Види політичного режиму зарубіжних країн

4. Види політичного режиму зарубіжних країн.

-1-

Форма держави – це її апарат, який відповідним чином взаємодіє з населенням, це організація поділу влади і територіальний поділ держави.

Принципи поділу влади:

Потрібна система стримань і противаг.

Мінімальне втручання.

Максимальне втручання.

Має значення як монарх приходить до влади: Монархія і Республіка.

-2-

Монархія – історично перша форма правління ( моно – один, арх – влада ) – одноосібний глава держави, що здійснює управління за власним правом, а не делеговано:

-   його влада є довічна;

-   монарх є недоторканим, відповідає монарх

Монарх

–  Король ( Бельгія, Англія, Іспанія, Данія, Швеція);

–  Султан ( Бруней, Малазія);

–  Емір ( Кувейт, ОАЕ);

–  Великий герцог ( Люкскмбург);

–  Князь ( Ліхтенштейн);

–  Імператор ( Китай ).

Ознаки:

1.Наявність одноособового довісного правителя.

2.Спадкоемний характер наступності Верховної влавди

3.Юридична безвідповідальність монарха.

4.Влада монарха обожнюється.

Монархія:

1.Абсолютна ( пізній період феодалізму)

2.Обмежена:

А) Дуалістична;

Б) Парламентська.

А) Абсолютна монархія – виникнення повязане з розвитком феодальних відносин.

Ознаки:

1.Відсутність організації, які обмежеують владу монарха ( нема парламента)

2.Ліквідація або повний занепад представницьких уставів.

3.Необмежана влада монарха.

4.Наявність і підкореність армії, поліції, спец. служб і адміністративного апарату

( Бруней, Катар, Бахрей, Оман, Саудовська Аравія)

Б) Конституційна монархія – монарх здійснює владу в межах встановлених конституцією.

Ознаки:

1.Наявність конституції.

2.Наявність парламенту ( Данія, Норвегія, Японія, Іспанія)

Конституційна монархія є:

I. Дуалістична – перехідна від абсолютної до конституційної ( Марокко, Кувейт)

Ознаки:

1.Наявність парламенту з широкими повноваженнями.

2.Уряд формує монарх який перед ним підзвітній і парламент не впливає на уряд.

3.Монарх має право розпустити парламент

4.Церемональна роль монарха.

II. Парламентська – така форма правління при якій монарх – політичний глава держави, у нього немає реальних повновадень.

Ознаки:

1.Парламент має партійну більшість.

2.Більшість формує уряд і главою уряду стає голова партії, яка перемогла.

3.Укази монарха потребують узгодження з міністром.

4.В законодавчій, виконавчій і судовій участь монарха символічна.

5.Формально монарх має абсолютне вето.

6.Всіх членів уряду призначає монарх.

7.Уряд несе відповідальність перед парламентом.

8.Дуже сильна виконавча влада.

9.Головна особа – прем’єр – міністр.

III) Нетрадиційні види монархій:

1. Теократична – різновид абсолютної – в руках монарха крім виконавчої, законодавчої, судової є релігійна влада.

2. Монарх з елементами виборності – монарх – президент обирається на 5 річний термін, його вибирають 7 емірів- недоторкані, влада в нього необмежена.

Монарха не можна усунити від влади

-3-

 

Республіка ( суспільна справа) – така форма правління при якій державна Влада здійснюється виборними органами які обираються, насамперед на певний строк.

Ознаки:

1.Існування або одноособового або колегіального глави держави.

2.Вибрність глави держави.

3.Виборність всіх представницьких органів.

4.Здійснення влади з волі народу.

5.Юр. відповідальність глави держави за прийняття рішення.

6.Обов’язковість рішень верховної представнцької державної влади для всіх інших гілок влади.

7.взаємна відповідальність особи і держави.

8.Гарантованість прав людини і громадянина.

9.послідовна реалізація принципу поділу влади на основі принципу стримань і противаг.

А) США

- конгресс обирається народом – палата представників, сенат обирає колегія виборців, дві палати є рівними;

- конгресс ніхто не може розпустити;

- парламент може порушити питання імпічменту президента;

- міністрів призначає президент і звільняє їх без згоди парламенту;

- судова Влада незалежна ( президент пропонує, конгресс затверджує, звільняти можна тільки в процедурі імпічменту);

- дуже сильна виконавча Влада;

- кишенькове вето.

