Загальний план аудиту

2. Загальний план аудиту

У Національному нормативі №06 «Документальне оформлення аудиторської перевірки» підкреслено, що робоча документація допомагає в плануванні та проведенні аудиту. Тобто підкреслюється доцільність і необхідність документального оформлення планування аудиту. Аудиторові слід розробити і документально оформити загальний план аудиту, визначити в ньому істотність помилок, а потім здійснити аудит за цим планом.

Загальний план аудиту розробляється настільки детально, щоб аудитор мав можливість завдяки йому підготувати програму аудиту. В свою чергу програма аудиту, її зміст та розмір залежать від розміру, виду і специфіки підприємства, умов договору на проведення аудиту, а також особливостей методики і техніки, що їх використовує аудитор під час перевірки.

Під час розробки загального плану аудитор здійснює аналіз наступних питань:

1. Розуміння аудитором бізнесу клієнта:

o     головних факторів, які мають вплив на діяльність підприємства;

o     найважливіших характеристик підприємницької діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва, надання послуг, фінансового стану, а також порядку його звітування, включаючи зміни, які, можливо, мали місце після попереднього аудиту;

o     розподілу обов'язків між керівництвом підприємства.

2. Розуміння обліку і системи внутрішнього контролю:

o     методології і принципів бухгалтерського обліку, які застосовувались бухгалтерією підприємства;

o     можливого ефекту від змін в обліковій політиці чи термінології аудиту;

o     знання аудитора з питань бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю, які можуть бути використані аудитором у тестах оцінки надійності внутрішнього контролю підприємства та в незалежних аудиторських процедурах.

3. Визначення ризиків і суттєвості:

o     оцінка аудитором ризику внутрішнього контролю – ефективності системи внутрішньогосподарського контролю підприємства, тобто її спроможності попереджати і виявляти помилки на підприємстві, оцінка розміру особистого аудиторського ризику не виявлення суттєвих помилок у звітності підприємства, яка існує під час проведення аудитором аудиторських процедур, і визначення на підставі цього найважливіших напрямків аудиту;

o     визначення порогу суттєвості помилок для цілей аудиту з кожного виду операцій;

o     ймовірність існування суттєвих помилок в обліку, яка оцінюється аудитором з огляду на попередній період перевірки і знайдені ним раніш помилки;

o     визначення складних бухгалтерських операцій, включаючи ті, які робилися з використанням суб'єктивної думки бухгалтера (нарахування резервів тощо).

4. Види, час і повнота процедур:

o     існування можливості оперативного внесення змін в окремі напрямки аудиту;

o     вплив інформаційних технологій на процес аудиту;

o     робота внутрішніх аудиторів підприємства та можливий вплив її на аудиторські процедури зовнішніх аудиторів.

5. Координація, керівництво, супроводження і нагляд:

o     участь в аудиті інших аудиторів, аудиторських фірм (перевірка іншими аудиторами дочірніх підприємств, філій та відділень головного підприємства);

o     участь в аудиті експертів та інших фахівців, які не є аудиторами;

o     дислокація (місцезнаходження) підрозділів підприємства;

o     підбір виконавців аудиту і розподіл між ними обов'язків, враховуючи їх професійний рівень і стаж роботи.

6. Інші питання:

o     можливість оперативного включення до програми аудиту наприкінці аудиторської перевірки питання безперервності діяльності підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжувати у найближчий час;

o     умови, які повинні привернути особливу увагу аудитора відносини підприємства зі спорідненими сторонами. Порядок визначення споріднених сторін наводиться в ННА №19 «Споріднені сторони».

 

3. Аудиторська програма

У програмі аудиту види, зміст та час проведення запланованих аудиторських процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту.

Аудиторська програма допомагає керувати виконавцями аудиту та контролювати їх роботу. До аудиторської програми включається також перелік об'єктів аудиту за його напрямками, а також час, що його необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторську процедуру.

У програмі аудитор оцінює розмір ризику внутрішнього контролю та свій особистий ризик не виявлення суттєвих помилок у звітності, який існує під час проведення аудиторських процедур, визначає термін проведення аудиторських тестів і незалежних процедур – координує роботу всіх можливих помічників, залучених з числа співробітників підприємства, відзначає присутність інших виконавців аудиту, якщо такі беруть участь у роботі.

Записи і висновки аудитора по кожному розділу аудиторської програми фіксуються в робочій документації і є тим фактичним матеріалом, котрий використовується аудитором у процесі підготовки і обґрунтування аудиторського звіту керівництву клієнта.

Зміни та уточнення у загальному плані аудиту

та в аудиторській програмі

Протягом усієї тривалості аудиту його загальний план і програма переглядаються та уточнюються аудитором. Аудитор постійно уточнює свої плани, тому що існує ймовірність зміни умов і напрямків аудиту, а також можливість отримання інших результатів після проведення аудиторських процедур, ніж ті, які раніше очікувалися аудитором.

Події чи мотиви, що примусили аудитора внести значні зміни до аудиторської програми оформляються ним документально.

Висновок

Під плануванням розуміють розробку аудитором конкретних заходів стосовно напряму, характеру і витрат часу на перевірку. Метою планування є встановлення аудитором найважливіших напрямів перевірки об’єктів, які слід перевірити досить ретельно, щоб вивчити усі фактори, які сприяють неналежному веденню обліку і звітності на підприємстві.

Процес планування поділяється на 3 великих етапи:

1. На першому етапі проводиться вивчення діяльності підприємства, що перевіряють і на підставі цього визначає основний напрям майбутньої перевірки;

2. На другому – розробляється стратегія перевірки і складається детальний опис всіх майбутніх робіт. Перші два етапи стосуються складання загального плану робіт.

3. На третьому етапі складається програма перевірки.

Загальний план роботи – це послідовний перелік дій у процесі виконання аудиту звітності. В ньому аудитор послідовно передбачає: термін проведення роботи; вказується дата надання інформації замовнику за результатами аудиту; складається графік проведення аудиту; зазначається склад аудиторської групи; визначається їх підпорядкованість; виділяється час на проведення інструктажу стосовно перевірки; визначає час необхідний для перевірки якості виконаної роботи молодих аудиторів, старшими фахівцями.

Список використаної літератури

1. Зубілевич С.Л., Голов С.Ф. Основи аудиту. – Київ: Ділова України, 2000.

2. Кузьминский А.И. Аудит. Практичний посібник.-К.:2006.

3. Національні нормативи аудиту. К.:Основа, 2003.

4. Шеремет А.Д. та ін. Аудит. М.:Інфра, 2005.