Роль інформаційних систем в організації економічного аналізу та аудиту.


ПЛАН

1.Критерії процесу та вибір альтернативного рішення. 3

2. Методи організації інформаційних систем. 6

3.Складові інформаційних технологій. 9

4.Історія розвитку персональних компьютерів, компьютерних мереж та їх зв’язок з розвитком інформаційних систем управління економікою.. 11

5. Основні задачі аналізу та аудиту. 14

6. Отримання автоматичного аудиторського висновку про стан підприємства 17

7. СППР, їх основні характеристики і можливості 21

Список використаних джерел. 26


1.Критерії процесу та вибір альтернативного рішення

 

У вузькому розумінні прийняття рішень розглядається лише як вибір кращого рішення з чисельних альтернатив. У процесі аналізу вузького розуміння необхідно враховувати, що альтернативні варіанти не виникають самі собою. Процес прийняття рішень складається не тільки з вибору кращого варіанту, але й з пошуку альтернатив, встановлення критеріїв оцінки, вибору способу оцінки альтернатив тощо.

На процес прийняття рішень впливає безліч різноманітних факторів. До найважливіших зпоміж них належать такі:

1.         Ступінь ризику – розуміється, що завжди існує імовірність прийняття неправильного рішення, яке може несприятливо впливати на організацію. Ризик – фактор, який менеджери враховують свідомо, або підсвідомо, при прийнятті рішення, оскільки він пов’язаний із зростанням відповідальності.

2.         Час, який відводиться менеджерові для прийняття рішення. На практиці більшість керівників не мають можливості проаналізувати усі можливі альтернативи, відчуваючи дефіцит часу.

3.         Ступінь підтримки менеджера колективом – цей фактор враховує те, що нових менеджерів сприймають не відразу. Якщо порозуміння і підтримки інших менеджерів і підлеглих не вистачає, то проблему слід усувати за рахунок своїх особистих рис, які повинні сприяти виконанню прийнятих рішень.

4.         Особисті якості менеджера – один з найбільш важливих факторів. Незалежно від того, як менеджери приймають рішення і відповідають за них, вони повинні мати здібності до того, щоб приймати вірні рішення.

5.         Політика організації – у даному випадку враховується суб’єктивний фактор при прийнятті рішення. Статус, влада, престиж, легкість виконання – усе це може вплинути на прийняття того, чи іншого рішення.

Кінцевим результатом прийняття рішення є саме управлінське рішення, яке постає, як первісний, базовий елемент процесу управління, що забезпечує функціонування господарської організації за рахунок взаємозв’язку формальних та неформальних, інтелектуальних та організаційно-практичних аспектів менеджменту.

Управлінське рішення є інструментом впливу на об’єкт управління та окремі його підсистеми, важливою ланкою формування та реалізації відношень управління в організації; складає основу реалізації кожної функції менеджменту.

В теорії управління виділяють три основні моделі прийняття альтернативних рішень:

1) класична модель;

2) поведінкова модель;

3) ірраціональна модель.

Класична модель спирається на поняття “раціональності” в прийнятті рішень. Передбачається, що особа, яка приймає рішення повинна бути абсолютно об’єктивною і логічною, мати чітку мету, усі її дії в процесі прийняття рішень спрямовані на вибір найкращої альтернативи.

Отже, основні характеристики класичної моделі такі:

·          особа, яка приймає рішення, має чітку мету прийняття рішення;

·          особа, яка приймає рішення, має повну інформацію щодо ситуації прийняття рішення;

·          особа, яка приймає рішення, має повну інформацію щодо всіх можливих альтернатив і наслідків їх реалізації;

·          особа, яка приймає рішення, має раціональну систему впорядкування переваг за ступенем їх важливості;

·          мета особи, яка приймає рішення, завжди полягає у тому, щоб зробити вибір, який максимізує результат діяльності організації.

Отже, класична модель передбачає, що умови прийняття рішення повинні бути достатньо визначеними. Маючи повну інформацію, менеджери можуть вибирати альтернативу, яка щонайкраще відповідає потребам організації. Проте на практиці на процес прийняття рішень впливають чисельні обмежуючі та суб’єктивні фактори. Сукупність таких факторів у процесі прийняття рішень враховує поведінкова модель.

