Бібліотечно-інформаційний сервіс – нові форми та методи

2.1 Бібліотечно-інформаційний сервіс – нові форми та методи

Входження в бібліотечну практику інформаційних технологій ставить на порядок денний проблему впровадження нових форм і методів у роботу традиційних бібліотек, а також перегляд існуючих підходів до її ролі і статусу в умовах переходу до інформаційного суспільства. Першочерговим при цьому є вирішення комплексу завдань, пов'язаних з розвитком і трансформацією інформаційного сервісу бібліотек [16, 38].

Для реалізації інформаційної функції та задоволення інформаційних потреб своїх користувачів бібліотеки здійснюють інформаційне обслуговування.

Інформаційне обслуговування (або інформаційний сервіс) включає операції пошуку, збору, аналітико-синтетичної переробки, оформлення та розповсюдження інформації, які виконують професійні інформаційні працівники з метою підвищення ефективності творчої діяльності фахівців. До них відносяться: формування інформаційних масивів, створення інформаційно-пошукових систем, підготовка різноманітних бібліографічних покажчиків, фактографічних довідок, створення рефератів і оглядів та багато іншого [3, 112].

В практику інформаційного обслуговування цих установ все активніше впроваджуються нові форми та методи. Кабінети правової та ділової інформації, з наданням різноманітних фактографічних довідок, електронні каталоги, бази даних, бібліотечні сайти, інформаційні ресурси на компакт-дисках, замовлення й отримання документів у онлайновому режимі стають реаліями діяльності бібліотек.

Одним з найактуальніших напрямів розвитку інформаційного сервісу є залучення до фондів бібліотек документів на новітніх носіях інформації. Електронні документи поки, що, складають не значку частину бібліотечних фондів, але вони постійно зростають. І тому так важливо своєчасно організувати комплектування фондів бібліотек саме такими документами.

Важливою тенденцією розвитку сучасних бібліотечно-інформаційних систем є повноцінне представлення каталога свого фонду та забезпечення повномасштабного обслуговування, тобто реалізація онлайнового пошуку, замовлення літератури та отримання необхідних публікацій в електронному вигляді. Але бібліотеки повинні не тільки відобразити й розкрити свої фонди для читачів, а й допомогти знайти відсутні в них матеріали, що є в інших сховищах, і шляхом використання можливостей служб електронної доставки документів наблизити до своїх читачів фонди найбільших бібліотек світу.

Сьогодні бібліотека вже не повинна обов'язково мати конкретні документи в своєму фонді, достатньо володіти інформацією про місцезнаходження потрібного видання та мати можливість замовити й отримати відповідну копію документа. В такому разі довідковий апарат бібліотеки стає ключем до взаємовикористання документної інформації і відповідно одним з механізмів підтримки єдиного інформаційного простору.

Однак не тільки бібліографічне інформування є принципово важливим у діяльності бібліотек. Останнім часом бібліотеки все активніше приступають до створення й інших видів вторинної інформації - реферативної, оглядової, фактографічної. Адже саме в бібліотеках створено найоптимальніші умови для цього - найбільш повне зібрання документів та кваліфіковані фахівці, які знаються на основах аналітико-синтетичної обробки інформації.

Одною з перших розпочала роботи в цьому напрямі Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського (НБУВ), яка 1998 р. спільно з Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України (ІПРІ) приступила до створення системи реферування української наукової літератури. На основі впровадження конвеєрної технології одноразової обробки всього потоку вітчизняної друкованої продукції започатковано створення інформаційного продукту - загальнодержавної реферативної бази даних "Україніка наукова" - спрямованого, в першу чергу, на задоволення потреб науковців і фахівців [17, 68].

 Ця база даних створюється на основі використання вже існуючих бібліографічних записів, включених до електронного каталога бібліотеки. Реферативна служба опрацьовує найбільш цінні та важливі наукові праці українських вчених (монографії, збірники наукових праць, довідники, підручники тощо), що надійшли до Бібліотеки, і доповнює рефератами вже існуючу бібліографічну інформацію. Враховуючи, що в НБУВ майже вичерпно комплектується вітчизняною літературою, можна говорити про створення найбільш повного багатогалузевого інформаційного масиву українських наукових видань. Крім того, реферативна база даних поповнюється за рахунок розпису статей із наукових серіальних видань (журналів, збірників наукових праць і конференцій, продовжуваних видань наукових установ та вищих навчальних закладів).

