Навигация
ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ФОРМУВАННЯ «БАЛАНСУ ІНТЕРЕСІВ»
29513
знаков
0
таблиц
0
изображений
6 ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ФОРМУВАННЯ «БАЛАНСУ ІНТЕРЕСІВ»
Процес глобалізації як нова форма чи новий етап в розвитку сучасного світового господарства в кінці XX ст. має свої особливості. По-перше, основа глобалізації – інтернаціоналізація виробництва, інституціональною формою якого виступають транснаціональні корпорації (ТНК). Хоча вихід капіталу за національні рамки почався ще на початку XX ст., однак сьогодні він значно посилився. Сьогодні міжнародне виробництво та відповідна йому міжнародна торгівля за своїм змістом переважно не між-, а внутрішньогалузева торгівля, заснована на внутрішньогалузевій спеціалізації окремих країн.
По-друге, глобалізація супроводжується стрімким ростом фінансових ринків (валютних, фондових, кредитних), які сильно впливають на сферу торгівлі та виробництва. Причому якщо ще недавно фінансові ринки обслуговували реальний сектор економіки, то сьогодні ця сфера набула самостійне значення, що призвело до різкого зростання числа фінансових спекуляцій.
По-третє, глобалізація супроводжується регіоналізацією економічної діяльності (наприклад, Західна Європа, США і Латинська Америка та ін.). На базі цього виникають широкі замкнені економічні простори, у межах яких знімаються будь-які перепони для торгівлі, вільного пересування капіталу та людей.
По-четверте, глобалізація не обмежується лише економічною сферою. Вона впливає на культуру, мораль, життєві цінності, мистецтво. В системі глобальної економіки знаходяться телебачення, відеовиробництво, видавницька діяльність.
Усі перелічені тенденції істотно впливають на функціонування інститутів громадянського суспільства, частково руйнуючи їх. Вихід капіталу за національні рамки та функціонування його в світовому масштабі, гордування національними межами ведуть до того, що держава як засіб досягнення суспільного компромісу всередині поступово руйнується. Відповідно змінюються й її економічні функції.
З одного боку, міжнародний капітал не може підпорядковуватися якомусь одному національному уряду. За своєю природою він є інтернаціональним і його розвиток неминуче супроводжується формуванням відповідного світового уряду у вигляді міжнародних економічних та фінансових інститутів. З іншого боку, у світовому масштабі ще не склалися такі механізми, які б протистояли вузькоегоїстичним інтересам світового капіталу та дозволили б врахувати при виробці економічних рішень і стратегій міжнародних фінансових інститутів інтереси усіх соціальних груп, представлених у тих чи інших країнах. Тобто «баланс інтересів», якого у кінцевому рахунку вдалося досягти завдяки створенню інститутів громадянського суспільства всередині окремих країн та завдяки чому держави більшості країн перетворилися на «соціальні держави», сьогодні внаслідок глобалізації істотно підірвано. Це й є однією з головних причин переходу наприкінці XX ст. в більшості країн від політики «соціальної держави» до політики «ефективної держави».
Перехід до політики «ефективної держави» - це приклад порушення «балансу інтересів» під дією глобалізації. Глобалізація економічного життя в тому вигляді, як це було представлено вище, істотно посилила позиції капіталу не лише в масштабі світового господарства, але й всередині країн. І такому посиленню нездатна протистояти навіть найсильніша держава.
Сучасний крупний капітал під дією глобалізації став більш мобільним, та йому значно легше відстоювати свої інтереси на шкоду інтересам інших соціальних груп. Так, наприклад, сьогодні одним з головних аргументів роботодавця у випадку, якщо не вдається домовитися з робітником про розмір заробітної платні, є його заява про можливість закриття та переміщення підприємства в іншу країну, з більш дешевою та більш змовливою робочою силою. Протистояти такого роду аргументам в умовах недостатньої розвиненості міжнародної солідарності трудящих, на тлі загальної кризи профспілкового руху, розбіжностей у рівні економічного розвитку різних країн та рівні життя робочих дуже складно. Тому під тиском страху втратити роботу робочі часто погоджуються на більш низьку заробітну платню та погіршення умов праці.
