Види соціально-психологічного клімату та фактори які впливають на його формування

130870
знаков
9
таблиц
0
изображений

1.5 Види соціально-психологічного клімату та фактори які впливають на його формування

 

Соціально-психологічний клімат, який спостерігається у різних колективах, може різнитися за своїм змістом та спрямуванням. З огляду на це виокремлюють три основних види : з позитивною, негативною, та нейтральною спрямованістю. СПК з позитивною спрямованістю називають сприятливим або здоровим, з негативною спрямованістю несприятливим або нездоровим; спрямованість якого чітко не визначена – нейтральним.

Кожен із зазначених видів клімату має характерні ознаки – як суб’єктивного (внутрішнього), так і об’єктивного (зовнішнього) характеру.

Так сприятливий соціально - психологічний клімат характеризується певними суб’єктивними ознаками, які розкривають його внутрішню суть:

·   наявність позитивної перспективи для групи і кожного її індивіда ;

·   взаємодовіра і висока взаємовимогливість в групі;

·   ділова критика;

·   вільне висловлювання власної думки відсутність тиску керівників на підлеглих достатня поінформованість працівників про цілі та завдання організації ;

·   задоволеність працею й належністю до групи;

·   прийняття на себе відповідальності за стан справ у групі (Орбан-Лембріх);

·   уболівання за честь колективу, бажання зробити посильний внесок у його дальший розвиток;

·   відсутність тиску керівника на підлеглих і визначення за ними права приймати важливі для колективу рішення;

·   чуйність, але водночас вимогливість керівника у ставленні до кожного члена колективу;

·   створення в колективі умов для активної професійної та творчої діяльності, самореалізації, самоствердження та саморозвитку кожного працівника.

Також слід зазначити, що проблема довіри людей один до одного в організації є одною із найбільш актуальних проблем в колективі.

Такий внутрішній СПК в колективі зумовлює і відповідні об’єктивні показники сприятливого СПК

·   високі результати діяльності;

·   міцна трудова дисципліна;

·   низька плинність кадрів;

·   відсутність напруженості, конфліктності в колективі (між рядовими членами колективу, та між керівником і підлеглими).

Несприятливий соціально-психологічний клімат характеризується прямо протилежними ознаками:

·   члени таких колективів байдуже ставлять один до одного і до колективу в цілому;

·   не вболівають за стан справ;

·   відпрацьовують необхідні години і не виявляють інтересу до того, що їх безпосередньо не стосується

Іншими словами, можна стверджувати, що за несприятливого СПК колектив і кожен працівник існують ніби ізольовано один від одного, вони наче розділені в часі та просторі, що приводить до невисоких результатів в роботі, до незадовільної дисципліни, напруженості в особистих стосунках, конфліктності, зумовлює бажання змінити місце роботи.

Нейтральний соціально-психологічний клімат характеризується певною збалансованістю, як суб’єктивних, так і об’єктивних ознак, але є нестійким і в будь-який момент може змінитися в той чи інший бік.

Фактори, визначають зміст та стан СПК в кожний конкретний момент і становить його структуру і функції взагалі те, що визначає всю його природу. Виділяють два рівня таких факторів: а) фактори глобальної макросфери (макросфери); б)фактори локальної мікросфери (мікросфери).

Фактори глобальної макросфери – це вся система суспільних відносин, соціально – психологічна атмосфера в цілому, соціально – економічна ситуація в країні.

Під факторами локальної мікросфери розуміється предметно – речова сфера діяльності і взаємодії членів колективу між собою.

Фактор офіційних організаційних зв’язків між членами первинного колективу закріпляється в його формальній структурі, яку Ухтомський розуміє, так:

1) спільно – індивідуальна діяльність;

2) спільно – послідовна діяльність;

3) спільно – взаємодіюча діяльність.

Матеріали прикладних досліджень показують, що самі по собі особливості той чи іншої “моделі спільної діяльності ” відображається в результаті, на психологічних рисах колективу.

