2.2. Реалізація діяльністного підходу в шкільній екологічній освіті на уроці географії

Безумовно, теоретичні знання повинні супроводжуватися формуванням відповідних умінь, застосуванням одержаних знань в практичній діяльності.

На думку В.П. Голова, кінцева мета екологічної освіти не може бути досягнута вербальними засобами [6, c. 47]. У розробленій їм моделі екологічного утворення, він виділяє операційно-діяльністний підхід, сприяючий переходу, екологічних знань одержаних школярами в переконання.

Досягнення цілей екологічної освіти може бути здійснене тільки при залученні учнів в активну роботу по вивченню екологічної ситуації своєї місцевості і її поліпшенню. І ця моя думка знаходить підтримку у багатьох педагогів: «Для забезпечення всебічного розвитку школярів, - вважає М.М. Скаткін - необхідно організувати їх різноманітну діяльність, забезпечити включення в систему відносин, що поступово розширяються і заглиблюються, як усередині школи, так і поза нею, аж до включення у виробничі організаційно-екологічні відносини дорослих [35, c. 110]».

У. П. Максаковський вважає, що на розвиток методики навчання географії найбільше впливу має діяльністний підхід [24, c. 46].

Согласно Д.Б. Ельконіну і В.В. Давидову, саме діяльність лежить в основі розвиваючого навчання [41, c. 358].

В.П. Сухов вважає, що у діяльністному підході основу розвитку школяра складає пізнавальна потреба [38, c. 82]. Він виділяє наступні ланки в процесі розвитку школяра: пізнавальна потреба; учбово-пізнавальні мотиви; позитивні установки; стійкий інтерес; власна діяльність.

У шкільній екологічній освіті діяльністний підхід є одночасно і засобом, і кінцевим етапом. Діяльність визначається як специфічна форма суспільно-історичного буття людей, цілеспрямоване перетворення ними природної і соціальної дійсності.

На відміну від законів природи, закони суспільства виявляються тільки через людську діяльність. Будь-яка діяльність, здійснювана її суб'єктом або суб'єктами, включає мету, засіб, процес перетворення і його результат. По-перше, діяльністний підхід допомагає учням ліквідовувати багато пропусків в одержуваній інформації, по-друге, виробити навики географічного моделювання і прогнозування, по-третє, усвідомити значущість конкретних дій в системі «Суспільство-природа».

Класифікація видів діяльності утруднена тим, що сам термін «діяльність» має дуже широке тлумачення. Наприклад, в англійській мові слово «діяльність» переводиться як будь-який вид практичної або пізнавальної активності людей. У різних галузях наукового знання існують різні підстави для класифікації видів діяльності. У педагогіці до основних видів діяльності відносять ігрову, учбову і трудову.

Ігрова діяльність є одним з видів діяльності характерних для людини. Розробкою теорії ігор у вітчизняній педагогіці займалися Л.С. Виготський, О.Н Леонтьєв, Д.Б. Ельконін та інші. Вони указують, що в грі виявляється потреба дитини взаємодіяти з світом, розвиваються інтелектуальні, моральні і вольові якості.

Ігри, особливо ролеві і ділові, широко використовуються в шкільному екологічному освіті. Великі можливості застосування ігрових ситуації на уроках є у шкільної географія.

Так, при вивченні електроенергетичного комплексу України вчитель може запропонувати провести урок у вигляді ділової гри. Учням пропонується обгрунтувати доцільність споруди гідроелектростанції Дніпрогес-2 (біля Запоріжжя) в нижній течії р. Дніпр. Клас розбивається на групи “фахівців” (гідрологів, геологів, кліматологів, ботаніків, екологів). Кожна група одержує конкретне завдання за оцінкою природних умов і ресурсів зони затоплення. У груповій роботі також передбачається виявлення негативних наслідків дії людини на природу.

Кожну групу очолює керівник, який здійснює контроль і координацію колективної роботи. У кожній групі є "картограф", у функцію якого входить нанесення природної обстановки на картосхему. Картографічна основа викреслюється на дошці наперед.