Для подальшого розгортання робіт передбачається розширити перелік видань, і які підлягають реферуванню, враховуючи, що значна частина наукових праць вітчизняних учених і фахівців, надрукованих у відомчих і регіональних продовжуваних виданнях, у більшості випадків не доступна для широкого загалу науковців. Відобразити їх зміст у єдиній інформаційній системі, повідомити про їх існування і, таким чином, наблизити до користувачів - завдання сучасних бібліотек. На сьогодні з-поміж 1000 наукових серіальних видань, що виходять в Україні, аналітично описано у бібліографічних покажчиках Книжкової палати України приблизно 200 видань, у бібліографічній базі даних "Електронний кататог" Українського інституту науково-технічної та економічної інформації (УкрІНТЕІ) - 100-150 журналів і 250 видань реферуються відповідними службами НБУВ та ІПРІ.

Формування єдиного реферативного інформаційного продукту має ще один і дуже важливий аспект. На основі реферативної бази даних "Україніка наукова" стало можливим створення наукової електронної бібліотеки. Ці роботи розпочались у НБУВ в 1999 р. на основі впровадження інтегрованої технології опрацювання інформації, що передбачає одноразову обробку документів зі створенням бібліографічної інформації в електронному вигляді, доповнення її рефератами в Службі реферування та гіперпосиланнями на наявні електронні копії наукових видань. Все це дає можливість запропонувати вітчизняним вченим інформаційний продукт підвищеної якості, використання якого дозволяє отримувати не тільки бібліографічну інформацію про існування того чи іншого документа, а й можливість більш детально ознайомитися з його змістом у реферативній базі даних, а в деяких випадках отримати й повну електронну версію документа на своє робоче місце.

Подальше розгортання цих робіт можливо лише за умов консолідації діяльності бібліотек і всіх суб'єктів документної сфери суспільства. На сучасному етапі лише створений спільними зусиллями інформаційний продукт у змозі забезпечити вичерпну повноту і якість інформування.

Корпоратизація на сьогодні є однією з найважливіших тенденцій бібліотечно-інформаційного обслуговування. Бібліотеки об'єднуються задля створення систем корпоративної каталогізації. Такі системи дозволяють скорочувати витрати на каталогізацію, забезпечувати у інформаційну та лінгвістичну сумісність електронних каталогів і баз даних, досягати високої якості бібліографічного та аналітичного опису, а також забезпечують покращання обслуговування користувачів через системи МБА та ЕДД. Широкого поширення набувають корпоративні бібліотечно-інформаційні системи, що представляють собою добровільні об'єднання незалежних в адміністративному й економічному відношеннях бібліотек одного міста, області тощо для спільного вирішення бібліотечно-інформаційних завдань – створення інформаційних ресурсів загального використання корпорації та забезпечення ефективного відкритого доступу до них через Інтернет. Прикладами таких корпоративних систем можуть бути: вже названа раніше загальнодержавна реферативна база даних “Україніка наукова”, яка створюється спільними зусиллями НБУВ, ІПРІ, а також за участі ряду редакцій українських наукових видань; "Електронний каталог" УкрІНТЕІ, що формується на основі розподіленого введення інформації в локальні бази даних регіональних центрів інформації та її інтегрування в базу колективного; використання (щоправда, поки цей каталог не доступний масовому користувачеві через Інтернет). Прикладами інших видів міжрегіональних об'єднань бібліотек, що були створені останнім часом, можуть слугувати асоціації бібліотек і організацій по електронній доставці документів, а також об'єднання бібліотек з аналітичного розпису статей.

Все активніше працюють бібліотеки з Інтернет, надаючи своїм читачам Інтернет-послуги, а також використовуючи його у своїй професійній діяльності, роблячи інформаційний сервіс більш насиченим і різноманітним. Іноді Інтернет подають як найбільшу бібліотеку в історії людства. І хоча зібрання текстів у глобальній комп'ютерній мережі навряд чи можливо назвати бібліотеками, вони наглядно ілюструють процес переміщення інформаційних потоків у електронний простір. При цьому Всесвітню мережу можна подати і як найбільш заплутану бібліотеку із тих, що коли-небудь існували. Сотні та тисячі каталогів, пошукових і метапошукових машин обіцяють користувачам знайти саме ті веб-ресурси, які він шукає. Але лише деякі з них дійсно надають корисну інформацію.

