Державне конституційне право зарубіжних країн

Тема №1

Предмет, метод, джерела ( державного ) конституційного права зарубіжних країн

1.Поняття конституції, предмет

2.Метод

3.Джерела КП

4.Види і форми конституції. Функції конституції.

-1-

Конституція ( від. Лат. «конституціо» - устрій, установа. Установлення)

Причини прийняття Конституції:

-   обмеження влади монарха;

-   встановлення особливого права;

Перші конституції регулювали:

1.Основи устрою держави ( з’явились перші виборчі органи).

2.Закріплення і гарантованість важливих прав людини ( громадянські права ).

3.Предмет ДПЗК – це система правових норм, які регулюють засади устрою суспільства, держави і статус людини в них, а також відносини пов’язані з участю населення в здійсненні публічної влади.

-2-

 

Методи галузі: Методи науки:

1.Метод дозволу. 1. Порівняльно - правовий

2.Метод обов’язку. 2. структурний ( функціональний аналіз )

3.Метод заборони.

Норми КПЗК, їх класифікація:

I. Юридична сила:

1. Найвища юридична сила – норми Конституції, норми судових органів, які здійснюють конституційний контроль. Закони конституційного значення, підзаконні акти, які регулюють діяльність державних органів.

II. По способу впливу:

1.Регулятивні.

2.Охоронні.

III. За характером припису:

1.Дозволяють

2.Забов’язуючі.

3.Забороняючі.

IV. За характером регулювання:

1.Матеріальні.

2.процесуальні ( мало )

 

V. За дією у часі:

1. Постійні.

2. Тимчасові.

3. Надзвичайні.

VI. За способом викладення:

1.Пряме.

2.Відсильні

3.Бланкетні.

Принципи КП:

Загальні принципи:

1.Народний суверентет

2.Принципи поділу влади.

3.представницьке правління.

4.Природний характер права і свобод.

Спеціальні принципи:

1.Недоторканість суддів.

-3-

Джерела – це зовнішнє закріплення і зовнішнє вираження норм КП:

Джерела:

1. Нормативно – правові акти:

- Конституції;

- Закони ( про вибори )

- Кодекси;

- Галузеві закони;

- Договори ( угоди )

А) міждународні.

Б) внутрішньодержавні .

- Нормативні акти вищих органів виконавчої влади;

- Акти органів конституційного контролю;

- Регламенти парламентів;

- Акти органів місцевого самоврядування.

 

2.Правові звичаї – це ніде офіційно не зафіксовані правила поведінки, які застосовуються на протязі значного часу і санкціоновані державою.

-   наявність уряду;

-   голова партії переможця, керує створення уряду.

-   Обов’язки монарха погоджується рішенням двох палат парламента.

3.Судові прецинденти ( в англо – саксонській правова система ) – рішення вищих судових органів по питанням не врегульованих правом.

4.Доктринальні положення – офіційно опубліковані думки, судження вчених – юристів.

5.Релігіозні джерела ( мусульманські держави )

Дія КП: у 3 вимірах, але є особливості:

1.У часі:

–  Починає діяти вказано в Конституції.

–  Момент закінчення дії, вказано в перехідному положенні.

–  Зворотня сила відсутня, але питання з громадянства мають зворотню силу.

2.У просторі:

-   Конституційні норми діють на всій території держави ( повітряний простір – 21 км.)

-   Норми можуть діяти в окреих регіонах.

-   Екстириторіальна дія, норми конституційного права діють на громадян України, де б вони не були.

3.По колу осіб:

-   по відношенню до своїх громадян, а також до інших осіб.

-4-

1. Юридична Констиуція – система правових норм.

2. Фактична Конституція – система суспільних відносин ( Конституційний устрій)

Юридична Конституція використовується в 2-х значеннях:

Види:

1.Матеріальному – це система пр. норм, які регулюють.

2.Формальному – це нормативний акт, який має таку ж назву.

Форми Конституції:

1.Писана ( розуміється як 1 акт або декілька актів. Кількість цих актів чітко визначена ) Наприклад – Швеція – 4 акти!

2.Неписані ( складаються з необмеженої кількості джерел, які не можна визначити).

Функції Конституції:

1.Юридична функція – полягає в тому, що конституція – це головне джерело всіх галузей права, визначає розвтиток всіх галузей права.

2.Політична функція - Конституція встановлює засади організації публічної влади.

3.Ідеолгогічна функція – в Констуції сформована кінцева мета.

Зміст Констиції:

1.Правове становище людини і громадянина.

2.Конституція закріплює державний устрій.

Тема №2

Конституційно – правовий статус людини і громадянина

План:

1.Зміст інституту Конституційного права .

2.Конституційне право і Конституційні свободи і принципи їх закріплення. Види прав і свобод.

3.Конституційні обов’язки.

4.Громадянство і режим іноземців.

-1-

Зміст інституту Конституційного права:

1.Права і свободи і обов’язки

2.Принципи і способи формолювання прав і свобод.

3.Конституційна правосуб’єктність фізичних осіб.

4.Громадянство і режим іноземців.

5.Конституція гарантує права і свободи.

-2-

Констиуційні права і свободи – це визначенні Конституцією найважливіші можливості фіз. Особи по досягненні своїх інтересів в межах визначених Констиуцією або законами.

Два способи закріплення прав і свобод:

1.Позитивний – контитуція гарантує чи встановлює, що суб’єкт володіє певним правом ( має право «може»).

2.Негативний – являє собою конституційну заборону для будь – якого суб’єкта порушити або обмежити певне право.

Принципи правового статусу:

I. Для демократичних держава:

1.природне походження прав і свобод.

2.Рівноправність.

3.Принципи верховенства міжнародного права.

