Поняття мотивації, структура та фактори формування
Зміст та основні напрямки мотивації професійного самовдосконалення
В моїй роботі мене мотивує перед усім
Характеристика методів та методик дослідження професійної мотивації співробітників органів внутрішніх справ
Мотиваційна тренінгова програма як засіб формування та розвитку мотивації професійного самовдосконалення
Розробка експериментального дослідження
Обробка методики;
Рекомендується використовувати чинник "мотиваційна тренінгова програма" з метою розвитку мотивації професійного самовдосконалення
Навигация
Розробка експериментального дослідження
Діагностика та формування у співробітників органів внутрішніх справ мотивації професійного самовдосконалення
146069
знаков
20
таблиц
0
изображений
3.1 Розробка експериментального дослідження
Перед усім необхідно відмітити , що дана робота була виконана сумісно з психологами підрозділів УМВС в Херсонській області. Особисто мені доводилося приймати участь в декількох тренінгах розвитку профсамовдосконалення, Головне – це співучасть у аналізі отриманого психологами підрозділів даних по результатам тестування співробітників та опис отриманих результатів в практичній частині свого дослідження, а також статистична обробка даних і перевірка висуненої нами робочої гіпотези.
Цілі дослідження: 1. Діагностика мотивації професійного самовдосконалення. 2. Формування мотивації професійного самовдосконалення за допомогою чинника "Мотиваційна тренінгові програма".
Завданням даного дослідження є розгляд наступних аспектів у вивченні питання діагностики та формування у співробітників органів внутрішніх справ мотивації професійного самовдосконалення: теоретичні питання вивчення мотивації професійної діяльності; методичні положення вивчення та формування мотивації професійного самовдосконалення у співробітників ОВС; практичне дослідження діагностики та формування мотивації професійного самовдосконалення під впливом чинника "Мотиваційна тренінгова програма".
Об’єктом дослідження в даній роботі є мотивації професійного самовдосконалення у співробітників органів внутрішніх справ. Мотивація, яка пов'язана з професійним самовдосконаленням, займає провідне місце у вирішенні багатьох завдань, які постають в процесі професійної діяльності. Орієнтовані на компетентність та самовдосконалення працівники намагаються оволодіти професійною майстерністю, пишаються вмінням застосувати свої навички для вирішення складних проблем, зустрічаючи перепони, вони намагаються проявити винахідливість. Найбільш важливе те, що вони мають аналізувати надбаний досвід й постійно підвищувати свій професійний рівень. На засаді їх високої відповідальності - бажання зазнати почуття внутрішнього задоволення, яке виникає при виконанні завдань на вищому рівні, й та оцінка, яку вони отримують від компетентних в їх професійній області людей [40].
Згідно за даними проведених досліджень, близько 36% опитаних спеціалістів вважають професійне самовдосконалення справою надзвичайно важливою та необхідною для ефективного виконання своїх професійних обов'язків. Але, в цей же час, тільки кожний четвертий серед них займається хоча б якою-небудь практичною діяльністю в даному напрямку (19).
Предмет дослідження - діагностика мотивації професійного самовдосконалення та процес її формування під впливом мотиваційної тренінгової програми як фактора актуалізації мотивації професійного самовдосконалення.
Діагностика мотивації професійного самовдосконалення здійснювалася за методикою вивчення та розвитку мотивації професійного самодосконалєння співробітників, з урахуванням авторських концепцій книги під редакцією А.А. Деркач [38].
Діагностика наявного рівня мотивації професійного самовдосконалення здійснювалась за допомогою комплексу методик, до якого входили: 3 анкети, методика "Логічний квадрат", "Самооцінка професійно значимих якостей особистості", опитувальник "Локус контролю", опитувальник "Мотиваційний профіль особистості" (Додатки 1-7).
В основу даної методики було покладено підхід О.М.Леонтьева, який заснований на виділенні в мотивах об'єктивної сторони потреб людини, які Зумовлюються конкретним предметом: "Те, що є єдиним збудником спрямованості діяльності, є не сама по собі потреба, а предмет, який відповідає даній потребі. Предмет потреби - матеріальний чи ідеальний, чуттєво сприйнятий, або даний тільки в уяві, в помисленому плані ми називаємо мотивом діяльності" [11].
