8. Графічне представлення даних

Графічне представлення даних — це найнаочніше зображення одержаного розподілу результатів дослідження. Воно дає можливість з одного погляду визначити структуру і склад сукупності, що вивчається, структурні зсуви, тенденції змін при переході від одних значень змінних до інших і т.д. При аналізі соціологічної інформації найбільш часто використовують такі види графічного представлення даних, як гістограма, а також різні види діаграм (стовпчикові, стрічкові, секторні).

Гістограма — це графічне зображення розподілу, побудованого частіше всього по інтервальній шкалі. Гістограма представляє собою ряд суміжних прямокутників, побудованих на одній прямій: площа кожного з них пропорційна частоті знаходження даної величини в інтервалі, на якому побудований даний прямокутник.

Звернемо увагу на одну важливу особливість гістограми: протяжність по вісі абсцис повинна відповідати розміру відображеного інтервалу. Цим гістограма відрізняється, наприклад, від стовпчикової діаграми, де ширина стовпця значення не має і просто фіксує певну позицію.


9. Експертне опитування

Методологія експертного опитування.

Експертне опитування — різновид соціологічного опитування, у ході якого респондентами виступає особливий тип людей — експерти. Це компетентні особи, що мають глибокі знання про предмет або об'єкт дослідження.

Експерт (лат. ехрег1ю — досвідчений) — фахівець, що робить висновок при розгляді якого-небудь питання.

Представник будь-якої сфери діяльності, крім нашої власної, може виступати для нас як експерт. Відмінна риса цього методу полягає в тому, що він припускає компетентну участь експертів в аналізі й рішенні проблем дослідження. Приміром, для оцінки очікуваного попиту на ті або інші види продукції експертами можуть виступати продавці або товарознавці магазинів, керівники малих підприємств, дилери або брокери. В армійському підрозділі експертами можуть бути командири, офіцери виховних структур (вони, як правило, інформовані по широкому колу питань служби й побуту).

У зв'язку із цим серйозно міняється рольова функція експерта, що у повному розумінні слова виступає активним учасником соціологічного дослідження. І спроба сховати від нього ціль дослідження, перетворивши, таким чином, у пасивне джерело інформації, чревата втратою його довіри до організаторів дослідження.

Такі форми збору первинної соціологічної інформації, як анкетування, інтерв'ювання, поштове опитування, телефонне інтерв'ю, призначені насамперед для масових опитувань. Їхня особливість полягає в тому, що вони спрямовані на виявлення інформації, що відбиває знання, думки, ціннісні орієнтації й установки респондентів, їхнє відношення до подій, явищам дійсності. І те, що дана інформація ґрунтується на індивідуальному інтересі опитуваних і може бути досить суб'єктивною, аж ніяк не суперечить науковому характеру її одержання. Навпаки, ціль масового опитування полягає в тому, щоб за допомогою відповідного інструментарію одержати достовірні відомості про предмет і об'єкт дослідження. Наприклад, виявити групи читачів по ступені їхнього інтересу до різних рубрик газети або диференціювати студентів за рівнем їхньої активності на заняттях і т.д. Таким чином, у ході масового опитування джерелом соціологічної інформації, що дає оцінку тим або іншим сторонам об'єкта дослідження, виступають представники цього ж об'єкта.

Основне призначення експертного опитування: виявлення найбільш істотних, важливих аспектів досліджуваної проблеми, підвищення надійності, вірогідності, обґрунтованості інформації, висновків і практичних рекомендацій завдяки використанню знань і досвіду експертів.

Область застосування експертного опитування: може бути використаний при вивченні всіх сфер діяльності; у діагностиці, в оцінці станів соціального об'єкта, нормуванні, проектуванні, прогнозуванні, у прийнятті рішень. Різновиду експертного опитування досить ефективно застосовуються на різних етапах соціологічного дослідження: у визначенні цілей і завдань, виявленні проблемних ситуацій, пошуку гіпотез, ході інтерпретації понять, обґрунтуванні надійності інструментарію й вихідної інформації, в обґрунтуванні висновків, у виробленні рекомендацій.