Інтернет, який є, по суті, віртуальною бібліотекою та інформаційним агентством, відкриває великі перспективи для традиційних бібліотек. Створення бібліотечних серверів та розміщення в мережі унікальних бібліотечно-інформаційних ресурсів і послуг надають світовому співтовариству такий сервіс, як доступ до електронних каталогів бібліотек, електронна доставка документів тощо.

Іншою, не менш важливою, тенденцією у використанні Інтернет бібліотеками є надання інформаційних ресурсів інших установ своїм користувачам. Доступ до Інтернет розширює довідково-бібліографічний апарат бібліотек — його складовими частинами стають всі наявні в мережі бібліографічні, довідкові, енциклопедичні видання, в т.ч. електронні каталоги найбільших бібліотек, бібліографічні БД, авторитетні енциклопедії, словники і довідники. Бібліотеки можуть зекономити час своїх користувачів, який вони витрачають на пошук необхідної інформації, і рекомендувати найбільш популярні та якісні довідкові, фактографічні й інформаційні сайти Всесвітньої мережі. Прикладом реалізації такого підходу є Веб-сайт НБУВ. Його складові - це власні інформаційні ресурси, що складаються з бібліографічної, реферативної і повнотекстової інформації, а також гіперпосилання на споріднені джерела інформації в Інтернет (Веб-сайти бібліотек України та світу, найбільші електронні бібліотеки, онлайнову періодику, енциклопедії, довідники, словники). При цьому збільшується роль змістовної роботи з мережевими джерелами - актуалізація переліку довідкових матеріалів на сервері бібліотеки, консультування читачів, інформаційна підтримка читачів через сайт бібліотеки.

Таким чином, головними напрямками розширення інформаційного сервісу бібліотек мають стати:

-  комплектування бібліотек усіма джерелами інформації на електронних носіях і формування фондів електронних документів;

-  створення нових видів інформаційних продуктів і послуг (реферативних, фактографічних, оглядових, прогнозно-аналітичних баз даних з розвиненим пошуковим апаратом, зокрема, з використанням гіпертекстових систем), переорієнтування на формування інформаційних продуктів переважно в електронному вигляді;

-  кооперація зусиль бібліотек і усіх суб'єктів документно-комунікаційної сфери для створення інформаційних продуктів високої якості;

-  залучення до обслуговування читачів бібліотек інформаційних ресурсів Інтернет, створення навігаційних систем для полегшення пошуку інформації в різноманітних базах даних;

-  розвиток служб електронної доставки документів, що мають стати ключем до взаємовикористання документної інформації і, відповідно, одним з механізмів підтримки єдиного інформаційного простору [16, 42.].

2.2 Документний потік з питань сільського господарства для створення інтегрованої системи інформаційно-бібліотечного обслуговування потреб сільського господарства України

Мережа сільськогосподарських бібліотек являє собою систему, яка складається з досить автономних підсистем - 274 бібліотечних закладів.

Державна наукова сільськогосподарська бібліотека (ДНСГБ) УААН є науково-методичним центром для цих установ, серед яких: бібліотеки 73 науково-дослідних інститутів і 65 державних науково-дослідних станцій Української академії аграрних наук та 135 бібліотек вищих навчальних закладів І - IV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики України. Разом вони обслуговують понад 500 тис. урядовців, політиків, науковців, фахівців, фермерів та інших землекористувачів і землевласників, бізнесменів, а також професорсько-викладацький склад закладів освіти та осіб, що в них навчаються. Книжкові колекції зазначених бібліотек налічують близько 19 млн. облікових одиниць. З них користувачі щорічно одержують понад 20 млн. видань. Тільки ДНСГБ УААН, яка має статус науково-дослідної установи і де працює 100 працівників, серед яких 5 докторів, 9 кандидатів наук і 30 наукових співробітників, щорічно обслуговує близько 13 тис. читачів, видаючи їм зі свого унікального мільйонного фонду друкованої продукції близько ЗО тис назв книг, газет і журналів.