Пропонується наступний порядок дії:

1. Користуючись картою України, оцінити зразкові контури зони затоплення за умови, що висота платини ГЕС складе 50 метрів.

2. Визначити природні і антропогенні об'єкти, які виявляться в зоні передбачуваного затоплення (лісові і земельні ресурси, родовища корисної копалини, населені пункти і ін.).

3. Виявити небажані для людини явища, які можуть виникнути при споруді водосховища.

В кінці уроку учні перераховують наслідки споруди водосховища: зміна клімату, знищення лісу на великих площах, евакуацію населення із зони затоплення і т.п.

Підсумком роботи є колективний висновок про недоцільність споруди дамби в даному місці.

Перспективним напрямом, на мій погляд, є використання в учбовому процесі методів елементарного географічного прогнозування. Географічний прогноз сприяє глибшому засвоєнню школярами взаємозв'язків в геосистемах, прогнозу можливих наслідків їх зміни людиною, виявленню оптимальних способів природокористування. Одним з прийомів учбової роботи є складання схематичних моделей геосистем, що піддаються дії людини,

Як приклад елементарного географічного прогнозування на уроці можна привести роботу з схематичними моделями, які присутні у таблиці 2.1.

У лівій графі моделі вписані в стовпчик компоненти природного комплексу. У інших графах будуть вказані взаємозв'язки і взаємовплив компонентів природного комплексу. Кількість компонентів вчитель може зменшити залежно від висунутих задач і змісту роботи на уроці. Суть роботи полягає в показі різноманіття взаємодії компонентів в природному комплексі. Використовуючи різні джерела інформації, що вчаться заповнюють порожні клітки таблиці прикладами впливу одного компоненту на всі інші. При цьому до складу прийому учбової роботи з моделлю ввійдуть наступні дії:

1. Виявити вплив одного компоненту на інші, заповнити відповідні клітки схематичної моделі природно-територіального комплексу (ПТК);

2. Скласти характеристику природного комплексу по типовому плану, використовуючи зміст заповнених граф моделі;

3. Оцінити наслідки людської дії на ПТК, передбачити можливі зміни в природних комплексах, до яких може привести той або інший вигляд природокористування;

4. Визначити напрями господарської діяльності людей (у тому числі і природоохоронні заходи) з метою збереження властивостей і достоїнств природи. У тому, що приводиться варіанті роботи з схематичними моделями вказані три компоненти ПТК. У таблиці 2.1 вказані можливі зміни природних компонентів в результаті забруднення людиною повітря. (За С.В. Васильєвим [4, c.55.)


Таблиця 2.1.

Приклад елементарного географічного прогнозування (За С.В. Васильєвим).

Компонент

ПТК

Взаємозв’язок Взаємовплив
Компонентів ПКТ з врахуванням дій людини
Повітря Забруднена вода порушує водо- та газообмін; менше кисню поступає у повітря через забруднені водоймища Деградація рослинності призводить до зменшення кількості кисню у повітрі
Вода Забрудненню води сприяють речовини, що потрапили у водоймища з повітря Знищення рослинності по берегах річок та на водорозділах призводить до обміління водоймищ
Рослинність Забруднене повітря викликає хвороби і загибель рослин Забруднення води нищить рослинність, зміна рівню підземних вод негативно впливає на рослинність

Після заповнення таблиці учням пропонується визначити шляхи зменшення негативних наслідків людської дії на природу. Зручність роботи з схематичними моделями полягає у тому, що їх можна використовувати при вивченні природно-територіальних комплексів (ПТК) будь-якого рангу (локальних, регіональних, глобальних).

