2. Методи організації діяльності привчання, вправи, доручення.

З. Методи спонукання заохочення, покарання, особистого прикладу, обліку і контролю.

4. Методи практичної діяльності художнього проектування і розробки орнаментальної композиції за зразком або власним задумом, втілення проекту в матеріалі.

В умовах комп’ютеризації навчання широкого розповсюдження набуває практика впровадження у процес вивчення декоративно-ужиткового мистецтва програмованого забезпечення. Комп’ютерні програми допомагають гуртківцям в розробці композиційних побудов, підборі кольорової гами та матеріалів для виробу.

Розробка змісту програми гуртка

Зміст роботи творчого обладнання гуртка, студії, секції тощо визначається навчальними програмами як авторськими, так і рекомендованими Міністерством освіти і науки України або ішими центральними органами державної виконавчої влади.

Авторські програми затверджуються педагогічними радами навчальних закладів та узгоджуються з державними органами управи ін-освітою. Програма може бути однопрофільною, комплексною»иаскрізною і передбачати навчання учнів індивідуально, в групах, об'єднаннях.

Формуючи зміст роботи гуртка необхідно виходити з його основного завдання - давати учням знання, практичні вміння та навички, необхідні для оволодіння конкретними видами народної творчості.

Під змістом роботи художньо-прикладного гуртка розуміють соціальне і педагогічне обгрунтовану, логічно структурно впорядковану й зафіксовану у навчальних програмах і дидактичних посібниках інформацію, на основі якої учні засвоюють знання і трудові вміння, необхідні для творчої роботи в галузі декоративно-ужиткового мистецтва.

Аналіз існуючих програм з різних видів декоративно-ужиткового мистецтва виявив ряд недоліків:

- програми побудовані так, що в їх змісті не врахована специфіка традиційного, регіонального декоративно-ужиткового мистецтва певної місцевості;

- в деяких програмах немає конкретної послідовності і систематизації окремих тем;

- поверхнево враховуються міжпредметні звязки, особливо з уроками трудового навчання, креслення, образотворчого мистецтва;

- в програмах не передбачена варіативність технік декорування.

У зв’язку з тим, що не в кожній школі є наявними програми гуртків декоративно-ужиткоаого мистецтва, вважаємо за доцільне розглянути методику розробки навчальної програми. Вона полягає в наступному:

І. Необхідно визначити обсяг часу, який відводиться на теоретичне і практичне навчання. Провідні вчені-методисти та вчителі-практики погоджуються з тим, що більшу частину бюджету часу повинна займати практична робота. Це пояснюється перш за все тим, що основним завданням художньо-прикладних гуртків є вдосконалення вмінь та навичок, сформованих під час уроків трудового навчання, а також оволодіння спеціальними вміннями та навичками виготовлення і декорування художніх виробів. Крім цього, необхідно враховувати, що більшість учнів приходить на заняття гуртка, щоб виготовити своїми руками гарну річ. Все це грунт дія того, щоб основну частину часу -до 80% відводити практичній роботі.

2. Заняття гуртка в освітніх закладах проводиться один раз в тиждень протягом двох годин. Тому при створенні макету програми необхідно виходити з того, що заняття повинні проходити регулярно протягом 35 тижнів навчального року. Заняття у гуртку необхідно починати не пізніше другого тижня після початку навчального року і не перериватися в період осінніх, зимових і весняних канікул. Завершують роботу гуртка за тиждень до закінчення занять у школі. Виходячи з цього програму розробляють на певну кількість годин (70 год.).

3. Будь-яка програма повинна складатися з 3-х частин:

І нормативної до якої входять: мета і завдання гурткових занять» вимоги до знань і вмінь учнів, час на вивчення окремих тем і час, який відводиться на гурткові заняття протягом року, тобто тематичний план;

2 інформаційно-мвтодичної в неї входять: методична частина пояснювальної записки, міжлредметні зв’язки, література;

З констатуючої в ній розкривається зміст програми гуртка, тобто висвітлюються теоретичні відомості і практичні роботи.

Отже, макет програми гуртка декоративно-ужиткового мистецтва повинен складатися з пояснювальної записки, тематичного плану, змісту програми, списку літератури.

4. Після підготовки макету програми необхідно провести її експертну оцінку і рецензування висококваліфікованими спеціалістами.

5. Розроблена програма затверджується на педагогічній раді навчального закладу і візується у місцевому відділі народної освіти.

6. Будь-яка новостворена програма повинна пройти апробацію у навчальному процесі і відкорегована має право на тиражування навіть в окремому регіоні.

