2. Психологічний аналіз процесу праці як об'єкту управління

За даними В.В. Новикова, можна виділити наступні фактори, впливаючи на процес праці: функціональні чинники, обумовлені характером і змістом праці; професійні чинники, що визначаються рівнем і якістю підготовки кадрів, їх кваліфікацією, професіонально-кваліфікованою структурою колективу підприємства, підвищенням загальноосвітнього рівня працівників; соціально-демографічні чинники, що ґрунтуються на раціональному підборі кадрів з урахуванням статево-вікової структури колективу підприємства; соціально-психологічні чинники, пов'язані з поліпшенням соціально-психологічного клімату в колективі, розвитком його внутрішньо-колективних відносин, підвищенням ролі трудових колективів у вихованні і формуванні у працівників комуністичного відношення до праці; управлінські чинники, пов'язані з вдосконаленням якості підготовки і підвищення професіонально-кваліфікаційного рівня керівників підприємства, розробкою нових норм і рекомендацій, направлених на подальше вдосконалення стилю і методів їх роботи; соціально-гігієнічні чинники, пов'язані з поліпшенням охорони праці працівників; соціальні невиробничі чинники, зв'язані е поліпшенням житлово-побутових і культурних умов життя працівників, раціональної організації їх дозвілля, створенням сприятливих умов для занять спортом, розвитком фізичної культури працівників підприємства.

Зростання ролі духовних елементів в процесі виробництва зв'язано: з безперервним стиранням граней між розумовою і фізичною працею; з наповненням виробничих процесів інтелектуальним змістом; зі великим проникненням науки в сам виробничий процес, з поступовим перетворенням науки в безпосередню продуктивну силу суспільства; з участю трудящих, що все розширяється, в керівництві виробничими процесами.

Найважливішим елементом духовного життя працівника соціалістичного підприємства є участь у вдосконаленні культури виробництва. Культура виробництва припускає комплексний, збалансований розвиток всіх його сторін, що дає можливість максимально проявити у виробничому процесі творчі сили людини. Метою культури виробництва виступає не тільки підйом продуктивності праці, але і розвиток особи самого працівника, розвиток в його матеріально-виробничій діяльності і творчої сторони. Культура виробництва припускає відповідність змісту і умов праці розвитку людини як продуктивної сили і як творчої особи.

Складовими елементами культури виробництва є:

культура умов праці, культура самого трудового процесу, культура управління виробництвом, культура між особових відносин людей у виробничих колективах.

Вдосконалення культури виробництва є одним з найяскравіших проявів відчуття господаря підприємства, турбування про суспільні інтереси.

Умови сучасного виробництва пред'являють підвищені і всі зростаючі вимоги до людини, його інтелекту, рівня підготовленості, підвищення соціальної активності і вдосконалення фізичних якостей особи. Це викликається перш за все зміною характеру суспільної праці і все великим переміщенням функцій трудових процесів в розумово-психічну сферу; підвищенням значення технології і організації виробництва в умовах науково-технічного прогресу і зростанням складності людської діяльності; підвищенням ролі суспільної свідомості, соціальної активності людей, суб'єктивних чинників в житті суспільства.

Управління процесом праці як вид соціально-психологічного управління завжди пов'язано з узгодженням психолого-педагогічних і соціальних характеристик одного працівника в процесі праці або з координацією дій колективу працівників.

Роль методів управління в процесі праці полягає в тому, що потримав нормального його полягання (стійкості, надійності, стабільності і т.д.), а також забезпеченні розвитку соціально-психологічних і педагогічних функцій працюючого на виробництві. Соціально-психологічні методи управління засновані на використовуванні соціального механізму, діючого в колективі, до складу якого входять неформальні групи, роль і статус особи, система взаємостосунків в колективі, соціальні потреби і інші соціально-психологічні аспекти

Психологічні особливості інтелектуальної праці. В даний час по-новому ставиться питання про психологічні основи інтелектуальної праці, яка характеризується більшою напруженістю пізнавальних процесів.

Специфіка інтелектуальної праці як виду діяльності полягає в тому, що в процесі створення нових знарядь праці і підвищення трудової активності значно розвиваються творчі здібності людини, його пізнавальні процеси і розумова діяльність, указують Ю.В. Орфеїв, В.З. Тюхтін.