Сучасні школярі достатньою мірою інформовані про проблеми взаємодії природа і суспільства. Найчастіше цю інформацію вони одержують на рівні фактів. При цьому кількісні характеристики екологічних ситуацій, розрахунки наслідків дії людини на середовище, як правило, не розглядаються. Заповнити цей пропуск можна при умові широкого упровадження в учбовий процес, розрахунків і кількісних показників процесів взаємодії людини і природи. Я вважаю, що ефективним способом отримання відповідних цифрових характеристик на уроках географії є складання і рішення задач екологічного змісту. Прикладами задач екологічного змісту можуть служити наступні:

Задача №1. Відомо, що на початку 60-х рр. середня глибина Аральського моря складала близько 30 метрів. Забір води для зрошування з Сирдар’ї і Амур-Дар’ї привів до зменшенню об'єму і площі цього водоймища. Гідрологи підрахували, що щорічно рівень Аралу знижується на 40 см. Вимагається обчислити, коли може припинити своє існування Аральське море, якщо не вжити термінових заходів.

Задача №2. Підрахуйте, який об'єм води потрібно місту з населенням 1 млн. чоловік для розбавлення стічних вод протягом року, якщо відомо, що у добу потреба такого міста в чистій воді складає близько 0,5 млн. куб. м. Перед скиданням у водоймища стічні води повинні бути розбавлені в 20-кратному об'ємі чистої води.

Задача №3. Встановлено, що 1т. нафти розлитої по водній поверхні, утворює нафтова пляма площею близько 6 кв.м. Знайти: яку площу акваторії займе нафтова: плівка у разі аварії танкера водотоннажністю 5000 тонн?

В ході рішення подібних задач школярі самостійно одержують нову для них інформацію. Цифрові показники, одержані тими, що вчаться при розрахунках сприяють формуванню у них просторового мислення - необхідного компоненту екологічного утворення.

Таким чином, підсумовуючи усе сказане, можна стверджувати, що принцип зв’язку теорії з практикою є одним з найважливіших для успішного засвоєння знань, адже коли учень пропустить отриманий матеріал через свою систему переживань, ці знання включаться у загальну систему почуттів. Кращому засвоєнню знань сприятимуть такі види практичної діяльності як схематичне складання моделей геосистем, заповнення таблиць з географічного прогнозування, рішення задач екологічного змісту. Це сприятиме глибшому засвоєнню школярами взаємозв'язків в геосистемах, прогнозу можливих наслідків їх зміни людиною, виявленню оптимальних способів природокористування. На додаток, це різноманітить учбовий процес, зацікавлює учнів.


Информация о работе «Екологічне виховання в школі»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 58406
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
74607
2
1

... виховного процесу у сучасних умовах початкової ланки освіти. У здійсненому досліджені було визначено стан проблеми в педагогічній теорії та шкільній практиці, уточнено зміст понять «народознавство», «екологічне виховання», встановлено функції, принципи та засоби народознавства, а також методи, прийоми та засоби екологічного виховання молодших школярів. У дослідженні визначено, що основними ...

Скачать
50673
1
2

... загальних підходів до екологічної освіти й виховання дітей дошкільного віку на сучасному етапі // Освіта Донбасу. – 2006. – № 5 (118). – С. 62-67. АНОТАЦІЯ Науменко Т.С. Екологічне виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.08. – дошкільна педагогіка. – Інститут ...

Скачать
143386
0
0

... явища природи, ми закладаємо основу для їхнього екологічного виховання. Адже захищати і любити можна передусім те, що добре знаєш [11;С36-38]. Розділ ІІ. Шляхи використання дитячої літератури для формування екологічної культури школярів 2.1 Дитяча періодика України як засіб розвитку мовленнєвої творчості школярів Одним із основних напрямів національного виховання є розвиток індивідуальних ...

Скачать
88528
2
2

... ї та вітчизняної педагогіки, залишаються актуальними і сьогодні. РОЗДІЛ ІІ. Експериментальна перевірка ефективності використання принципів екологічного виховання В.О. Сухомлинського у практиці сучасної початкової школи   2.1 Методика використання принципів екологічного виховання В.О.Сухомлинського під час уроків мислення серед природи Відомо, що людське мислення рухається від поверхневого ...

0 комментариев


Наверх