Поведінкова модель. Навідміну від класичної, поведінкова модель має такі основні характеристики:

·          особа, яка приймає рішення, не має повної інформації щодо ситуації прийняття рішення;

·          особа, яка приймає рішення, не має повної інформації щодо всіх можливих альтернатив;

·          особа, яка приймає рішення, не здатна або не схильна (або і те, і інше) передбачити наслідки реалізації кожної можливої альтернативи.

Враховуючи ці характеристики Г.Саймон сформулював два ключових поняття поведінкової моделі:

1) поняття “обмеженої раціональності”, яке означає, що люди можуть тільки намагатися прийняти раціональне рішення, але їх раціональність завжди буде обмеженою (теоретично завжди існує рішення краще за прийняте);

2) поняття “досягнення задоволеності”. Оскільки досягти “повної раціональності” неможливо, менеджери бажають аби їх “страх” щодо прийняття не найкращого рішення пересилив намагання досягти оптимального рішення. Саме такий стан (той момент, коли приймається рішення) Г.Саймон охарактеризував як “досягнення задоволеності”, розуміючи під цим вибір, який є достатньо добрим за даних умов.

Прагнення менеджерів “досягти задоволеності” може бути обумовлено кількома причинами:

- вони можуть просто не хотіти ігнорувати власні інтереси, тобто продовжувати пошук нових альтернатив, коли вже ідентифіковані декілька прийнятних;

- вони можуть бути не здатними зважити та оцінити велику кількість альтернатив;

- можливо також втручання в процес прийняття рішень особистих, суб’єктивних факторів.

Ірраціональна модель грунтується на передбаченні, що рішення приймаються ще до того, як досліджуються альтернативи. Ірраціональна модель найчастіше застосовується:

а) для вирішення принципово нових, незвичайних рішень, таких, які важко піддаються вирішенню;

б) для вирішення проблем в умовах дефіциту часу;

в) коли менеджер або група менеджерів мають достатньо влади, аби нав’язати своє рішення.


2. Методи організації інформаційних систем

Інформаційна система, як система управління, тісно пов’язується, як з системами збереження та видачі інформації, так і з іншої - з системами, що забезпечують обмін інформацією в процесі управління. Вона охоплює сукупність засобів та методів, що дозволяють користувачу збирати, зберігати, передавати і обробляти відібрану інформацію. Інформаційні системи існують з моменту появи суспільства, оскільки на кожній стадії його розвитку існує потреба в управлінні. Місією інформаційної системи є виробництво потрібної для організації інформації, потрібної для ефективного управління всіма її ресурсами, створення інформаційного та технічного середовища для управління її діяльністю.

Інформаційна система може існувати і без застосування комп’ютерної техніки – це питання економічної необхідності. В будь-якій інформаційній системі управління вирішуються задачі трьох типів:  задачі оцінки ситуації (деколи їх називають задачами розпізнавання образів);  задачі перетворення опису ситуації (розрахункові задачі, задачі моделювання);  задачі прийняття рішень (в тому числі і оптимізаційні). Автоматизована інформаційна система – це взаємозв’язана сукупність даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартних процедур, які призначені для збору, обробки, розподілу, зберігання, представлення інформації у відповідності з вимогами, які випливають з цілей організації. Сьогодні, у вік інформації, практично кожна інформаційна система використовує комп’ютерні технології, і тому надалі під інформаційними системами надалі будемо підрозумівати саме автоматизовані. Інформаційні системи включають в себе: технічні засоби обробки даних, програмне забезпечення і відповідний персонал. Чотири складові частини утворюють внутрішню інформаційну основу:

·          засоби фіксації і збору інформації;

·          засоби передачі відповідних даних та повідомлень;

·          засоби збереження інформації;

·          засоби аналізу, обробки і представлення інформації.

Різноманітність інформаційних систем з кожним роком все зростає. В залежності від функціонального призначення можна виділити такі системи: управляючі (АСУТП, АСУВ), проектуючі (САПР), наукового пошуку (АСНД, експертні системи), діагностичні, моделюючі, систем підготовки прийняття рішення (СППР), а в залежності від сфери використання – на адміністративні, економічні, виробничі, медичні, навчальні, екологічні, криміналістичні, військові та інші.