Саме такий підхід, на погляд авторів, дозволяє визначити особливості мотивації професійного самовдосконалення співробітників, її вплив на ефективність повсякденної діяльності. Тому що мотивація, яка пов'язана з професійним самовдосконаленням персоналу, Займає провідне місце у вирішенні усіх виробничих завдань. Результати застосування комплексної методики повинні порівнюватися з результатами аналізу й оцінки підсумків праці співробітника. Комплексна методика дозволяє вивчати, діагностувати мотивацію професійного самовдосконалення, оцінювати за тим параметром кожного співробітника, визначати його конкретний "мотиваційний профіль" й розробляти пропозиції щодо розвитку мотивації, прогнозувати морально-психологічний стан людини.
До засади розробки та застосування методики було покладено припущення, що систему відносин, які визначають мотивації професійного самовдосконалення (МПСД)особистості умовно можна показати у вигляді трикутника на вершинах якого розташовані:
1. Відношення особистості до своєї професійної діяльності (оцінюється за ступенем задоволеності професією).
2. Відношення до себе як до професіонала (оцінюється за величиною важливості для співробітника професійної діяльності).
3. Відношення до самовдосконалення професійній сфері
(оцінюється за ступенем прагнення особистості до самовдосконалення у професійній діяльності).
+2
Мал. 3.1.1. Відношення до самовдосконалення.
Чинник "мотиваційна тренінгова програма" обраний тому, що розвитку мотивації професійного самовдосконалення заважають деякі фактори:
а.)незнання психологічних механізмів свідомості;
б).незнання змісту, структури та логіки процесу професійного самовдосконалення;
в).незнання основних методів та заходів самовдосконалення;
г).психологічна непідготовленість, побоювання нового, критики, труднощів у розвитку своєї особистості;
д).відсутність досвіду у вирішенні конкретних завдань особистісного самовдосконалення [5].
За допомогою мотиваційної тренінгової програми саме здійснюється навчання способам поведінки, які є типовими для фахівця з високим рівнем професійної компетентності; вивчення та апробація основних механізмів емоційно-вольової саморегуляції; роз'яснення механізмів взаємозв'язку між використанням "резервних можливостей" людини та ефективністю процесу професійного самовдосконалення спеціаліста. Тобто, певні знання, вміння та навички з професійного самовдосконалення, які набуваються в результаті освоєння тренінгових завдань, самі по собі виявляються сильними мотивуючими чинниками у розвитку особистості.
Спираючись на сказане, ми висуваємо гіпотезу: мотивацію професійного самовдосконалення можна формувати та розвивати, якщо поставити співробітників у спеціально створені умови психологічного впливу, використовуючи чинник "мотиваційна тренінгова програма". Іншими словами, тренінгові вправи будуть сприяти формуванню міцних знань, вмінь та навичок, що в свою чергу ефективно впливатиме на процес розвитку мотивації професійного самовдосконалення.
Для вивчення висуненої гіпотези проводилися дослідження на предмет впливу чинника "мотиваційна тренінгова програма" на процес розвитку мотивації професійного самовдосконалення співробітників органів внутрішніх справ.
Процес формування та розвитку мотивації професійного самовдосконалення вивчався протягом трьох місяців і був розбитий на два етапи:
1. Початок експерименту - 1 місяць.
2. 2-3 місяць.
Дослідження проводились методом формуючого експерименту, як найбільш адекватному для доказу висунутої гіпотези.
Була взята група співробітників органів внутрішніх справ у кількості 40 чоловік. Група в свою чергу була розподілена на дві підгрупи - експериментальну та контрольну, по 20 чоловік у кожній. Група була розподілена на підгрупи за наступними ознаками: стать, вік, освіта, стаж роботи. Так, до кожної підгрупи увійшло: 4 жінки (20%), та 16 чоловік (80%).
За віком:
20 - 25 років - 9 чоловік (45%). 26 - ЗО років - 4 чоловіка (20%). 31 - 35 років - 5 чоловік (25%). 36 - 40 років - 2 чоловіка (10%).
За освітою:
Вища освіта - 4 чоловіка (20%). Незакінчена вища - 3 чоловіка (15%). Середня спеціальна - 13 чоловік (65%).
Стаж роботи:
Менш року - 3 чоловіки (15%). 1-3 роки - 5 чоловік (25%). 3-5 років - 7 чоловік (75%). Більш 5-ти років - 3 чоловіка (15%). Більш 10 років - 2 чоловіка (10%).
