Загальна характеристика емпіричної соціології
Розвиток соціології у XIX – XX ст
Соціологія сім’ї
Соціологія праці
Культура та її функції в суспільстві
Культура і контр культура
Соціальна структура суспільства
Освіта як соціальний інститут
Соціальна стратифікація
Ознаки соціальної групи. Класифікація груп
Соціальна мобільність
Соціалізація людини. Умови успішної соціалізації
Сім’я і школа як агенти соціалізації
Культурологічне пояснення причин девіації
Програма соціологічного дослідження
Вимірювання в соціології. Види соціологічних шкал: номінальна, рангова, метрична (інтервальна)
Особливості анкетування як виду опитування
Соціальний експеримент
Навигация
Загальна характеристика емпіричної соціології
Соціологія: становлення та сучасність
119076
знаков
9
таблиц
0
изображений
5. Загальна характеристика емпіричної соціології
Емпірична соціологія (досвід) – комплекс досліджень, орієнтованих на збір та аналіз фактів суспільного життя за допомогою спеціальних методів (опитування, спостереження, аналіз документів та ін).
Емпіричні факти:
- свідомості (думки, судження);
- факти поведінки (вчинки, дії та ін);
- результати діяльності людей (які можуть розказати про людину).
Основний метод аналіз документів або будь якої зафіксованої інформації.
Емпірична закономірність – стійкий зв’язок між двома або декількома змінними.
6. Соціологія і соціальна практика. Прикладні соціологічні дослідження
Соціологія, як і будь-яка теоретична соціологічної діяльності наука включає два елементи: систему нагромаджених знань (насамперед теоретичних) і дослідницьку діяльність. З допомогою соціологічних досліджень здійснюється дальше пізнання об'єктивних законів розвитку і функціонування соціальних організмів і спільностей людей і визначаються шляхи і форми використання нагромаджених знань на практиці. Соціологічні дослідження не можна ототожнювати з економічними, юридичними і іншими видами досліджень подібно тому, як соціологію не можна ототожнювати з політичною економікою, юриспруденцією та іншими науками. Специфіка будь-якого соціального дослідження обумовлюється, насамперед, об'єктом і предметом науки, в межах якої здійснюється. Це означає, що своєрідність соціологічних досліджень лежить в основі специфіки науки соціології.
Наукове управління соціальними процесами здійснюється з допомогою нагромадження, переробки і передачі інформації, використовуються різні способи одержання і перетворення інформації. Це, по-перше, побутова свідомість, що реалізується в процесі повсякденного практичного життя людей, по-друге, емпіричне вивчення соціальної діяльності людей і соціальної дійсності; по-третє, конкретні соціологічні дослідження. В процесі конкретних соціологічних досліджень пізнання відновлює безпосередню видиму картину соціальних об'єктів, але уже на основі знань про закони їх розвитку і функціонування, характеристики об'єктів, що в емпіричному пізнанні відображені як «безпосередні» і «перші», в конкретних дослідженнях виявляються самими опосередкованими і кінцевими. Здійснення таких досліджень виявляється можливим тільки при наявності теорії, що правильно відображає суть соціальних організмів, тоді як емпіричні дослідження можливі завжди, незалежно від тієї ступені, якої досягло соціальне пізнання в розкритті закономірних зв'язків.