Фактори, що обумовлюють впровадження інформаційних систем. Основними факторами, які впливають на впровадження інформаційних систем, є потреби організацій та користувачів, а також наявність відповідних засобів для їх формування. Найсуттєвіше на розвиток інформаційних систем вплинули досягнення в галузі комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж. Причини, що спонукають організації впроваджувати інформаційні системи, з одного боку обумовлюються прагненням збільшити продуктивність повсякденних робіт чи усунути їх повторне проведення, а з іншого боку бажанням підвищити ефективність управління діяльністю організації за рахунок прийняття оптимальних та раціональних управлінських рішень. Перша причина доволі прозора і для її реалізації достатньо впроваджувати стандартизовані системи обробки інформації. Успішне функціонування організації у значній мірі залежить від вдалого керівництва, яке базується на обґрунтуванні перспективних концепцій розвитку згідно з своєчасною, достовірною та повною інформацією, яку може поставляти відповідна інформаційна система. Основне завдання інформаційної системи управління полягає у підпорядкуванні всіх внутрішніх процесів головним цілям організації. Для цього необхідно скоординувати процеси, пов’язані з діяльністю організації таким чином, щоб вони максимально забезпечували виконання поставлених задач в єдиному інформаційному полі. Тільки таким чином інформаційна озброєність організації починає безпосередньо впливати на ефективність її діяльності.

До основних напрямків автоматизації інформаційно-управлінської діяльності в організаційних структурах відносять:

·          автоматизацію обробки документів шляхом впровадження систем для обробки тексту, автоматизацію обміну інформацією через різноманітні види комунікацій (які включають АТС підприємства, відеотермінальні системи, локальну комп’ютерну мережу, телекопіювальні апарати, відеоінформаційні системи);

·          автоматизацію діяльності менеджерів на базі комп’ютерних систем комплексних інформаційних систем, які надають допомогу в прийнятті рішень, та електронних секретарів, що дозволяє підвищити рівень організації праці менеджерів на якісно вищий щабель.

Впровадження інформаційних систем дозволяє менеджеру отримувати оперативний доступ до довільної нагромадженої інформації з тим, щоб в подальшому ефективно її використовувати для вирішення поставлених задач (в сферах аналізу маркетингу, фінансів, тощо).


3.Складові інформаційних технологій

Технологія - це комплекс наукових та інженерних знань, реалізованих у прийомах праці, наборах матеріальних, технічних, енергетичних, трудових факторів виробництва, засобах їх об'єднання для створення продукту або послуги, що відповідають певним вимогам. Тому технологія нерозривно пов'язана з машинізацією виробничого або невиробничого, насамперед управлінського процесу. Управлінські технології ґрунтуються на застосуванні комп'ютерів і телекомунікаційної техніки.

Відповідно до визначення, прийнятого ЮНЕСКО, інформаційна технологія - це комплекс взаємозалежних, наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих опрацюванням і збереженням інформації; обчислювальну техніку і методи організації і взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, практичні додатки, а також пов'язані з усім цим соціальні, економічні і культурні проблеми. Самі інформаційні технології вимагають складної підготовки, великих початкових витрат і наукомісткої техніки. Їхнє введення повинно починатися зі створення математичного забезпечення, формування інформаційних потоків у системах підготовки спеціалістів.

Такі технологічні поняття, що використовуються у виробничій сфері, як норма, норматив, технологічний процес, технологічна операція і т.п., можуть застосовуватися і в інформаційній технології. Перед тим, як розробляти ці поняття в будь-якій технології, у тому числі й в інформаційній, завжди варто починати з визначення мети. Потім варто спробувати провести структурування всіх дій, що призводять до наміченої мети, і вибрати необхідний програмний інструментарій.

Необхідно розуміти, що освоєння інформаційної технології і подальше її використання повинні бути зведені до того, щоб було потрібно спочатку добре оволодіти набором елементарних операцій, кількість яких обмежена. З цієї обмеженої кількості елементарних операцій у різних комбінаціях складається дія, а з дій, також у різних комбінаціях, складаються операції, що визначають той або інший технологічний етап. Сукупність технологічних етапів утворить технологічний процес (технологію). Він може починатися з будь-якого рівня і не включати, наприклад, етапи або операції, а складатися тільки з дій. Для реалізації етапів технологічного процесу можуть використовуватися різні програмні середовища.

