і перевірялося на узагальнюючому етапах дослідження.

Було розроблено систему вправ, безпосередньою метою яких є:

-  ознайомлення молодших школярів із префіксами та суфіксами як значущими частинами слова, їх роллю та словотворчою функцією;

-  розширення і уточнення словника дітей;

-  правильне користування морфемами в усному і писемному мовленні;

-   вміння визначати префікси і суфікси у словах;

-  правильна вимова і правопис префіксів роз-, без-, з- (с-);

-   вміння розрізняти префікси та прийменники, правильно їх писати;

-  навчити правильно писати слова з апострофом після префіксів.

Ці уміння формувалися в результаті виконання вправ, що подані у попередньому параграфі.

З метою одержання об’єктивної інформації про рівень засвоєних знань і вмінь з морфеміки і словотвору, про типові помилки ми провели спеціальні підсумкові роботи у контрольному та експериментальному класах. Кожному учневі було запропоновано теоретичні та практичні завдання.

Теоретичні завдання вимагали відповіді на поставлені запитання.

Доповніть визначення:

1.  Корінь слова – це ... частина ... .

2.  Закінченням називається ... .

3.  Основа слова – це частина ... .

4.  Префіксом називається частина слова, що стоїть ...

5.  Суфікс – це частина слова, що ... .

6.  Спорідненими називаються слова, що мають ..., а саме ... .

Результати якісного і кількісного аналізу виконання цього виду завдань подано в таблиці 1.

Таблиця 1.

№ п/п	Поняття	Дали правильну відповідь		Дали неправильну відповідь
		Контро-льний клас (%)	Експе-римен-тальний клас (%)	Контро-льний клас (%)	Експе-римен-тальний клас (%)
1.	Корінь	56	61	44	39
2.	Закінчення	62	64	38	36
3.	Основа	47	59	53	41
4.	Префікс	48	52	52	48
5.	Суфікс	51	57	49	43
6.	Споріднені слова	43	58	57	42

Учнівські відповіді показали, що учні експериментального класу правильніше доповнили запропоновані визначення понять.

Разом з тим, у більшості школярів викликало труднощі завдання на визначення основних способів творення слів.

Так, виділяють способи творення слів за допомогою:

 

Таблиця 2.

Словотворчі засоби	Контрольний клас (%)	Експериментальний клас (%)
Префікса	33	41
Суфікса	27	41
Префікса і суфікса	24	38
Закінчення	3	11
Кореня	8	10
Шляхом додавання іншої основи	-	28

Учні контрольного і експериментального класів також виконували практичні завдання.

Пропонуючи школярам перше з них, ми намагалися перевірити їх уміння розрізняти словоформи і спільнокореневі слова. Крім того, експеримент дозволив виявити запас морфем і типові порушення дітьми норм творення форми слова і похідних слів.

Запишіть у перший стовпчик форми поданого слова, а в другий – спільнокореневі слова:

Писати, слово

Як свідчать одержані дані (див. таблицю 3), 54,6% учнів 4-А класу і 65,8% учнів 4-Б класу правильно записали форми запропонованих слів. Правильно дібрали спільнокореневі слова 57,6% і 66,9% відповідно учнів контрольного і експериментального класів.

 

Таблиця 3.

Слово	Завдання на добір форм слова				Завдання на добір спільнокореневих слів
	4-А клас		4-Б клас		4-А клас		4-Б клас
	Правильно (%)	Неправиль-но (%)	Правильно (%)	Неправиль-но (%)	Правильно (%)	Неправиль-но (%)	Правильно (%)	Неправиль-но (%)
Писати	52,2	51,8	64,4	37,6	53,7	46,3	65,8	34,2
Слово	57	43	67,1	32,9	61,4	38,6	68	34

Наступне завдання зорієнтовано, по-перше, на перевірку сформованості в учнів 4-А і 4-Б класів вміння правильно розбирати слова за будовою; по-друге, на виявлення рівня усвідомленості-неусвідомленості зв’язку морфемного аналізу зі смисловими відношеннями між похідним і мотивуючим словами.

Розберіть слова за будовою:

Безрідний, жовтуватий, ялиновий, наказ, програміст, вареник.

Найтиповішими помилками учнів при виконанні цього завдання, є такі:

·  суфікс або його частину приєднують до кореня 34,9% учнів 4-А класу і 27,4% учнів 4-Б класу (жовтуватий, вареник);

·  членують суфікси на частини 46,5% учнів 4-А класу і 38,7% учнів 4-Б класу (жовтуватий);

·  суфікс або його частину відносять до закінчення відповідно 43,3% і 35% школярів.

