Теоретичні відомості про мультиплексори, демультиплексори, шифратори, дешифратори

Розробка цифрових засобів ПЛІС в інтегрованому середовищі проектування MAX+PLUS II
Генезис програмувальних логічних інтегральних схем, їх класифікація та архітектура Призначення та структура системи автоматизованого проектування MAX+PLUS II Процедура компіляції створеного проекту в системі автоматизованого проектування MAX+PLUS II Загальні відомості про мову описання апаратури AHDL Синхронний RS-тригер JK-тригер Програма реалізації тригерів в інтегрованому середовищі MAX+PLUS II Паралельні регістри зсуву Програма реалізації регістрів в інтегрованому середовищі MAX+PLUS II Асинхронний лічильник з модулем 10 Програми реалізації лічильників в інтегрованому середовищі MAX+PLUS II Теоретичні відомості про мультиплексори, демультиплексори, шифратори, дешифратори Демультиплексор Дешифратор Результати програмної реалізації мультиплексорів, демультиплексорів, шифраторів, дешифраторів Віднімачі Програми реалізації суматорів, віднімачів в інтегрованому середовищі MAX+PLUS II Структура COM-порту при його реалізації в САПР MAX+PLUS II Результати програмної реалізації COM-порту в САПР MAX+PLUS II
120215
знаков
18
таблиц
54
изображения

7.4 Теоретичні відомості про мультиплексори, демультиплексори, шифратори, дешифратори

 

7.4.1 Мультиплексор

Мультиплексором називають комбінаційний логічний пристрій, призначений для керування передачею даних від кількох джерел до одного вихідного каналу.

Типове використання мультиплексорів – передача даних від кількох рознесених в просторі джерел інформації на вхід приймача. Припустимо, вимірюється температура навколишнього середовища в кількох приміщеннях й результати цих вимірів повинні бути виведені на ЕОМ. При цьому, так як температура змінюється повільно, для отримання достатньої точності зовсім не обов’язково виміряти її постійно. А достатньо мати виміри, проведені через деякі фіксовані проміжки часу. Головне, щоб проміжки між двома вимірами були суттєво менші за сталу часу, що характеризує зміну температури в приміщенні, яке контролюється. Саме цю функцію, тобто підключення різних джерел інформації до одного приймача, за заданою командою, і виконує мультиплексор. Інформацію, рознесену в просторі, він перетворює до вигляду з розділом в часі.

Відповідно до визначення, мультиплексор повинен мати один вихід і дві групи входів: інформаційні і адресні. Код, що подається на адресні входи, визначає, який з інформаційних входів в даний момент підключений до вихідного виводу. Оскільки n-розрядний двійковий код може приймати 2n значень, то, якщо число адресних входів мультиплексора дорівнює n, то число його інформаційних входів повинно дорівнювати 2n.

Таблиця дійсності, що відображає роботу мультиплексора з двома адресними входами має наступний вигляд (табл. 7.4.1).

Табл. 7.4.1. Таблиця дійсності для мультиплексора з двома адресними входами

E

A1

A0

Q

1 х x 0 1
0 0 0

D0

0 0 1

D1

0 1 0

D2

0 1 1

D3


В даній таблиці враховано, що мультиплексор зазвичай має додатковий інверсний вихід і вхід дозволу роботи Е (в програмах мовою AHDL вхід дозволу роботи, по прикладу примітивів тригерів, має ім’я ENA). Якщо на вхід дозволу роботи Е подається активний логічний сигнал (Е=1), вихідний сигнал мультиплексора постійний і не залежить від його вхідних сигналів.

Функція алгебри логіки, що описує роботу мультиплексора має вид:

. (1)

Логічна схема мультиплексора, що відповідає наведеній функції алгебри логіки та умовне позначення мультиплексора на прикладі ІС (інтегральна схема) 555КП7 показані на рис. 7.4.1 а, б.

 

а)  б)

Рис. 7.4.1. Логічна схема мультиплексора (а) і його умовне графічне позначення (б)

При передачі інформації від кількох джерел по звичайному каналу з розподілом в часі потрібні не тільки мультиплексори, але й пристрої оберненого призначення, що розподіляють інформацію, отриману з одного каналу поміж кількох приймачів. Таку задачу вирішують демультиплексори.

В інтегрованому середовищі MAX+PLUS II за допомогою мови AHDL мультиплексор може бути описаний двома методами:

1)         таблицею дійсності;

2)         на поведінковому рівні.

Описання пристрою за допомогою таблиці дійсності найбільш просте, адже вимагає знання проектувальником лише таблиці дійсності мультиплексора. Об’єм отриманої програми, порівняно з об’ємом програми описання на поведінковому рівні, має значно менший розмір, але архітектура (логічна схема) самого пристрою залишається проектувальнику невідомою.

Фахівець обирає метод описання виходячи з технічного завдання, заданого об’єму програми, кількості елементарних вентилів на мікросхемі та власного досвіду.

В даній дипломній роботі приклади описання мультиплексора, що має два адресних, чотири інформаційних входи і один вхід дозволу роботи наведено і за допомогою таблиці дійсності, і на поведінковому рівні.


Информация о работе «Розробка цифрових засобів ПЛІС в інтегрованому середовищі проектування MAX+PLUS II»
Раздел: Информатика, программирование
Количество знаков с пробелами: 120215
Количество таблиц: 18
Количество изображений: 54

Похожие работы

Скачать
35274
1
16

... цих проектів, їх компіляції, комп’ютерного моделювання, загрузки проекту на кристал ПЛІС. Програмні продукти фірм Xilinx та Altera на сьогоднішній день є найбільш поширеними САПР для проектування цифрових пристроїв на ПЛІС. Серед програмних продуктів Xіlіnx є як відносно прості вільно розповсюджувані системи, так і потужні інтегровані пакети, що дозволяють розробляти ПЛІС еквівалентної ємності бі ...

Скачать
39468
0
18

... КП, відповідно; X Offset, Y Offset – зсув точки підключення траси відносно геометричного центру КП по осях X і Y, відповідно. Таблиця апертур (Apertures) містить опис використовуваних апертур. Таблиця Layers містить список шарів, використовуваних OrCAD Layout. Шари можуть бути наступних типів: Routing – шар трасування; Plane – шар металізації; Drill – шар символів отворів; Jumper – шар ...

Скачать
178729
2
1

... результаты отчета. Они являются кульминационным пунктом отчета и должны быть разумными, хорошо определенными, перечисленными и обоснованными [11].Практика дистанционного образования с использованием Internet Шутилов Ф.В. Особенности заочного образования - в необходимости обеспечить высокий уровень знаний при значительно меньшем времени непосредственного личного общения студентов с преподавателем. ...

0 комментариев


Наверх