Наступним фактором є індивідуально – психологічні особливості членів колективу. Відношення до навколишнього середовища (система ціннісних орієнтацій особистості) і відношення до себе ( своє самовідчуття, само відношення, самопочуття) – це все і є, елементи і фактори водночас. Кожний член колективу виробляє в собі відповідно цьому клімату освідомлення, сприйняття і відчуття свого “я” в рамці даної спільності. Т.Ньюком пише “я прийшов до висновку. Що кінцева ситуація в якій вибираючи одне одного суб’єкти знаходять схожість в відношенні вибору других, визначається в значній мірі психічними факторами виявлених на основі перших отриманих емоційних реакцій”. Ухтомський знову звертає увагу, на емоційну основу СПК. Він говоре, що людська поведінка, базується перш за все, на емоціях вони активізують і організовують сприйняття, мислення, впливають на перцептивні процеси, фільтрують інформацію, яку людина отримує за допомогою органів чуття. Можна сказати, що емоції зіграли важливу роль в виживанні людства. Очевидно, що людина не стала, би людиною, якби не емоції, що спонукали до єднання і в результаті зробили соціальними. Теорія диференційних емоцій признає за емоціями – функцію детермінанти в широкому діапазоні проявлення: від насилля до вбивства - з однієї сторони, до актів самопожертви і героїзму – з другої(Керрол, Е. Ізард ).

Емоції розглядаються не тільки, як основна мотиваційна система організму, а й в якості фундаментальних особистих процесів, надаючи значення і зміст людському буттю. Їм відводиться важлива роль в поведінці людини, так і в свідомості.

Для організації особистості, для її соціальної взаємодії і для людського буття на вищому розумінні цього слова принципово важливі системи:

·   емоційна;

·   перцептивна;

·   когнітивна;

·   моторна.

Їх взаємодія формує основу істинної людської поведінки. Результатом гармонії взаємовідносинах систем стає ефективна поведінка – адаптація. І навпаки дезадаптація – порушення або не правильне здійснення системної взаємодії.

Емоція радості, наприклад має позитивне значення не тільки при формуванні взаємної прив’язаності між батьками і дітьми, а й вливає на розвиток соціальних відносин зрілої людини. Формування почуття прив’язаності взаємодовіри між людьми, являється дуже важливою, що формує функція радості.(Керрол, Е. Ізард).

Із всього сказаного, стає очевидним, що проявлення СПК багатогранні, як і в поведінці людини, так і в різних системах їх відношень.

 


Розділ II. Методи діагностики психологічного клімату в колективі

 


Информация о работе «Соціально-психологічний клімат в колективі та шляхи його оптимізації»
Раздел: Психология
Количество знаков с пробелами: 130870
Количество таблиц: 9
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
60092
0
0

... ічного настрою, надає йому певну особливість, яка може сприяти або заважати його згуртуванню. Особливо сильно перешкоджають згуртуванню колективу негативні риси характеру: образливість, заздрість, хворобливе самолюбство. РОЗДІЛ 2 Стисла характеристика Енергодарської багатопрофільної гімназії Гармонія Енергодарська багатопрофільна гімназія «Гармонія» за своєю організаційно-правовою формою є ...

Скачать
28488
1
0

... 1 _________________________________________________________ПК  -1 -0,33 0,33 1 _________________________________________________________КК  -1  -0,33 0,33 1 4.ВИСНОВОК: При проведенні дослідження з діагностики соціально-психологічного клімату колективу як істотної ознаки емоційного компонента ...

Скачать
40680
0
0

... ізаційної структури. В різній науково-методичній літературі виділяють три основні моделі менеджменту соціальної сфери: ієрархічна модель, колективна та розвивальна модель. Розділ ІІ Аналіз та оцінка стратегій керівництва персоналом в практиці соціальної роботи   2.1 Особливості кадрового менеджменту в соціальній сфері   Головною метою управління в соціальній роботі є забезпечення реалізації ...

Скачать
51871
1
0

... ефективність взаємодії із навколишнім середовищем залежать від згуртованості групи, різний вияв якої по-різному впливає на її конфліктогенність. Розділ 2. Особливості психологічного клімату у студентських групах першого року навчання   2.1 Особливості адаптації студентів до навчального процесу   Навчання у вищому навчальному закладі передбачає велике розумове та нервово-емоційне навантаження ...

0 комментариев


Наверх