Передача замовником усіх необхідних для перевірки документів аудитору. У цьому разі виникає потреба у детальному описі документів, що передаються

2. Передача замовником усіх необхідних для перевірки документів аудитору. У цьому разі виникає потреба у детальному описі документів, що передаються.

3. Ксерокопіювання необхідних документів і робота з ними в офісі аудиторської фірми за згодою клієнта. У цьому разі ризик втрати документів мінімізується, але цей спосіб може бути неприйнятним при великих обсягах документації, необхідної для роботи.

Під час проведення аудиту підприємство-замовник має право:

а) отримувати від аудитора (аудиторської фірми) повну інформацію про вимоги законодавства, що стосуються проведення аудиту;

б) бути ознайомленим з висновком аудитора (аудиторської фірми) та отримувати інформацію про нормативні акти, на яких ґрунтуються зауваження і висновки аудитора (аудиторської фірми) [5, c. 77].

4. Права та обов’язки аудитора та підприємства-замовника згідно договору аудиту

Замовнику в ході аудиту слід керуватися правами, зазначеними в договорі на проведення аудиту. Тому при укладанні договору слід передбачити права та обов'язки не тільки аудитора, а й замовника.

Під час проведення аудиту замовник зобов'язаний:

а) створити аудитору (аудиторській фірмі) умови для своєчасного і повного проведення аудиту, надати всю документацію, необхідну для його проведення, а також надати на прохання аудитора (аудиторської фірми) роз'яснення і пояснення в усній і письмовій формі;

б) оперативно усувати виявлені в ході аудиту відхилення в порядку ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

в) надавати допомогу аудитору в своєчасному та повному проведенні аудиту.

Окрім наведених вище зобов'язань, підприємство, звітність якого підлягає обов'язковому аудиту, не вправі ухилятись чи протистояти його проведенню і зобов'язане укладати договори на проведення обов'язкового аудиту з аудиторськими фірмами в терміни, встановлені законодавством.

Згідно із ст. 28 Закону України "Про аудиторську діяльність" господарюючі суб'єкти, для яких законодавством встановлено обов'язкове проведення аудиту, зобов'язані до 1 грудня поточного року повідомити відповідним податковим інспекціям про укладання договору на аудиторську перевірку [2, c. 85].

Згідно із ст. 22 Закону України "Про аудиторську діяльність", аудитори та аудиторські фірми України мають право:

1) самостійно визначати форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства, існуючих норм і стандартів, умов договору із замовником, професійних знань та досвіду;

2) отримувати необхідні документи, які мають відношення до предмету перевірки і знаходяться як у замовника, так і у третіх осіб.

Треті особи, які мають у своєму розпорядженні документи стосовно предмету перевірки, зобов'язані надати їх на вимогу аудитора (аудиторської фірми). Зазначена вимога повинна бути офіційно засвідчена замовником;

3) отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника;

4) перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва господарюючого суб'єкта проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів;

5) залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про аудиторську діяльність" аудитори і аудиторські фірми зобов'язані:

1) належним чином надавати аудиторські послуги, перевіряти стан бухгалтерського обліку і звітності замовника, їх достовірність, повноту і відповідність чинному законодавству та встановленим нормам;

2) повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки у веденні бухгалтерського обліку і складанні звітності;

3) зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг. Не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

4) відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до чинних законодавчих актів України;

5) обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт, які мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг у формі консультацій, перевірок або експертиз.

Договір на проведення аудиту є основним документом, що засвідчує факт досягнення домовленості між замовником та аудиторською фірмою (аудитором) про проведення аудиторської перевірки.

Договір документально підтверджує, що сторони дійшли згоди за всіма пунктами, що обумовлені договором. Для того, щоб запобігти неправильному розумінню сторонами взятих на себе зобов'язань, умов їх виконання і прийнятої відповідальності, необхідно максимально чітко визначити в договорі всі суттєві аспекти взаємовідносин, що виникають у зв'язку з укладанням договору [1, c. 45].