Інструментом формування змісту діяльності гуртка, починаючи з добору системи знань та вмінь, інструктування у вигляді програми, є такі критерії:

1. Відповідність змісту основнюі функціям у діяльності висококваліфікованих: творчих працівників: народних майстрів, художників, прикладників тощо.

2. Виховна і профорієнтаційна спрямованість змісту. Виховні цілі худодаьо-прикладних гуртків повинні відповідати завданням формування всебічно розвинутої творчої особистості.

З Відповідність змісту політехнічному принципу навчання.

4 Практична спрямованість змісту для організації постійної художньо-трудової діяльності учнів у процесі навчання.

5. Відповідність змісту віковим можливостям розумового і фізичного розвитку дітей.

6. Міжпредметна і внутрішньопредметна скоординованість змісту.

7 Структурна взаемообумовленість в змісті пізнавальних відомостей і практичних дій.

8. Відповідність обсягу змісту часові, який відводиться на його вивчення.

9. Доступність змісту на всіх стадіях навчання.

10. Врахування історико-культурних та художньо-техналогічних традицій місцевих народних художніх промислів.

11. Відповідність змісту матеріально-технічній базі з врахуванням перспектив її розвитку.

12. Спрямованість змісту на створення естетичного навчально-предметного середовища.

Для підвищення ефективності занять у гуртках одне з головних місць відводяться відбору об’єктів праці. Вченими, науковцями-методистами запропоновані наступні узагальнені критерії відбору об’єктів праці: тематична доцільність, раціональність технології, доступність виготовлення, політехнічна спрямованість народна традиційність естетичність, економічність, товарність

Будь-яка програма гуртків художньої обробки деревини не може мати остаточної і закінченої форми. Програма може бути лише канвою, схемою, за якою, виходячи з місцевих умов і залежно від наявності відповідних матеріалів та інструментів (або можливостей їх придбати), від ступеня підготовленості гуртківців та інших умов, керівники на свій розсуд можуть вибирати відповідні розділи даної програми і на основі свого власного досвіду продумувати методику викладання навчального матеріалу. При цьому не слід нехтували порадами, що дають досвідчені майстри різьблення, або тими, які подано у цій програмі. При розподілі навчального часу по основних розділах програми першого і другого років навчання слід виходити також з місцевих умов, враховуючи обов'язково вікові особливості гуртківців та кількісний склад гуртків.

Виходячи із загального положення про розподіл навчального часу, заняття проводять двічі на тиждень, по 2 години кожне, що становить 16 годин на місяць і 144 години на навчальний рік (з 1 вересня до 30 травня).

 Ці 144 години треба розподілити так, щоб було забезпечене ґрунтовне засвоєння навчального матеріалу. Крім 16 годин на місяць, є ще резервні години, коли, приміром, заняття проводяться по вівторках і п'ятницях, а їх може бути не чотири, а п'ять на місяць Отже, у керівника гуртка е ще резервні 2 години За дев'ять місяців навчання їх може бути близько 10—12. Ці години можна використати як допоміжні при вивченні важких для засвоєння розділів програми.

Що ж до навчання в літній період, то час на вивчення матеріалу, передбаченого програмою, слід скоротити так, щоб встигнути опрацювати його у скороченому вигляді. Гуртківцям першого року навчання треба давати короткі завдання, які в основному нагадують консультації, а також короткі вправи (по одній дві) на кожний новий вид різьблення (залежно від складності кожного окремого розділу програми).

Гуртківців другого року навчання, особливо тих, які добре володіють технікою різьблення, не слід стримувати, а навпаки заохочувати до виконання складних завдань. Програмою гуртка передбачене проведення занять у формі подання теоретичного матеріалу і виконання практичних робіт.

Теоретичною щетиною програми передбачено ознайомлення школярів із загальними відомостями про різьблення деревини, як різновидом декоративно-ужиткового мистецтва; особливостями організації робочого місця для його виконання; матеріалами, інструментами, пристосуваннями, різновидами і техніками виконання.

Метою навчання школярів у гуртку художньої обробки деревини за даною програмою є надбання ними спеціальних знань, умінь та навичок нанесення композиції на заготовку та різьблення деревини, розвиток творчих здібностей, виховання хорошого естетичного смаку та бережливого ставлення до народних мистецьких традицій, до рідної природи.

Завдання програми:

-розкривати перед учнями роль декоративно-прикладного мистецтва українського народу;

- виховувати загальну естетичну культуру, художній смак;

-розвивати художньо-творчі здібності, уміння самостійно створювати орнаментальні Ігомпозиції в традиціях місцевого художнього промислу;

- навчати практичних традиційних навичок та прийомів художньої обробки деревини;

- розвивати стійкий інтерес до професій народних промислів. Враховуючи місцеві традиції народного мистецтва, особливості художнього промислу, конкретні можливості, умови та потреби школи позашкільної установи, можна скорочувати або дещо збільшувати час на опрацювання окремих тем, а також переставляти теми, змінювати запропоновані об'єкти праці.