Історія техніки є процес опредмечування всіх нових функцій людини в трудовій діяльності, починаючи з фізичних і кінчаючи інтелектуальним, шляхом створення нових знарядь праці. Поява машин і машинної техніки, як показав До. Маркс, есті, історичний продукт розвитку засобів праці. Вживання машин явилось діалектичним запереченням періоду мануфактури, тобто етапу диференціації і спрощення робочих інструментів при відповідній спеціалізації працівників мануфактури. Істотною характеристикою (функцією) машини К. Маркс вважав інтеграцію робочих інструментів на основі механічної форми руху. Він писав: "Всякий розвинений машинний пристрій складається з трьох істотно різних частин: машини-двигуна, передавального механізму, нарешті машини-знаряддя, або робочої машини... Отже, робоча машина - це такий механізм, який, Одержавши відповідний рух, скоює своїми знаряддями ті самі операції, які раніше скоював робітник подібними ж знаряддями. К. Маркс не поширював поняття машини на пристрої, в яких використовуються інші (окрім механічної) форми руху для створення досконалих засобів праці. Проте йому належить більш загальна ідея машини, яка може бути поширена на сучасні кібернетичні машини - знаряддя не тільки фізичної, але і інтелектуальної праці. Так, К. Маркс писав, що машинна техніка - це "...продукти людської праці, природний матеріал, перетворений на органи людської волі... Все це - створені людською рукою органи людського мозку, упредметнена сила знання". Це значить, що людина за допомогою техніки на основі знання закономірностей природи пристосовує природні процеси до своїх цілей і потреб, розвиваючи свій розум і інтелектуальні здібності. При цьому машина - продовження не тільки рук, але і мозку людини, вона удосконалює його функціональні можливості, впливає на розвиток інтелектуальної праці. Машина, створена як знаряддя праці, сама перетворюється на предмет праці; для її вдосконалення людина створює нові знаряддя, машини більш високої організації. Цей процес багато разів повторюється. Таким чином, в єдиній системі "людина (як головна продуктивна сила) - засіб праці - предмет праці формуються нові потреби людини, а знаряддя праці, машини перетворюються на засоби вдосконалення і множення його "сутнісних сил".

Ідеї Маркса про роль машин застосовні і до сучасних систем переробки інформації і управління. Комп'ютери, що моделюють пристрої і т.п. суть специфічні машини, знаряддя інтелектуальної праці, покликані удосконалювати і полегшувати працю шляхом автоматизації процесів переробки інформації, маніпулювання символами і знаковими системами.

Останніми роками йде широкий пошук рішення проблем, пов'язаних з вивченням систем управління в живій природі.

Так, Н.М. Амосов і А.М. Касаткин ведуть активні дослідження в області штучного розуму.

За їх визначенням, штучний розум - це штучно створена система довільної природи, призначена для вирішення складних задач широкого класу. Задачі для штучного розуму можна формулювати як в термінах якого-небудь формального, так і природного язика. Термін “штучний розум” використовують, крім того, для позначення класу автономних технічних систем, що реалізовують операції сприйняття, зберігання і переробки інформації і формуючих на цій основі доцільну поведінку в широкому класі середовищ. В повному об'ємі функцій системи такого типу поки не реалізовані. Тому термін "штучний розум" часто використовують і для позначення області наукових досліджень, пов'язаних з побудовою систем вказаного) типу.

Розумність поведінки штучних систем, як правило, оцінюється по аналогії з поведінкою людини при рішенні зі ставних задач. Це дозволяє ввести конструктивне визначення розуму шляхом виділення основних програм переробки інформації, властивих людському мозку. Під такими, програмами розуміють можливі послідовності змін системи в часі, визначувані її структурою. Н.М. Амосов і А.М. Касаткин розрізняють наступні основні програми, що характеризують мозок як інформаційну систему:

сприйняття зовнішньої інформації. Виклад цієї програми штучного розуму забезпечує настройку аналізаторів на сприйняття певної інформації, розпізнавання образів, тимчасове зберігання і попередню обробку одержаної інформації;

емоційна оцінка інформації. Наявність аналога такої програми в штучному розумі дозволяє системі виробляти власні критерії оцінок, необхідні для організації доцільної поведінки в складних середовищах;

організація дій, направлених на зміну положення системи в зовнішньому середовищі або на зміну самого середовища. Відтворення цієї програми необхідне для активної взаємодії штучного розуму із зовнішнім середовищем;

програма мови забезпечує можливість кодування складних і не строго визначених понять і явищ, формування нових понять і т.п. Програма мови необхідна для організації взаємодії штучного розуму і людини або різних систем штучного розуму;

програма свідомості, в якій виділяють декілька рівнів: а) увага (виділення найважливішої в даний момент інформації); б) визначення просторових і тимчасових взаємостосунків об'єктів, можливість прогнозу їх поведінки; в) уявлення про власний "я" і "не-а"; г) воля як здатність концентрувати і спрямовувати увагу; д) уяву і здатність розрізняти реальне і нереальне. Відтворення цієї програми в штучному розумі забезпечує визначення просторових, тимчасових і причинно-наслідкових відносин системи і об'єктів зовнішнього світу. "Рівень свідомості" характеризується мірою складності відносин, які може відобразити система.

Разом з новими видами праці, що вимагають великої інтелектуальної напруги, традиційні види діяльності із застосуванням ручної праці також видозмінюються у бік підвищення вимог до інтелекту працівників (підвищення ролі планування, прогнозування і т.д.).