Інформаційна технологія, як і будь-яка інша, повинна відповідати таким вимогам:

·          забезпечувати високий рівень розчленування всього процесу опрацювання інформації на етапи (фази), операції, дії;

·          включати весь набір елементів, необхідних для досягнення поставленої мети;

·          мати регулярний характер. Етапи, дії, операції технологічного процесу можуть бути стандартизовані й уніфіковані, що дозволить більш ефективно здійснювати цілеспрямоване керування інформаційними процесами.

Реалізація технологічного процесу матеріального виробництва здійснюється за допомогою різноманітних технічних засобів, до яких відносяться: устаткування, верстати, інструменти, конвеєрні лінії і т.п.

За аналогією і для інформаційної технології повинно бути щось подібне. Такими технічними засобами виробництва інформації будуть апаратне, програмне і математичне забезпечення цього процесу. З їхньою допомогою відбувається переробка первинної інформації в інформацію нової якості. Виділимо окремо з цих засобів програмні продукти і назвемо їх інструментарієм, а для більшої чіткості можна його конкретизувати, назвавши програмним інструментарієм інформаційної технології.

Визначимо це поняття:

·          Інструментарій інформаційної технології - один або декілька взаємозалежних програмних продуктів для певного типу комп'ютера, технологія роботи в яких дозволяє досягти поставленої користувачем мети.

·          У якості інструментарію можна використовувати такі поширені види програмних продуктів для персонального комп'ютера як текстовий процесор (редактор), настільні видавничі системи, електронні таблиці, системи керування базами даних, електронні записні книжки, електронні календарі, інформаційні системи функціонального призначення (фінансові, бухгалтерські, для маркетингу та ін.), експертні системи і т.д.


4.Історія розвитку персональних компьютерів, компьютерних мереж та їх зв’язок з розвитком інформаційних систем управління економікою

Історично автоматизація промислового виробництва тісно взаємопов’язана із розвитком персональних компьютерів і розвивалася по двох основних напрямах.

Перше виникло в 50-х роках, і було пов'язане з появою верстатів-автоматів і автоматичних ліній для механічної обробки, при цьому автоматизувалося виконання окремих однорідних операцій або виготовлення крупних партій однакових виробів. У міру розвитку частка подібного устаткування придбала обмежену здібність до переналадки на випуск однотипних виробів.

Другий напрям (з початку 60-х років) охопив такі галузі, як хімічна промисловість, металургія, тобто ті, де реалізується безперервна немеханічна технологія. Тут почали створюватися автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУТП), які спочатку виконували лише функції обробки інформації, але у міру розвитку на них почали реалізовуватися і функції, що управляють.

Перевід автоматизації на базу сучасної електрообчислювальної техніки сприяв функціональному зближенню обох напрямів. Машинобудування почало освоювати верстати і автоматичні лінії з числовими програмним управлінням (ЧПУ), здатні обробляти широку номенклатуру деталей, потім з'явилися промислові роботи і гнучкі виробничі системи, керовані АСУТП.

Організаційно-технічними передумовами автоматизації виробництва є:

·                          потреба у вдосконаленні виробництва і його організації, необхідність переходу від дискретної до безперервної технології;

·                          необхідність поліпшення характеру і умов праці робітника;

·                          поява технологічних систем, управління якими без застосування засобів автоматизації неможливо із-за великої швидкості процесів, що реалізовуються в них, або їх складності;

·                          необхідність поєднання автоматизації з іншими напрямами науково-технічного прогресу;

·                          оптимізація складних виробничих процесів тільки при впровадженні засобів автоматизації.

Обчислювальна техніка все більш широко застосовується не лише для автоматизації виробництва, але і в самих різних його сферах. Подібне залучення обчислювальної і мікроелектронної техніки до діяльності різних виробничих систем називається комп'ютеризацією виробництва.

Комп'ютеризація – це основа технічного переозброєння виробництва, необхідна умова підвищення його ефективності. На базі ЕОМ і мікропроцесорів створюються технологічні комплекси, машини і устаткування, вимірювальні, регулюючі і інформаційні системи, ведуться проектно-конструкторские роботи і наукові дослідження, здійснюються інформаційне обслуговування, навчання і багато що інше, що забезпечує підвищення суспільної і індивідуальної продуктивності праці, створення умов для всестороннього і гармонійного розвитку особи.