Знання та вміння, які повинні отримати учні у процесі гурткових занять.

Гуртківці повинні знати:

- основні відомості про традиційні центри народних промислів країни, та їх характерні особливості;

- особливості місцевого промислу художньої обробки деревини, історію його виникнення та розвитку;

- загальні основи малюнка та композиції в декоративно-прикладному мистецтві;

- матеріал та його властивості;

технологічний процес виготовлення та декорування художніх виробів;

- норми та правила охорони праці.

Гуртківці повинні уміти:

- розрізняти за характерними особливостями вироби різних видів художньої обробки деревини традиційних центрів художніх промислів України;

- самостійно, творчо підходити до розробки орнаментальної композиції;

- переносити композицію на поверхню виробу;

-  дотримуватись вимог безпеки праці та пожежної безпеки


Тематичний план

Перший рік навчання

№ пп Теми занять Кількість годин Примітка
теоретичні практичні
1 2 3 4 5
1 Вступ .Правила внутрішнього розпорядку, санітарної гігієни, безпеки праці, пожежної безпеки. Ознайомлення з планом роботи гуртка. 2
2 Ознайомлення з видами різьблення деревини: плоско-виїмчасте, плоско-рельєфне, рельєфне, об’ємне. 4
3 Обладнання, інструменти та приспосіблення для різьблення деревини. 6
4 Техніка виконання елементів “Крапки” (“цятки”). “Штрихи”. “Лінії” 10
5 Техніка виконання елементів “Підківки”. “Півмісяць” 4
6 Техніка виконання елементів “Кривульки” “Арчасті лінії” 4
7

Техніка виконання елементів. “Пшеничка”“Листочки“

4
8

Техніка виконання елементів. “Кущик” “Травичка” “Квіти”(

4
9

Техніка виконання елементів Качечки” “Вазонки” .“віночки” “вазочки”

10
10

Техніка виконання елементів “Квітка п’ятипелюсткова”

·    8
11 Техніка виконання елементів 10
12 . 8
Всього 14 58 72
Другий рік навчання
1 Основи композиції. Підбір композицій для виготовлення виробів. 4 2
2 Високорельєфне різьблення з переходом в об’ємне. 12 2
3 Удосконалення техніки різьблення пейзажних композицій при оздобленні виробів побутового та декоративного призначення. 34 2
4 Заключний процес обробки різьбленого виробу. 6 2
5 Підсумкове заняття. 2
6 Організація та проведення виставки учнівських робіт. 4
Всього 62 10 72

Информация о работе «Методичні аспекти роботи художньо-прикладного гуртка»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 23382
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
76947
1
0

... сля його написання, а через деякий час. Проходить втома, загострюється сприймання. Учень відвикає від свого тексту, дивиться на нього ніби зі сторони, зіркішим поглядом. Це завершальний етап у роботі над переказом. Він має на меті: 1) розвивати мовне чуття учнів; 2) формувати уміння удосконалювати своє висловлювання; 3) готувати учнів до більш успішного виконання наступних робіт. Організовуючи ...

Скачать
93425
0
2

... людини (віддзеркалених в одязі, прикрасах, зовнішніх рисах і пластиці тіла). 2. Сприймання мистецтва. Передбачає формування навичок сприймання й оцінки художнього образу у творах образотворчого мистецтва (за можливості — і в інших видах). Як розділ роботи сприймання здійснюється на матеріалі шедеврів світового образотворчого мистецтва, творів сучасних авторів, як українських, так і зарубіжних, і ...

Скачать
97055
1
0

... у цьому навчально-виховному процесі дозволить вчителям та керівникам гуртків розв’язувати поставлені перед ними завдання в вихованні підростаючого покоління. РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЗАКЛАСНОЇ ТА ПОЗАШКІЛЬНОЇ РОБОТИ З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ   2.1 Суть, мета і завдання позакласної роботи з образотворчого мистецтва у початковій школі Як вже згадувалось - ...

Скачать
86999
1
0

... в результаті якої створюються нові матеріали і духовні цінності. Головною діючою особою у гуртковій роботі є дитина, як індивідуальність, як потенційний творець власних цінностей. Гурткова робота у початкових класів пов’язана здебільшого з навчально-виховним процесом, що здійснюється на уроках і грунтуються на знаннях і навичках, набутих під час навчальних занять, оскільки гурткова робота не ...

0 комментариев


Наверх