Як науково-дослідна установа бібліотека видає "Бюлетень ДНСГБ УААН", реферативний журнал "Агропромисловий комплекс України", серію біобібліографічних покажчиків "Академіки Української академії аграрних наук" та історико-бібліографічну серію монографій та інших наукових публікацій “Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії”.

У той же час, функціонуюча в Україні система бібліотечного обслуговування працівників аграрної сфери та сільського населення морально і фізично застаріла, оскільки не приділяє достатньо уваги створенню бібліотек нового покоління, власних електронних інформаційних ресурсів і постійному виходу до світового інформаційного простору. Все це призвело до того, що в умовах ринку така система вже неспроможна задовольнити швидко зростаючі потреби користувачів, зацікавлених у своєчасному одержанні вичерпної інформації з вирішуваних питань, або про джерела, в яких вона міститься.

Світовий досвід свідчить, що добре налагоджена діяльність сільськогосподарських бібліотек є одним з основних чинників підвищення ефективності аграрної науки, сільськогосподарського виробництва і бізнесової діяльності.

У цьому зв'язку виняткового значення набуває створення в Україні інтегрованої у світовий простір електронної системи інформаційно-бібліотечного обслуговування сільського господарства нового покоління.

Постановою Президії Української академії аграрних наук "Про виконання Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України" від 26 квітня 2001 р. пріоритетним напрямом розвитку визначено створення на базі ДНСГБ УААН електронного корпоративного каталога (ЕКК) сільськогосподарських бібліотек країни, а далі й віртуальної (цифрової") сільськогосподарської бібліотеки.

Для забезпечення умов ефективного функціонування ДНСГБ УААН та мережі сільськогосподарських бібліотек, насамперед, головних бібліотек - методичних центрів об'єднань, необхідно створити і постійно розвивати сучасне комп'ютеризоване інформаційне середовище, максимально спрямоване на високопродуктивну наукову діяльність і прискорене використання досягнень науково-технічного прогресу в усіх галузях АПВ. З цією метою інформаційні ресурси мережі сільськогосподарських бібліотек мають стати єдиним фондом - складовою частиною Національного інформаційного ресурсу. На ДНСГБ УААН покладається функція методичного забезпечення та координації його формування та використання.

Основу функціонування документних потоків сільськогосподарських бібліотек нового покоління, окрім книг, газет і журналів має становити сукупність спеціалізованих бібліографічних реферативних і повнотекстових баз даних, баз знань, ринкової та фактографічної інформації, дорадчих та експертних систем тощо, які створюються власними силами на рівні світових стандартів, або купуються на вітчизняному та світовому ринках інформаційних продуктів. Для ефективного формування та використання таких документних потоків необхідно мати надійні телекомунікації та розвивати науковий маркетинг (видавнича діяльність, семінари, виставки, реклама тощо).

ДНСГБ УААН формує власні спеціалізовані довідково-бібліографічні фонди документів як на традиційних (паперових), так і на комп'ютерних носіях, залучаючи, в разі потреби, інформаційний потенціал інших бібліотек та інформаційних установ світу; здійснює якісне довідково-інформаційне та інформаційно-бібліографічне обслуговування урядовців, науковців, фахівців і товаровиробників аграрної сфери в Україні та за її межами, забезпечуючи розповсюдження досягнень науки, техніки і передового досвіду з усіх напрямів діяльності науково-дослідних установ УААН, навчальних закладів Мінагрополітики України та інших відомств і організацій, причетних до збирання, зберігання та розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації.

Інформаційно-довідкове та інформаційно-бібліографічне обслуговування науковців й інших користувачів має полягати у задоволенні інформаційних потреб і запитів споживачів бібліографічної та іншої інформації з метою:

-  підвищення інтенсивності та якості наукових досліджень, скорочення термінів і зменшення вартості проектно-конструкторських розробок;

-  швидкого впровадження сучасних технологій та наукової продукції у виробництво;

-  підтримання реформування сільського господарства та ринкових механізмів економіки.