Інтелектуальна праця пов'язана з упровадженням ЕОМ в процесі трудової діяльності людини. При цьому можуть виникати такі ситуації, коли людина одержуватиме розпорядження і інструкції до дії не від інших людей, а від ЕОМ. Вживання ЕОМ в управлінні часто обумовлює більш жорстку регламентацію діяльності членів організації, що зажадає від людей значних зусиль по адаптації до нових умов. Але і в цьому випадку не доводиться говорити про машинне управління, оскільки ЕОМ просто транслює управляючі дії від однієї групи людей до іншої. Аналіз діяльності організацій, використовуючи ЕОМ, показує, що змінюються в основному тільки потоки інформації, що протікають через організацію, і створюються нові сховища інформації (банки даних). Використовування комп'ютерів впливає в основному: 1) на зміст праці, 2) на форми між особових зв'язків, 3) на підвищення або пониження професійної кваліфікації (Ю.В. Орфеїв, В.З. Тюхтін). Характерна особливість автоматизованого виробництва полягає в тому, що шляхом вживання приладів, пристосувань і автоматично діючих машин виробничі процеси здійснюються без безпосередньої участі людини і лише під його контролем і наглядом. Нагляд і контроль - складні розумові процеси. Вони полягають в умінні ухвалювати самостійні технічні рішення, які засновані на переробці інформації, одержаної в процесі нагляду за роботою автоматичних верстатів, механізмів і приладів.

Діяльність працівників за пультом управління пов'язана з особливим різновидом виробничого стомлення. Наприклад, якщо спостерігач повинен простежувати швидкі, але рідкісні мигтіння на контрольному екрані станції радіолокації, то вже через півгодини роботи він починає робити пропуски в реєстрації мигтінь унаслідок наступаючого стомлення. В даному випадку стомлення виявляється в ослабленні функції сприйняття, тоді як при дослідженні покажчиків, не зникаючих з екрану, стомлення наступає пізніше. Психофізіологічні дослідження показали, що уповільнення дій при роботі за експериментальним пультом наступає за рахунок зменшення швидкостей процесів, що відбуваються в нервових центрах. Цей висновок підтверджується виробничими дослідженнями. Робота за пультом управління прокатних станів, при якій здійснюється за зміну до 30-40 тисяч різних рухових маніпуляцій руками і ногами, вимагає високої рухливості основних нервових процесів, особливо при переробці і виробленні нових стереотипів. Праця операторів вимагає швидкості і оперативності мислення, уміння швидко орієнтуватися в обстановці, що змінюється , у зв'язку з необхідністю постійно вирішувати нові задачі, що виникають при зміні зовнішнього середовища. Наприклад, дослідження психофізіологічних функцій диспетчерів показали, що унаслідок напруженої праці диспетчерів відбувається наростання збудження в клітках кори головного мозку і зменшення швидкості нервових процесів. Всі ці дані підтверджують необхідність психофізіологічній обґрунтованій регламентації розпорядку роботи і відпочинку при централізованому управлінні складною технікою за допомогою пультів управління.

При роботі за пультом управління з широким потоком інформації, що переробляється, наголошуються значні зміни в динаміці вищій нервовій діяльності і нервово-гуморальних функціях організму працюючого. При розробці оздоровчих заходів на цих роботах психологи і фізіології досліджують зміну в часі показників вищої нервової діяльності і нервово-гуморальних функцій і прагнуть нормалізувати ці показники, з тим щоб одержати стійке пристосування організму до умов діяльності.

 


Информация о работе «Процес праці як об'єкт дослідження індустріально-педагогічної психології»
Раздел: Психология
Количество знаков с пробелами: 34082
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
34622
0
0

... 'яті, мислення, і також оптимізувати зберігання і передачу інформації. Кібернетика надає велику дію на процес інтелектуальної діяльності і дозволяє комплексно вивчити різні властивості осіб в процесі праці. Індустріально-педагогічна психологія інтенсивно розвивається як в нашій країні, так і за кордоном. Проте треба мати на увазі, що цілі індустріально-педагогічної психології в країнах капіталі ...

Скачать
79541
0
1

... (індивідуальні, групові, колективні, масові); 2)   методи навчання і виховання; 3)   інформаційні технології; 4)   виробничі технології (індустріальні); 5)   поліграфічні та інші. Навчальна технологія – поняття близьке, але не тотожне поняттю педагогічна технологія. Відбиває шлях освоєння конкретного навчального матеріалу (поняття) в межах відповідного навчального предмету, теми, питання. ...

Скачать
108753
15
0

... ж більшість молодих дівчат чули про торгівлю людьми, але вважають, що з ними такого не трапиться, хоча знань і вмінь розв'язувати подібні ситуації вони не мають [13, 45]. Соціально-педагогічна профілактика торгівлі жінками у молодіжному жіночому середовищі має свої завдання: -  здійснення інформаційно-пропагандистської роботи серед дівчат з метою розкриття реального змісту явища і поняття “торгі ...

Скачать
41552
3
2

... підтримуватися, а негативне розумними способами нейтралізовуватися. Тобто неформальний рух повинен бути оптимально керованим з боку держави.[1, с. 117] РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА З МОЛОДІЖНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ І НЕФОРМАЛЬНИМИ ОБ’ЄДНАННЯМИ 2.1 Особливості соціально-педагогічної роботи з молодіжними групами різних напрямів Для того, щоб працювати із неформальними ...

0 комментариев


Наверх