1. Лічильні палати ( Рахункові палати).

2. Інф. Допоміжні органи.

VI. Уповноважений з прав людини.

VI.       Допоміжний апарат депутата ( патронатна служба).

-4-

Компетенція парламенту ( повноваження, функції):

1.представницькі повноваження парламенту – є загальнонаціональним органом:

– декларація парламентарів;

2.Повноваження по прийняття законів, які після Конституції, мають найвищу юридичну силу:

-   орган законодавчої влади:

 

Парламенти, щодо прийняття законів:

1.З абсолютною компетенцією ( Італія, Франція, Великобританія, Японія).

2.Парламент федаративних держав ( ФРН, США, Індія):

 - виключна компетенція;

-   залишкова компетенція;

-   конкуруюча ( фед. Накресл. Принципи, а суб. Пр. закони).

Парламенти з обмеженою компетенцією ( Україна).

3.Контрольні повноваження:

-   право контролю уряду;

-   різні комісії;

-   депутатські запити.

4.Надавати згоду на встановлення податків та ін. джерел державних доходів і визначити асегнування на держ. потреби:

-   прийняття бюджету;

-   податки і збори встановлюються викл. законом;

5.Установчі повноваження парламентом – участь парламента у формуванні ін. органів держ. влади.

6.Повноваження у сфері оборони, зовнішньої політики – обмежені повноваження:

-   парламент дає законодавчу підставу орг. зб. сил.

-   в ряді країн парламент вирішує питання війни і миру.

-   Наприклад контингент в ін. країнах.

 

Зовнішня політика:

-   праламентські делегації

-   ратифікація і денонсація міжн. Угод

 

7.Судові або квазісудові повноваження:

-   палата парламенту судить;

-   право вирішувати питання щодо депутатських мандатів.

 

 

-5-

Термін «парламентська процедура» виник в Англії – це сукупність правил і звичаїв на підставі, яких чиняться справи в Англ. Парламенті.

Дають два різновиди порядку парламенту:

I. Сесійна ( в монархіях: Австрія, Великобританія, в біл. Держав)

II. Постійний – це система постійно діючих зборів ( ФРН, Македонія, Словачинна, Португалія).

Сесія бувають:

1.Чергові;

2.Надзвичайні.

Для скликання чергових сесій є форми:

1.Не потрібно ніякого акту;

2.Необхідний акт держави ( Австрія. Великобританія);

3.Початок і закінчення сесії визначенно в Конституції ( Україна, Іспанія)

Надзвичайні сесії, декілька форм скликання:

1.може спікер чи глава держави.

2.За ініціативою депутатів ( 1/10, 1/3)

3.Спец. акту не існує, але є інші акти, які передбачають скликання парламенту.

4.Пленарні засідання – загальні збори, починаються з реєстрації депутатів для кворуму, якщо він є затвердженим в регламенті, потім голосують.

Закони приймаються в третьому читанні. Кожен депутат одержує пакет документів про голосування, за 2 тижні; зміни до конституції ха 1 місяць, після голосування – це 1 читання відправляють на допрацювання, потім 2 –ге читання, потім 3 читання).

Голосування може бути:

1.За весь закон ( простий);

2.За окремі статті ( які будуть введені пізніше);

Бюджетний процес – є особливості.

Конституційно – правовий статус глави держави і уряду зарубіжних країн

1.Загальна характеристика інституту глави уряду.

2.Монарх, як глава уряду.

3.Глава держави – резидент.

4.Повноваження глави держави.

5.Правовий статус уряду.

-1-

Глава держави – це конституційний орган, одночасно вища посадова особа, яка полягає як равило, юридично вище місце і ієрархії держ. ін. ів. і зд. Верховне представництво держави у вн. політичних і зовнішньо політичному житті.

Існує 2 моделі глав держав ( залежно від функцій)

1.Глава держави, як лідер країни ( в парламентських – прем’єр – міністр).

2.Глава держави – це символ влади, персоніфікована держ. влади і представляє її зовнішніх відносинах ( Монарх).

Шість варіантів набуття глави держави:

I. Монарх:

1.Успадкування ( Великобританія, Японія).

2.Призначається чи вибираєть монарха його сім’єю.

3.вибори монарха іншими монархами ( ОАЕ).

II.               Коли глава держави в формі президента:

1.Народ обирає ( Росія. Франція).

2.парламент обирає ( ФРН, Італія).

3.Колегія виборців ( США)

III. Коли є виборний. Колегіальний глава держави. В Китаї – Постійний комітет- голова КНР.

IV. Глава держави по сумісництву – коли президента немає, його функції можуть виконувати віце – президент, спікер,прем’єр - міністрю

V. Генерал – губернатор ( Україна, Канада).

VI. Одноособовий чи колегіальний орган, який прийшов до влади незаконно.

VII.            Глава держави. Який отримав владу за звичаєм і народ і ін. держави його не визнають.

-2-

Ознаки монарха:

1.Він розглядається як:

- суверений;

- верховний представник;

- державний керівник.


Информация о работе «Державне конституційне право зарубіжних країн»
Раздел: Государство и право
Количество знаков с пробелами: 76085
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
43873
0
0

... принижують роль парламенту, який є одним з найбільш демократичних механізмів реалізації державної влади, одним з найважливіших виявів практичного здійснення ідеї народного суверенітету. Державно-правова практика зарубіжних країн свідчить про можливість узгодження використання засобів прямої і представницької демократії. Багато шо залежить від характеру політичного режиму в тій чи іншій країні, ...

Скачать
36396
0
0

... устрою та політичного режиму. Методи дослідження: у роботі використовується ряд літературних джерел, окрім тематичних підручників аналізуються статті з періодичних видань. 1. Поняття і види форм державного устрою в зарубіжних країнах Форма державного устрою – це спосіб організації державної влади, який визначається характером взаємовідносин держави як цілого і її складових частин. Форма ...

Скачать
27476
0
0

... до федеральної форми державного устрою величезного значення набувають економічні чинники. Фактично тільки вони можуть збити хвилю відцентрових тенденцій і інтегрувати конфедерацію в єдине ціле. Для конфедеративної форми державного устрою характерні наступні риси. 1. Конфедерація утворюється на основі відповідних договорів. Договірною була і перша загальнонаціональна конституція США — Статті про ...

Скачать
17569
0
0

... меджлісу; Другі – в силу свого високого освітнього цензу, залучених до європейської культури та громадські досягнення. Той же автор помилково стверджує, що деякі релігійні діячі виступили на стороні «конституційної революції» через те, що «…духовенство було серйозно стурбоване передбачуваної реформи судової системи, що пропонувалася шаху англійцями, в результаті якої значення шаріатського суду ...

0 комментариев


Наверх