Основні нормативні вимоги: при опитуванні експертів потрібно дати чітке обґрунтування необхідності застосування відповідної методики експертного опитування. Старанність підбора експертів: обов'язкова оцінка їхньої компетентності. Облік факторів, що впливають на судження експерта. Створення умов для найбільш продуктивного використання експертів у ході дослідження. Збереження отриманої від експертів інформації без перекручування на всіх етапах дослідження.

Існують деякі обмеження в застосуванні висновків для різних методик експертних опитувань. Так, при використанні деяких методик експертних оцінок корисно пам'ятати, що висновку по їхніх експертизах мають тенденцію до усереднення думок, а тому можуть виявитися непридатними для оцінки нестандартних явищ, наприклад новаторських творів мистецтва. Не слід також забувати, що дані експертного опитування носять суб'єктивний характер, а тому бажано їхнє зіставлення з об'єктивною інформацією про об'єкт, отриманої іншими методами (хоча часто застосування експертного опитування викликано саме труднощами одержання інформації іншим способом).

Програма застосування експертного опитування містить у собі основні структурні елементи програми соціологічного дослідження. Провідними завданнями є: виділення цілей опитування, побудова критеріїв підбору, правил організації участі експертів і критеріїв оцінки даної ними інформації. На відміну від масового опитування програма опитування експертів не настільки деталізована й носить переважно концептуальний характер. У ній насамперед однозначно формулюється підлягаючому оцінюванню явище, передбачаються у вигляді гіпотез можливі варіанти його результату.

Основний інструментарій експертних опитувань - анкета або бланк-інтерв'ю, розроблені по спеціальній програмі. Відповідно до цього процедура опитування може полягати або в анкетуванні, або в інтерв'юванні експертів.

Безперечно, для прийняття обґрунтованих рішень необхідно опиратися на досвід, знання й інтуїцію фахівців. Після Другої світової війни в рамках теорії керування (менеджменту) стала розвиватися самостійна дисципліна - експертні оцінки. Експертні оцінки - це судження знавців, що припускають процедуру порівняння об'єктів, їхніх властивостей за виділеними критеріями. Метод експертних оцінок - вид експертного опитування, що припускає використання експертних оцінок. Основний зміст методу полягає в раціональній організації здійснюваного експертами аналізу проблем з наступною оцінкою виділених дослідником суджень і обробкою отриманих даних.

Фонові судження фіксують фактори, що впливають на стан досліджуваного об'єкта. У процедурі опитування експерт виділяє серед них найбільш важливі, істотні для об'єкта, дає їм оцінку.

Застосування експертного методу опитування пов'язане з дотриманням певних правил. При його організації велику увагу приділяють звичайно трьом методологічним проблемам: підбору експертів, процедурі їхньої роботи, обробці висловлених думок.

Види експертного опитування.

Експертне опитування — це сукупність (ще говорять: комплекс) різних методів, прийомів, технік, процедур. Насамперед процедура роботи експертів може бути спільної або окремої. Серед колективних процедур можна виявити метод "мозкова атака (штурм)", звичайну дискусію, дельфійску техніку. Виділимо дві основні процедури: звичайне опитування й багатоступеневе опитування. Перша припускає проведення разового анонімного опитування. Він і в організаційному, і в економічних відносинах найбільш легкий. У принципі він мало чим відрізняється від звичайного масового опитування. Друга процедура пов'язана з тенденцією ускладнювати завдання експертів. Багатоступенева уводиться для того, щоб на кожному наступному етапі експерти вирішували усе більше складні завдання. Звичайно експертам пропонується використовувати різні логічні методи аналізу ("дерево цілей", таблиці "взаємного впливу", сценарії й т.д.). Саме по собі багатоступінчасте опитування може бути організоване по-різному: спочатку можуть бути поставлені загальні питання, потім усе більше конкретні (метод "лійки") або, навпаки, наприкінці експерти роблять якісь узагальнення (метод "піраміди").