У договорі обов'язково повинні бути обумовлені наступні пункти:

можливість доступу до будь-яких записів, документів та іншої інформації, що вимагається у зв'язку з проведенням аудиту;

відповідальність керівництва підприємства, що перевіряється, за повноту наданої чи ненаданої аудитору інформації;

вказівка на те, що в зв'язку з сутністю перевірки та інших властивих аудиту обмежень існує можливість і навіть ймовірність того, що будь-які, інколи суттєві, помилки можуть залишитись невиявленими;

форма, в якій замовнику буде надана інформація про результати проведеної аудитором роботи;

порядок розрахунку вартості виконаних робіт щодо проведення аудиту.

Висновки

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про аудиторську діяльність" аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. Цей документ підтверджує і фіксує офіційну, юридичну згоду інтересів сторін договору. Згідно з договором про надання аудиторських послуг аудитор-виконавець зобов'язується провести аудит або надати інші послуги, а замовник – оплатити ці послуги.

Договір може укладатись на тривалий термін. Предметом такого договору виступають одночасно проведення аудиту та інші послуги аудиторської фірми, які не забороняються законодавством з аудиту.

В Законі України "Про аудиторську діяльність" зазначено, що в договорі на проведення аудиту та надання інших послуг передбачаються наступні положення: предмет і терміни перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін.

Практика аудиту свідчить, що замовник завжди бажає отримати від аудитора позитивний аудиторський висновок, тоді як результати проведеного аудиту частіше за все свідчать про інше. Тому в договорі про надання послуг аудиторською фірмою доцільно зазначити випадки, коли аудитор може надати замовнику негативний висновок або взагалі відмовитися від надання висновку. Необхідно також зазначити терміни надання замовником документів, необхідних для проведення перевірки, оскільки досить часто замовники запрошують аудитора, тоді коли бухгалтерські документи ще не оброблені та не зведені, що ускладнює роботу аудитора.

Під час укладання договору особливу увагу слід звернути на положення щодо завдань, які будуть виконуватись у процесі надання послуг. їх слід сформулювати чітко й однозначно. Якщо таких завдань буде дуже багато, то їх можна винести в окремий додаток. Детальний опис усіх вимог, які пред'являє замовник до аудитора, допоможе надалі уникнути конфліктів між сторонами. До договору слід також включити обов'язки аудитора зберігати конфіденційність інформації, яку він отримає під час надання послуг.

Замовнику в ході аудиту слід керуватися правами, зазначеними в договорі на проведення аудиту. Тому при укладанні договору слід передбачити права та обов'язки не тільки аудитора, а й замовника.

Договір на проведення аудиту є основним документом, що засвідчує факт досягнення домовленості між замовником та аудиторською фірмою (аудитором) про проведення аудиторської перевірки.

Договір документально підтверджує, що сторони дійшли згоди за всіма пунктами, що обумовлені договором. Для того, щоб запобігти неправильному розумінню сторонами взятих на себе зобов'язань, умов їх виконання і прийнятої відповідальності, необхідно максимально чітко визначити в договорі всі суттєві аспекти взаємовідносин, що виникають у зв'язку з укладанням договору.

Список використаних джерел

1.   Аудит: Застосування міжнародних стандартів аудиту в аудиторській практиці України. — К.: ТОВ "ІАМЦ АУ "СТАТУС", 2005. — 172 с.

2.   Бодюк А. В. Методологічні та нормативно-правові аспекти аудиту підприємницької діяльності — К.: Кондор, 2005. — 360 с.

3.   Давидов Г. М. Аудит: теорія і практика. — Кіровоград: ТОВ "Імекс-ЛТД", 2006. — 323 с.

4.   Дєєва Н. М., Дедіков О. І. Аудит. — К.: Центр учбової літератури, 2007. — 182с.

5.   Майданевич П. Н., Каюм Абдул, Федосеев С. К., Майданевич Ю. П., Олейник О. А. Аудит. — Донецк: ООО "Юго-Восток, ЛТД", 2005. — 394 с.

6.   Понікаров В. Д., Сєрікова Т. М. Аудит. — Х.: ВД "Інжек", 2006. — 224 с.

7.   Рудницький В. С., Лозовицький С. П. Аудит. — Л.: ЛКА, 2007. — 216с.

8.   Усач Б.Ф. Аудит. — К.: Знання, 2007. — 232с.