 

Б) Парламентська республіка ( Туречинна, Ліван)

Принцип верховенства парламенту.

Ознаки:

1.Парламент обирається народом.

2.парламент формує уряд.

В) Змішаний тип:

- президент має право вето;

- президент має великі повноваження в судовій владі;

- -//- у виконавчої влади необмежена Влада;

- ВРУ формує уряд, затверджує і президент може звільнити будь – кого з уряду.

Г) Радянська республіка:

- повністю заперечує принцип поділу влади;

- ігнорювання прав і свобод людини і громадянина;

- класовий підхід до вирішення державних засад;

- заперечується принцип верховенства права;

 

Ґ) Теократична (Іран) – головною особою є духовна глава держави.

- свіцький парламент обирається народом – Межеліс;

- народ вибирає на 4 роки свіцького президента;

- вищі духовні органи – рада експертів – вищий релігійний орган: 93 мислителі, які мають майже необмежені права, які обмежені релігією.

Рада експертів вибирає імама довічно.

Це недемократична влада, бо існує духовна і світська влада.

-4-

Політичний режим практикується в 2 аспектах;

Державний режим – це закріплена в конституції система методів здійснення державної влади. Це фактична система методів здійснення влади – політичний режим.

Демократія – влада всіх.

Аристократія – влада більшості.

Олігархія – влада меншості.

Тиранія – влада однієї особи.

Охлократія – влада натовпу.

Політичний режим залежить від наявності або відсутності політичної системи.

Однопартійність – Китай, Камерун.

Двопартійні системи – США, Англія.

Багатопартійні – Італія, Франція.

Політичні партії впливають через участь своїх представників у органах управління.

Демократичний режим – демократія – правління народу і вибране народом і для народу ( Лінкольн). Є конституційним.

В недемократичних режимах держава контролює всі сфери життя, повністю – тоталітаризм або частково – авторатаризм.

Тоталітаризм:

1.Влада у політичної номеклатури або військових чиновників;

2.Народ усунутий від влади.

3.Відсутність ознак громадянського суспільства.

4.Тотальний контроль ( Туркменістан. Півн. Корея).

5.Передається влада у спадщину.

6.Будь – які думки, які не збігаються з державною ідеологією – інакомислення.

7.Розвинуті каральні органи.

Авторитаризм:

Лекція №5

Територіальний аспект органів публічної влади в державі.

1.Загальна характеристика територіальних органів публічної влади.

2.Форми територіального устрою держави:

А) Федералізм;

Б) Унітаризм.

-1-

Територіальний устрій – це система взаємовідносин між різними рівнями публічної влади в державі, тобто між державою в цілому і окремими частинами її території ( між. центр. владою і місцевими владами.

Розрізняють:

1.Адміністративно – територіальні одиниці – це такі території, які управляються з зверху і не мають ніякої самостійності.

2.Політико – територіальні одиниці – мають відносну самостійність і вплив центральної влади зведено до мінімуму

Розрізняють дві форми територіального устрою:

1.Федералізм;

2.Унітаризм.

Головна різниця у федеральні держави складаються з суб’єктів федерації, які мають ознаки держави, а унітарна з адміністартивних одиниць.

Унітарна	Федерація
1. Єдина Конституція	1.Кожен суб'єкт може мати свою Конституцію
2. Єдина правова система	2. Двохрівнева пр. система - федеральна і
3.Єдиний парламет і майже завжди	пр. системи кожного суб'єкта.
однопалатний ( Італія, Франція)	3. Кожний суб'єкт має однопалатний парл.
4. Існує єдине громадянство	і існує Федеральний парламент.
5. Адміністративно - територіальна одиниці	4.Є громадянство суб'єктів федерації
не мають права зак. Ініціативи	системи кожного суб'єкта.
	5. Всі суб'єкти федерації мають право зак.
	ініціативи.

Федералізм – це така форма територіального устрою, яка передбачає, що держава, яка є носієм складається з державно – подібних утворень ( суб’єктів федерації).

Класифікація федерація:

 I. На яких юридична підставах утворені федерації:

1.Договірні ( США).