Прикладна соціологія – комплекс досліджень орієнтованих на вирішення конкретних соціальних проблем
Етапи конкретно - соціологічного дослідження
| 1 розробка програми і конкретного плану | Визначення предмета і задач дослідження, робочої гепотизи, методів дослідження, виконавців і строків. |
| 2. Підготовка до збору інформації | Розробка документів програмного збору інформації, пілотажне дослідження |
| 3. Збір інформації | Спостереження, опитування, експеримент, вивчення документів. |
| 4 обробка інформації | Перевірка, групування, зведення, обчислення відносних величин, побудова статистичних рядів, складання таблиць тощо |
| 5. Оцінка результатів | Інтерпретація даних, формулювання висновків, оформлення звіту про дослідження, розробка пропозицій. |
| Реалізація результатів дослідження. |
Розрізняють такі основні види конкретно – соціологічних досліджень:
За метою їх проведення - Теоретичні і емпіричні;
За частотою проведення – разове, повторні (останні можуть бути когорт ними, моніторинговими);
За глибиною вивчення проблеми – розвідувальні, описові, аналітичні;
За способом забезпечення репрезентативності – суцільне, локальне, вибіркове;
За масштабами проведення – міжнародне, загальнонаціональне, регіональне, галузеве.
Соціологічне дослідження треба відрізняти від соціального дослідження. Соціологічні дослідження складають «ядро» більш широких соціальних досліджень – суспільствознавчих досліджень.
7. Огюст Конт і зародження позитивіської соціології
Термін соціологія вперше був запропонований О. Контом в в1824р. Заслуга О.Конта полягає на сам перед в тому, що він обґрунтував необхідність наукового підходу до вивчення суспільства, виділення соціології в якості самостійної науки, базування цієї науки на спостереженні та експерименті, пізнання законів суспільного розвитку і практичного використання досягнень науки в цілях соціальних реформ на благо суспільства. Конт вважав, що соціологія є наукою особливою, яка відповідає новому соціальному порядку в індустріальній Європі, наукою, яка повинна використовувати прийоми спостереження, експерименту і порівняння.
Науковий позитивізм Конта поєднувався з його еволюційним поглядом на суспільство і мислення. Мислення на його думку, в своєму розвитку проходить три стадії: теологічну, метафізичну і позитивну. Людська думка прогресує по мірі того, як зменшується рівень узагальненості і зростає рівень складності. Суспільства в процесі еволюції проходять три основні стадії: примітивну, проміжну і наукову.
Соціологія, яка за Контом є вершиною наук, повинна розвиватись як аналіз соціальної динаміки і статики.
Соціальна динаміка покликана розглядати загальні закони соціального розвитку, тоді як соціальна статика повинна зосередитись «на анатомії суспільства» і взаємодії її складових елементів.
Основні праці О. Конта: «Курс позитивної філософії» (1830 – 1842рр)
«Система позитивної політики» (1851 – 1854рр)
Похожие работы
... і; нечітко визначена щодо культурних запитів, ціннісних та культурних орієнтирів. ВИСНОВОК Таким чином, соціологія молоді безумовно являється однією зважливих складових соціологічного знання. Наскільки важливою і потрібною є соціологія молоді для української держави, що не так давно здобула незалежність і стала на шлях демократичних перетворень, можна простежити проаналізувавши завдання і ...
... і стосунки і систему соціальних інститутів або установ, регулюючу ці стосунки. У всіх приведених визначеннях підкреслюється соціальна структура, з одного боку, і соціальна поведінка (дія) — з іншою, як предмети соціологічного дослідження. Демографічна, економічна і класова структура суспільства, територіальні чинники, пануючі етичні, моральні і духовні цінності (що у загальних рисах складає соці ...
... ї держави і необхідністю радикального реформування системи національної освіти зросла актуальність проектування системи освіти та її складових з позицій наукового прогнозування. Активізувалися спроби побудови загальних концептуальних моделей соціології освіти, які б інтегрували різні напрями досліджень, а також вироблення проектниих моделей діяльності, кваліфікаційних характеристик спеціаліста. ...
... меж, що відрізняють їх за даною ознакою від решти суспільства, дасть підстави говорити про рівень реальної ідентифікації [35, 20]. 2. Ідентифікація особистості як об'єкт соціологічного аналізу В умовах соціокультурних трансформацій, що характеризують сучасний етап розвитку українського суспільства, досить актуальним стає необхідність соціального самовизначення особистості. Глобальні ...
0 комментариев