Держава, в свою чергу, не завжди готова і не завжди зацікавлена в тому, щоб протистояти цій тенденції. Вона у кращому випадку може заявити про нейтральну позицію й не протидіяти вільному переміщенню капіталу, а у гіршому – погоджується на скорочення державних інвестицій та соціальних видатків начебто через їх неефективність чи збільшення дефіциту державного бюджету. У цьому розумінні зміна економічних функцій держави представляється величиною, що залежить від більшої кількості змінних, що включають не лише зміни в системі матеріального виробництва.
ВИСНОВОК
Таким чином, з вище викладеного бачимо, що держава з перших днів існування виконувала не лише виключно політичні функції, а й завжди займалася економічною діяльністю. Основними причинами еволюції економічної ролі держави стали зміни, що відбувалися перш за все у матеріальному виробництві, серед яких не лише збільшення об’ємів виробництва та ускладнення економічних зв’язків, але й посилення ролі особистого фактора в розвитку сучасного виробництва. Ці зміни потребували втручання держави в регулювання макроекономічних пропорцій та вирішення соціальних задач, її допомоги в боротьбі з монополістичними тенденціями.
Еволюцію економічних функцій держави недостатньо розглядати лише з позиції тих змін, які відбуваються в матеріальному виробництві по мірі розвитку суспільства. Не менш значущим як у теоретичному, так і в практичному плані є аналіз еволюції економічних функцій держави з позиції її ролі в якості в якості інституту політичної влади та того впливу, який цей інститут чинить на економічний розвиток, тобто з позиції діалектики економіки та політики.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Государственное регулирование рыночной экономики: Учеб. пособие. / под ред. И.И.Столярова. – М.: Дело, 2001. – 280 с.
2.Гриньова В.М., Новікова М.М. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник. – Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2004. – 756 с.
3.Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки / За ред. І.Р.Михасюка. – Львівський національний університет ім. І.Франка. Підручник. Друге вид. – К.: Атіка, Ельга-Н, 2000. – 592 с.
Похожие работы
... державного регулювання. Взаємодія цих двох сторін економічного механізму і нестійкий баланс їх відносин свідчать про посилення в окремі періоди або економічної ролі держави, або дії стихійно-ринкових сил. [18] 1.3 Місце держави в ринковій економіці Сучасна ринкова економіка не може існувати без державної господарської діяльності. Дискутуються тільки масштаби втручання держави в економіку. ...
... усю країну. Незважаючи на те, що твори соціалістів-утопістів не мали серйозної теоретичної основи, вони відобразили пошуки ідеального справедливого суспільства та справили значний вплив на еволюцію економічної думки. Видатні мислителі-утопісти: започаткували глибоку критику існуючого суспільного ладу, його суперечностей і спонукали до роздумів над проблемами еволюції людського суспільства; ...
... наведені вище. Вчений Ф.Хайєк каже про це так: «Конкурентний лад – єдиний, де людина залежить лише від самої себе, а не від милості сильних світу цього» {13, с.22]. Ця цитата підкреслює важливу роль держави у ринковій економіці, тому що саме вона виконує ті обов’язки, які спрямовані на розвиток та гідне існування народу країни. Отже, ринок та ринкова економіка – продукт тривалої еволюції товарно ...
... , зупинити руйнівні процеси в економіці держави. Процес трансформації від командно-адміністративних методів регулювання до ринкових складний і тривалий, вимагає докорінної зміни власності, створення ринкової інфраструктури, зміни психології людей. II. Моделі переходу до ринкової економіки. Трансформування планової економіки в ринкову включає стратегію і тактику. Стратегія — визначення ...
0 комментариев