Мета третього завдання – перевірити вміння учнів контрольного і експериментального класів зіставляти, здійснювати аналітичні та синтетичні операції, класифікувати в ході словотворчого аналізу.

Знайдіть слова з префіксами і без префіксів, запишіть їх групами:

Пофарбувати, розкидати, повзати, високий, ударити, розумний, поранений, висушений, розплести.

87,4% учнів контрольного класу і 72,9% учнів експериментального класу, що брали участь в експерименті, включили в одну групу слова з префіксом і без нього. Як наслідок в одному ряду зі словами пофарбувати, поранений, розкидати, розплести, висушений опинилося слово розумний.

Таким чином, аналіз результатів виконання цього завдання свідчить про те, що в учнів не сформовані спеціальні вміння групувати похідні слова за їх приналежністю до тієї чи іншої словотворчої моделі. Об’єднуючи в одну групу слова різних словотворчих моделей, учні звертають увагу лише на спільність буквених сполучень у словах, на форму слова, незважаючи на його значення.

Також протягом проведення експерименту під час уроків ми подавали учням наступні види завдань:

№ п/п	Завдання	Контрольний клас	Експериментальний клас
1.	На ознайомлення із значущими частинами слова.	60%	72%
2.	На закріплення знань про закінчення, корінь, префікс, суфікс.	53%	62%
3.	Ті, що активізують мислення учнів у роботі над значущими частинами слова.	37%	45%
4.	Ті, що стимулюють пізнавальний інтерес молодших школярів.	32%	44%

Як бачимо із таблиці, діаграми в експериментальному класі вміння учнів відповідають необхідному рівневі. У контрольному класі ці вміння дещо нижчі.

Отже, вправи, які ми пропонували, можна використовувати на уроках української мови в початкових класах.

Результати експериментального дослідження свідчать про те, що ефективність застосування даної методики очевидна, оскільки вся система вправ забезпечує істотно вищий рівень результативності і спрямована на розвиток розумових здібностей школярів, формування орфографічних та орфоепічних навичок, розвиток творчої активності учнів.

Спостереження, зроблені на уроках української мови показують, що запропоновані нами завдання і вправи викликають інтерес, зосереджують увагу учнів, спонукають їх до міркувань, вчать придивлятися до слова, замислюватися над його значенням, виявляти деякі суттєві особливості мовних явищ, порівнювати їх, знаходити між ними зв'язок, робити узагальнення. Це сприяє формуванню пізнавальних умінь, успішному засвоєнню школярами мовного матеріалу.

Висновки

Початковий курс української мови має пізнавально-практичний характер. Саме цим зумовлене існування двох органічно пов'язаних між собою напрямів у його вивченні. Якщо пізнавальний напрям роботи передбачав засвоєння дітьми основ лінгвістичної науки, потрібних для розуміння ними різних мовних явищ, то практичний напрям мав на меті формування в учнів правописних і мовленнєвих умінь і навичок, створення передумов для усвідомлення школярами комунікативної функції мови.

Для встановлення правильного співвідношення між цими напрямами під час вивчення морфемної будови слова та елементів словотвору в початкових класах слід розглядати значущі частини слова як функціональні одиниці мовної системи, тобто такі, які виконують певні функції: творення нових слів або словоформ.

Одне з центральних місць у сучасних програмах з української мови для 1-4-х класів відводиться вивченню молодшими школярами морфемної структури слова та елементів словотвору. Засвоєння цього матеріалу сприяє збагаченню дітей певною сумою знань про мову, осмисленню ними закономірностей правопису, а також розвитку логічного мислення й мовлення школярів.

Учні засвоюють теоретичні відомості, поняття і правила з цього розділу, а також виробляють на їх основі морфемно-аналітичні, конструктивні уміння і навички вживання споріднених слів у мовленнєвій практиці.

Під час вивчення будови слова не менш важливим є врахування принципу взаємозв'язку словотвору з іншими мовними рівнями: лексикологією, морфологією, фонетикою, синтаксисом.

Розвиток у молодших школярів пізнавальних інтересів, допитливості, спостережливості, бажання вчитися – «вічні» завдання, що їх покликана вирішувати початкова школа. Одним із важливих засобів їх розв’язання вчені визначають інформативність уроку, тобто використання у навчальному процесі інформаційно-насичених матеріалів, цікавих завдань і вправ, елементів гумору тощо.

