Генезис програмувальних логічних інтегральних схем, їх класифікація та архітектура
Призначення та структура системи автоматизованого проектування MAX+PLUS II
Процедура компіляції створеного проекту в системі автоматизованого проектування MAX+PLUS II
Загальні відомості про мову описання апаратури AHDL
Синхронний RS-тригер
JK-тригер
Програма реалізації тригерів в інтегрованому середовищі MAX+PLUS II
Паралельні регістри зсуву
Програма реалізації регістрів в інтегрованому середовищі MAX+PLUS II
Асинхронний лічильник з модулем 10
Програми реалізації лічильників в інтегрованому середовищі MAX+PLUS II
Теоретичні відомості про мультиплексори, демультиплексори, шифратори, дешифратори
Демультиплексор
Дешифратор
Результати програмної реалізації мультиплексорів, демультиплексорів, шифраторів, дешифраторів
Віднімачі
Програми реалізації суматорів, віднімачів в інтегрованому середовищі MAX+PLUS II
Структура COM-порту при його реалізації в САПР MAX+PLUS II
Результати програмної реалізації COM-порту в САПР MAX+PLUS II
Навигация
Результати програмної реалізації COM-порту в САПР MAX+PLUS II
Розробка цифрових засобів ПЛІС в інтегрованому середовищі проектування MAX+PLUS II
120215
знаков
18
таблиц
54
изображения
8.4 Результати програмної реалізації COM-порту в САПР MAX+PLUS II
Результати тестування програмної реалізації COM-порту в САПР MAX+PLUS II наведено на рис. 8.6. Поетапно процес компіляції всього проекту, так як і його компонентів, описаний в розділі 4 даної дипломної роботи.
Рис. 8.6. Результати тестування проекту СОМ-порту
Висновки
В даній атестаційній магістерській роботі створено інформаційно-програмну базу роботи з інтегрованим середовищем MAX+PLUS II.
Інформаційна складова бази роботи з інтегрованим середовищем MAX+PLUS II являє собою описання структури розглядуваного середовища, призначення його основних додатків, а також їх взаємозв’язку, детально розкриту процедура розробки нового проекту в інтегрованому середовищі MAX+PLUS II; процес компіляції створеного проекту дозволить зменшити витрати часу на підготовку спеціалістів з програмування на ПЛІС та оволодіння ними практичних навичок.
З метою створення процесу програмування більш зрозумілим в роботі проведено класифікацію, а також розкрито архітектуру найбільш поширених програмувальних логічних інтегральних схем.
Програмна складова база роботи з інтегрованим середовищем MAX+PLUS II являє собою теоретичне описання базових пристроїв мікроелектроніки разом з програмами їх реалізації. В даній атестаційній магістерській роботі наведено програми мовою AHDL для програмування:
1) JK-тригера;
2) D-тригера;
3) RS-тригера;
4) синхронного RS-тригера;
5) 4-розярядного послідовного регістру зсуву;
6) 4-розярядного паралельного кільцевого регістру зсуву;
7) 4-розрядного асинхронного лічильника з крізним переносом за модулем 16;
8) асинхронного лічильника за модулем 10;
9) асинхронного трьохрозрядного лічильника віднімання;
10) 3-розрядного універсального лічильника;
11) шифратора 10 на 4;
12) 3-розрядного дешифратора з інверсними входами;
13) мультиплексора з двома адресними входами, чотирма інформаційними і входом дозволу роботи;
14) демультиплексора з трьома адресним входами, одним інформаційним і входом дозволу роботи;
15) 4-розярдного суматора;
16) 4-розярдного віднімача.
З метою більш детального пояснення взаємозв’язку різних додатків MAX+PLUS II в атестаційній магістерській роботі створено проект послідовного COM-порту, що складається з п'яти базових мікроелектронних пристроїв: шифратору 20 на 10, 10-розрядного паралельного регістру, мультиплексора з 4 інформаційними і 2 адресними входами, 4-розядного лічильника і 5-розярядного лічильника.
Оскільки в останній час архітектури програмувальних логічних інтегральних схем бурхливо розвиваються й удосконалюються, а методи проектування на їх основі залишаються без зміни, то викладений в роботі матеріал може використовуватися як в дидактичних, так і в науково-дослідницьких цілях.
На базі даної роботи розроблено комплекс лабораторних робіт, що дозволяють скоротить витрати часу на оволодіння навичками роботи в інтегрованому середовищі MAX+PLUS II.