Тому що учасники опитування, як правило, інформовані про мету й завдання опитування, губиться зміст використання непрямих запитань, проективної техніки, тестів і інших прийомів, за допомогою яких звичайно виявляють позиції респондента без його відома. Їхнє використання, а також застосування " питань-пасток" може навіть завдати помітної шкоди якості експертного опитування. Адже експерт - це учасник наукового дослідження, усякі спроби перетворити його із суб'єкта дослідження в об'єкт можуть похитнути основи взаємної довіри, яких необхідно між організаторами дослідження й експертами. Щоб домогтися активного й серйозного відношення експерта, дати йому відчути себе повноправним учасником наукового дослідження, його необхідно якоюсь мірою познайомити із програмою дослідження. У силу специфіки експертної аудиторії основним методом опитування стає не інтерв'ю, а анкета, заповнювана самим експертом. Причому в анкеті значно частіше прибігають до відкритих питань, які дозволяють краще встановити творчий потенціал експерта, і дають можливість учасникові опитування висловити оригінальну точку зору. Крім того, відмова від підказок послабляє вплив стереотипів.

Методисти виділяють також методи заочного й очного експертного опитування. До методів першого з них ставляться: письмове опитування (збір думок), анкетування (формалізоване опитування), метод незалежних характеристик і дельфійска техніка, до других - інтерв'ю, нарада, дослідницька бесіда, "мозкова атака". Число експертів не повинне перевищувати 10-15 чоловік.

Найбільш простим видом заочного опитування експертів є письмове опитування (збір думок). Він полягає в тому, що експертам розсилаються (лунають) спеціально підготовлені опитні аркуші, у яких вони повинні викласти свою думку по суті поставлених питань. При складанні експертного запитальника використовується від 50 до 90% відкритих питань. Збір думок подібний вільному інтерв'ю й відрізняється від нього лише письмовою формою опитування, що дає можливість залучити велика кількість експертів. Правда, заочне опитування пов'язане з організаційними труднощами, обумовленими низьким рівнем повернення анкет.

Формалізоване опитування експертів являє собою звичайне анкетування з питаннями, сформульованими як у відкритій, так і в закритій формі. По цілям, завданням і змісту цей метод істотно відрізняється від письмового збору думок. Якщо останній проводиться для виявлення евристичних, принципово нових ідей, поглядів на проблему, несподіваних підходів до старої проблеми, то анкетування спрямоване на з'ясування оцінок тих або інших аспектів готового рішення. Звичайний метод аналізу даних у такому випадку - статистичний.

Метод незалежних характеристик дозволяє дати узагальнену оцінку одного явища, інформація про яке надходить із декількох незалежних джерел (від різних людей). На першому етапі відбувається порівняння й зіставлення різних думок, на другому — вони обробляються за допомогою математико-статистичних процедур, на третьому — формулюються достовірні висновки. Такий метод активно застосовується в соціальній психології для вивчення ділових і особистісних якостей індивіда. Тут декількох людей, добре знайомих з досліджуваною людиною, просять охарактеризувати його по єдиній шкалі, а потім узагальнюють незалежні оцінки в інтегральний показник. У колективній оцінці суб'єктивні відхилення взаємознищуються, що забезпечує в остаточному підсумку об'єктивний, науково обґрунтований результат.

Однієї з найпоширеніших процедур проведення експертного опитування виступає "дельфійска техніка". Метод передбачає опитування експертів у трохи турів, обробку результатів кожного тура, інформування їх про ці результати й знову повторення такої ж процедури. У першому турі відповіді даються без аргументації. Після обробки виділяються крайні й середні судження й повідомляються експертам. У другому турі опитувані знову звертаються до своїх оцінок. Тому що вони мали досить часу на міркування й довідалися про існування інших позицій на цей рахунок, їм надається можливість переглянути свої погляди або, навпроти, аргументувати. Після другого тура обробляються нові оцінки: крайні й середні думки узагальнюються, підсумки знову доповідають експертам. Так повторюється 3-4 рази. Практика показує, що після третього або четвертого тура думки експертів не міняються. У ході подібної процедури виробляється погоджена оцінка, при цьому дослідник не повинен ігнорувати думку тих, хто після кількаразових опитувань залишився на своїй позиції.

Метод "Дельфи" спрямований на вдосконалення процесу прийняття експертних оцінок, але з такою метою, щоб загальну оцінку виводила не математика й статистика, а самі люди, орієнтуючись на думку інших, якщо треба коректуючи його, підсилюючи свою аргументацію або відмовляючись від її на користь більш обґрунтованої точки зору. Подібна техніка дозволяє зменшити вплив недостатньо компетентних експертів на групову оцінку, як це спостерігається при простому анкетуванні. Воно досягається за рахунок отриманої коштовної інформації від більше компетентних експертів.