Для успішного виконання всіх завдань розділу «Будова слова» треба добирати такі методи та прийоми, як спостереження учнів за словотворчими явищами, самостійна робота аналітичного та синтетичного характеру, введення похідної лексики в синтаксичні конструкції та зв'язні висловлювання, порівняння, зіставлення, узагальнення та інші мислительні операції, виконання яких сприятиме розвитку самостійної та творчої активності молодших школярів.

Учитель повинен створювати оптимальні умови для усвідомлення взаємозв’язку між лексичним значенням слова та його морфемною будовою, цілеспрямовано керувати збагаченням словникового запасу, вдосконаленням орфографічних навичок. Тому для опрацювання розділу потрібно використовувати цікавий матеріал.

У дипломній роботі ми намагались навести приклади такого цікавого матеріалу, запропонували вправи різноманітного характеру, пізнавальні завдання, ігри.

Використовуючи цей матеріал, було проведено експериментальне дослідження. Результати засвідчили, що по-перше, запропоновану методику вивчення префіксів і суфіксів можна застосовувати на практиці, і, по-друге, що вона є ефективною.

Таким чином, подана нами система вправ і завдань, пов’язана з опрацюванням значущих частин слова, зокрема префікса та суфікса, є ефективним засобом розвитку розумових здібностей молодших школярів та формування їх мовних знань, орфографічних та орфоепічних навичок.

Список використаної літератури

1.  Баліцька Н.Г. Дидактичний матеріал до вивчення теми «Будова слова» // Початкова школа. – 1990. – №6. – С.20.

2.  Білоусенко П.І., Явір В.В. Проблемно-ситуативні завдання на уроках української мови.-К.:Освіта, 1990. -128 с.

3.  Бурак Г.Ф. Слово-диво. – К.: Боривітер, 1994. – 72с.

4.  Важеніна О.Г., Ярош Г.П. Актуалізація пізнавальної діяльності на уроках української мови (Розділи «Будова слова», «Морфологія») // Початкова школа. – 1996. – №2. – С.10.

5.  Вакарюк Л., Панцьо С. Українська мова. Морфеміка і словотвір. – Тернопіль: ЛІЛЕЯ, 1999. – 220с.

6.  Вашуленко М.С. До вивчення української мови у 4 класі // Початкова школа. – 1988. – №6. – С.13.

7.  Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Рідна мова. Частина перша. Підручник для 3 класу. – К.: Освіта, 2003. – 126с.

8.  Великанов Н.Н. Использование перфокарт на уроках русского языка // Начальная школа. – 1986. – №5. – С.23.

9.  Вільчинська Т. Морфемний і словотвірний аналіз у школі // Дивослово. – 2005. – №5. – С.22.

10.  Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища школа,

1986. – 200с.

11.  Гамалій А.Т. Ігри та цікаві вправи з української мови для 1-3 класів. – К.: Радянська школа, 1980. – 112с.

12.  Гнатюк Л.П., Бас-Кононенко О.В. Українська мова. Особливості практичного застосування. – К.: Знання – Прес, 2006. – 259с.

13.  Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія: Навчальний посібник. – К.: Вища школа,

1999. – 207с.

14.  Деркач Н.І. Методичні вказівки до «Таблиць з української мови для 4 класу 4-річної початкової школи» // Початкова школа. – 1993. – №2. – С.20.

15.  Дика Н. Курс сучасної літературної мови. Словотвір. Морфемна структура слова // Дивослово. – 2004. – №11. – С.50-54.

16.  Енциклопедія. Українська мова. – К. – Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана, 2000. – С.342-345, 483, 618.

17.  Каніщенко А.П. Дидактичний матеріал до вивчення значущих частин слова // Початкова школа. – 1989. – №8. – С.30-35.

18.  Каніщенко А.П. Дидактичний матеріал до вивчення значущих частин слова // Початкова школа. – 1989. – №9. – С.22.

19.  Кващук А. Будова слова в українській мові (у запитаннях і відповідях) // Українська мова і література в школі. – 2004. – №4. – С.65-68.

20.  Кващук А. Вивчаємо словотвір // Дивослово. – 2005. – №6. –С.7.

21.  Кващук А. Поняття про основу слова // Дивослово. – 1999. – №4. – С.21.