Використана література
1. Антонов А.П. Язык описания цифровых устройств AlteraHDL. М.: Радиософт, 2001. – 221 стр.
2. Баранов С.И. Синтез микропрограммных автоматов. Л.: Энергия, 1979. 232 стр.
3. Девятков В.В Методы реализации конечных автоматов на сдвиговых регистрах. М.: Энергия, 1974. – 80 стр.
4. Денисенко Е.Л. Иерархический синтез асинхронных автоматов на программируемых логических интегральных схемах (ПЛИС) с учетом ограничений. М.: УсИМ, 1997. – 476 стр.
5. Закревский А.Д. Алгоритмы синтеза конечных автоматов. М.: Наука, 1971. – 502 стр.
6. Закревский А.Д. Логический синтез каскадных схем. М.: Наука, 1981. – 416 стр.
7. Лазарев В.Г., Пийль Е.И. Способ объединения алгоритмов. Санкт-Петербург: Тр. ЛОНИИС, 1962 стр.
8. Осадчий Ю.Ф., Глудкин О.П. Гуров А.И. Аналоговая и цифровая электроника. М.: Горячая линия – телеком, 2000. – 762 стр.
9. Соловьев В.В. Использование программируемых матриц логики при синтезе комбинационных схем. Минск: БГУИР, 1995. – 233 стр.
10. Соловьев В.В., Самаль Д.И. Методы синтеза произвольной логики на программируемых логических устройствах. М.: Автоматика и вычислительная техника, 1997. 561 стр.
11. Соловьев В.В., Васильева А.Г. Программируемые логические интегральные схемы и их применение. Минск: Беларуская навука, 1998. – 270 стр.
12. Соловьев В.В. Проектирование цифровых систем на основе программируемых логических интегральных схем. М.: Горячая линия – телеком, 2001. - 636 стр.
13. Соловьев В.В. Проектирование функциональных узлов цифровых систем на программируемых логических устройствах. Минск: Бестпринт, 1996. - 252 стр.
14. Соловьев В.В. Синтез комбинационных и последовательных схем на программируемых логических устройствах. М.: Горячая линия – телеком, 2001. - 233 стр.
15. Соловьев В.В. Синтез произвольной регистровой логики на программируемых логических устройствах. М.: Горячая линия – телеком, 2000. - 81 стр.
16. Соркин Б.Л. Синтез микропрограммных автоматов на стандартных ПЗУ и ПЛМ с использованием элементов средней степени интеграции. Минск: АВТ, 1997. – 378 стр.
17. Поттосин Ю.В., Черимсинова Л.Д. автоматная реализация алгоритмов логического управления. Минск: Институт техники и кибернетики АН Беларуси, 1994 – 38 стр.
18. Стешенко В.Б. ПЛИС фирмы Altera: проектирование устройств обработки сигналов. М.: Додека, 2000. - 128 стр.
19. Токхейм Р.Б. Основы цифровой электроники. М.: Мир, 1988. - 392 стр.
20. Янов Ю.И. О логических схемах алгоритмов. М.: Физматгиз, 1995. – 332 стр.
Похожие работы
... цих проектів, їх компіляції, комп’ютерного моделювання, загрузки проекту на кристал ПЛІС. Програмні продукти фірм Xilinx та Altera на сьогоднішній день є найбільш поширеними САПР для проектування цифрових пристроїв на ПЛІС. Серед програмних продуктів Xіlіnx є як відносно прості вільно розповсюджувані системи, так і потужні інтегровані пакети, що дозволяють розробляти ПЛІС еквівалентної ємності бі ...
... КП, відповідно; X Offset, Y Offset – зсув точки підключення траси відносно геометричного центру КП по осях X і Y, відповідно. Таблиця апертур (Apertures) містить опис використовуваних апертур. Таблиця Layers містить список шарів, використовуваних OrCAD Layout. Шари можуть бути наступних типів: Routing – шар трасування; Plane – шар металізації; Drill – шар символів отворів; Jumper – шар ...
... результаты отчета. Они являются кульминационным пунктом отчета и должны быть разумными, хорошо определенными, перечисленными и обоснованными [11].Практика дистанционного образования с использованием Internet Шутилов Ф.В. Особенности заочного образования - в необходимости обеспечить высокий уровень знаний при значительно меньшем времени непосредственного личного общения студентов с преподавателем. ...
0 комментариев