Спеціальні (особливі) звіти — доповнення до регулярних — звіти про тривалі спостереження і нагляд за окремими факторами і ситуаціями

2. Спеціальні (особливі) звіти — доповнення до регулярних — звіти про тривалі спостереження і нагляд за окремими факторами і ситуаціями.

Засіб збору інформації залежить від її характеру, а також від того, кому і чому вона потрібна.

Якщо інформація необхідна і важлива, тоді доречні більші витрати, але якщо вона тільки бажана, тоді витрати на збір інформації повинні зіставлятися з прибутком, отриманим від володіння такою інформацією.

Подавачами інформації в організації можуть бути:

·  бухгалтерія, що займається всіма аспектами господарсько-фінансової діяльності компанії, володіє великою кількістю засобів контролю:

— бюджетний контроль;

— розрахунки нормативних витрат;

— аналіз беззбитковості;

— контроль проектних витрат;

— техніка операційних досліджень;

— комплекси калькуляційних систем тощо.

• техніко-нормативне бюро — один з ранніх етапів управлінського контролю; воно займається дослідженням і оцінкою роботи. Такі дослідження часто стають науковою основою впровадження пільгово-преміальних схем оплати праці; ;

• відділ управлінських послуг — обґрунтування методів управління, забезпечення комп'ютерної обробки даних, операційне дослідження і управлінський облік;

• відділ маркетингу — вивчає фактори, що діють на ринок і звітує про них менеджеру;

• відділ управління персоналом — збирає і обробляє дані про прийнятих на роботу, їхнє пересування, контролює використання робочої сили, а також її розподіл;

• відділ постачання —фіксує зміни попиту і пропозиції, а також контролює виконання замовлень постачальниками.

Потрібно розрізняти поняття «інформація» і «дані». Так, «да­ні» — це ще «просто» факти, які тільки тоді стають інформацією, коли вони в обробленій формі придатні для контролю і прийняття рішень.

Сьогодні все більше значення надається розробці інформаційних систем з використанням комп'ютерів. Це підтверджує той факт, що багато видів поступаючої інформації можуть бути корисними для підготовки вихідних даних.

Найбільш важливим моментом розвитку бізнесу останніх років є розробка інформаційних технологій. У поєднанні з комп’ютерною технікою, що здатна швидко обробляти великий масив даних, і технологією супутникового зв'язку, що дозволяє спілкуватись через великі відстані, створюється можливість широкомасштабної передачі даних, необхідних для успішного здійснення бізнесу.

Головна проблема управлінської інформації — її надмірність.

4 Види інформації

Щоб правильно працювати з інформацією, менеджер повинен знати її види (рис. 4.1).

Працюючи з інформацією, менеджер мусить, звичайно, виділяти необхідну.

На практиці менеджери застосовують два підходи:

1) сприймають всю інформацію, яка надходить;

2) концентрують увагу на релевантній інформації і тільки після цього — на всій доступній.

Але постає питання: яку інформацію вважати релевантною? чи: які ключові фактори успіху підприємства? Менеджер для цього може створити групу стратегічного планування, головне завдання якої — виявлення інформації, релевантної з точки зору стратегії фірми. Відсіяти бюрократичну інформацію допоможе спеціальна інформаційна група.

Рис. 4.1. Види інформації, отримуваної менеджером

ВИСНОВКИ

Отже, можна зробити такі висновки:

·  Інформація – важливий елемент бізнесу.

·  До інформації належать усі види відомостей, повідомлень (усні, письмові, графічні тощо) і знань, потрібних для реалізації функцій менеджменту.

·  Будь-яка за змістом інформація існує у формі різних її матеріальних носіїв:

- у вигляді електричних імпульсів;

- усної мови;

- магнітного запису;

- показів лічильників;

- письмових документів;

- перфокарт і т. ін.

Для управління найбільше значення має інформація, зафіксована на постійних носіях, перш за все у вигляді:

- різних паперових документів;

- магнітних стрічок;

- барабанів;

- перфокарт;

- перфострічок.

·  Інформацію в менеджменті класифікують за такими ознаками: за формою відображення, за формою подання, за порядком виникнення, за характером носіїв інформації, за призначенням, за напрямом руху, за стабільністю, за способом відображення, за способом обробки.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бланк І.А. Торговельний менеджмент. – К., 1997 р.

2. Большаков О.С. Менеджмент. – СПб., 2000 р.

3. Стонер Дж., Долан Е. Вступ у бізнес. – К., 2000 р.

4. Менеджмент. – Р-н-Д., 2002 р.

5. Завадський Й.С. Менеджмент. Т.1. – К., 2002 р.

6. Палеха Ю.І. Менеджмент для початківців. – К., 2001 р.

7. Галькович Р.С., Набоков В.І. Основи менеджменту. – М., 1998 р.

8. Кабушкин М.І. Основи менеджменту. – Мінськ, 1997 р.

9. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил. – К., 2000 р.