22.  Коваль А.П. Наглядность на уроках русского языка в начальных классах: Пособие для учителя. – К.: Радянська школа, 1986. – 168с.

23.  Кононенко П.П. та ін. Українська мова: Навчальний посібник. – 3-тє вид., перероб. – К.: Либідь, 1992. – 224с.

24.  Коцюбинська Н.М., Коцюбинська А.І. Українська мова: Фонетика. Лексика. Будова слова. Словотвір. Морфологія. Синтаксис. – Харків: Країна мрій, 2004. – 72с.

25.   Листратова М.С. Как я работаю над составом слова // Начальная школа. – 1988. – №3. – С.29.

26.  Логачевська С.П. Використання матеріалу підручника для диференційованих завдань // Початкова школа. – 1990. – №8. – С.33.

27.  Лукач С.П. Бесіда на уроках мови: Посібник для вчителя. – К.: Радянська школа, 1990. – 112с.

28.  Львов М.Р. Обучение орфографии в начальных классах. – Начальная школа. – 1984. – № 2. – С.24.

29.  Львов М.Р. Обучение орфографии в начальных классах. – Начальная школа. – 1986. – № 7. – С.17.

30.  Львов М.Р. Обучение орфографии в начальных классах. – Начальная школа. – 1986. – № 10. – С.35.

31.  Львов М.Р. Формирование грамматических понятий у младших школьников. – Начальная школа. – 1981. – №11. – С.31.

32.  Мацько Л.І., Мацько О.М., Сидоренко О.М. Українська мова: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1998. – 416с.

33.  Методика викладання української мови: Навчальний посібник для педучилищ. За ред.С.І.Дорошенка. – К.: Вища школа, 1989. – 365с.

34.  Морфемний словник: Близько 36000 слів. Укладач Л.М.Полюга. – К.: Радянська школа, 1983. – 464с.

35.  Одинцова Г.С., Кодлюк Я.П. Цікаве мовознавство для молодших школярів: Посібник для вчителя початкових класів. – К.: Наш час, 2006. – 123с.

36.  Передрій Г.Р. Будова слова // Українська мова і література в школі. – 1991. – №1. – С.90.

37.  Потоцька Т.Ф. Елементарний словотворчий аналіз // Початкова школа. – 1988. – №4. – С.12.

38.  Потоцька Т.Ф. Лексична робота з розділу «Будова слова» // Початкова школа. – 1990. – №1. – С.20-24.

39.  Потоцька Т.Ф. Система роботи над розділом «Будова слова» в початкових класах: Методичний лист. – К.: Освіта, 1991. – 63с.

40.  Прищепа К.С., Вашуленко В.Ф. Збірник диктантів з української мови для 1-3 класів. - К.: Радянська школа, 1984. - 52 с.

41.  Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: «Початкова школа». – 2006. – 432с.

42.  Русанівський В.М., Пилипинський М.М., Єрмоленко С.Я. Українська мова. – К.: Радянська школа, 1990. – 257с.

43.  Романюк Є. У майстерні слова // Дивослово. – 2004. – №6. – С.12.

44.  Савицька В.П., Рощина Л. Словотворча робота при вивченні теми «Будова слова» // Початкова школа. – 1990. – №10. – С.13.

45.  Савченко О.Я. Урок у початкових класах // Початкова школа. – 1995. – №4. – С.31.

46.  Симоненкова Л., Симоненкова Т. Вивчення будови слова // Українська мова і література в школі. – 1991. – №12. – С.13-16.

47.  Скуратівський Л.В. Пізнавальні завдання з української мови: Посібник для вчителя. – К.: Радянська школа, 1987. – 144с.

48.  Сучасна українська літературна мова. Морфологія / За заг. ред. І.К.Білодіда. – К.: вид-во «Наукова думка», 1969. – 584с.

49.  Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун,

Л.Ю. Шевченко та ін.; За ред. О.Д. Пономарева. – К.: Либідь, 1997. – 400с.

50.  Сухомлинський В.О. Вибрані твори. – К.: Радянська школа, 1976. – Т.ІІ. – С.445.

51.  Українська мова / за ред. Дудика П.С. – К.: Вища школа, 1993. – 178с.

52.  Українська мова з методикою навчання в початкових класах. Інтегрований курс / за ред. А.К. Каніщенко, Г.О. Ткачук. – К.: Промінь, 2003. – 232с.

53.  Ушинський К.Д. Про народність у громадському вихованні. – К.: Радянська школа, 1979. – С.157.