II.   Для соціолістичних держав:

1.Класовий підхід до закріплення прав і свобод.

2.Відповідність прав і свобод будівництву соціалізма.

III. Мусульманським державам:

1.Принципи ісламу.

2.Особливість закріплення прав і свобод в Констиуціїє те що вони не є вичерпним.

-3-

Обов’язки – це найважливіші повинності, які підлягають виконанню в межах встановлених Конституцією або іншими законами.

Харктерними рисами є :

1.Конституційні обов’язки встановлюються виключно Конституцією або виключно законами.

2.Перелік обов’язків завжди є вичерпним.

3.Обов’язок в порівняні з правом і свободами є значно меншими.

4.Кожному обов’язку є юридична відповідальність за не виконання конституційного обов’язку.

-4-

Громадянин, відомий в древньому Римі, зустрічається в Біблії, в період феодалізму виник термін «піданний».

Зміст громадянства:

1.правовий стан особи, виражається в індивідуальному юридичному оформленні громадянства.

2.Постіний характер громадянства.

3.Громадянство – це двохстороній зв’язок між державою і фіз. Особою ( виражається в права і обов’язок і відповідальність ).

4.Розповсюдження на громадянина суверенної влади країни, де б він не знаходився.

Громадянство – це постійний політико – правовий зв’язок між людиною і державою, що виражається у сутності їх взаємин прав, обов’язків і відповідальності.

Інститут громадянства має 3 види норм:

1.Норми регулюють порядок набуття громадянства.

2.Норми регулюють право припинення громадянства.

3.Норми регулюють право розгляду справ з питань громадянства.

Набуття громадянства, підстави:

1.Філіація – за народження, визначається 2 принципи:

-   право крові ( якого громадянство батьки)

-   право грунту ( на території якої держави народився)

2.Натуралізація – набуття громадянства за законом, який діє в цій країні, шляхом прийняття і видачі індивідуального акта; може натуріалізуватися лише повнолітня особа, письмова заява, готовність відмовитись від іншого громадянства, знання державної мови, мінімальний строк проживання, відсутність певних хвороб, наявність законних засобів існування. Внаслідок правонаступництва держави.

3.Оптація ( вибір ).

4.Відновлення громадянства.

5.Репатріація – групове надання громадянства.

6.Дароване громадянство за особливі заслуги.

7.Усиновлення.

Підстави припинення громадянства:

1.Добровільна відмова.

2.Позбавлення громадянства, може позбавити лише набутого громадянства.

3.Автоматична втрата громадянства.

Режим іноземця ( є в демократичних країнах, крім КНР і Туркміністан ).

1.Національний режим іноземці = до громадян за деякими виключенями).

2.Режим найбільшого благосприйняття ( встановлюється лише до деяких категорій іноземців, лише до тих коли ін. країна встановлює такий режим).

3.Спеціальний режим.

Лекція №3

Гарантії прав і свобод громадян

Гарантії – це правові, політичніЮ, ідеологічні, організаційні, економічні засади, які створюють умови для забеспечення прав і свобод людини і громадянина і в ряді випадків не уможливлюють їх порушення з боку будь – якого суб’єкта права і держави.

Гарантії:

1.Міждународно – правові:

-   «Декларація прав людини і громадянина»;

-   «Декларація прав дитини» 1ст. новонароджена дитина має право на громадянство і сім’ю

2.Внутрішні – залежать від державного і політичного режиму.

Державні режими – це спосіб здійснення влади, який закріплює Конституція.

Політичний режим – як здійснюється влада.

 

Лекція №4

Форми державного правління в зарубіжних країнах.

План:

1.Поняття і види форм правління.

2. Монархія та її види:

А) абсолютна;

Б) обмежена ( дуалістична і парліментська )

В) нетрадиційні види монархій.

3.Республіка:

А) Президентська;

Б) Парламентська;

В) Змішаний тип;

Г) Радянська;

Ґ) Нетрадиційні види республік.


Информация о работе «Державне конституційне право зарубіжних країн»
Раздел: Государство и право
Количество знаков с пробелами: 76085
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
43873
0
0

... принижують роль парламенту, який є одним з найбільш демократичних механізмів реалізації державної влади, одним з найважливіших виявів практичного здійснення ідеї народного суверенітету. Державно-правова практика зарубіжних країн свідчить про можливість узгодження використання засобів прямої і представницької демократії. Багато шо залежить від характеру політичного режиму в тій чи іншій країні, ...

Скачать
36396
0
0

... устрою та політичного режиму. Методи дослідження: у роботі використовується ряд літературних джерел, окрім тематичних підручників аналізуються статті з періодичних видань. 1. Поняття і види форм державного устрою в зарубіжних країнах Форма державного устрою – це спосіб організації державної влади, який визначається характером взаємовідносин держави як цілого і її складових частин. Форма ...

Скачать
27476
0
0

... до федеральної форми державного устрою величезного значення набувають економічні чинники. Фактично тільки вони можуть збити хвилю відцентрових тенденцій і інтегрувати конфедерацію в єдине ціле. Для конфедеративної форми державного устрою характерні наступні риси. 1. Конфедерація утворюється на основі відповідних договорів. Договірною була і перша загальнонаціональна конституція США — Статті про ...

Скачать
17569
0
0

... меджлісу; Другі – в силу свого високого освітнього цензу, залучених до європейської культури та громадські досягнення. Той же автор помилково стверджує, що деякі релігійні діячі виступили на стороні «конституційної революції» через те, що «…духовенство було серйозно стурбоване передбачуваної реформи судової системи, що пропонувалася шаху англійцями, в результаті якої значення шаріатського суду ...

0 комментариев


Наверх