Метод "мозкової атаки" ("мозкового штурму") уважається найбільш відомим методом колективного прийняття творчих рішень. Він являє собою вільний, неструктурований процес генерування власних ідей навколо заданої теми, спонтанно пропонованих учасниками. Філософія цього методу виходить із припущення, що при звичайних прийомах обговорення виникненню новаторських ідей перешкоджають контрольні механізми свідомості, які сковують потік цих ідей під тиском звичних, стереотипних форм ухвалення рішення. Гальмуючий вплив роблять острах невдачі, страх виявитися смішним і т.д.

Цей метод розроблений і описаний американським психологом А.Ф. Осборном в 1938 р. Учений звернув увагу на те, що одні люди легко висувають нові ідеї, інші більше схильні до критичного аналізу чужих ідей. При звичайних обговореннях обидві категорії людей виявляються разом і, як правило, заважають один одному. От чому було вирішено розділити етапи генерування ідей і їхнього аналізу. Для цього створюються дві групи: учасники мозкової атаки - ті, хто повинен запропонувати нові варіанти рішення потрібного завдання, і члени комісії, які будуть обробляти запропоновані матеріали. У першу групу, що буде генерувати ідеї, спочатку призначається керівник, що буде цю групу укомплектовувати, включаючи в неї 4-11 чоловік. Члени цієї групи не можуть бути зв'язані відносинами "керівник-підлеглий" через погрозу руйнування атмосфери довіри. Керівник опитування повідомляє членам групи суть розв'язуваної проблеми за 2-3 дні до проведення "мозкової атаки". Проблема повинна бути позначена як можна більш чітко й всебічно. При проведенні мозкової атаки в групі створюється невимушена атмосфера. Цьому сприяє склад групи, поводження керівника, вибір приміщення, висвітлення й т.д. Ніхто з учасників не повинен боятися того, що його висловлення не представляють цінності. Пропозиції або ідеї не можна негативно оцінювати ні словом, ні жестом, ні інтонацією (будь-яка критика заборонена), навпаки, бажані їхня підтримка й розвиток. Свої думки учасники повинні висловлювати відверто й вільно. Нерідко це зменшує скутість групи й є першопричиною народження оригінальних ідей, пропозиції, що надійшли під час обговорення, фіксує секретар.


Информация о работе «Дослідницький метод опитування та методологічна основа його проведення»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 33737
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
319434
8
6

... і відношення в класі виникають на основі другорядних, часто педагогічне небезпечних форм спілкування. Отже оптимальна організація педагогічного спілкування в навчальному процесі - актуальна проблема сучасної школи. За визначенням О.О. Леонтьєва "... оптимальне педагогічне спілкування - це таке спілкування вчителя із школярами в процесі навчання, яке створює найкращі умови для розвитку мотивації ...

Скачать
62577
2
0

... Обсяг генеральної сукупності 500 1000 2000 3000 4000 5000 10000 Обсяг вибірки 222 286 333 350 360 370 385 Підкреслюю, що у практиці військово-соціологічних досліджень зустрічаються ситуації, які характеризуються дефіцитом часу, сил і засобів для проведення досліджень. У таких випадках можна зменшити обсяг вибірки до 100 і, навіть до 50 чоловік. Однак необхідно пам’ятати про істотні ...

Скачать
98191
11
0

... сам по собі, а ідея, що закладена в ньому. Тому лише творча мудрість вчителя, яка опирається на наукові засади, може забезпечити оптимальний підхід до використання методів навчання з метою підвищення ефективності процесу навчання. Розділ ІІ. Оптимальний вибір методів навчання англійській мові. 2.1 Порівняльний аналіз ефективності методів навчання При порівняльному аналізі методів навчання по їх ...

Скачать
193972
18
1

... школярів) стали показники сформованості пізнавальних інтересів учнів, на основі яких ми виділили 4 рівні (за Г.Щукіною). Результати експериментальної роботи підтверджують, що ефективність використання у початковій школі бесіди як методу навчання підвищиться за таких дидактичних умов: оптимальне використання бесіди у структурі уроку; доцільне формулювання запитань у змісті бесіди; поступове ...

0 комментариев


Наверх