ДНСГБ УААН та головні бібліотеки об'єднань сільськогосподарських бібліотек з їх мережами мають активно сприяти ефективному розвитку аграрної науки та агропромислового виробництва, надаючи користувачам достовірну, своєчасну, пертинентно-релевантну інформацію на основі:

-  систематизації опублікованих результатів наукових досліджень, передового вітчизняного і зарубіжного досвіду з різних напрямів (галузей) аграрної науки та виробництва;

-  формування, ведення й використання усіх видів баз даних і знань галузевих установ, які нагромаджують сільськогосподарську інформацію;

-  організації надання інформаційно-бібліотечних послуг у співпраці з різноманітними установами та організаціями, в т.ч. добровільними об'єднаннями громадян, що розповсюджують сільськогосподарську науково-технічну інформацію;

-  налагодження видавничої діяльності;

-  пропаганди і впровадження досягнень науки та передового досвіду шляхом організації індивідуальної і масової роботи з читачами.

Для вирішення цих завдань на ДНСГБ УААН та головні бібліотеки покладаються всі основні функції і серед них такі:

 - комплектування довідково-інформаційного фонду аграрної науки і виробництва всіма необхідними первинними та вторинними документами на традиційних (паперових) та електронних (комп'ютерних) носіях, що містять інформацію про наукові звіти, рукописи і публікації, книги, періодичні видання, проекти, нормативно-довідкові, статистичні та інші матеріали, огляди, тези наукових конференцій і симпозіумів, патентно-ліцензійні та юридично-правові документи з необхідними відомостями за профілем науково-дослідних установ і навчальних закладів;

-  інтелектуальну фахову обробку документів з метою відбору їх до локальних і розподілених повнотекстових баз даних та знань, формування масиву вторинних документів інформаційно-пошукового призначення - бібліографічних описів, рефератів, словників-термінів, тезаурусів;

-  активну пропаганду та розповсюдження науково-технічної інформації про досягнення світової науки і практики на основі систематичного вивчення запитів учених-аграріїв, сільськогосподарських товаровиробників і науково-дослідних установ галузі на науково-технічні, технологічні й організаційно-економічні нововведення, що можуть забезпечити високі врожаї та показники тваринництва і переробної промисловості, темпи науково- технічного прогресу в агропромисловому виробництві;

-  організацію роботи з міжнародної стандартизації термінології і підготовки документів з метою створення умов для ефективного здійснення аналітичної діяльності, обміну бібліографічною інформацією як в Україні, так і за її межами;

- використання електронно-обчислювальних машин та інших технічних засобів для створення пошукових образів документів, ведення баз (банків) даних та знань, в т,ч. корпоративного електронного каталога, пошуку і розповсюдження даних і знань, підготовки відповідей на інформаційні запити та автоматизованих видань реферативних і бібліографічних покажчиків, розвитку комп'ютерних мереж обробки й обміну інформацією, а також налагодження двосторонніх зв'язків з інформаційними центрами та окремими користувачами;

-  надання методичної і практичної допомоги сільськогосподарським бібліотекам, а також головним бібліотекам об'єднань, Регіональним центрам наукового забезпечення АПВ та іншим інформаційним консультаційно-освітнім службам з питань організації інформаційної роботи та її комп'ютеризації;

-  тиражування інформаційних джерел з метою їх розповсюдження, технічне обслуговування поліграфічних та інших засобів розмноження інформаційних матеріалів.

Електронний зведений корпоративний каталог (ЕКК) сільськогосподарських бібліотек України є складною системою, що містить велику кількість окремих елементів - електронних каталогів усіх бібліотек України мережі УААН та бібліотек інших систем і відомств, що здійснюють збирання, зберігання та розповсюдження сільськогосподарської літератури. Електронні каталоги бібліотечно-інформаційних установ повинні мати ідентичну побудову і спільне програмне забезпечення, яким, з огляду на поширеність і простоту освоєння та використання, обрано ІРБІС - інтегровану систему для інформаційно-бібліотечних ресурсів. Робота по створенню зведеного ЕКК має здійснюватись у такий спосіб:

1. Кожна з бібліотек-учасниць створює власний електронний каталог і вміщує його на Web-sites установи, до якої вона належить у рубриці "Бібліотека". Це дозволить кожній бібліотечній установі звірити або запозичити пошуковий образ документів (описи) та проставити коди бібліотек, де є ідентичний документ.