Усі вище означені параметри відображують у процентному відношенні соціальні характеристики загальної, кількості співробітників, які працюють у Комсомольському райвідділі міліції.
Психологом був спеціально розроблений план заходів мотиваційної тренінгової програми (Додаток 8). Особливістю плану було те, що він побудований з урахуванням сучасних психотехнологій та з урахуванням специфіки роботи співробітника органів внутрішніх справ.
Підвищена психічна напруженість роботи співробітника органів внутрішніх справ та необхідність постійної оперативно! реактивності пред'являють особливі вимоги до нейрофізіологічної, психіки. І тому до особливих нервово-психічних якостей професії можна віднести:
- синзитивність - підвищену нервово-психічну чутливість до зовнішніх впливів;
- оптимальне співвідношення реактивності (імпульсивності) й активності;
- емоційну стійкість;
- пластичність психічних процесів;
- знижений рівень тривожності - помірну емоційну збудженість у небезпечних ситуаціях;
- резистентність - опірність зовнішнім та внутрішнім умовам, які заважають здійсненню діяльності;
- толерантність - стійкість до нервово-психічних перенапружень [22].
Для діяльності співробітника органів внутрішніх справ важливі також загальні особливості організації його свідомості, такі як об'єм, стійкість, переключеність та розподіленість уваги, врівноваженість аналітичної. та синтетичної. боків сприйняття та мислення, високий енергетичний рівень активності [32].
Серед характерологічних якостей співробітників органів внутрішніх справ першорядну значимість мають інтелектуальні, вольові та комунікативні якості. Отже, до мотиваційної, тренінговоі програми увійшло багато вправ по розвитку уваги, пильності, спостереження, різних видів мислення, вправи, які навчають релаксації, рекреації, аутотренінгу а також комунікативні ігри та тренінги.
Заняття з мотиваційної тренінгової програми проводилися в експериментальній групі протягом півріччя один раз на тиждень. В контрольній групі такі заходи не здійснювались. Протягом всього періоду ці підгрупи порівнювалися.
Тестування проводилося: на початку експерименту для виявлення наявного рівня мотивації професійного самовдосконалення; в середині експерименту - з метою урахування та усунення недоліків; наприкінці експерименту для з'ясування чи підтвердилась гіпотеза.
Основними критеріями для визначення впливу чинника "мотиваційна тренінгова програма" були обрані: час протікання процесу формування та розвитку мотивації професійного самовдосконалення та успішна реалізація надбаних психологічних особливостей та засвоєних технологій, необхідних для повсякденної праці й життя.
Прийоми статистичної, обробки даних.
Статистична обробка даних проводилась за допомогою програми Microsoft Excel. Нижче приведені деякі необхідні уточнення, що розкривають хід статистичної обробки, її основні моменти та особливості.
Етапи статистичної обробки даних:
Похожие работы
... сьогоднішній день успішна реалізація завдань психотерапевтичної роботи в ОВС силами служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності є проблематичною. Слід підкреслити, що соціальна робота в органах внутрішніх справ, яка реалізується в діяльності служби психологічного забезпечення, базується на чітко визначеному правовому підґрунті. Служба психологічного забезпечення у своїй ...
... і p < 0,01. При збільшенні розбіжності між кутами ц1 і ц2 і збільшення чисельності вибірок значення критерію зростає. Чим більше розмір ц*, тим більше мабуть, що розходження достовірні 3. Саморегуляція психічних станів у працівників ОВС 3.1 Особливості рівня суб’єктивного контролю у працівників ОВС Люди розрізняються між собою по тому, як і де вони локалізують контроль над значними ...
... безпеки дозволяють керівникам створювати, підтримувати й розвивати умови для успішного здійснення виконавцями процесів службової діяльності. РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ 3.1 Організаційна структура охоронного агентства Організаційна структура охоронного агентства зображена на малюнку 3.1. Мал.3.1. Організаційна структура охоронного агентства Генеральний ...
... — це тільки питання часу і, якщо в деяких організаціях ще не сформувалися умови для такого рішучого кроку, то до нього потрібно готуватися. 3 Континуум організаційно-управлінських культур і можливість їх поєднання Отже, було показано історично обумовлену тенденцію переходу від авторитарного, технократичного управління до демократичного, особистісно-орієнтованого, інноваційного. Однак констатац ...
0 комментариев