Для нормального розвитку і функціонування складного народно-господарського механізму необхідні постійний обмін інформацією між його ланками, своєчасна обробка великого об'єму даних на різних рівнях управління, що також неможливе без ЕОМ. Тому від рівня комп'ютеризації в значній мірі залежить розвиток економіки.

В процесі свого розвитку ЕОМ пройшли шлях від громіздких машин на електронних лампах, спілкування з якими було можливе тільки на машинній мові до сучасних ЕОМ.

Розвиток ЕОМ відбувається в двох основних напрямах: створення потужних багатопроцесорних обчислювальних систем з продуктивністю в десятки і сотні мільйонів операцій в секунду і створення дешевих компактних МІКРОЕОМ на базі мікропроцесорів. В рамках другого напряму розвивається виробництво персональних комп'ютерів, які стають потужним універсальним інструментом, що істотно підвищує продуктивність інтелектуальної праці фахівців різного профілю. Персональні комп'ютери відрізняє робота в діалоговому режимі з індивідуальним користувачем; невеликі розміри і автономність функціонування; апаратні засоби на базі мікропроцесорної техніки; універсальність, що забезпечує орієнтацію на широкий круг завдань, що вирішуються одним користувачем за допомогою технічних і програмних засобів.

Слід зазначити і такий важливий елемент комп'ютеризації виробництва, як широке розповсюдження власне мікропроцесорів, кожен з яких орієнтований на виконання однієї або декількох спеціальних завдань. Вбудовування таких мікропроцесорів у вузли промислового устаткування дозволяє вирішувати поставлені завдання з мінімальними витратами і в оптимальному вигляді. Використання мікропроцесорної техніки для збору інформації, реєстрації даних або локального управління значно розширює функціональні можливості промислового устаткування.

Розвиток комп'ютеризації викликає потребу в розробці і створенні нових засобів обчислювальної техніки. Їх характерними особливостями є: формування елементарної бази на надвеликих інтегральних схемах; забезпечення продуктивності до 10 млрд. операцій в секунду; наявність штучного інтелекту, що значно розширює можливості ЕОМ в обробці інформації, що поступає; можливість спілкування людини з ЕОМ на природній мові шляхом мовного і графічного обміну інформацією.

У перспективі розвитку комп'ютеризації – створення національних і міжнаціональних комунікаційно-обчислювальних мереж, баз даних, нового покоління супутникових систем космічного зв'язку, що дозволить полегшити доступ інформаційним ресурсам. Наочним прикладом служить Інтернет.



Информация о работе «Роль інформаційних систем в організації економічного аналізу та аудиту»
Раздел: Информатика, программирование
Количество знаков с пробелами: 40335
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
201781
44
1

... ї діяльності суб’єктом господарювання. Функціонування суб’єктів господарювання в умовах жорсткої конкуренції та економічної нестабільності актуальним ставить питання раціональності організації і методики обліку, аналізу та аудиту основних засобів. Для нормального функціонування підприємству необхідно, щоб постійно відбувалося відтворення його основного капіталу. Побудова ринкової економіки і нова ...

Скачать
367716
10
48

... В АБС АКБ «ПРОМІНВЕСТБАНК» ТА ОЦІНКА РІВНЯ ВРАЗЛИВОСТІ БАНКІВСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ 3.1 Постановка алгоритму задачі формування та опис елементів матриці контролю комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) інформаційних об’єктів комерційного банку В дипломному дослідженні матриця контролю стану побудови та експлуатації комплексної системи захисту інформації в комерційному банку представлена у вигляді ...

Скачать
176723
32
10

... чного аналізу наводяться у табл. 2.1. Таблиця 2.1. Визначення методу економічного аналізу Калина А.В., Конева М.И. Современный экономический анализ и прогнозирование. – К.: МАУП, 1998 Під методом економічного аналізу розуміють діалектичний спосіб підходу до вивчення господарських процесів в їх становленні та розвитку (с. 31) Маргулис А.Ш. Экономический анализ работы предприятий. – М.: ...

Скачать
151718
4
7

... дувачів, стан інших не змінився чи змінився частково, що не дає можливості оцінити діяльність установи як ефективну. РОЗДІЛ 4. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В ДЕРЖАВНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ 4.1 Удосконалення форм і методів управління персоналом   Першочерговими питаннями покращення роботи з добору, підготовки і розстановки кадрів у системі державної служби пропонується вважати розробку ...

0 комментариев


Наверх